Послідовність виконання роботи
1. . Ознайомитись з теоретичним матеріалом[1, 6].
2. Ознайомитись із схемою лабораторної установки і вимогами ТВ при роботі з нею.
3. Вивчити принцип дії та конструкцію захисних апаратів.
4. Перевірити початкові положення регулятора напруги і комутуючих апаратів.
5. За допомогою мегаомметра М2500 В виміряти опір ізоляції захисних апаратів і результати занести в табл. 5.5.
6. Скласти схему для випробування об'єктів постійною напругою, ознайомитися з методикою вимірювання струмів витоку.
7. Збільшити напругу до нормативної величини і виміряти струм витоку. Отримані результати зіставити з нормативними значеннями і занести в табл. 5.5-.
8. Скласти схему для випробування об'єктів змінною напругою.
9. Підвищувати напругу до пробою ІП. Зіставити отримані дані величини напруги пробою з нормативними (табл. 5.1-5.4) і результати занести в табл. 5.5.
Таблиця 5.1 Електричні характеристики вентильних розрядників
| Номінальна напруга розрядника, кВ | Група розрядника за ДСТУ | Тип розрядника | Напруга, кВ | |||||
| Найбільше допустима | пробивна | імпульсна пробивна при часах 1,5—20 мкс | що залишається при імпульсному струмі з тривалістю фронту 8 мкс і амплітудою, кА | |||||
| 3 5 10 | ||||||||
| Діюче значення | Максимальне значення, не більше | |||||||
| I II IV | РВТ, РВРД РВМ РВП, РВО | 3,8 | 7,5—9 7,5—9 9—11 | 9,5 | - | |||
| I II IV | РВТ, РВРД РВМ РВП, РВО | 7,6 | 15—18 15—18 16—19 | 15,5 | - | |||
| I II IV | РВТ РВМ РВП, РВО | 12,7 | 25—30 25—30 26—30,5 | 23,5 25,5 | 23,5 | 26,5 | 30,5 - | |
| I II III | РВМ РВС | 31—36 35—43 38—48 | ||||||
| I II III | РВМ РВС | 42—48 47—56 49—60,5 | ||||||
| I II III | РВМ РВС | 40,5 | 73—84 75—90 78—98 | |||||
| I II III | РВТ РВМГ ТВС | 150—170 170—195 200—250 | ||||||
| I II III | РВТ РВМГ РВС | 210—240 230—265 275—245 | ||||||
| I II III | РВТ РВМГ РВС | 300—340 340—390 400—500 | ||||||
| I II | РВТ РВМГ | 435—500 485—560 | ||||||
| I II | РВТ РВМГ | 630—725 660—760 |
Таблиця 5.2 - Значення опору вентильних розрядників (елементів розрядників)
| Тип розрядника або елемента розрядника | Опір, МОм | |
| не менше | не більше | |
| РВМ-3 | ||
| РВМ-6 | ||
| РВМ-10 | ||
| РВМ-15 | ||
| РВМ-20 | ||
| Елементи розрядника РВМ-35: | ||
| РВРД-3 | ||
| РВРД-6 | ||
| РВРД-10 | ||
| Елементи розрядника РВМЛ-66 | ||
| Елементи розрядників РВМА-220 | ||
| РВМГ-110М | ||
| РВМГ-150М | ||
| РВМГ-220М | ||
| РВМГ-ЗЗОМ | ||
| РВМГ-400, РВМГ-500 | ||
| Основний елемент розрядників РВМК-330, РВМК-500 | ||
| Іскровий елемент розрядників РВМК-330, РВМК-500 | ||
| Основний елемент розрядника РВМК-400П | ||
| Іскровий елемент розрядника РВМК-400П | ||
| Елемент розрядника РВМК-400В"' | ||
| Елемент розрядника РВМК-750М | ||
| * Розрядник складається з двох елементів. Дані уточнюють для кожної партії розрядників. |
Таблиця 5.3 - Допустимі струми провідності вентильних розрядників і елементів розрядників
| Тип розрядника або елемента роз радника | Значення випрямної напруги, при якій вимірюється струм провідності, кВ | Струм провідності, мкА, при температурі опору 20 °С | |
| не менше | не більша | ||
| РВМ-3 | |||
| РВМ-6 | |||
| РВМ-10 | |||
| РВМ-15 | |||
| РВМ-20 | |||
| РВС-15 | |||
| РВС-20 | |||
| РВС-35*' | |||
| РВС-15 | |||
| РВС-20 | |||
| РВС-29 | |||
| РВС-33 | |||
| РВС-35 | |||
| РВРД-3 | ЗО | ||
| РВРД-6 | ЗО | ||
| РВРД-10 | |||
| РВ-25 | |||
| РВЕ-25М | |||
| РВМЕ-25 | |||
| Елементи розрядників: РВМА-66, РВМА-220, РВМГ-110М, РВМГ-150М, РВМГ-220М, РВМГ-330М, РВМГ-400, РВМГ-500 | |||
Таблиця 5.4 Допустимі значення струму провідності й найменші допустимі значення виміряного мегаметром опору обмежувача перенапруг (ОПН)
| Тип обмежувача перенапруг | Найбільша робоча напруга (діюча), кВ | Діапазон допустимих значень струму провідності, виміряних при Uн.р. під час випуску з підприємства - виготовлювача, мА | Значення випробної напруги промислової частоти, кВ | Діапазон допустимих значень струму провідності, виміряного від прикладеної напруги промислової частоти при введенні в експлуатацію | Значення струму провідності, діюче, мА, виміряне в експлуатації, при досягненні якого необхідно | Найменший допустимий опір ОПН, виміряний мегаомметром 2,5 кВ, МОм | |
| ОПН зняти з експлуатації | вирішувати питання щодо заміни ОПН | ||||||
| ОПН-СН-6 | 4,0 | Не більше 05 | 4,0 | 0,5 і менше | Більше 0,5 | - | |
| ОПН-КС-6 | 4,2 | Не більше 0,5 | 4,2 | 0,5 і менше | Більше 0,5 | - | |
| ОПН-КС-10 | 7,0 | Не більше 0,5 | 7,0 | 0,5 і менш | Більше 0,5 | - | |
| ОПН-П1-Е | 7,2 | - | 7,2 | ±20 % від паспортного значення | Вище ±20 % від паспортного значення | - | ~ |
| ОПН-П1-10 | 12,0 | - | 12,0 | Те саме | Те саме | - | - |
| ОПН-П1-15 | 18,0 | - | 18,0 | .”. | .”. | - | - |
| ОПН-П1-20 | 24,0 | - | 24,0 | .”. | .”. | - | - |
| ОПН-П1-35 | 40,5 | - | 40,5 | .”. | .”. | - | - |
| ОПН-35 | 40,5 | 0,5-0,3 | 40,5 | 0.5-0,8 | 1,2 | 1,0 | |
| ОПН-110, ОПН-110ПН | 73,0 | 0,4-0,65 | 73,0 | 0,4-0,65 | 1,2 | 1,0 | |
| ОПН-150, ОПН-150ПН | 100,0 | 0,5-0,8 | 100,0 | 0,5-0,8 | 1,5 | 1,2 | |
| ОПН-220, ОПН-220ПН | 146,0 | 0,6-0,9 | 100,0 | 0,35-0,55 | 1,8 | 1,4 | |
| ОПН-330, ОПН-330ПН | 210,0 | 1,1-1,5 | 100,0 | 0,5-0,8 | 3,0 | 2,4 | |
| ОПН-500 ОПН-500ПН | 303,0 | 1,8-2,8 | 100,0 | 0,6-0,9 | 5,5(4,5)*) | 4,5(3,8) | |
| ОПН-750 | 455,0 | 1,7-3,8 | 100,0 | 1,0-2,0 | 7,2 | 6,0 | |
| ОПНО-750 | 455,0 | 1,4-2,9 | 100,0 | 0,8-1,5 | 5,5 | 4,5 |
* У дужках наведено дані для ОПН-500ПН кожного елемента випуску після 1991 р.
10. Зробити висновок про придатність захисних апаратів до експлуатації й можливості включення їх у схему мережі.
Таблиця 5.5 - Протокол вимірювань
| Опір захисних апаратів, МОм | Струм витоку при постійній напрузі, Iут, мкА | Напруга пробою ІП частотою 50 Гц, кВ | |||||
| Тип | Результат | Норма | Uі, кВ | Результат | Норма | Результат | Норма |
Зміст звіту
У звіті навести схему проведених досліджень, ескізи захисних апаратів, протокол вимірювань (табл. 5.5.), зробити висновок про придатність їх до експлуатації.
Контрольні запитання
1. Сформулювати основні принципи координації ізоляції за грозовим перенапруженням.
2. Які основні функції захисних розрядників?
3. Які типи захисних апаратів і їх принцип дії?
4. У чому полягає перевага РВ над РТ і ПЗ, а ОПН перед РВ?
5. У чому переваги й недоліки захисних проміжків?
6. Що являє собою супроводжуючій струм та які способи його гасіння ?
7. У чому полягає в принцип дії вентильних розрядників?
8. У чому полягає принцип дії ОПН?
9. Назвіть параметри грозових випробувальних імпульсів і способи їх отримання.
10. Назвіть параметри комутаційних імпульсів і способи їх отримання.
11. Дайте визначення коефіцієнтів імпульсу та комулятивності, їх впливу на величину випробувальної напруги.
12. Які особливості методики випробування зовнішньої ізоляції?
13. Конструкція і принцип дії випробувальних трансформаторів напруги.
14. Конструкція та принцип дії випробувальних генераторів струму ГІС.
15. Що таке "залишкова напруга" на захисному апараті ?
16. Як діє захищений підхід до ПС на амплітуду й крутизну імпульсів перенапруги ?
17. Як відбувається гасіння супроводжуючого струму в вентильному розряднику ?
18. Які недоліки мають розрядники типу РТ ?
19. Як визначається довжина захищеного підходу до підстанції ?
20. Що таке "хвильовий опір" лінії, як він впливає на параметри імпульсу перенапруги ?
21. Дайте визначення коефіцієнта відбиття і заломлення хвилі, що розповсюджується в лінії.
Лабораторна робота № 6