Структура та обсяг курсової роботи

ЗМІСТ

1. МЕТА І ЗАДАЧІ КУРСОВОЇ РОБОТИ…………………………………
2. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ, ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ….
2.1 ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ……………………………………
2.2 СТРУКТУРА ТА ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ……………………
2.3 ЗМІСТ КУРСОВОЇ РОБОТИ…………………………………………
2.4 ОРГАНІЗАЦІЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ……………...
3. ОФОРМЛЕННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ………………………………….
4. КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ КУРСОВОЇ РОБОТИ……………………………...
СПИСОК рекомендованої ЛІТЕРАТУРИ…………………………..
ДОДАТОК А. ТЕМАТИКА КУРСОВИХ РОБІТ…………………………
Додаток Б. Практична частина………………………………….

МЕТА І ЗАДАЧІ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Навчальним планом академії передбачається написання студентами курсової роботи з дисципліни “Фінансовий менеджмент”, у якій необхідно відбити актуальні теоретичні і практичні проблеми науки про фінанси. При цьому теоретичні положення повинні висвітлюватися в тісному зв'язку із сучасною практикою і задачами господарювання в Україні.

Метою курсової роботи є:

- систематизація і закріплення теоретичних знань студентів по основних розділах курсу досліджуваної дисципліни;

- придбання знань і практичних навичок всебічного аналізу фінансової політики в умовах формування ринкових економічних відносин в Україні;

- уміння робити обґрунтовані висновки, формулювати і розробляти конкретні пропозиції.

Курсова робота, як форма навчального процесу, дозволить підготувати студентів до виконання дипломної роботи, а саме: набути і розвити навички роботи зі спеціальною фінансовою літературою, методична і фактична даними, здатність логічно і чітко викладати свої думки, уміння творчо застосовувати теоретичні положення для оцінки конкретних явищ.

Курсова робота складається з двох частин: теоретичної та практичної.

ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ, ЗМІСТ І ОБСЯГ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Тематика курсових робіт

Визначення теми здійснюється на підставі спеціально щорічно розроблювальної в академії тематики курсових робіт (додаток А). Кожен студент вправі вибирати кожну з запропонованих тем, не допускається виконання однакової теми різними студентами, а також написання колективних курсових робіт. Вибір теми, не передбаченою тематикою, або коректування запропонованих допускається в окремих випадках при згоді наукового керівника.

Тема повинна бути актуальної, цікавої для студента. Студенти заочного факультету повинні вибирати тему курсової роботи і погоджувати її написання з характером їхньої практичної діяльності, використовуючи наявні в них матеріали підприємств, організацій, установ.

Структура та обсяг курсової роботи

Структура курсової роботи й об'ємний зміст окремих її частин можуть бути побудовані відповідно до розподілу, приведеним у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Структура й об'ємний зміст окремих частин курсової роботи

Назва розділу	Питома вага в загальному обсязі, %
Вступ
Розділ 1. Назва теми курсової роботи	25 (10 стр.)
Розділ 2. Аналіз фінансового стану підприємства
Розділ 3. Розробка й обґрунтування шляхів усунення виявлених недоліків об'єкта дослідження
Висновок
Список використаних джерел
Додатки

Курсова робота складається з теоретичної та практичної частин. Загальний обсяг теоретичної частини курсової роботи не повинний перевищувати 20 сторінок друкованого, включаючи табличний і ілюстрований матеріал.

Структура практичної частина

1) оцінювання динаміки та структури валюти балансу;

2) аудит власного капіталу;

3) аудит позичкового капіталу та кредиторської заборгованості;

4) оцінювання ліквідності активів підприємства та його платоспроможності, рівня ділової активності;

5) аналіз дебіторської заборгованості;

6) аналіз грошових потоків.

У процесі оцінювання динаміки та структури валюти балансу робиться висновок про основні тенденції динаміки показників та якість структури балансу. Вихідні дані для проведення оцінювання динаміки і структури валюти балансу наведені у таблиця Б.1.( додаток Б)

У процесі аудиту власного капіталу робиться висновок про основні тенденції показників власного капіталу підприємства за напрямками:

— склад і структура джерел власних фінансових ресурсів;

— структура та джерела формування сукупного капіталу підприємства.

У процесі аналізу виявляється одна з важливих характеристик фінансового стану підприємства — його фінансова незалежність від зовнішніх джерел. З цією метою обчислюються:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), (Кавт > 0,5):

Кавт = Власний капітал / Валюта балансу.

2. Коефіцієнт фінансової стійкості, (Кфс > 1):

Кфс — Власний капітал / Позиковий капітал.

3. Коефіцієнт фінансового левериджу, Кфл:

Кфл = Позиковий капітал / Власний капітал.

4. Коефіцієнт забезпечення власними коштами, (Кзвк >0,1):

Кзвк=(Власний капітал—Необоротні активи) / Оборотні активи.

5. Коефіцієнт маневреності власного капіталу, Км:

Км показує, яка частина ВК використовується на фінансування поточної діяльності (яку вкладено у ВК, а яку капіталізовано)

Км = (Власний капітал + Довгострокові зобов'язання — Необоротні активи) / (Власний капітал + +Довгострокові зобов 'язання).

6. Чисті активи підприємства, ЧА:

ЧА = Активи — Позиковий капітал.

Для групування показників заповнюється таблиця 2.2 та робляться відповідні висновки.

Таблиця 2.2

Кавт	Кфс	Кфл	Кзвк	Км	ЧА

Вихідні дані для аналізу структури та джерел формування сукупного капіталу підприємства наведені у таблиця Б.1 (додаток Б).

— можливості збільшення статутного фонду та необхідність санації балансу;

— структура та джерела формування додаткового капіталу;

— наявність резервних (страхових) фондів;

— наявність нерозподіленого прибутку (непокритих збитків);

Аналіз наявності нерозподіленого прибутку (непокритих збитків)акціонерного товариства включає в себе також розрахунок показників ринкової активності, основні з яких потім відображаються в 3-му розділі ПБО 3 "Звіт про фінансові результати":

1. Дивіденди на 1 просту акцію, Дпа:

Дпа = Дивіденди /Кількість простих акцій

2.Рентабельність акції, Ра:

Ра = Дивіденд на 1 акцію / Ринкова ціна 1 акції

3. Чистий прибуток на 1 просту акцію, Чпа:

Чпа = Чистий прибуток / Кількість простих акцій

4. Коефіцієнт цінності акцій, Кц:

Кц = Ринкова ціна 1 акції / Дивіденд на 1 акцію

Дані коефіцієнти розраховуються тільки для підприємств, що працюють прибутково, розмір дивідендів становить 70% чистого прибутку.

Заповнюється таблиця 2.3 та робляться відповідні висновки:

Таблиця 2.3

Дпа	Ра	Чпа	Кц

Вихідні дані для аналізу наявності нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) в межах аудиту власного капіталу підприємства наведені у таблиці Б.2, Б.4 (додаток Б).

Аналіз наявності нерозподіленого прибутку (непокритих збитків) акціонерного товариства включає також аналіз формування та використання прибутку. У процесі аналізу розраховуються показники, на основі яких оцінюється прибутковість підприємства:

1. Коефіцієнт прибутковості власного капіталу (Пвк):

Пвк = ЧП / ВК,

де: ЧП— прибуток після оподаткування;

ВК— власний капітал.

2. Операційна рентабельність продажу (ОРпр):

ОРпр = ЧП/Вир,

де: Вир — виручка від реалізації.

3. Рентабельність основної діяльності (Род):

Род=ВП/Св,

де: ВП— прибуток від реалізації (фін.результати від операційної діяльності);

Св — собівартість продукції.

4. Коефіцієнт прибутковості активів (Кпа):

Кпа = ЧП/А,

де: А — активи

5. Головний показник прибутковості (ГПр):

ГПр=Пр / (А - НА) х 100%,

де: Пр — прибуток до оподаткування;

А — активи;

НА - нематеріальні активи.

На основі вихідних даних заповнюється таблиця 2.4:

Таблиця 2.4

Пвк	ОРпр	Род	Кпа	ГПр

Вихідні дані для аналізу формування та використання прибутку в межах аудиту власного капіталу підприємства наведені у таблиці Б.2, Б.4 (додаток Б).

У процесі аудиту позичкового капіталу та кредиторської заборгованості робиться висновок за такими основними напрямами:

— визначаються склад і структура позичкових коштів;

— розшифровується поточна кредиторська заборгованість;

— визначається розмір простроченої заборгованості і оцінюються можливості пролонгації та реструктуризації заборгованості;

— вивчаються можливості залучення додаткового позикового капіталу.

Вихідні дані для проведення аудиту позичкового капіталу та кредиторської заборгованості наведені у таблиця Б.1 (додаток Б). Дані для розшифрування кредиторської заборгованості, обсягу простроченої заборгованості можливостей реструктуризації та залучення додаткових позик визначаються студентом самостійно, відповідно до фінансового стану підприємства.

Оцінювання ліквідності активів підприємства та його платоспроможності, рівня ділової активності підприємства здійснюється в процесі проведення санаційного аудиту фінансової сфери відповідно до наказу Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій № 81 від 27.06.97 «Про затвердження Методики проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємств та організацій» та наказу Міністерства економіки № 10 від 17.01.2001 «Про Методичні рекомендації щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства»

Аналіз ліквідності активів підприємства допомагає визначити можливість покриття зобов'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у грошові кошти відповідає строку погашення зобов'язань.

Для аналізу ліквідності активів розраховують такі показники:

1. Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості (Ф32):

Ф32=Кр / Др,

де: Кр — кредиторська заборгованість,

Др — дебіторська заборгованість.

Якщо кредиторська заборгованість перевищує дебіторську заборгованість, необхідно з'ясувати причини такого стану.

2. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (ФЗЗ):

ФЗЗ=(К(і)+Г(к)) / Зк,

де: К(і) — кошти на розрахунковому або інших рахунках;

Г(к) — гроші в касі;

Зк — короткострокова заборгованість.

Значення коефіцієнта абсолютної ліквідності повинно бути у межах 0,2 - 0,35. Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову заборгованість. Коефіцієнт абсолютної ліквідності дає змогу визначити, яку частину короткострокової заборгованості підприємство може погасити.

3. Норма грошових резервів (Ф34) (за наявності у підприємства цінних паперів):

Ф34=(К(і)+Г(к)+Ц(п) ) / Зк,

де: Ц(п) — цінні папери, що легко реалізуються.

4. Коефіцієнт покриття періодичних виплат (Ф35):

Ф35=(А(п)-3(м) ) / В(г),

де: А(п) — поточні активи;

3(м) — товарно-матеріальні запаси;

В(г) — середні щоденні виплати грошових коштів за операціями підприємства.

Коефіцієнт покриття періодичних виплат показує, скільки ліквідних активів має підприємство для фінансування поточних операцій, навіть якщо не буде надходження грошових коштів.

Для групування показників в ході роботи заповнюється таблиця 2.5 та робляться відповідні висновки.

Таблиця 2.5

Ф32	ФЗЗ	Ф34	Ф35

Вихідні дані для аналізу ліквідності активів підприємства наведені у таблиці Б.2, Б.5 (додаток Б).

У процесі оцінки рівня платоспроможності підприємства розраховується група показників оцінки фінансової стійкості (платоспроможності) підприємства, що є пріоритетною при проведенні фінансового обґрунтування санаційних заходів, а також при вирішенні інших питань, пов'язаних із визначенням наявності, розміщення та використання грошових коштів. З метою визначення рівня фінансової стійкості підприємства оцінюються показники, які характеризують забезпеченість запасів і витрат відповідними джерелами їх формування.

Поточною неплатоспроможністю може характеризуватися фінансовий стан будь-якого підприємства, якщо на конкретний момент через випадковий збіг обставин тимчасово суми наявних у нього коштів і високоліквідних активів недостатньо для погашення поточного боргу.

1. Поточна платоспроможність (Пп): різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань, що визначається за формулою:

Пп =А +А +А +А +А - П(4);

де: А, А, А, А, А— відповідні рядки активу балансу (040, 045, 220, 230, 240);

П— підсумок IV розділу пасиву балансу

Від'ємний результат алгебраїчної суми зазначених статей балансу свідчить про поточну неплатоспроможність суб'єкта підприємницької діяльності.

Ознаки критичної неплатоспроможності, що відповідають фінансовому стану потенційного банкрутства, мають місце, якщо мають місце ознаки поточної неплатоспроможності, а коефіцієнт покриття (Кп) і коефіцієнт забезпечення власними засобами (Кз) менше їх нормативних значень — 1,5 і 0,1 відповідно.

2. Коефіцієнт покриття: характеризує достатність оборотних коштів підприємства для погашення своїх боргів і визначається як відношення суми оборотних коштів до загальної суми поточних зобов'язань за кредитами банку, інших позикових коштів і розрахунків з кредиторами. Коефіцієнт покриття визначається за формулою:

Кп = ОК / Зк;

де: ОК— оборотні активи.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць оборотних засобів припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Критичне значення коефіцієнта покриття дорівнює 1, значення коефіцієнта покриття у межах 1—1,5 свідчить про те, що підприємство своєчасно ліквідує борги.

3. Коефіцієнт забезпечення власними коштами: характеризує наявність власних оборотних коштів у підприємства, необхідних для його фінансової сталості, і визначається як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівняних до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших необоротних активів до вартості наявних у підприємства оборотних активів — виробничих запасів, незавершеного виробництва, готової продукції, грошових коштів, дебіторської заборгованості та інших оборотних активів. Коефіцієнт забезпечення власними засобами визначається за формулою:

Кз=(Вк-А ) / А(2);

де: Вк — власний капітал підприємства;

А, А — підсумки І і II розділів активу балансу відповідно.

Якщо в кінці звітного періоду хоча б один із зазначених коефіцієнтів (Кл або Кз) перевищує його нормативне значення або протягом звітного кварталу спостерігається їх зростання, перевага повинна надаватися позасудовим заходам відновлення платоспроможності боржника або його санації в процесі провадження справи про банкрутство.

Якщо за підсумками року коефіцієнт покриття менше 1 і підприємство не отримало прибутку, то такий його фінансовий стан характеризується ознаками надкритичної неплатоспроможності, коли задоволення визнаних судом вимог кредиторів можливе не інакше, як через застосування ліквідаційної процедури. Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності (за підсумками року Кп < 1 за відсутності прибутку) відповідає фінансовому становищу боржника, коли він, зобов'язаний звернутися в місячний строк до арбітражного суду з заявою про порушення справи про банкрутство.

Для групування показників заповнюється таблиця 2.6 та робляться відповідні висновки.

Таблиця 2.6

Пп	Кп	Кз

Вихідні дані для аналізу платоспроможності підприємства наведені у таблиця Б.1 (додаток Б).

З метою своєчасного виявлення тенденцій формування незадовільної структури балансу у прибутково працюючого суб'єкта підприємницької діяльності і вжиття випереджувальних заходів, спрямованих на запобігання банкрутству, проводиться систематичний експрес-аналіз фінансового стану підприємств (фінансовий моніторинг) за допомогою коефіцієнта Бівера.

1. Коефіцієнт Бівера: розраховуєтьсяяк відношення різниці між чистим прибутком і нарахованою амортизацією до суми довгострокових і поточних зобов'язань за формулою:

Кб = (Чп-А) / (Зд + Зк),

де: Чп і А — чистий прибуток і амортизація;

Зд і Зк - довгострокові і поточні зобов'язання.

Ознакою формування незадовільної структури балансу є таке фінансове становище підприємства, у якого протягом тривалого часу коефіцієнт Бівера не перевищує 0,2, що відображає небажане скорочення частки прибутку, яка направляється на розвиток виробництва. Така тенденція в кінцевому випадку призводить до незадовільної структури балансу, коли підприємство починає працювати в борг і його коефіцієнт забезпечення власними засобами стає меншим 0,1.

Оцінка ділової активності підприємства передбачає розрахунок показників, які характеризують обсяг виробництва, зокрема:

1. Продуктивність праці (Ф51):

Ф51=Чд/Ю(п),

де: Чд — чистий дохід;

Ю(п) — середня чисельність працівників за списком.

2. Оборотність власного капіталу (Ф57):

Ф57= Чд/В(к),

де: Вк — власний капітал.

Оборотність власного капіталу вказує на кількість оборотів власного капіталу за відповідний період.

3. Оборотність основного капіталу (Ф58):

Ф58=Чд/В(б),

де: Вб— валюта балансу.

Оборотність основного капіталу вказує на кількість оборотів основного капіталу за відповідний період.

4. Середній строк обороту дебіторської заборгованості:

Тдз - 360*Дз/Вр,

де: Дз —дебіторська заборгованість;

Вр — виручка.

5. Середній строк обороту кредиторської заборгованості:

Ткз = 360 х Кз/Вр,

де: Кз - кредиторська заборгованість.

Для групування показників заповнюється таблиця 2.7 та робляться відповідні висновки.

Таблиця 2.7

Ф51	Ф57	Ф58	Тдз	Тдк

Вихідні дані для експрес-аналізу фінансового стану та аналізу рівня ділової активності підприємства наведені у таблиці Б.1, Б.2, Б.5 (додаток Б).

Зміст курсової роботи

Робота над курсовою роботою може здійснюватися в наступному порядку:

1. Розробка розгорнутого плану роботи.

2. Написання вступу, у якому коротко обґрунтовується актуальність даного дослідження, мети, задачі і методики розробки теми курсової роботи. Характеризується практична значимість розроблювального питання для об'єкта дослідження.

3. Перший розділ. Проводиться аналітичний огляд літератури по досліджуваному питанню. Висвітлюються теоретико-методологічні основи обраної теми курсової роботи з урахуванням нових форм і методів господарювання в умовах формування економіки ринкового типу.

4. Другий розділ. У цій частині курсової роботи проводиться аналіз фінансового стану віртуального підприємства (за варіантами). Результати конкретно-аналітичного дослідження використовуються як вихідний матеріал для написання наступної глави.

5. Третій розділ зв'язаний з розробкою конкретних заходів щодо забезпечення перспективного розвитку конкретного об'єкта дослідження. .

6. Висновок На основі пропозицій і висновків, що містяться в главах курсової роботи, пишеться висновок. У ньому відображається ступінь рішення задач, раніше сформульованих у вступі.

7. Складається список використаних при написанні курсової роботи джерел.

8. Складаються й оформляються додатки до курсової роботи.