Тема 4. ФАКТОРИ РОЗСЕЛЕННЯ НАСЕЛЕННЯ

(лекція)

Поняття факторів розселення населення. Основні групи факторів.

Роль літогенної основи, поверхні, погоди, клімату, гідрографічної мережі, ґрунтового покриву, рослинного та тваринного світу у формуванні систем розселення. Взаємозалежність між компонентами природної підсистеми, їх сукупний вплив на систему розселення.

Розміщення виробництва (промисловості, транспорту, торгівлі) як фактор формування систем розселення і формування мережі міст.

Демографічні фактори: природне та міграційне відтворення населення. фактори.

Інші фактори. Екологічний фактор. Політичні фактори. Техногенні аварії та катастрофи. Вплив ринкових умов на систему розселення. Стратегічні інтереси держави та система розселення.

Під факторами розселення населення слід розуміти сукупність причин, що обумовлюють формування певних рис системи розселення на певній території та рушійні сили розселенських процесів.

Серед факторів (часто використовують слово – чинників), що найбільше позначаються на особливостях формування структури територіальних систем розселення і дають можливість впливати на цей процес, виділяють три великих групи: 1) соціально-економічні; 2) природні; 3) демографічні.

Природні фактори. Їх вплив особливо відчутнийна етапі заселення території. У процесі вибору територій для заселення бралися до уваги комфортність клімату й ресурсне забезпечення можливостей займатися певними видами господарської діяльності. Первісна локалізація поселення визначалась топографічними умовами території, які в свою чергу оцінювалися крізь призму майбутньої функції поселення. Для сільських поселень головними природними чинниками були рельєф, агрокліматичні та земельні ресурси. Для гірничовидобувних центрів – наявність родовищ корисних копалин, їх запаси та інші технічні характеристики.

Природні чинники визначали не лише мікроположення, а й планування поселення та загальний рисунок мережі поселень (тип розселення). Останнє добре простежується в районах аграрного розселення. Оцінюючи вплив природних чинників на розселення зазначимо, що залежність розселення від природних чинників з розвитком продуктивних сил послаблюється, однак вони завжди будуть відігравати велику роль у розселенні населення, особливо сільського, що пов'язане з особливостям ведення сільського господарства, його першочергової залежності від природних умов.

На сучасному етапі розвитку людства людина здатна суттєво змінювати природне середовище (будувати, греблі електростанцій та створювати атомні електростанції в сейсмонебезпечних районах, підвищувати родючість ґрунтів, з’єднувати басейни річок, видобувати воду з великої глибини і т. ін.). Дедалі більше мірилом кращих природних умов стають можливості економічної діяльності. Іноді потреби господарства змушують будувати місто в надзвичайно невигідних умовах. Для видобутку корисних копалин створювались міста, наприклад, за полярним колом (Кіруна в Швеції, або Норильськ у Росії). Але люди завжди намагались знайти для міста таке місце, яке б задовольняло б кращі з можливих умов життя. Наведемо фрагмент з книги французьких дослідників міст – Ж. Шабо та Ж. Боже-Гарньє.

Возвышенный рельеф — это, прежде всего, защита от наводнений, тем более необходимая, что именно река часто определяет выбор местоположения города. Равнины притягивают к себе товарообмен, а долины облегчают перемещения, но они беззащитны перед наводнениями. Переувлажненные аллювиальные отложения вдоль рек не подходят для закладки фундаментов, и, кроме того, здесь часто случаются катастрофические наводнения. Поднявшись выше на несколько метров, можно избежать этих неудобств, не утрачивая преимуществ размещения на речном пути. Первые же склоны, поднимающиеся над берегом, представляются удобным местоположением. Вогнутая сторона речного меандра предпочтительнее выпуклой, часто заболоченной (Руан, Прага).

Обильно орошаемые долины молодых высоких гор страдают от сильных наводнений, особенно опасных весной, вовремя таяния снегов. Но там, где в реки впадают притоки, образуются конусы выноса, и здесь легко зарегулировать сток, террасируя склоны. Города, расположенные по краям долин вдоль горных хребтов, организуют товарообмен между районами с взаимодополняющей экономикой. Такие города первыми взбираются на склоны, используя достаточно сухие места. Склоны предгорий, поверхности выравнивания, террасы у подножия гор — вот те места, которые они выбирают.

Еще лучше, если разрыв в горной цепи облегчает связь с соседними районами при защищенном положении. В тех местах, где Юра расступается, приютились города Сален, Арбуа, Полиньи, Лон-ле-Сонье.

На равнине не так просто обеспечить защиту от всегда угрожающих наводнений и от вторжения врагов (что было особенно необходимо в старину). Любая возвышенность здесь приобретала особенно важное значение. Такие возвышенности могут быть останцами древних поверхностей выравнивания обнаженных эрозий, как, например, на равнине Фландрии (Кассель); порой это выступы коренных пород, образующих островки среди болот, как, например, в Сете. На югославской реке Лика карстовый останец вызвал к жизни город Госпич, центр своего района. На северных равнинах друмлины и озы играли такую же роль. Дублин основан на друмлине, а Стокгольм — на озе.

Рельеф не только обеспечивает защиту от наводнений, он позволяет и лучше использовать солнце, располагая дома амфитеатром. Это относится не только к климатическим курортам; во всех городах умеренной и арктической зон жилые кварталы разбиты на склонах, обращенных к югу.

Вода не только главная опасность, от которой люди пытаются спастись при выборе микроположения города. Она дает одновременно и весьма ценное преимущество, если находится близко по соседству. Мало того, вода используется и для защиты от врагов. Русло водотока — это естественный ров. Можно ли было найти лучшее укрытие, нежели излучина реки?! Безансон стоит на излучине Дуба, а Семюр — на меандре Серена.

Даже заболоченные участки, окружавшие город, использовались как естественная защита. В широких долинах, врезанных в меловые возвышенности Пикардии, текут спокойные реки. Не особенно склонные к разливам, они дренируют торфяники; и Амьен нашел для себя в болотах Соммы средство защиты от врагов.

Но самое главное заключается в том, что вода так же необходима для жизни человека, как воздух. Ценой громадных затрат ее приходится подводить к городам через пустыни, преодолевая многие сотни километров. Это, безусловно, роскошь, которую можно себе позволить лишь при исключительных обстоятельствах, как, например, при наличии богатых месторождений золота.

Вот почему первоначальные сгустки строений — зародыши будущего города, прежде всего заинтересованы в водоснабжении. Реки доставляют воду, необходимую для питья животным, а также для мытья. На худой конец речной водой пользуются для питья и люди. Но людям нужна чистая вода. Ее находят обычно по соседству с водотоками, где водоносные слои залегают не так глубоко и где не приходится бурить глубокие скважины. То же самое наблюдается и на большей части равнин. По склонам долин бьют источники, воды которых впадают в реку. Иногда это маленькие ключи, питаемые дождями, иногда мощные источники (в зоне известняков). Чередование водопроницаемых и водонепроницаемых пластов предопреде­ляет линии выхода на поверхность источников. Вот почему города часто располагаются на склонах в местах контакта песков и глин; такие зоны выхода подземных вод и определяют зарождение городов на склонах. Подобное чередование пластов часто наблюдается и в складках синклиналей. Воду, насыщающую песчаный пласт между двумя водонепроницаемыми слоями, можно добывать с помощью артезианских колодцев, как, например, в Париже.

Водные источники играли такую важную роль в жизни города, что им приписывали божественное происхождение. Дижон обязан своим названием священному источнику (Дивио), около которого он был основан. Естественно, что в период зарождения города его потребности в воде были ограниченными. Малочисленное население было к тому же не слиш­ком привередливым, и при размещении городов принимались в расчет ограниченные потребности. Теперь нас поражает, когда мы узнаем, что какой-то жалкий ручеек был причиной возникновения большого города по соседству с ним. Как раз это противоречие и вызвало в процессе развития городов самые трудные проблемы, которые и теперь отнюдь не все разрешены. В Анкаре вода продается на литры и доставляется по утрам в город на маленьких осликах от источника, перед которым выстраивается очередь.

Микроположение города в момент его основания зависело на деле от оценки тех людей, которым оно представлялось самым удобным для осуществления определенных функций. Это микроположение сохраняло свои преимущества, если оно было выбрано заранее, с учетом перспектив широкого развития (как это имело место при размещении некоторых столиц: Канберра, Бразилиа). Но чаще всего город, развиваясь, перерастал те условия, которые некогда определили его микроположение.

Часто городу удается приспособиться к местным условиям и в процессе дальнейшего развития, если хватает воды, а равнина открывает достаточ­ные возможности для застройки *.

Но не всегда дело обстояло таким образом. К счастью, по мере того как развивались города, прогрессировала и техника. Река уже не рассматривается как препятствие: Руан, расположенный первоначально на вогнутом берегу меандра, распространяясь, все больше захватывает и противоположный выпуклый берег. Туннель позволил соединить оба берега Эльбы в Гамбурге. В Каракасе, чтобы обеспечить расширение города, пришлось срывать холмы и засыпать маленькие долины ². Немно­гие города впоследствии так страдали от первоначального выбора микроположения, как Нью-Йорк, зажатый на узком острове Манхаттан. Здесь для размещения агломерации с населением, превышающим 10 млн. человек, пришлось строить многочисленные мосты, туннели и паромы, чтобы преодолеть Гудзон и Ист-Ривер.

В настоящее время человек в состоянии приспособиться к любой беде и освободиться от ограничений, накладываемых природой. «Город все больше отделяется от природы и зачастую действует против нее». Если микроположение не так жестко как прежде ограничивается природными условиями, то все же эти условия всегда находят отражение в городском ландшафте и проблемы повседневной жизни – лучшее тому доказательство. [Жаклин Боже-Гарнье, Жорж Шабо].

2). До соціально-економічних факторів слід віднести характер виробничих відносин, рівень розвитку продуктивних сил й особливості територіальної структури господарського комплексу. Загальновизнаним є твердження про тісний взаємозв'язок системи територіальної організації продуктивних сил із системою розселення. Необхідною умовою длявзаємозв'язку обох систем є зумовленість розселення розміщенням виробництва і діюча як зворотна, вторинна залежність розміщення від територіального розподілу населення. Територіальна організація виробництва разом із системою розселення та інфраструктурою утворюють суспільно-територіальний комплекс відповідного рангу. При цьому важливою передумовою розвитку виробничої сфери й розселення населення по території є природно-територіальний комплекс, природні ресурси якого базу становлять господарського комплексу, а природні умови визначають особливості розселення.

Найважливішим соціально-економічним фактором формування територіальних систем розселення є виробництво. Саме виробничі функції (промисловість, транспорт, будівництво, сільське і лісове господарство тощо) визначають людність поселень, ступінь їх концентрації чи розосередженості по території, а вже величина населених пунктів, їх економіко-географічне положення, адміністративні функції впливають на концентрацію обслуговуючих закладів, їх набір і потужність. Характер виробництва переважаючих галузей спеціалізації через технологічні процеси впливає на обсяги, інтенсивність, частоту виробничих зв'язків між окремими стадіями, які можуть бути представлені в різних населених пунктах.

Цитата! Индустриализация Российской империи и СССР стимулировала дальнейшее расселение русской нации по просторам державы, привнеся в этот миграционный процесс новый фактор. По сути, уже в конце XIX века возможности для аграрной колонизации страны русским народом были почти исчерпаны. Заселением Приамурья и Приморья была достигнута крайняя восточная точка территории, аграрные ресурсы которой годились для привычного русского земледелия. Все попытки царских властей основать сельскохозяйственные русские колонии в Закавказье и Средней Азии успехом не увенчались. Обычные навыки русского пахаря оказывались непригодными на краснозёме Мингрелии или требующем постоянного орошения лёссе Туркестана.

Взаємозв'язок систем розселення й територіально-виробничих комплексів зумовлений подвійною функцією населених пунктів у соціально-економічному розвитку суспільства. Це твердження особливо стосується міст як ядер концентрації промислового виробництва і формування транспортних вузлів, з одного боку, і центрів проживання населення з його обслуговуючою невиробничою сферою – з іншого. Розвинуті міста стають у господарському комплексі опорними центрами територіальних систем виробництва, а в розселенні - центрами територіальних систем населених пунктів.

Як для поселення економічною базою є його господарство (передусім галузі спеціалізації), так економічною базою загальнодержавної (національної) системи розселення є господарський комплекс країни. Господарські комплекси економічних районів – економічна основа регіональних систем розселення.

Підтвердженням взаємозв’язку і взаємозумовленості економічних і розселенськіх чинників є деградація багатьох міських поселень Донбасу (серед яких – навіть великі міста) у зв’язку із кризою містоутворюючих галузей господарства. Як колись виробництво визвало до життя велику кількість поселень, так само з уходом його, починається руйнація інфраструктури, міграційний відтік населення.

Окрема роль у перетворенні мережі поселень на систему розселення належить транспорту. Адже ж міста виникають як фокуси зв’язків і саме транспорту відводиться важлива роль забезпечення реалізації цих зв’язків, створення для цього відповідних матеріальних передумов. Населені пункти і транспортна мережа – основа опорного каркасу території.

Значний вплив на розвиток поселень, крім матеріального виробництва, має виконання ними соціальних функцій освітньо-культурного, організаційно-господарського, адміністративного, і торговельно-розподільчого та лікувально-оздоровчого значення.

Демографічні фактори розселення поєднують такі складові як: регіональні відмінності народжуваності й смертності, що можуть призвести до змін у розселенні населення без переміщення його по території. Регіональні особливості демографічних процесів значно впливають на людність населених пунктів, їх динаміку. Тому демографічна ситуація є важливою складовою розселенського потенціалу регіонів.

До демографічних факторів розвитку розселення населення слід також віднести міграцію, а саме регіональні відмінності міграційних процесів. Протягом тривалого часу міграція була головним засобом, що забезпечував перетік населення з села до міста й швидке зростання міст (через свою масштабність цей процес отримав назву великого переселення народів ХХ ст.). Роль міграційного складника невпинно зростає. У країнах першого типу відтворення він стає важливим зовнішнім фактором зростання людності поселень. Останнім часом нові міграційні потоки, особливо з країн Третього світу роблять усе більший внесок у формування населення та поселень Європи, Північної Америки. На початку ХХI ст. міграційний приріст став головною компонентою росту населення в більшості європейських країн.

На сучасні демографічні процеси в Україні ще й досі істотно впливають Перша і Друга світова війна, громадянська війна, голодомори 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років, масові репресії 30-х років, масове вивезення та ін. Негативно позначилася на демографічній ситуації глибока економічна криза кінця 80-х і 90-х років, з якої розпочалась депопуляція міського та сільського населення України. Руйнівний характер щодо поселенської мережі мали останні, 2014 року, політичні події в Україні, зокрема, у східних її регіонах.

Історичні передумови та історичні події виступають важливим фактором формування системи розселення. Давня система розселення впливає на формування сучасної. Більшість робітничих селищ на Луганщині виникала не на пустому місці.. Це стосується, зокрема й м. Луганська. Як відомо з історії, Луганський завод виник неподалік селища Кам’яний Брід.

Екологічний фактор. Його вплив проявляється не лише на макрорівні, але й на всіх інших (регіональному, національному) рівнях і зростає у зв’язку з переходом до постіндустріального суспільства. Техногенні аварії та катастрофи, наприклад, Чорнобильська здатні знелюдніти великі території.

ЕГП. Київ, заснований понад 1500 років тому (482 р.), володів видатним економіко-географічним положенням. Він розташовувався в тому місці, де Дніпро – найважливіша річкова артерія Давньої Русі, «шлях з варяг у греки» - перетинався широкою границею між лісовим Поліссям і лісостепом. Тут був головний ареал розселення давньоруської народності: далі на південь, у степу, осіле життя було неможливим через безперервні нашесті кочових народів, від яких треба було відбиватися. Через Київ зі сходу на захід і далі через Львів і Краків у Західну Європу йшов важливий торговельний шлях із Середньої Азії, Індії та Китаю осторонь від Арабського халіфату (від нижньої Волги частина купецьких караванів піднімалась вверх по Волзі й через Новгород направлялася до Балтійського моря. Оцінюючи переваги географічного положення Києва, В.О. Ключевський відзначав, що лише місто, що контролювало вихід з Дніпра у степ, що прикривало з півдня всю країну по греко-варязькому шляху, могло стати зосередженням усіх сил тогочасної Русі.

Лондон до Великих географічних відкриттів був одним з крупних, але не найбільших міст Європи. У римські часи Лондоніум був невеличким центром далекої провінції. Але після відкриття торгових шляхів через Атлантичний океан Лондон опинився в центрі обширного північно-західного фронту Європи, оберненого до океану. Ці переваги економіко-географічного положення були реалізовані лише після перемоги Англії над Іспанією та Голландією, після Англійської буржуазної революції ХVII ст. і посилення провідної ролі Лондона у колоніальних захопленнях і світовій торгівлі, що невдовзі зробило Лондон найбільшим містом Європи.

Для Лондона, як і для інших світових столиць, що зросли на океанських та морських зв’язках, вкрай важливим було положення на природних вузлах, від яких розходились сухопутні і річкові шляхи вглиб країни. Лондон розташований на Темзі, найбільшої су доходної річці Англії, пов’язаної з усією країною розгалуженою системою протоків і каналів. Нижче Лондона Темза дуже широка, має заболочені береги, тут і досі немає жодного мосту. Морські судна могли підніматися до Темзи до славетного Лондонського мосту, де береги звужувалися й починалося річкова судноплавство; саме в цьому місці виникла столиця країни.

Інші фактори.Сфера обслуговування і розселення населення. Вплив ринкових умов на систему розселення. Стратегічні інтереси держави та розселенська політика. Наведіть приклади впливу цих факторів на розселення населення.

Необхідно зауважити, що в реальній дійсності всі вищезгадані групи факторів діють у тісному взаємозв'язку і впливають одна на одну, тому лише їх комплексний розгляд може дати повне уявлення про особливості формування структури територіальних систем розселення.

Контрольні запитання

1. Що розуміють під факторами розселення населення?

2. Які основні групи факторів справляють вплив на розселення населення?

3. Наведіть приклади впливу: а) рельєфу; б) клімату; в) річкової мережі та інших компонентів природного середовища на розселення населення.

4. На які характеристики розселення впливає транспорт? Наведіть відповідні приклади.

5. З якими факторами пов’язані такі процеси в Україні як: зменшення густоти населення, збільшення кількості дрібних сільських поселень, зростання людності м. Києва?

6. Які фактори сприяли в свій час значній концентрації міського населення в Донбасі? Відповідь обґрунтуйте.