Користування вбудованими функціями Excel, навести приклади.

Правила введення та копіювання формул в MS Excel

Програма Microsoft Excel призначена для роботи з таблицями даних, переважно числових. При формуванні таблиці виконують введення, редагування та форматування текстових і числових даних, а також формул. Наявність засобів автоматизації полегшує ці операції. Створена таблиця може бути виведена на друк.

Обчислення в таблицях програми Excel здійснюються за допомогою формул. формули в Excel представляють собою вирази, які описують обчислення в клітинках. Використовуються для знаходження нових даних на основі даних, які знаходяться в інших комірах. Важливою властивістю ЕТ є автоматичне переобчислення результатів – якщо змінити хоч би одне вхідне дане, результати у всій таблиці переобчислюються автоматично. Формула може вміщувати константи, функції, посилання на інші комірки, знаки операцій: арифметичні, текстові, оператори відношення та оператори посилань (адресні оператори).

Арифметичні оператори призначені для виконання операцій над числами. Це такі: + (додавання), - (віднімання), * (множення), / (ділення),
^ (піднесення до степеня), % (відсоток).

При роботі з числами і текстом використовуються оператори відношення: = (дорівнює), > (більше), < (менше), >= (більше чи дорівнює),<= (менше чи дорівнює), <> (не дорівнює). Ці оператори використовуються для присвоєння виразам значень Істинно чи Хибно.

В Excel існує один текстовий оператор & (амперсенд), який об’єднує послідовність символів із різних комірок в одну послідовність.

В Excel існують також адресні оператори, які використовуються при вказанні посилань на комірки таблиці (розглядатимуться пізніше).

Введення формул.

Запис формули починається із знака “=”в рядку формул, але можна “-” чи “+”, може вміщувати оператори, константи, функції та адреси комірок. Для зміни порядку обчислень можуть бути використані круглі дужки.

Якщо необхідно ввести одну й ту ж формулу в суміжні клітинки зручно користуватись маркером заповнення для копіювання формул. Для переміщення (копіювання) формули – перетаскування лівою (+Ctrl) або правою кнопками миші (перед цим необхідно виділити комірку чи діапазон комірок і курсор повинен прийняти вигляд товстої оконтуреної стрілки). Можна скористуватись буфером обміну, вибравши команди Вырезать чи Копировать в контексному меню виділених комірок чи натиснувши відповідні кнопками на панелі інструментів. Після цього виділені комірки обрамляються пунктирною рухомою рамкою (“бігаючі мурашки”). Це свідчить про те, що в буфер обміну занесено деяку інформацію. Активізують клітинку, починаючи з якої необхідно розташувати інформацію, і виконують команду Вставить. Цю операцію можна повторювати. Для очищення буферу обміну (вилучення “бігаючих мурашок”) необхідно натиснути клавішу Esc. Після цього неможливо скористатись командою Вставить в середовищі ЕТ (на вiдміну від Microsoft Word).

Після завершення введення формули сама формула зникає, а в активну комірку заноситься результат обчислення або повідомлення про помилку. Формулу можна переглянути чи скорегувати в рядку формул, якщо активізувати комірку з формулою. Якщо необхідно переглянути багато формул, то необхідно включити режим відображення формул. Для цього на вкладинці Вид команди Параметры в меню Сервис встановити прапорець Формулы. В цьому режимі стовпці автоматично розширяються до розмірів формул таким чином, щоб формули було краще видно. Для відміни цього режиму і повернення до звичайного режиму необхідно відключити прапорець Формулы.

Користування вбудованими функціями Excel, навести приклади.

Майстер функцій – це модуль (підпрограма), вбудована в пакет EXCEL, що здійснює користування вбудованими функціями та полегшує користування ними. Можна вводити функції вручну, якщо знати їхній синтаксис, але бувають випадки, коли функція дуже складна і ручний ввід не є зручним. Тоді легше використовувати Майстер функцій. Його можна відкрити за допомогою виконання команди Функція меню Вставка

Вікно майстра функцій складається з декількох частин. У верхній частині є поле для заповнення назви потрібної функції та кнопка швидкого пошуку. Трохи нижче розташовано поле функцій, що розкривається. За його допомогою можна відкрити всі функції, ті 10, що востаннє використовувались, функції певної групи тощо. У полі, що розташовано іще нижче, одразу ж виводяться функції, які «замовив» користувач. За замовчанням відкривається 10 функцій, що востаннє використовувались. Нижче цього поля можна знайти синтаксис написання обраної (виділеної) функції та її коротке описання. Якщо користувач вважає інформацію по функціях, надану у віконці, недостатньою, можна викликати натисканням гіперпосилання довідку з приводу даної функції.

Після вибору відповідної функції і натискання клавіші «ОК», з’являється вікно, в якому власне і відбувається здійснення обчислень. Якщо аргументів функції багато, у вікні автоматично збільшується кількість потрібних для обчислення полів, але не більш як 30.

Приклади вбудованих функцій:

СУММ

СРЗНАЧ

ЕСЛИ

ГИПЕРССЫЛКА

СЧЕТ

МАКС

SIN

СУММЕСЛИ

ПЛТ

СТАНДОТКЛОН

45. Поняття блоку комірок Excel. Способи встановлення формату для комірок (грошовий, числовий)

Комірка – це мінімальний елемент ЕТ, який має адресу, яка складається з імені стовпця і рядка, на перетині яких вона розташована. Наприклад, A1, CD34, IV65536 (права нижня комірка ЕТ). Виділена комірка називається активною чи поточною. Вона обведена жирною рамкою і в правому нижньому кутку розташований маленький хрестик – маркер заповнення. При активізації комірки заголовки стовпця та рядка, на перетині яких вона знаходиться, виділяються напівжирним шрифтом, а адреса комірки заноситься в поле імені, яке знаходиться в рядку формул. Якщо необхідно переміститись в іншу комірку, яка розташована далеко від активної, необхідно в полі імені вказати адресу цієї комірки.

Блок комірок– це сукупність комірок ЕТ. Найчастіше використовують прямокутний діапазон. Для активізації блоку необхідно лівою кнопкою миші протягнути по комірках ЕТ від однієї кутової комірки(наприклад, С2) до другої кутової комірки, розташованої по діагоналі прямокутника (наприклад, Н5). Блок також має маркер заповнення. В поле імені заноситься адреса комірки, з якої було розпочато протягування. При запису дблоку адреси кутових комірок вказуються через знак “:”. Наприклад, С2:Н5, В10:М10, А4:А16.

В комірки ЕТ можна вводити різноманітну інформацію, яка представлена в вигляді тексту або числа (цілого, десяткового або звичайного дробу, відсотка, грошової суми та інші). В ЕТ є можливість вводити датуічасв різному форматі. По замовчуванню в Excel тексти вирівнюються по правому, а числа – по лівому краю комірки. Для чисел можна використовувати формати: Общий, Числовой, Экспоненциальный, Финансовый, Денежный, Процентный, Дробный.