Потенціал. Різниця потенціалів
Потенціальна енергія взаємодії двох точкових зарядів, що знаходяться на відстані , при умові, що , дорівнює:
.
Потенціал – енергетична характеристика електричного поля
,
де – потенціальна енергія пробного заряду , розміщеного в даній точці поля.
Робота, яку виконують сили поля по переміщенню заряду із точки 1, потенціал в якій , в точку 2, потенціал якої , дорівнює:
, або .
В останньому виразі – проекція вектора напруженості на напрямок , при цьому інтегрування проводимо вздовж довільної лінії, що з’єднує точки 1 та 2.
Різниця потенціалів і напруженість електричного поля пов’язані співвідношеннями:
, ,
де похідна береться вздовж силової лінії.
Для однорідного поля
.
Тут – відстань між двома точками вздовж силової лінії.
Потенціал поля, яке створює точковий заряд на відстані від нього:
.
Потенціал поля сферичної поверхні радіуса , по якій рівномірно розподілений заряд , для точок, що лежать на поверхні сфери або всередині неї, рівний:
,
а для точок, що лежать поза сферою на відстані від її центра,
.
Електроємність. Енергія поля
Вектор поляризації вимірюється сумарним електричним моментом всіх молекулярних диполів в одиниці об'єму діелектрика. Для ізотропного діелектрика вектор пропорційний напруженості поля всередині речовини:
,
де - діелектрична сприйнятливість діелектрика.
Поверхнева густина зв'язаних зарядів дорівнює проекції вектора на зовнішню нормаль до поверхні діелектрика:
.
Для ізотропного діелектрика вектори електричної індукції і напруженості поля зв'язані формулою:
,
де – діелектрична проникність середовища, що дорівнює:
.
Електроємність (ємність) конденсатора вимірюється відношенням його заряду до різниці потенціалів (напруги) на пластинах:
.
Ємність плоского конденсатора:
,
де – площа його пластин, відстань між обкладками, – діелектрична проникність середовища, яке заповнює конденсатор.
Ємність батареї з конденсаторів, з'єднаних паралельно, дорівнює:
.
Ємність батареї з конденсаторів, з’єднаних послідовно, визначається співвідношенням:
.
Енергія зарядженого конденсатора :
.
Об’ємна густина енергії електричного поля (енергія віднесена до одиниці об’єму) рівна:
.
Постійний струм
Закони постійного струму
Сила струму вимірюється кількістю електрики, що проходить через поперечний переріз провідника за одиницю часу:
.
Густина струму вимірюється силою струму, що відноситься до одиниці площі поперечного перерізу провідника:
.
Закон Ома для ділянки однорідного (тобто не містить електрорушійних сил) кола:
,
де - різниця потенціалів на кінцях ділянки, – опір ділянки.
Опір провідника довжиною з площею поперечного перерізу рівний:
,
де - питомий опір матеріалу провідника.
Залежність питомого опору від температури:
,
де – питомий опір при , – температурний коефіцієнт опору.
Закон Ома для замкненого кола: сила струму в замкнутому колі пропорційна алгебраїчній сумі всіх е.р.с., що діють в колі, і обернено пропорційна його повному опору, рівному сумі опорів зовнішньої і внутрішньої ділянок, тобто:
.
Правила Кірхгофа для розгалуджених електричних кіл:
1) алгебраїчна сума сил струму, що сходяться в будь-якому вузлі кола, дорівнює нулю:
;
2) для будь-якого замкнутого контура алгебраїчна сума добутків сил струмів на опори відповідних ділянок кола дорівнює алгебраїчній сумі всіх е.р.с., діючих в цьому контурі:
.
Загальний опір ділянок при їх послідовному з'єднанні визначається співвідношенням:
.
Загальний опір ділянок при їх паралельному з'єднанні визначається співвідношенням:
.
Робота електричних сил на ділянці кола, на кінцях якого є різниця потенціалів , дорівнює:
, або .
Кількість теплоти, що виділяється на ділянці кола опором , по якій на протязі часу проходить струм силою , визначається співвідношенням (закон Джоуля-Ленца):
.
Робота, виконана джерелом електричної енергії за час ,
,
де − е.р.с. джерела, − повний опір кола.