Мета і задачі дисципліни. Структурні модулі
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКИЙ ГІДРОЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОЛЕДЖ
ЗАПОРІЗЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ ІНЖЕНЕРНОЇ АКАДЕМІЇ
М Е Т О Д И Ч Н И Й П О С І Б Н И К
Для самостійного оволодіння навчальним матеріалом
З дисципліни “Теплотехніка” для студентів ІІ курсу
Спец. 5.05060103 “Монтаж і обслуговування теплотехнічного
устаткування і систем теплопостачання”
Укладач: викладач ЗГЕК ЗДІА
Потапова А.О.
Розглянуто і схвалено на
засіданні ПЦК
спец. 5.05060103
Протокол № __ від ____ 2012 р.
Голова ПЦК___ (Потапова А.О.)
Зміст
Вступ ............................................................................................................................................ 3
1 ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА ............................................................................................. 4
1.1 Мета і задачі дисципліни. Структурні модулі ................................................................... 4
1.2 Тематичний план самостійної роботи ………………………. .......................................... 5
1.3 Рекомендована література ………... ................................................................................... 5
2 ПІДГОТОВКА ДО ЛАБОРАТОРНИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ……………………. 6
3 ПІДГОТОВКА ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ………………………………………… 7
4 ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ …… ................................................. 8
4.1 Викладення теоретичного матеріалу, завдання для перевірки засвоєння
нового матеріалу .................................................................................................................. 8
4.2 Перелік запитань для підготовки до модульного і рейтингового контролю ................. 38
Додатки
Вступ
Метою створення даних методичних вказівок є допомога студентам денної форми навчання в виконанні самостійної роботи в поза аудиторний час при вивченні дисципліни „Теплотехніка”, щоб вони більш глибокого розуміли сутність теплоенергетичних явищ і процесів, котрі вивча-ються.
Самостійна робота студентів із дисципліни „Теплотехніка” передбачає:
- підготовку до виконання практичних і лабораторних занять;
- підготовку до модульного і рейтингового контролю;
- підготовку до іспиту.
В загальній частині методичних вказівок наведені мета і задачі курсу, які відповідають нав-чальній програмі, місце дисципліни „Теплотехніка” серед інших дисциплін навчального плану під-готовки молодших спеціалістів спеціальності 5.05060103 „Монтаж і обслуговування теплотехніч-ного устаткування і систем теплопостачання”. Вказана кількість навчальних годин самостійної роботи з певних тем згідно тематичного плану, наведений перелік рекомендованої літератури, а також розділів програми, за якими виконується модульний контроль.
В розділі „Теми для самостійного опрацювання” міститься через нестачу підручників з даної дисципліни, виданих державною мовою, викладення теоретичного матеріалу з питань різних тем, винесених на самостійне оволодіння. Для перевірки якості засвоєння нових знань і їх закріплення наводиться перелік питань для самоконтролю, а також умови задач для розв’язання. Для підготовки до модульного і рейтингового контролю вказаний перелік питань.
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мета і задачі дисципліни. Структурні модулі
Теплотехніка – це наука, яка вивчає закономірності перетворення енергії. Вивчення теоре-тичних основ теплотехніки (технічної термодинаміки і теплопередачі) має за мету створення за-гальної бази для наступного засвоєння особливостей улаштування і роботи теплоенергетичних установок і систем. Вивченням останніх займаються спеціальні дисципліни, котрі мають більш конкретний прикладний характер.
Завданням „Теплотехніки” є отримання знань про процеси, що відбуваються в теплових двигунах, компресорних машинах, сушильних та холодильних установках, про підвищення їх економічності і властивості робочих тіл.
В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:
- основні параметри стану робочого тіла, визначення та одиниці вимірювання;
- закони і рівняння стану ідеального газу;
- види теплоємностей;
- термодинамічні процеси;
- перший і другий закони термодинаміки;
- властивості водяної пари і вологого повітря як робочих тіл і теплоносіїв;
- цикли паросилових установок;
- теплообмінні апарати;
- закономірності теплообміну між тілами;
повинні вміти:
- визначати параметри стану робочого тіла, газових сумішей при їх заданні різними способами;
- застосовувати закони і рівняння стану ідеального газу при розв’язку задач;
- розраховувати різні види теплоємностей і визначати кількості теплоти при нагріванні
(охолодженні);
- аналітично розглядати термодинамічні процеси, досліджувати їх в термодинамічних діаграмах;
- застосовувати графічний і табличний методи розрахунку процесів з водяною парою і вологим
повітрям;
- визначати теплові потоки, температури при передачі теплоти теплопровідністю, конвекційним
теплообміном, випромінюванням і теплопередачею.
Дисципліна „Теплотехніка” є базовою технічною дисципліною для вивчення усіх фахових і профілюючих дисциплін. Отримані студентами знання і вміння використовуються при вивченні дисциплін „Котельні установки і водопідготовка”, „Гідравліка. Гідравлічні машини”, „Опалення, вентиляція і кондиціювання повітря”, „Теплотехнічне обладнання”, „Теплопостачання” тощо.
Контролюючими заходами з дисципліни є усні опитування під час семінарських і практич-них занять, включення питань курсу дисципліни, винесених на самостійну роботу, в модульні і підсумковий контроль.
1.2 Тематичний план самостійної роботи
Номер змістовного модулю | Назва тем | Кількість годин |
перший модуль | РОЗДІЛ 1 ОСНОВИ ТЕОРІЇ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ | |
Тема 1.1Теплопровідність | ||
Тема 1.2Конвекційний теплообмін | ||
Тема 1.3Теплообмін випромінюванням | ||
Тема 1.4Теплопередача | ||
Тема 1.5 Теплообмінні апарати | ||
Разом з модулю 1 | ||
другий модуль | РОЗДІЛ 2 ТЕХНІЧНА ТЕРМОДИНАМІКА | |
Тема 2.2Поняття про термодинамічний процес. Закони ідеального газу. Суміші ідеальних газів | ||
Тема 2.3Теплоємність. Визначення кількості теплоти | ||
Разом з модулю 2 | ||
третій модуль | Тема 2.4Перший закон термодинаміки. Ентальпія | |
Тема 2.6Другий закон термодинаміки. Ентропія. Тs - діаграма. Прямий і зворотний цикли Карно | ||
Тема 2.7Реальні гази. Водяна пара | ||
Разом з модулю 3 | ||
четвертий модуль | Тема 2.9Цикли паросилових установок | |
Разом з модулю 4 | ||
Усього з дисципліни |
Рекомендована література
1 Костерев Ф.М., Кушнырев В.И. Теоретические основы теплотехники. – М.: Энергия, 1978. -
360 с.
2 Чернов А.В. и др. Основы гидравлики и теплотехники. – М.: Энергия, 1975. - 416 с.
3 Лариков Н.Н. Общая теплотехника. – М.: Стройиздат, 1966. - 446 с.
4 Кузовлев В.А. Техническая термодинамика и основы теплопередачи. /Под ред. Л.Р. Стоцкого. –
М.: Высшая школа, 1983. – 335 с.
5 Лабай В.Й. Тепломасообмін. – Львів: Тріада Плюс, 2004. – 260 с.
2 ПІДГОТОВКА ДО ЛАБОРАТОРНИХ (ПРАКТИЧНИХ) ЗАНЯТЬ
Результат виконання лабораторної (практичної) роботи залежить від попередньої підготов-ки студента до лабораторного (практичного) заняття в неаудиторний час. При підготовці до лабо-раторного (практичного) заняття студенту необхідно:
1 опрацювати конспект лекції з даної теми і теоретичний матеріал по методичному посібнику для
самостійної роботи (згідно таблиць 2.1 і 2.2);
2 ознайомитися з інструкцією лабораторної (практичної) роботи, користуючись методичними вка-
зівками до їх виконання;
3 звернути особливу увагу на мету роботи по інструкції лабораторної роботи, набір обладнання,
яке буде використано в лабораторній роботі, наведену схему установки, порядок проведення до-
сліджень і обробки результатів вимірювань. Для успішного виконання практичної роботи по-
трібно також ознайомитися з метою роботи, умовами задач, які будуть розв’язуватися, з запро-
понованим ходом їх розв’язання;
4 для перевірки готовності до виконання роботи дати відповіді на питання, наведені в інструкції.
При виникненні труднощів слід ще раз переглянути теоретичний матеріал і інструкцію до лабо-
раторної (практичної) роботи;
5 заготовити бланк для виконання лабораторної (практичної) роботи.
Таблиця 2.1 - Теоретичний матеріал для виконання лабораторної роботи
Тема лабораторної роботи | Теоретичний матеріал для опрацювання | |
по конспекту лекцій | по методпосібнику для самостійної роботи | |
Лабораторна робота № 1 Визначення коефіцієнту теплопровідності ізоляційного матеріалу | с. 6-9 | с. 8-12 |
Таблиця 2.2 - Теоретичний матеріал для виконання практичних робіт
Тема практичної роботи | Теоретичний матеріал для опрацювання | |
по конспекту лекцій | по методпосібнику для самостійної роботи | |
Практична робота № 1 Визначення теплового по-току під час передачі теплоти теплопровідністю | с. 6-9 | с. 8-12 |
Практична робота № 2 Визначення основних па-раметрів стану робочого тіла | с. 15-18 | - |
Практична робота № 3 Визначення параметрів суміші ідеальних газів | с. 18-21 | с. 23-25 |
Практична робота № 4 Визначення теплоємкості суміші ідеальних газів | с. 21-23 | с. 26-28 |
Практична робота № 5 Визначення параметрів у термодинамічних процесах | с. 24-27 | - |
Практична робота № 6 Визначення термодина-мічних параметрів за допомогою - діаграми | с. 31-34 | - |
Практична робота № 7 Визначення характерис-тик води і водяної пари за допомогою - діаг-рами | с. 35-40 | с. 32-36 |
Практична робота № 8 Визначення параметрів вологого повітря за допомогою Іd- діаграми | с. 40-46. | - |
3 ПІДГОТОВКА ДО СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
Навчальним планом дисципліни «Теплотехніка» передбачено проведення семінарських занять. Семінарські заняття в даному курсі проводяться в формі усного опитування, теплотехніч-них диктантів, розв’язання задач біля дошки, самостійного розв’язання задач по картках (30 варі-антів). Успішне засвоєння знань, отримання позитивних оцінок і високих балів рейтингу в значній мірі залежать від серйозної та осмисленої підготовки студентів до семінарських занять. Готуючись до семінарського заняття, необхідно:
1 повторити теоретичний матеріал тем по конспекту лекцій і теоретичний матеріал, винесений для
самостійного опрацювання по методичному посібнику (згідно таблиці 3.1);
2 напам'ять вивчити закони, їх формулювання, формули, позначення теплотехнічних величин та
одиниці їх вимірювання;
3 розглянути приклади розв'язаних задач у конспекті лекцій;
4 розв’язати задачі для самостійного опрацювання за даними темами.
Таблиця 3.1 - Теоретичний матеріал для виконання семінарських занять
Тема семінарського заняття | Теоретичний матеріал для опрацювання | |
по конспекту лекцій | по методпосібнику для самостійної роботи | |
Семінарське заняття № 1 за розділом 1 «Основи теорії теплопередачі» | с. 6-14 | с. 8-21 |
Семінарське заняття № 2 по темі 2.7 «Реальні гази. Водяна пара» | с. 35-40 | с. 32-36 |
4 ТЕМИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
4.1 Викладення теоретичного матеріалу, завдання для перевірки засвоєння
нового матеріалу
РОЗДІЛ 1 ОCНОВИ ТЕОРІЇ ТЕПЛОПЕРЕДАЧІ
Тема 1.1 Теплопровідність
Самостійна робота № 1 Коефіцієнт теплопровідності, його залежність від різних факторів.
Теплопровідність у плоскій і циліндричній стінках (4 год.)
Питання 1 Коефіцієнт теплопровідності, його залежність від різних факторів
Коефіцієнт теплопровідності - фізичний параметр, який характеризує здатність речовин проводити теплоту. Чим більший, тим краще речовина проводить теплоту.
Незважаючи на те, що теплопровідність пов’язана з рухом мікрочасток речовини, характер руху різний для газів, рідин і твердих тіл. Процес теплопровідності здійснюється в газі в тому ви-падку, якщо в ньому є неоднорідне температурне поле. Теплообмін здійснюється в результаті об- міну молекулами. Кількість молекул, яка переходить з нагрітої області в холодну, дорівнює в се- редньому кількості молекул, що рухаються у зворотному напрямку. Але молекули нагрітої облас- ті несуть з собою більшу кількість енергії молекулярного руху, ніж молекули холодної області. Ре- зультуючий тепловий потік буде направлений із нагрітої області в холодну. Для газів
Найбільшу теплопровідність має найлегший газ – водень. За кімнатної температури (20 ) коефіцієнт теплопровідності водню У важчих газів теплопровідність менша: в діоксида вуглецю ( ) , в повітря
У рідинах молекули розташовані майже упритул (дуже близько) одна до одної. Кожна мо-лекула коливається біля положення рівноваги, стикаючись при цьому з сусідніми молекулами. Теплота в рідинах передається шляхом поширення цих безладних коливань. Для рідин
Для більшості органічних рідин у межах температур 0 ... 120 коефіцієнт теплопровіднос-ті , а для води в межах цих же температур . Вода є одним із кращих провідників теплоти.
Механізм поширення в твердих тілах залежить від того є тіло металом чи діелектриком. У металах носіями теплоти є вільні електрони („електронний газ”), які в три тисячі разів легші від молекул найлегшого газу - водню. Відповідно і теплопровідність металів значно вища, ніж газів. Крім того, електрони є також носіями і електричної енергії. Тому коефіцієнти теплопровідності та електропровідності пропорційні між собою. Для металів = 20 і більше Най-більший коефіцієнт теплопровідності мають чисті срібло і мідь: Для вуглеце-вих сталей , а для легованих сталей - Водночас у чистого заліза . Цей приклад характеризує загальну тенденцію різкого зменшення тепло-провідності металів за наявності в них домішок внаслідок того, що спотворення домішками крис-талічної гратки заважає рухові електронів. Із збільшенням температури коефіцієнт теплопровід-ності чистих металів зменшується, а сплавів зростає.
Діелектрики на практиці використовуються як будівельні і теплоізоляційні матеріали. Бага-то таких тіл мають пористу структуру. Тому вони характеризуються умовним (ефективним) коефі-цієнтом теплопровідності, який залежить від теплопровідності речовини твердого тіла і теплопро-
відності газу, який заповнює пори. Ефективна теплопровідність пористих матеріалів залежить від їх вологості: із збільшенням вологості підвищується. Як правило, для матеріалів з вищою гус-тиною коефіцієнт теплопровідності має вище значення. Він залежить від структури матеріалу, його пористості і вологості. Слід пам’ятати, що ефективна теплопровідність вологого матеріалу більше теплопровідності окремо взятих сухого матеріалу і води.
Теплоізоляційними вважаються матеріали з низьким значенням -
Коефіцієнти теплопровідності деяких матеріалів наведені в таблиці 1.1.
Питання 2 Теплопровідність плоскої одношарової стінки
Нехай теплота Q поширюється в стінці товщиною і площею F, яка обмежена паралельни-ми площинами (рисунок 1.1). Стінка виготовлена з однорідного матеріалу з коефіцієнтом тепло-провідності , який не залежить від температури. Будемо вважати, що температури на поверхнях стінки tс1 і tс2 не змінюються в часі. Через те що tс1 tс2 , теплота буде передаватися зліва направо.
А через те що стінка однорідна, ізотермічні поверхні усередині стінки розташовуються паралель- но її бокових граней.
Таблиця 1.1 - Коефіцієнти теплопровідності різних матеріалів
Найменування матеріалів | Найменування матеріалів | ||
Алюміній | Масляний шар забруднень | 0,15 | |
Азбестовий шнур | 0,145 | Мідь | |
Азбестовий картон | 0,177 | Накип | 1,75 |
Бетон із кам’яним щебнем | 1,28 | Пісок річковий ( сухий) | 0,30-0,38 |
Бронза | Пісок річковий ( вологий) | 1,13 | |
Вата мінеральна | 0,052 | Поліетилен | 0,29 |
Вініпласт | 0,165 | Скло | 0,78-0,88 |
Гума тверда звичайна | 0,157-0,160 | Сажа | 0,09 |
Глина вогнетривка | 1,04 | Сталь вуглецева | |
Дерево | 0,14-0,21 | Сталь нержавіюча | |
Іржа | 1,15 | Скловата | 0,047 |
Котельний накип | 0,08-2,3 | Титан | |
Латунь | Чавун |
Рисунок 1.1 – Теплопровідність Рисунок 1.2 – Теплопровідність Рисунок 1.3 - Теплопровідність
плоскої одношарової стінки плоскої багатошарової стінки циліндричної одношарової стінки
Згідно з законом Фур’є загальний тепловий потік, який проходить через стінку, може бути визначений
Q =l/d tc1-tc2) , Дж (1.1)
Він прямо пропорційний , F, tс1 і tс2, але зворотно пропорційний .
Щільність теплового потоку
q = = = , (1.2)
де - називають термічним опором теплопровідності, .
Чим більше , тим щільність теплового потоку, навпаки, менша.
Якщо останнє рівняння записати відносно tс2, то можна встановити, що температури в сере-дині плоскої стінки змінюються за законом прямої лінії (рисунок 1.1)
, . (1.3)
Питання 3 Теплопровідність багатошарової плоскої стінки
Розглянемо теплопровідність багатошарової плоскої стінки (рисунок 1.2); кожний шар є
однорідною стінкою. Загальна товщина її дорівнює сумі товщин окремих шарів. Щільність тепло-вого потоку через багатошарову (трьохшарову) плоску стінку можна визначити за формулою
(1.4)
а загальний тепловий потік
, Дж (1.5)
Графік температурного поля багатошарової плоскої стінки (рисунок 1.2) показує, що тем-ператури усередині кожного шару змінюються за законом прямої лінії.
Питання 4 Теплопровідність циліндричної одношарової стінки
Дана циліндрична стінка з однорідного матеріалу з коефіцієнтом теплопровідності (рису- нок 3). Її довжина значно перевищує середній діаметр. На внутрішньому боці температура tс1, яка постійна у часі і не змінюється на поверхні, а на зовнішньому – tс2. Ізотермічними в даному випа-ку є циліндричні поверхні. Кожна поверхня, що розташована від центру далі, ніж попередня, буде мати більш низьку температуру. Тепловий потік буде направлений за радіусом.
Температура в циліндричній одношаровій стінці змінюється уздовж радіуса за законом ло-гарифма (тобто за законом кривої лінії).
Лінійна щільність теплового потоку позначається і визначається
, (1.6)
де d1 і d2 - відповідно внутрішній і зовнішній діаметри стінки, м.
Знаменник називають термічним опором теплопровідності циліндрич-ної стінки. Ця величина має одиницю вимірювання .
Питання 5 Теплопровідність циліндричної багатошарової стінки
Метод розрахунку теплопровідності багатошарової циліндричної стін- ки (рисунок 1.4) будується на тих же принципах, що й для плоскої багатоша- рової.
Лінійна щільність теплового потоку через циліндричну (конкретно трьохшарову) стінку може бути підрахована за формулою
, (1.7)
де tc1 і tc4 - температури на зовнішній і внутрішній поверхнях стінки, ;
- коефіцієнти теплопровідності матеріалів кожного шару, .
Рисунок 1.4 – Теплопровідність
багатошарової циліндричної стінки
Загальний тепловий потік визначається за формулою
, (1.8)
Для виконання самостійної роботи № 1 необхідно:
1) законспектувати теоретичний матеріал;
2) проаналізувати:
- зміну теплопровідності речовин в залежності від їх агрегатного стану;
- зміну теплопровідності пористих матеріалів при підвищенні їх вологості;
- зміну теплового потоку теплопровідністю при зменшенні товщини стінки;
- зміну теплового потоку теплопровідністю при виборі матеріалу стінки з меншим l.
3) Порівняти особливості теплопровідності слідуючих матеріалів:
а) бетону і пінобетону; б) води і сталі; в) цегли і латуні.
4) Розв’язати задачу за вказаним варіантом.
Задача 1
Шар льоду на поверхні води має товщину , температури на нижній і верхній поверхнях відповідно tc2 і tc3. Визначте тепловий потік через поверхні льоду, якщо його коефіцієнт теп-лопровідності . Як зміниться тепловий потік, якщо льод покриється шаром снігу товщиною з коефіцієнтом теплопровідності , а температура на поверхні снігу буде tc1 ? Вихідні дані наведені в таблиці 1.2.
Таблиця 1.2 - Вихідні дані для задачі 1
Варіант | tc2, | ||||
-5 | -15 | -2 | |||
-2 | -10 | ||||
-5 | -12 | ||||
-20 | |||||
-1 | -5 |
Задача 2
Стінка нагрівальної пічі виготовлена з двох шарів цегли: внутрішній з вогнетривкої товщи-ною , зовнішній з червоної товщиною . Визначте температури на внутрішній поверхні стінки і з внутрішнього боку червоної цегли , якщо з зовнішнього боку температура , а втрата теплоти крізь стінки . Коефіцієнти теплопровідності вогнетривкої і червоної цегли відповід-но і . Вихідні дані наведені в таблиці 1.3.
Таблиця 1.3 - Вихідні дані для задачі 2
Варіант | ||||||
1.4 | 0.58 | |||||
1.2 | 1.6 | 0.56 | ||||
1.5 | 0.54 | |||||
1.3 | 1.7 | 0.6 | ||||
1.4 | 1.3 | 0.52 |
Задача 3
Визначте тепловий потік крізь поверхні цегляної стінки і глибину її промерзання до
. Товщина стінки , температури на її внутрішній поверхні , на зовнішній tc3, коефіці-єнт теплопровідності λ. Вихідні дані наведені в таблиці 1.4.
Задача 4
Визначте тепловий потік через поверхню 1м паропроводу з внутрішнім діаметром d1 і тов-
щиною δ1, який ізольований двома шарами теплової ізоляції δ2 і δ3. Коефіцієнти теплопровідності
металу λ1, шарів ізоляції λ2 і λ3. Температури на внутрішній поверхні трубопроводу tc1, на зовніш-
Таблиця 1.4 - Вихідні дані для задачі 3
Варіант | δ, мм | tc1, | tc3, | λ, |
-30 | 0.55 | |||
-35 | 0.58 | |||
-25 | 0.56 | |||
-20 | 0.54 | |||
-15 | 0.57 |
ній tc4. Як зміниться втрата теплоти паропроводом, якщо ізоляційні шари поміняти місцями? Вихідні дані наведені в таблиці 1.5.
Таблиця 1.5 - Вихідні дані для задачі 4
Вар. | D1, мм | δ1,мм | δ2,мм | δ3,мм | λ1, | λ2, | λ3, | tc1, | tc4, |
0.037 | 0.14 | ||||||||
0.039 | 0.18 | ||||||||
0.042 | 0.16 | ||||||||
0.040 | 0.15 | ||||||||
0.038 | 0.17 |
Задача 5
Стальний трубопровід діаметром d2/d1 з коефіцієнтом теплопровідності λ1 покритий ізоляці-єю в два шари однакової товщини δ2 = δ3, коефіцієнти теплопровідності матеріалів яких λ2 і λ3. Температури внутрішньої поверхні труби tc1, зовнішньої tc4. Визначте теплові втрати з одиниці довжини труби. Як вони зміняться, якщо шари ізоляції поміняти місцями? Вихідні дані наведені в таблиці 1.6.
Таблиця 1.6 - Вихідні дані для задачі 5
Вар. | d2/d1, мм | λ1, | δ2 = δ3, мм | λ2, | λ3, | tc1, | tc4, |
120/110 | 0.06 | 0.12 | |||||
140/130 | 0.05 | 0.14 | |||||
160/150 | 0.04 | 0.13 | |||||
150/140 | 0.03 | 0.15 | |||||
110/100 | 0.07 | 0.16 |
Задача 6
Визначте необхідну товщину ізоляції, якщо допустимі температури її поверхонь tс1 , tс2, а
тепловий потік крізь ізоляцію не повинен перевищувати q. Коефіцієнт теплопровідності ізоляції λ. Задачу вирішити для плоскої стінки і для труби з зовнішнім діаметром d2. Вихідні дані наведені в таблиці 1.7.
Таблиця 1.7 - Вихідні дані для задачі 6