Осьове обертання Землі та його географічні наслідки

Швидкість осьового обертання Землі (кутова й лінійна); напрям обертання (при погляді з боку північного полюсу).

Географічні наслідки осьового обертання Землі:

а) один оберт навколо своєї осі відповідає добі, як природній одиниці виміру часу. Поняття про зоряну й середню сонячну добу;

б) зв’язок системи географічних координат з осьовим обертанням Землі (дайте пояснення цього зв’язку з визначеннями “географічний полюс”, “екватор”, “паралель”, “меридіан”);

в) зв’язок відліку часу в межах доби з осьовим обертанням Землі(дайте визначення понять “всесвітній час”, “місцевий час”, “лінія зміни дат”, “поясний час”);

г) сила ваги, як різниця між силою тяжіння й відцентровою силою, зумовленою осьовим обертанням. Поясніть причину деформацію фігури Землі внаслідок осьового обертання (полярного стиснення);

д) сила Коріоліса (поясніть причини; залежність від маси тіл, що рухаються, їх швидкості, широти місцевості).

На яких широтах прояв сили Коріоліса найбільший, а на який найменший (для тіл, що рухаються горизонтально)? Як відхиляються тіла, що рухаються у північній і в південній півкулях? Наведіть приклади проявів сили Коріоліса (“поворотної” сили) в атмосфері, гідросфері й літосфері;

е) припливи й відпливи, як результат дії сили тяжіння двох космічних тіл – …. Сігізійні й квадратурні припливи. Вплив Місяця на тривалість доби (за історію існування подвійної планети);

ж) зміна дня і ночі (режиму освітленості), що зумовлює зміну добового ходу температури повітря й інших метеорологічних елементів та добову ритміку в географічній оболонці (наведіть конкретні приклади).

Орбітальне обертання Землі та його географічні наслідки.

Прецесії

Характеристики орбітального руху Землі

В орбітальному русі Землі є чотири визначних дати. Це дні сонцестояння: 22 червня – день літнього сонцестояння, 22 грудня – день зимового сонцестояння. Дні сонцестояння – дати, коли площина екватора знаходиться по відношенню до прямовисних сонячних променів під кутом 23^о 27’. Сонце в цей момент розташоване в зеніті над одним із тропіків. Тропік – це паралель, широта якої є кут, котрий доповнює кут нахилу земної осі до прямого. Полярне коло – паралель, широта якої дорівнює куту нахилу земної осі до площини орбіти. Полярні кола є межами розповсюдження полярних дня і ночі. Інші визначні дати - дні рівнодення. У ці дні Сонце знаходиться у зеніті на екваторі. День весняного рівнодення – 21 березня ,день осіннього рівнодення – 23 вересня.

При середній швидкості 29,8 км/с земля проходить усю орбіту довжиною 940 млн. км за 365 діб 6 годин 9 хвилин 9,6 секунди. Цей проміжок часу називається зоряним (сидеричним) роком. Оскільки орбіта еліптична, відстань від Землі до Сонця увесь час змінюється. Найбільша відстань 5 липня в афелії – 152 млн. км, найменша – 3 січня в перигелії – 147 млн. км.

Зі Землі нам здається, що за рік безперервно змінюється положення Сонця на небі. Таким чином, видимий річний шлях Сонця – велике коло на небесній сфері – екліптика являє собою перетин небесної сфери площиною земної орбіти.

Екліптика нахилена під кутом 23^о 27’ до небесного екватора (лінії перетину небесної сфери площиною земного екватора). В дні рівнодень площина екватора суміщається зі площиною обертання Землі навколо Сонця. Екліптика перетинає небесний екватор в точках весняного та осіннього рівнодень у моменти, коли Сонце переходить із однієї півкулі в іншу.

Географічні наслідки орбітального обертання Землі: 1) зміна пір року; 2) пояси освітленості; 3) тропічний рік – природна одиниця відліку часу, покладена в основу сонячного календаря.

Зміна пір року. При орбітальному русі Землі відбувається зміна пір року як у північній, так й у південній півкулях. Проте слід пам’ятати, що в одні й ті ж проміжки календарного часу в цих півкулях спостерігаються різні, умовно кажучи ,протилежні пори року. На відміну від календарних та фенологічних пір року, їх астрономічні відповідники починаються із визначних дат орбітального руху Землі. У північній півкулі астрономічна весна починається із 21 березня, астрономічне літо – зі 22 червня, астрономічна осінь – із 23 вересня, астрономічна зима – зі 22 грудня. У південній півкулі усе навпаки. Наприклад, астрономічна зима починається 22 червня і триває до 22 вересня.

Причинами зміни пір року є безперервна зміна висоти Сонця і тривалості світлового дня, котрі призводять до зміни кількості сонячної радіації на одній і тій же широті . Унаслідок цього при найбільшій висоті Сонця і тривалості дня формуються найвищі температури повітря, котрі є головною ознакою пори року – літа. Аналогічним чином змінюються й інші пори року.

Тропічний рік – природна одиниця часу. Проміжок часу між двома проходженнями Сонця через точку весняного рівнодення – тропічний рік, котрий на 20 хвилин 24 секунди коротший зоряного. Згадайте, що зоряний рік є періодом повного оберту Землі навколо Сонця, тобто проміжком часу, за який Земля повністю проходить орбіту довжиною 940 млн. кілометрів або 360^о еліпсу. Тропічний рік лежить в основі календаря.

Ціле число діб у календарному році не повністю відповідає реальній тривалості природного (тропічного) року, тому що у природному році не ціле число діб. Тривалість тропічного року – 365 діб 5 годин 48 хвилин 46 секунд. Тому створення ідеально стабільного календаря неможливо. В нього потрібно періодично вносити поправки.