А. Порядок роботи до отримання вогневого завдання

Група (4 цифри)

- Метео 11 – умовне позначення бюлетеню „Метеосередній”

- 08 - бюлетень складений Метеорологічною станцією № 8.

Група (5 цифр)

08103 зондування атмосфери закінчено 8-го о 10 годині 30 хвилин.

Група (4 цифри)

0080 висота розташування метеостанції над рівнем моря 80 м.

Група (5 цифр)

013 відхилення наземного тиску атмосфери на рівні АМС + 13 мм рт..ст.

76 відхилення наземної віртуальної температури на рівні АМС -26⁰С

Група (4 цифри)

02 стандартна висота в сотнях метрів 02=200м

11 середнє відхилення густини повітря в слої атмосфери від поверхні Землі до стандартної висоти в процентах 11%

Група (6 цифр)

74 середнє відхилення температури повітря в градусах в слої атмосфери від поверхні Землі до стандартної висоти указаної в 5-ій групі (74)= - 24⁰С

17 дирекційний кут напрямку (звідки дме) середнього вітру в великих поділках кутоміра для цієї ж висоти (17) = 17-00

06 швидкість середнього вітру в слої атмосфери від поверхні Землі до стандартної висоти в м/сек. (06) = 6 м/сек..

Всі наступні чотирьохзначні групи цифр до 31 групи вказують на стандартну висоту і середнє відхилення густини повітря як в 5-ій групі. 31 група -12 і далі 14, 18, 22, 26, 30 – стандартні висоти в км, а шестизначні групи аналогічні 6-ій групі цифр.

Остання група (4 цифри)

26 досягнута висота температурного зондування – 26 км

27 досягнута висота вітрового зондування – 27 км.

Вище цієї висоти дані отримуються екстраполяцією.

Для даних, розміщених в бюлетені відводиться по коду визначена кількість цифр. Якщо якісь дані мають фактично меншу кількість цифр, то місце яке остається незаповненим – заповнюється нулями.

Наприклад: висота АМС – 80 м в бюлетені записується -0080, температура повітря +3⁰С записується – 03 і т.і.

Знак „мінус” який означає від’ємне значення тих чи інших даних, в бюлетень не записують. Для означення від’ємних значень будь яких даних, до першої цифри, на відведене для них цифр, прибавляється умовне число 5.

5. Розрахунок поправок на відхилення метеорологічних ібалістичних умов стрільби від табличних значень за допомогою таблиць стрільби.

До поправок на відхилення метеорологічних і балістичних умов стрільби від табличних значень відносяться:

Поправки дальності:

ΔД_W – поправка дальності на повздовжню складову балістичного вітру:

ΔД_W = 0,1 ΔХ_W *W_X , де

W_X - значення повздовжньої складової балістичного вітру;

0,1 ΔХ_W - поправка дальності на повздовжній вітер швидкістю 1 м/с.

ΔДн– поправка дальності на відхилення наземного тиску атмосфери:

ΔДн= 0,1 ΔХн * ΔН_ВП, де:

ΔН_ВП – наземне відхилення тиску атмосфери на висоті батареї;

0,1 ΔХн – таблична поправка дальності на відхилення тиску атмосфери на 1 мм. рт. ст.;

ΔДт – поправка дальності на балістичне відхилення температури повітря:

ΔД_Т = 0,1 ΔХ_Т *ΔТ_В , де

ΔТ_В – балістичне відхилення температури повітря;

0,1 ΔХ_Т – поправка дальності на зміну температури повітря на 1˚С;

ΔДт_З – поправка дальності на відхилення температури заряду:

ΔДт_З = 0,1 ΔХт_З *ΔТ_З , де

ΔТ_З – відхилення температури заряду;

0,1 ΔХт_З – поправка дальності на зміну температури заряду на 1˚С;

ΔД_Vo – поправка дальності на сумарне відхилення початкової швидкості снарядів:

ΔД_Vo = ΔХ_Vo *ΔV₀сум , де

ΔV₀сум – сумарне відхилення початкової швидкості снарядів;

ΔХ_Vo – поправка дальності на відхилення початкової швидкості снарядів на 1%;

Сумарна поправка дальності на відхилення метеорологічних умов стрільби від табличних значень буде дорівнювати:

ΔД_СУМ = ΔД_W + ΔД_Н + ΔД_Т + ΔДт_З + ΔД_Vo

Поправки напрямку:

На бокову складову балістичного вітру Δ∂_W = 0.1*ΔZ_W*W_Z, де

W_Z – значення бокової складової балістичного вітру;

0.1 ΔZ_W – таблична поправка напрямку на боковий вітер швидкістю 1 м/с.

Δ∂_СУМ. = Δ∂_W + Z ,

де Z – поправка напрямку на деривацію.

Поправка на деривацію відноситься до балістичних поправок.

Тема 5. Визначення установок для стрільби способом повної підготовки.

1.Суть і зміст повної підготовки.

Повна підготовка є головний спосіб визначення установок для стрільби на поразку. Вона забезпечує швидкість та раптовість відкриття вогню на поразку; її застосування не залежить від погодних умов і умов спостереження.

Під повною підготовкою розуміють такий спосіб визначення установок, при якому установки для стрільби визначають - розрахунком на основі повних відомостей про умови стрільби.

При ПП, завчасно до отримання вогневої задачі визначають відхилення умов стрільби від табличних, координати ВП, КСП, орієнтирів і цілей, готують до стрільби боєприпаси, а також розраховують поправки дальності, напрямку на відхилення балістичних і метеорологічних умов стрільби .від табличних. Вся ця робота відноситься до попередньої підготовки стрільби.

Після отримання вогневої задачі:

- визначають топографічну дальність Д , доворот від основного напрямку стрільби ¶ та перевищення цілі над вогневою позицією ∆h і кут місця цілі eц

- за топографічною дальністю за допомогою графіка розрахованих поправок визначають для вибраного заряду поправку дальності ∆Д і напрямку ∆¶ , додають ці поправки до топографічних даних і отримують вираховану дальність та вирахований доворот.

Д = Д +∆Д

¶ =¶ +∆¶

- за вирахованою дальністю і вибраним зарядом знаходять у таблицях стрільби установку прицілу,

- розраховують поправку на перевищення цілі над вогневою позицією, вводять її в рівень і отримують вираховану установку рівня.

Умови застосування

- установки для стрільби вважаються визначеними способом повної підготовки, якщо:

- координати цілей визначені згідно з умовами табл. 1 ПС і УВ арт.;

- топогеодизична прив’язка ВП проведена доданими топопідрозділами або засобами дивізіону (батареї);

- координати ВП визначені за допомогою радіонавігаційної апаратури, приладів: або автономної навігаційної апаратури від пунктів: геодезичних мереж, контурних точок карт геодезичних даних, карт масштабу не менше 1 : 50000 при довжині ходу не більше 3 км;

- абсолютні висоти ВП визначені за допомогою радіонавігаційної апаратури, спеціальних приладів:(за кутом місця) або за допомогою карти масштабу не менше 1 : 50000, за крутизною схилу не більше 6⁰;

- дирекційні кути орієнтованих напрямків визначені гіроскопічним або астрономічним способами, передачею дирекційного кута від пунктів геодезичних мереж кутовим ходом, одночасним відмічанням на небесне світило або за допомогою прокурсопоказника автономної навігаційної апаратури й за допомогою магнітної стрілки бусолі з врахуванням поправки бусолі, визначеної на віддалі не більше 5 км від ВП;

- метрологічні умови стрільби визначені за бюлетенем “метеосередній”, що складений метеостанцією, за довженною не більше 3 години, або наближеному бюлетеню “метеосередній СВЗ”, за давністю не більше години за висотою входу в бюлетень до 3000м, або наближеному бюлетеню ”метеосередній”, що складений метеопостом дивізіону, за давністю не більше години за висотою входу в бюлетень до 800м,

- балістичні умови стрільби визначені: сумарне відхилення початкової швидкості снарядів (мін) для основних гармат батарей і контрольної гармати дивізіону визначено за допомогою БС, якщо не можливе його визначення за допомогою БС, для основних гармат батарей з врахуванням різнобою основних гармат батарей відносно контрольної, визначеного за допомогою БС; температура зарядів визначена за допомогою термометра; балістичні характеристики боєприпасів відомі;

- геодезичні умови стрільби визначені.

3. Визначення топографічної дальності до цілі, довороту від основного напрямку й кута місця цілі.

Сутність визначення установок для стрільби полягає у визначенні для конкретних умов стрільби таких установок: прицілу, рівня і довороту від основного напрямку, при яких середня траєкторія проходить через задану точку цілі. Зміст визначення установок для стрільби в загальному вигляді включає розв’язання двох послідовних задач: геометричної і балістичної.

Установки для стрільби визначаються у наступній послідовності:

1. Розв’язується геометрична задача, метою якої є визначення топографічних даних, що визначають взаємне розміщення основної гармати і цілі. Топографічні данні включають в себе:

Д - топографічну дальність - проекцію дальності гармати - ціль (тобто проекцію похилої дальності) на горизонт гармати, чи найближча відстань від гармати до цілі, виміряне за картою, на ПУВ чи розрахована аналітично):

¶ - топографічний доворот - кут між основним напрямком стрільби і лінією цілі з вершиною в точці стояння гармати, визначеної за картою, на ПУВ чи розрахованний аналітично:

¶ - має знак „–”, якщо лінія цілі проходить лівіше лінії ОН т стрільби і має знак „+”, якщо лінія цілі проходить правіше лінії ОН стрільби.

eц - кут місця цілі - кут між горизонтом гармати і лінією цілі.

Він від’ємний, коли ціль нижче горизонту гармати і додатній, коли ціль вище горизонту гармати. Кут місця цілі розраховується за формулою:

eц=

Де hц і hб - висоти цілі і батареї, визначені за картою.

4. Визначення вирахованих даних по цілі

Д - вирахована дальність стрільби, дальність при стрільбі, на яку дійсна траєкторія пройде через ціль.

Д = Д + ΔД

ΔД - вирахована поправка дальності на вплив метео і балістичних умов стрільби від табличних;

¶ - вирахований доворот цілі від основного напрямку на ціль -/правіше „+”, лівіше – „-” / при стрільбі, на якому дійсна траєкторія пройде за напрямком через ціль:

¶ = ¶ + Δ¶

Δ¶ - вирахована поправка напрямку вплив метео і балістичних умов стрільби від табличних значень.

Δj - поправка на кут підвищення цілі відносно ВП:

Δj = eц + (±Δae)

де Δae- поправка кута прицілювання на кут місця цілі.

4. Прилади управління вогнем /ПУВ/, його призначення, будова.

Прилад управління вогнем є механізованим вогневим планшетом і служить для розв’язування задач, пов’язаних з визначенням установок для стрільби і управління вогнем батареї і дивізіону.

ПУВ-9У уніфікований призначений для розв’язання задач, пов’язаних з визначенням установок для стрільби батареї і дивізіону. З допомогою приладу вирішують наступні задачі;

- нанесення на планшет приладу або на карту прикріплену на ньому, точки по її прямокутним і полярним координатам,

- визначення топографічної дальності (Д ), дирекційного кута (α ) – доворота від основного напрямку (¶ ), та кута місця цілі (eц), або перевищення цілі (репера) над ВП (КСІІ) – (∆hц);

- визначення вирахованих установок для стрільби на основі повної (скороченої) підготовки, використанням даних пристрілювальних гармат та переносу вогню від реперу або раніше пристріляної цілі:

- визначення коректур при пристрілюванні цілі за допомогою далекоміра, із спостереженням за знаками розривів, а також при пристрілюванні за допомогою вертольоту;

- визначення точки зустрічі та вирахуваних установок для стрільби по рухомій цілі (колона, окрема надводна ціль та інші);

Робота на приладі може проводитись на відкритому повітрі в діапазоні температур від “мінус” 50 до “плюс” 50°С. Прилад забезпечує роботу в 3-х масштабах; 1:25 000; 1:50 000; 1:100 000, і тому, ТТХ ПУВ-9У залежить від масштабу оцифровки приладу та дирекційного кута основного напрямку αон.

Будова:

1. Планшет з координатором та кутомірним вузлом.

2. Лінійка дальності.

3. Змінний повзунок.

4. Комплект таблиць запису зі спеціалізованими бланками та графіками.

5. Лінійка (курсової та для розподілу ділянок загороджувального вогню).

6. Футляру.

7. Освітлювач з двома АКБ.

8. Планшет для карти.

До комплекту приладу також входить індивідуальний комплект ЗІП, комплект експлуатаційної документації та артилерійський поправочник уніфікаційний (АП-У).

5. Побудова ГРП на аркуші паперу в клітинку.

Для побудови графіка розрахованих поправок на аркуші паперу в клітинку або міліметрового паперу, відкладають по горизонтальній осі топографічні дальності, а по вертикальній осі - значення поправок дальності в масштабі.

- визначають топографічні дальності для побудови ГРП шляхом віднімання сумарних поправок дальності (з урахуванням їх знаків) від опорних дальностей, для яких вони розраховувались.

Д = До – (±∆Дсум)

На перехрещенні топографічних дальностей із відповідними поправками ставлять точку. Так поступають для всіх опорних дальностей.

Значення поправок напрямку надписують над лініями поправок дальності, а під ними - поправка в установку дистанційної трубки,

Масштаб графіка вибирають відповідно до розрахованих значень поправок таким чином, щоб поправку дальності можна було зняти з графіка з точністю до 40 м, поправку напрямку - з точністю 0-01, а поправку в установку дистанційної трубки - з точністю 0,5 поділки трубки (підривника).

Тема 6. Визначення установок для стрільби способами повної та скороченої підготовки і окомірного перенесення вогню.

1. Суть і зміст скороченої підготовки.

Скорочена підготовка установок для стрільби - це такий спосіб визначення установок, при якому відхилення умов стрільби від табличних враховується не повністю або наближено.

Установки для стрільби вважаються визначеними способом скороченої підготовки, якщо має місце хоча б одне відхилення від вимог ст. 57. Вона використовується тоді, коли за умовами обставин не можливо виконати всі заходи по підготовці стрільби або коли деякі елементи підготовки виконуються з недостатньою точністю.

При скороченій підготовці необхідно, як правило, проведення пристрілювання цілі.

Установки, розраховані способом скороченої підготовки, дозволяється використовувати длястрільби на подавлення без пристрілювання тільки при веденні вогню дивізіоном по групових цілях у тих випадках, якщо координати цілі визначені згідно таблиці 1, але має відступ від вимог, передбачених для повної підготовки, одночасно не більш ніж по двох умовах. Ці відступи не повинні виходити за наступні межі:

- координати ВП визначені по карті масштабу не менш 1:100 000 за допомогою приладів або навігаційної апаратури;

- абсолютні висоти ВП визначені за допомогою карти 1:100 000;

- дирекційні кути орієнтовних напрямків визначені за допомогою гірокурсопокажчика автономної навігаційної апаратури або за допомогою магнітної стрілки бусолі;

- метеорологічні умови визначені за бюлетенем “Метеосередній” давністю до 8 годин, за бюлетенем “Метеосередній СВЗ” з давністю не більше 1 години при висоті входу в бюлетень до 5000 м або за наближеним бюлетенем “Метеосередній” за давністю не більше 1 години при висоті входу до 1600м;

- відхилення початкової швидкості снарядів враховано тільки за зношенням каналу ствола основної гармати батареї, в такому випадку враховуються поправки на відхилення всіх балістичних характеристик боєприпасів, передбачених таблицями стрільби (на ковпачок підривника, на вогнегас, на непофарбованість снарядів (мін) та інше).

Таким чином, скорочена підготовка відрізається від повної підготовки головним чином точністю визначення установок для стрільби. Що стосується порядку і правил визначення установок для стрільби способом скороченої підготовки, то вони в основному такі ж, як і при повній підготовці.

2. Визначення топографічних даних по карті за допомогою АК-3(4) та МПЛ-50.

А. Порядок роботи до отримання вогневого завдання.

1. Нанести на карту бойовий порядок батареї.

2. Визначити висоту ВП (h = 220м).

3. Провести на карті лінію ОН (α ОН = 1-00) з точки ВП.

Б. Після отримання вогневої задачі.

1. За допомогою АК-3 нанести координати цілі на карту, поставити точку і обвести її квадратом (якщо ціль окрема), або прямокутником площею 6 га (якщо ціль групова).

2. Визначить висоту цілі.

3. Установити центр круга АК-3 на точку ВП закріпити його вколювачем і направити “НУЛЬ” круга АК-3 на лінію ОН.

4. Встановити лінійку згідно масштабу і сумістити її з точкою цілі.

5. Проти точки цілі по лінійці дальності зняти значення дальності топографічної.

6. По кутомірній шкалі АК-3 зняти значення довороту від основного напрямку з точністю до 0-05 починаючи з нульової відмітки. Вліво від нуля – “лівіше 0-00” запис “- 0-00”, вправо від нуля – “правіше 0-00” запис “+ 0-00”.

7.Визначають кут місця цілі

εц = (hц - hвп)/Д * 0,95

3. Коефіцієнт віддалення (К_в), і порядок його використання

Коректури дальності і напрямку та пристрілюванні цілі визначають за допомогою приладів або розрахунком.

Визначаючи коректури розрахунком, застосовують коефіцієнт віддалення К_в та крок кутоміра К_к.

Коректури вводять з точністю, яку дозволяють прицілювальні пристосування.

При пристрілюванні цілі в умовах малого зміщення розриви, які відхилилися від цілі виводять на лінію спостереження за допомогою коефіцієнт віддалення К_в.

Рис. 1.

Кут α виміряний з спостережного пункту (СП) необхідно перерахувати для вогневої позиції (ВП) – β.

ЦР=0,001Д_сп α=0,001Д_т^ц β

тоді: β=αД_сп/Д_т^ц

з співвідношення: αД_сп/Д_т^ц=К_в

тоді: β=α К_в

де: Д_сп – дальність від спостережного пункту до цілі

Д_т^ц – топографічна дальність від вогневої позиції до цілі

Визначаючи коректури напрямку – β, для виводу розривів на лінію спостереження бокове відхилення розриву – α (центру групи розривів), взяте з протилежним знаком, множать на коефіцієнт відхилення - К_в.

4. Крок кутоміра (К_к) і порядок його використання

Крок кутоміра К_к призначений для утримання розривів на лінії спостереження під час зміни дальності стрільби.

Рис. 2.

З Рис. 2 видно, що К_к=АЦ/0,001Д_т^ц

Величину АЦ можна знайти з трикутника АРЦ

АЦ=ПЗ*0,001*ΔД (3)

де ΔД – стрибок приціла в м., для захвата приціла у вилку,

ПЗ – поправка на зміщення, тоді

К_к=

так як ΔД – розраховують на 100 м., величина стрибка тоді:

К_к= (4)

Для визначення довороту на крок кутоміра, відповідає коректурі дальності ΔД, одну соту коректури дальності множать на крок кутоміра,

β=0,001ΔД*К_к (5)

Доворот на крок кутоміра виконують у бік спостережного пункту, якщо дальність зменшується, та в протилежний бік, якщо дальність збільшується.

5. Окомірне перенесення вогню. Умови застосування.

Окомірне перенесення вогню здійснюють від цілі, по якій раніше велась стрільба на ураження.

Для окомірного перенесення вогню:

1-й спосіб: визначають з КСП різницю дальностей до нової і ста­рої цілі, змінюють на це значення пристріляну установку прицілу по старій цілі та отримують вирахувану установку прицілу по новій цілі;

виміряють з КСП кут між новою та старою цілями, множать його на коефіцієнт віддалення по старій цілі та отримують кут переносу;

кут переносу змінюють на крок кутоміра по старій цілі, що відповідає різниці дальності до нової та старої цілей із командно-спостережного пункту, та отримують вирахуваний доворот від старої на нову ціль з вогневої позиції.

Якщо величина поправки на зміщення є більшою за 5-00, різницю топографічних дальностей до нової і старої цілей та кут переносу визначають на ПрУВ або за допомогою карти.

2-й спосіб: Вирахувані установки по новій цілі можуть бути
розраховані спрощеним способом з використанням пристріляних поправок по старій цілі. У цьому випадку отримані пристріляні поправки дальності і напрямку по старій цілі додають (з урахуванням знаків) відповідно до топографічних дальностей і довороту на нову ціль й отримують по ній вираховану дальність і доворот.

Тема 7. Поразка нерухомих спостережених цілей вогнем із закритої вогневої позиції з пристрілюванням за спостереженням знаків розривів. Окомірне перенесення вогню.

1. Зміст та порядок пристрілювання за СЗР при ПЗ менше 5-00. Умови закінчення пристрілювання

а) Зміст пристрілювання за СЗР :

Пристрілюванням відшукують найвигідніші установки для стрільби на поразку і суть його полягає в тому, що ЦРС наближають до цілі (центру цілі), вводячи коректури по дальності, які визначені по результатам оцінки знаків розривів відносно цілі, шляхом послідовного половинення вилки дальності . Коректури напрямку визначають за загальними правилами.

б) Порядок пристрілювання за СЗР (ст.114-115) :

1.Пристрілювання починають поодинокими пострілами на вирахуваних установках.

2.Якщо після першого пострілу виміряне тільки бокове відхилення розриву, то виводять розрив на лінію спостереження , використовуючи коефіцієнт віддалення Кв і призначають ще один постріл.

ß = - α • Кв

3.Отримавши знак розриву, приймають його перельотним (недольотним) по лінії спостереження на величину першої вилки, яка дорівнює 200 м, вводять коректури з урахуванням виміряного відхилення розриву в напрямку і призначають наступний постріл.

Коректури : - в дальності ΔП = ΔД/ΔХтис = 200/ΔХтис

- в напрямку ß = -α Кв + (⁺_{- Δ}Д/100)Кк

4.Таким чином діють до отримання розриву протилежного знаку, після чого половинять вилку і, якщо потрібно , продовжують пристрілювання.

У залежності від відхилення розриву від цілі в дальності величина першої вилки може бути зменшена або збільшена.

ВИЛКА – це різниця двох кутів підвищення (двох установок прицілу при одній і тій же установці рівня), на одному із котрих під час пристрілювання отриманий перельот, а на другому – недольот.

Пристрілювання дальності і напрямку здійснюють одночасно. Відхилення розривів по напрямку визначають за допомогою приладів: бінокля, бусолі, ... Завданням пристрілювання напрямку с відшукання стрільбою такої установки кутоміру, при якій ціль буде накриватись еліпсом розсіювання по напрямку, а також вивід розривів на лінію спостереження і утримання їх на ній для полегшення оцінки відхилень розривів від цілі по дальності перельотів (“+”) або недольотів(“-”) .

Коректури дальності і напрямку визначають за допомогою ПРК, ПУВ або МК- це способи визначення коректур під час пристрілювання за СЗР. Ще один спосіб – розрахунком .

Якщо ПЗ менше 5-00 (а ми зараз розглядуємо такий варіант), то основний спосіб визначення коректур – розрахунком.

Умовою закінчення пристрілювання дальності і можливості переходу до стрільби на поразку є Rд ≤ Вд, а пристрілювання напрямку Rб ≤ Вб,

де Вд, Вб – серединні помилки розсіювання по дальності та напрямку;

Rд, Rб – серединні помилки пристрілювання дальності ( напрямку ).

Якщо Rд ≤ Вд, Rб ≤ Вб, то навіть при найбільших відхиленнях црс ціль де накриватись еліпсом розсіювання.

Тому в ПС і УВ А записано, що до стрільби на поразку переходять:

- на середині вилки, що дорівнює 100м, - якщо глибина цілі менше 100м;

- на середині вилки, що дорівнює 200м, - якщо глибина цілі 100м і більше;

- якщо під час пристрілювання було отримано влучення в ціль.

При влученні в групову ціль вводять коректури з урахуванням виміряного відхилення розривів у напрямку та з окомірною оцінкою відхилення розриву за дальністю від центру цілі, а якщо розрив снаряда відбувся поблизу дальньої чи ближньої її межі, приймають розрив відповідно перельотним або недольотним на величину, яка дорівнює ½ глибини цілі.

2. ОКОМІРНЕ ПЕРЕНЕСЕННЯ ВОГНЮ, УМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ

Окомірне перенесення вогню здійснюють від цілі, по якій раніше велась стрільба на ураження.

Для окомірного перенесення вогню:

визначають з КСП різницю дальностей до нової і ста­рої цілі, змінюють на це значення пристріляну установку прицілу по старій цілі та отримують вираховану установку прицілу по новій цілі;

виміряють з КСП кут між новою та старою цілями, множать його на коефіцієнт віддалення по старій цілі та отримують кут переносу;

кут переносу змінюють на крок кутоміра по старій цілі, що відповідає різниці дальності до нової та старої цілей із командно-спостережного пункту, та отримують вирахований доворот від старої на нову ціль з вогневої позиції.

Якщо величина поправки на зміщення є більшою за 5-00, різницю топографічних дальностей до нової і старої цілей та кут переносу визначають на ПрУВ або за допомо­гою карти.

Вираховані установки по новій цілі можуть бути
розраховані спрощеним способом з використанням пристріляних поправок по старій цілі. У цьому випадку отримані пристріляні по­правки дальності і напрямку по старій цілі додають (з урахуванням знаків) відповідно до топографічних даль­ностей і довороту на нову ціль й отримують по ній вираховану дальність і доворот.

3. Порядок пристрілювання за СЗР при ПЗ 5-00 та більше умови закінчення пристрілювання

Основна особливість пристрілювання при ПЗ 5-00 та більше полягає в тому, що відхилення розривів по дальності для вогневої позиції спостерігаються з КСП як бокові, а відхилення за напрямком – як відхилення по дальності. Крім того розсіювання снарядів по дальності з КСП будуть спостерігатися як бокове відхилення і тому стрільба буде супроводжуватись постійними відхиленнями за напрямком для КСП від лінії спостереження, а можливість отримання розриву на лінії спостереження дуже мала.

З цієї ж причини для визначення коректур неможливе використання Кв та Кк, як ми це робили при ПЗ < 5-00. Тому пристрілювання при ПЗ > 5-00 пов’язано з деякими труднощами.

Порядок пристрілювання за СЗР при ПЗ 5-00 та більше.

Пристрілювання починають поодиноким пострілом основної гармати батареї на вирахуваних установках.

Якщо при першому розриві визначене тільки бокове відхилення розриву від цілі, то виводять розрив на лінію спостереження, приймаючи відхилення по дальності рівним нулю. Після введення коректури призначають ще один постріл.

Отримавши знак розриву (“+” або “ –“ ) приймають відхилення розриву від цілі по лінії спостереження рівним 200 метрів, вводять коректуру з урахуванням виміряного відхилення за напрямком і призначають ще один постріл. В залежності від величини відхилення розриву від цілі прийняте відхилення по лінії спостереження (його величина) може бути збільшена або зменшена.

Так діють до отримання протилежного знаку, після чого вводять коректуру, приймаючи відхилення До стрільби на поразку переходять:

1. Після введення коректури на прийняте відхилення розривів по лінії спостереження, яке дорівнює :

- 50 метрів – для стрільби по цілях глибиною менше 100 метрів;

- 100 метрів – для стрільби по цілях глибиною 100 метрів і більше.

2. Якщо під час пристрілювання було влучення в ціль.

При влученні в групову ціль вводять коректури з урахуванням виміряного відхилення розривів за напрямком та з окомірною оцінкою відхилення розриву за дальністю від центру цілі, а якщо розрив відбувся поблизу дальньої чи ближньої її межі, приймають розрив відповідно пере льотним або недольотним на величину, яка дорівнює ½ глибини цілі.