Вибір методики калькулювання собівартості продукції з метою управління прибутком підприємства
Проф. Іванова Н.В.
Каф. Менеджменту та державної служби
Завдання до виконання контрольної роботи
з дисципліни«Контролінг»
для студентів заочної форми навчання
Контрольна робота складається з двох структурних частин:
1) теоретичної, під час виконання якої студент повинен розкрити зміст 3 теоретичних питань (загальний обсяг теоретичної частини не більше 10-15 стор.). Для вибору номерів питань теоретичної частини скористайтесь табл.1:
Таблиця 1 – Вибір питань для виконання теоретичної частини контрольної роботи
Номер варіанту (порядковий номер в списку групи) | № теоретичних питань | Номер варіанту (порядковий номер в списку групи) | № теоретичних питань |
1, 18, 35 | 12, 23, 40 | ||
2, 20, 36 | 14, 26, 34 | ||
3, 11, 32 | 15, 37, 45 | ||
4, 27, 42 | 16, 27, 35 | ||
5, 22, 30 | 17, 25, 39 | ||
6, 13, 29 | 19, 31, 38 | ||
7, 25, 41 | 10, 33, 44 | ||
8, 21, 28 | 18, 24, 34 | ||
9, 19, 43 | 21, 31, 39 | ||
10, 24, 33 | 20, 32, 41 |
2) практичної(приклад розрахунку наведений нижче).
Номер варіанту для виконання контрольної роботи обирається студентом згідно його порядкового номеру в списку академічної групи.
Перелік теоретичних питань
1. Сутність, задачі і функції контроллінгу. Причини виникнення контроллінгу.
2. Види контроллінгу. Структурна і змістовна характеристика видів контроллінгу.
3. Сутність управлінського обліку.
4. Класифікація витрат.
5. Аналіз залежності «витрати – обсяг виробництва».
6. Методи управління прибутком. Аналіз беззбитковості. Концепція маржинального прибутку.
7. Методи розрахунку собівартості продукції.
8. Оцінка витрат по етапам життєвого циклу продукту.
9. Система розрахунку витрат «стандарт-костинг».
10. Методи віднесення непрямих витрат. Вибір бази розподілу.
11. Складання гнучкого бюджету накладних витрат.
12. Організація центрів відповідальності.
13. Концепція аналізу відхилень у контролінгу.
14. Факторний аналіз відхилень.
15. Класифікація відхилень. Їх розрахунок.
16. Методика диференційованого обліку.
17. Прийняття довгострокових рішень: складання кошторисів інвестування.
18. Особливості контролінгу інвестиційних проектів. Критерії оцінки інвестиційних проектів у контролінгу.
19. Вибір між проектами в умовах дефіциту капіталу.
20. Аналіз ризиків у контролінгу.
21. Поняття бюджету. Мети і задачі бюджетів. Структура системи бюджетів на підприємстві.
22. Види бюджетів і їхні особливості. Бюджетування «з нуля».
23. Бюджетування життєвого циклу продукту.
24. Структура і склад служби контролінгу на підприємстві.
25. Інформаційні потоки на підприємстві в системі контролінгу.
26. Місце служби контролінгу в організаційній структурі підприємства.
27. Роль діагностики в процесі контроллінгу.
28. Мети і задачі діагностики фінансово-господарського стану підприємства.
29. Джерела інформації для експертної діагностики.
30. Методи прийняття рішень у контролінгу.
31. Критерії прийняття рішень у контролінгу і вимоги, пропоновані до них.
32. Модель портфельного аналізу в контролінгу та його значення.
33. Контролінг ринкової і реальної вартості фірми.
34. Контролінг якості і витрат, пов’язаних з цим. Фінансові наслідки поліпшення якості.
35. Аналіз залежності «витрати – обсяг виробництва». Методи управління прибутком.
36. Аналіз беззбитковості. Концепція маржинального прибутку.
37. Методи розрахунку собівартості продукції.
38. Оцінка витрат по етапах життєвого циклу продукту.
39. Система розрахунку витрат «стандарт-костинг»
40. Методи віднесення непрямих витрат. Вибір бази розподілу.
41. Складання гнучкого бюджету накладних витрат.
42. Центри відповідальності: сутність, види, особливості організації.
43. Концепція аналізу відхилень у контролінгу.
44. Факторний аналіз відхилень.
45. Особливості контролінгу інвестиційних проектів.
Вибір методики калькулювання собівартості продукції з метою управління прибутком підприємства
Калькулювання – ефективний засіб визначення розміру прибутку або збитків від виробництва того або іншого продукту. До різних видів продуктів і послуг застосовуються різні способи калькулювання, обумовлені існуючою нормативно-законодавчою базою визначення собівартості. З метою управління прибутком підприємства в системі контролінгу можна виділити наступні підходи до калькуляції собівартості (рис. 1).
Рисунок 1 – Класифікація способів калькулювання собівартості продукції в системі контролінгу
1. При калькулюванні розподілом витрати часу ділять на число одиниць продукції, вироблених за певний період часу. Таким чином визначаються витрати часу на одну одиницю продукції. Калькулювання розподілом підходить для тих виробництв, де однаковий продукт виробляється у великі кількості.
При використанні найпростішої форми калькулювання – розподілу – сукупні витрати підприємства діляться на кількість продуктів (одноступінчасте калькулювання розподілом). Для більшої прозорості витрат використовується вдосконалений метод, що полягає в розподілі сукупних витрат на дві частини: виробничі матеріали та інші витрати.
Калькулювання розподілом можна згодом уточнювати, здійснюючи розподіл по місцю виникнення витрат й елементам витрат. Розподіл витрат по елементам доцільний, якщо для окремих елементів ураховуються процеси, що розрізняються за вартістю. Якщо виходячи з розмірів підприємства або умов проміжного складу кожен етап виробництва можна розглядати як закінчену виробничу одиницю, то розрахунки по них здійснюються окремо методом розподілу (багатоступінчасте калькулювання розподілом).
Калькулювання розподілом базується на розрахунку елементів витрат і кількості продукції. При вдосконаленій формі ці дані надалі підрозділяють на витрати й отриманий обсяг продукції.
Приклад 1. Допустимо, підприємство здійснює розлив мінеральної води в пляшки. За звітний період було розлито води в V=2000 штук пляшок. На підставі наявних даних про величину прямих і непрямих витрат визначимо собівартість однієї одиниці продукції.
Методика одноступінчастого та багатоступінчастого калькулювання розподілом наведена у таблиці 1.
Таблиця 1 – Методика одноступінчастого та багатоступінчастого калькулювання розподілом