Асортимент хутряних виробів
Кравецьке виробництво включає підготовку і розкрій підкладових тканин, утеплюючої підкладки, комплектування скрою, з'єднання хутряного ворсу з підкладною й утеплюючою підкладкою в готовий виріб, обробку виробів (чищення хутра і підкладки, биття, прасування, підрівнювання і розчісування волосяного покриву).
До товарів з хутра, що находять на внутрішній ринок України, видносять хутрові вироби одягу, головні убори, жіночі хутрові убори, хутряний одяг, овчинно-шубні вироби (одяг, головні убори, рукавиці), хутряні вироби домашнього вжитку. Аналіз обсягів виробництва і споживання хутряних виробів в Україні показує, що більша частина припадає на хутряні головні убори (понад 70%). Виробництво хутряного одягу рік скорочується через дефіцит хутряної сировини, їх частка у загальному обсягу виробництва України в 1992 році становила відповідно 9,7% 17,3%. Дещо збільшилось виробництво хутряних жіночих уборів (з 1,2% у 1985 р. до 7,3% у 1992 р.).
Хутряні деталі одягу включають коміри, манжети, хутряне оздоблення та підкладки. Коміри класифікують за фасонами, статевіковими групами, розмірами, застосовуваними напівфабрикатами. їх підрозділяють на чоловічі (44 6 0 розмірів) , жіночі (44 60 розмірів) , дитячі (24 48 розмірів). Крім того, на комірях вказується площа в кв.дм. За фасонами комір бувають щалеві, круглі, прямі/ прямі з лацканами, стойкою, фігурні, типу "коломбіно" (для дівчаток). Виготовляють жіночі коміри майже з усіх видів напівфабрикатів, чоловічі з шкурой нутрії, каракулю, ондатри, овчини; дитячі козлика хутрового, кролика, ховраха, кішки, собаки, овчини та ін. Якість комірів залежить від сорту застосованного напівфабрикату. Разом з комірами у продаж надходять манжети й хутряне оздоблення, що пришиваються до низу, борту, кишень. Виготовляють манжети й оздоблення з тих же напівфабрикатів, що й коміри. Хутряна підкладка застосовується при виготовленні верхнього зимового одягу з верхом з тканини. Для цього використовують шкурки дешевих напівфабрикатів або частин шкурок тхора, лап каракулю, овчини хутряної, мерлушки.
Хутряні головні убори. Підприємтсва України випускають головні убори суцільно-хутряні, комбіновані з тканиною, шкірою і іншим хутром. За цільовим призначенням їх підрозділяють на повсякденні, нарядні, спортивні, формені. За стате-віковим принципом і розмірами розрізняють чоловічі - 54-64, жіночі - 54-62, дитячі - 4 9-55 головні убори. Розмір головних уборів визначається довжиною окружності по внутрішньому боку нижнього борту. За способом виготовлення головні убори бувають м'які і формовані (одержані на жорсткій заготовці). Основними видами головних уборів є шапки, кепі, берети. Найбільшою різноманітністю фасонів відзначаються шапки: вушанка (з прилягаючими до ковпака вушками, напотиличником), ленінградка (типу шапки-вушанки з горизонтальним козирком), гоголь (суцільнохутровий дво- або чотирьохклиннии ковпак), українка (типу гогогль, але її верхня частина вища), московська (ковпак подовженої форми, окол широкой з вирізом спереду або без вирізу), боярка (з широким хутряним околом і ковпаком з іншого хутра або оксамиту), кубанка (урізаний конус основою до верху), спортивна (складається з ковпака, околу, горизонтального козирка і тулії) , олімпійська (має ковпак з плоским дном), ескімоська (з ковпаком у вигляді чепчика і довгими навушниками), напівескімоська (з короткими навушниками). Великим попитом на ринку України користуються з чоловічого ассортименту шапки-вушанки з ондатри, норки, кролика, дещо меншим - з каракулю, нутрії. Серед жіночих головних уборів споживачі віддають перевагу капелюхам різних фасонів з норки голубої, чорної, коричневої. Підвищенним попитом користуються жіночі головні убори з довговорсових хутряних напівфабрикатів песця, лисиці, та ін. Помірним попитом, через високу ціну, користуються жіночі головні убори з соболя, куниці та ін.
Хутряні жіночі убори. До них належать: боа -вузький довгий шарф з хутрових шкурок або лебедя; горжети - цілі шкурки, зняті трубкою або панчохою, круглої форми або плоскі, на підкладці; пелерина -накидка без рукавів, що оглядає плечі, спину, груди, з дорогих видів хутра, на підкладці; напівперелина - великий шалевий комір на підкладці; палантин - широкий хутряний шарф довжиною до 2,5 м на шовковій підкладці; коміри фасонні.
При сигментації ринку верхнього хутряного одягу слід враховувати насамперед статево-вікове призначення, всередині якого одягу розрізняють за розмірами, зростами, видами і фасонами виробів. Є відмінності у виробі хутряного напівфабрикату для виготовлення жіночого, чоловічого і дітячого одягу. За розмірами і зростами чоловічий і жіночий одяг буває з 4 4 по 60 розміри від трьох до шести зростів; дитячих - з 2 4 по 4 2 розміри від одного до трьох зростів. Видовий асортимент чоловічого одягу включає: пальто, напівпальто, куртки, піджаки, жилети. їх виготовляють з міцних, великих шкур з коротким і середнім за висотою волосяним покривом -овчини, опойка, лошати, собаки, тхора, мерлушки.
Пальта, напівпальта і куртки виготовляють одно-і двобортними, прямого покрою. Відрізняються вони між собою в основному довжиною. Куртки можуть бути з капюшоном або без нього. Піджаки - основний вид чоловічого одягу. їх шиють двобортними, прямими, з хлястиком, кишені прорізні з накладками з хутра. Жилети хутряні - вироби без рукавів і коміра, прямі або приталені, з текстильним верхом і некриті (шкірною тканиною назовні без підкладки).
Асортимент жіночого одягу включає пальто, напівпальто, манто, жакет, куртку.
Манто - жіноче пальто з великим заходом пол, без застівки. Для виготовлення жіночого верхнього одягу використовують майже всі види хутряних напівфабрикатів. Практичними в носінні і користують попитом нині жіночі куртки з лисиці, песця і кролика.
До дитячих хутряних виробів належать пальта, піджаки, куртки. Для їх виготовлення використовують малоцінні види хутра кішку, крота, кролика, бурундука та ін.
Овчинно-шубні вироби шиють з овчини шубної {романівської, російської, степової, монгольскої порід овець) шкірною тканиною назовні без застосування підкладки і докладу. За призначенням овчинно-шубні вироби підрозділяють на фасонні (з напівфабрикатів з поліпшеною обробкою) і спеціальні (виробничі). За статевіковим призначенням фасонні вироби бувають чоловічі, жіночі, дитячі. Видовий ассортимент фасонних виробів включає пальта, напівпальта, піджаки, куртки, жакети, головні убори, рукавиці. Ассортимент спеціального одягу -кожухи, бекеші, тулупи, шуби, костюми, куртки. Овчинно-шубний фасонний одяг пошивається різноманітних фасонів і сілуетів, з напівфабрикатів поліпшеної якості з обробкою шкірної тканини під велюр, з плівковим покриттям, пофарбований в синій, бежевий, оранжевий та інший кольори, з облагородженим волосяним покривом або звичайної обробки. Розміри і зрости аналогічні хутровому верхньому одягу. Спеціальний одяг виробляється з овчини шубної нестриженої, фарбовані (переважно в чорний колір) або не фарбовані.
Кожухи шиють однобортними, застібка з допомогою чотирьох ґудзиків, комір відкладний, спинка суцільна або поперечнорізана.
Некритий тулуп - це зимовий постовий і дорожній одяг, однобортний, який застібається на два ґудзики, без кишень, комір відкладний.
Некрита бекеша - це виріб, що складається з двох частин - верхньої (ліф) і нижньої (спідниця), яка може бути розрізною (зі шлицею) звичайної довжини або подовженою, комір широкий, рукава з напуль сниками.
Шуба зі складками відрізняється від бекеші стягнутою спідницею по лінії талії.
Рукавиці шубної овчини випускають двох типів з одним напальком або двопальні. Розрізняють їх за стате-віковим призначенням і розмірами. Ассортимент головних уборів з шубної овчини включає капор і кепі. Вони виготовляються без підкладки з оздобленням хутром.
5. ЯКІСТЬ ХУТРЯНИХ ВИРОБІВ\
Якість хутряних виробів залежить від якості напівфабрикатів, їх конструкції, підкладових та інших матеріалів, а також кушнірсько-кравецьких операуій. При перевірці якості хутряних овчинно-шубних виробів встановлюють відповідність їх затвердженному зразку-еталону згідно з технічним описом і вимогами стандартів. При зовнішньому огляді виріб одягають на манекен і перевіряють правільність з'єднання спинки і полочок, вчочування рукавів, коміра, перевіряють якість виконання кушнірсько-кравецьких і оздоблюваних робіт.
Необхідно, щоб хутрові вироби були підібрани їз шкурок однопорідних за видом хутра, сорту, кольору, відтінку, блиску, характеру завитків (шкурки каракулю, смушка, мерлушки), товщиною шкірної тканини, висотою, густотою, м'якістю, а також забарвленням волосяного покриву. Напрям волосся у виробах з нестрижених шкурок повинен йти зверху вниз, на комірах від округлості до пришиву, на стрижених знизу вгору "під зачіс".
Хутряний одяг повинен бути рівним, струнким, мати правильну поставу, всі деталі хутряного верху і підкладки повинні бути з'єднані рівними і міцними швами, без пропусків і просічок, кінці ниток закриплені. Шви, що з'єднують деталі верху, необхідно з'єднувати без захоплення волосся в шов і при обробці вироби ретельно розчісувати, щоб вони не виділялись на загальному фоні.
Якість підкладки повинна відповідати цінності хутряного верху виробу, а колір гармонувати з кольором хутряного верху.
Підкладку сшивають зшивним швом і підшивають на відстані 1,5 см від низу вироби і низу рукавів. При виготовленні вірибу з відлітною підкладкою її по низу не підшивають, а підшивають тільки опушку хутрового верху шириною не менше 8 см.
Всі хутряні вироби утеплюють ватником або стьобаною ватою. Хутряний верх, виготовлений з дрібних і середніх шкурок і іх частин, зміцнюють пристібанням або наклеюванням зміцнюючих тканин (коленкор, ситець).
На хутряний верх жіночих і дитячих пальт, виготовленних із великих шкурок (видри, лошати, овчини та ін.), прокладну тканину не ставлять, але на місцях, що поддаються витяганню (по проймах, виточках, горловині, бокових і плечових швах, лацканах), прокладають бортову тесьму.
Відповідність лінійних розмірів даним, вказаним у технічному описі, перевіряють шляхом вимірювання з допомогою металевої рулетки. Сорт готових хутряних виробів визначається за станом волосяного покриву застосовуваних напівфабрикатів, за винятком комірів, головних уборів і пальт з каракулю, у яких кількість сортів менша, ніж у напівфабрикатів. Група вад також визначається за видами хутряних напівфабрикатів. При виявленні вад кушнірсько-кравецького виробництва сорт хутрових виробів не знижується і група вад не змінюється. В даному випадку вироби підлягають поверненню на підприємства для усунення виявлених вад.
Овчинно-шубні вироби повинні бути виготовлені з овчин однорідних за щільністю, м'якістю, забарвленням і товщиною шкірної тканини, нормально продублених і міцно пофарбованих. Волосяний покрив повинен бути чистим, рівно підстриженим, незбитим, однорідним за густотою, висотою і забарвленням, напрям волосся в деталях повинен бути зверху вниз. У готових виробах не допускаються плішини і пашини, вони мають бути закриті наклеєними або нашитими шубники клаптиками. З'єднання деталей повинно бути міцним, шви рівними, добре втягнутими. Сорт овчинно-шубних виробів встановлюють залежно від дефектів шкірної тканини, волосяного покриву, а також кушнірсько-кравецького виробництва. Більшість виробів ділять на три сорти, кожухи-піджаки - на два. Маркіровка, пакування, транспортування і зберегання хутряних і овчинно-шубних виробів проводяться у відповідності з вимогами стандарту.
Основними факторами ціноутворення хутряних виробів є цільове призначення, застосовуванний напівфабрикат і його обробка, лекальна площа виробів або розмір, якість напівфабрикатів (сорт і група вад) . До додаткових факторів ціноутворення належать: складність фасону виробів і знімного коміра, оздоблення виробів частинами шкурки і фурнітурою, зміцнення шкірної тонкоміздрових напівфабрикатів зміцнюючими тканинами.