Б) закон заперечення заперечення;
В) закон взаємного переходу кількісних і якісних змін;
Г) закон тотожності.
Семестр
ТЕМА 7. ФІЛОСОФІЯ СУСПІЛЬСТВА
І. Предметом соціальної філософії є:
А) Цілісна система у взаємодії всіх сторін суспільства
Б) Лише функціонування соціальних інститутів
В) Закони виникнення основних сфер суспільного життя
Г) Суспільно-виробничі відносини
2. Хто з філософів називав людину «політичною твариною»?
А) Платон
Б) Сократ
В) Аристотель
Г) Фейєрбах
Д) К. Маркс
3. Яке з визначень найбільш влучно пояснює термін «суспільство»?
А) Об’єднання общин
Б) Сукупність особистостей
В) Система, що само розвивається
Г) Класова ієрархія
4. Соціальна структура суспільства — це:
А) Сукупність соціальних спільнот
Б) Сукупність класів
В) Диференціація соціуму за владною ознакою
Г) Сукупність сфер діяльності
5. Суспільство — це:
А) Різноманітність форм буття людини
Б) Сукупність кланів та класів
В) Форма життєдіяльності людей
Г) Взаємодія людей заради загальної вигоди.
6. Вчення про суспільно-економічну формацію створив:
А) О. Конт
Б) Л. Гумільов
В) К. Маркс
Г) О. Шопенгауер
Д) М. Грушевський
7. Суспільні закони, на відміну від законів природи:
А) Виникають пізніше
Б) Реалізуються тільки в процесі свідомої діяльності людей
В) Більш складні за механізмом прояву
Г) Мають вірогідний характер
Д) Завжди діють стихійно
Вкажіть помилкове твердження
8. Термін «філософія історії» у науковий обіг ввів:
А) Вольтер
Б) Ж.Ж. Русо
В) Геродот
Г) Ф. Енгельс
Д) І. Кант
9. Формаційний підхід у поглядах на соціальну історію людства створив:
А) Г. Гегель
Б) І. Кант
В) К. Маркс
Г) О. Конт
Д) М. Вебер
10. Історичний період розвитку конкретного суспільства, в якому домінує певний спосіб виробництва:
А) соціально-економічна формація;
Б) цивілізація;
В) соціальна еволюція;
Г) культурна революція.
11. Джерелом розвитку суспільства в натуралістичних концепціях вважається:
А) розвиток мистецтва;
Б) удосконалення моральних відносин;
В) дія природних чинників;
Г) необхідність задоволення матеріальних потреб людей.
12. Відповідно до натуралізму тип суспільства і характер його розвитку визначається…
А) розвитком економіки;
Б) кліматичними умовами і географічним середовищем;
В) дією політичних інститутів.
13. Відокремлена від природи частина матеріального світу, що являє собою історично розвинену форму життєдіяльності людей, основою якої є людська праця, суспільне виробництво це…?
А) цивілізація;
Б) суспільство;
В) географічне середовище.
14. Що виступає джерелом розвитку суспільства у релігійно-міфологічній концепції?
А) Космос;
Б) Бог;
В) ідеї;
Г) праця.
15. Що виступає джерелом розвитку суспільства у ідеалістичній концепції?
А) Космос;
Б) Бог;
В) ідеї;
Г) праця;
Д) природні чинники.
16. В індустріальному суспільстві головним об'єктом власності є:
А) земля;
Б) капітал;
В) знання;
Г) люди.
17. Вирішальним моментом у структуруванні соціуму на сфери життєдіяльності є чинники, завдяки яким стало можливе існування суспільства. Це:
А) праця, матеріальне виробництво;
Б) трудова діяльність, колективність і духовність;
В) індивідуальність, праця.
18. Періоду докапіталістичного розвитку характерним є тип соціальності під назвою…
А) відносини особистої залежності;
Б) відносини речової залежності;
В) вільна асоціація індивідів.
19. Суспільство, в якому існує і постійно розширюється сфера вільного волевиявлення, яке сприяє розкриттю внутрішнього потенціалу людей і досягається через систему інституцій і відносин називається
А) правовим;
Б) громадянським;
В) культурним.
20. Що виступає джерелом розвитку суспільства у натуралістичній концепції?
А) Космос;
Б) Бог;
В) ідеї;
Г) праця;
Д) природні чинники.
21. Згідно цивілізаційному підходу до типології суспільства, виділяють... (викресліть зайве):
А) аграрну цивілізацію;
Б) індустріальну цивілізацію;
В) постіндустріальну цивілізацію;
Г) духовно-культурну цивілізацію.
ТЕМА 8. ФІЛОСОФІЯ ЕКОНОМІКИ
1. Що є предметом вивчення філософії економіки?
А) антропологічний та соціально-культурний аспект економічної діяльності;
Б) народне господарство певної країни, регіону;
В) матеріальні потреби людства.
2. Коли в історії людства відбувся поділ праці на фізичну та розумову?
А) у первісному суспільстві;
Б) в епоху античності;
В) у ХХ ст.
3. Філософія гроші розглядає …
А) як засіб обміну;
Б) як мету обміну;
В) як соціокультурне явище, як проблему існування людини в сучасному світі.
4. Коли праця почалася вважатися чеснотою як істотна ознака людини?
А) в епоху античності;
Б) в епоху Середньовіччя;
В) в епоху Нового часу та Просвітництва.
5. Хто або що може бути продуктом праці? Назвіть найбільш повну відповідь.
А) матеріальні та духовні цінності;
Б) організаційні цінності;
В) всі цінності, що продукує людина;
Г) людина і всі цінності, що вона продукує.
6. Що таке монетаристська ментальність?
А) світогляд, який ґрунтується на переконанні, шо гроші – це вища цінність;
Б) погляди монетаристів;
В) ознака рабовласницького суспільства.
7. Що розумів під “економією” Аристотель?
А) мистецтво отримання корисних і необхідних для життя людини і суспільства благ;
Б) мистецтво збагачення і нагромадження капіталу;
В) науку про гроші.
8. Що розумів під “хремастикою” Аристотель?
А) мистецтво отримання корисних і необхідних для життя людини і суспільства благ;
Б) мистецтво збагачення і нагромадження капіталу;
В) науку про гроші.
9. Хто є автором праці “Філософія грошей”?
А) Аристотель;
Б) Платон;
Г. Зіммель.
10. Якого елемента немає в структурі проуктивних сил суспільства?
А) люди, озброєнні знаннями і навиками праці;
Б) знаряддя праці;
В) система охорони праці;
Г) предмет праці.
11. Назвіть основну продуктивну силу:
А) природа;
Б) людина;
В) енергія;
Г) техніка.
12. Які з відносин не входять у виробничі відносини?
А) відносини власності;
Б) правові відносини;
В) відносини обміну;
Г) відносини споживання;
Д) відносини розподілу.
13. Який елемент продуктивних сил розвивається найшвидшими темпами?
А) предмет праці;
Б) знаряддя праці;
В) робоча сила;
Г) продуктивні сили.
ТЕМА 9. ФІЛОСОФІЯ МОРАЛІ
1. Етика – це …
а) правила поведінки;
б) система знань про добро та зло;
в) наука про добро.
2. Етикет – це …
а) сукупність правил поведінки;
б) форма звертання;
в) сукупність правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків.
4. Етика ділових відносин – це…
а) моральні принципи ділового спілкування;
б) знання про моральні аспекти ділових стосунків;
в) рекомендації для успішного вирішення ділових проблем.
5. Етика ділових відносин є складовою:
а) менеджменту організації;
б) психології управління;
в) етики ділового спілкування.
6. Діловий етикет – це …
а) форма ділового звертання та представлення;
б) сукупність правил поведінки, які регулюють зовнішні прояви людських стосунків;
в) норми, які регулюють стиль роботи, поведінки та спілкування при вирішенні ділових проблем.
7. Золоте правило моральності:
а) десять заповідей Іісуса;
б) поводься стосовно інших людей так, як ти хотів би, щоб вони поводилися стосовно тебе;
в) вчиняй так, щоб максима твоєї волі одночасно мала силу принципу загального законодавства.
8. Стиль спілкування (керівництва), який формує відповідальність та ініціативність:
а) ліберальний;
б) демократичний;
в) авторитарний.
9. Найважливіші фактори моральної саморегуляції життєдіяльності людини?
а) ансамбль самосвідомості;
б) рівень самосвідомості;
в) моральне самопізнання;
г) моральне самоставлення;
д) ефективність соціального регулювання моральних відносин.
10. Поняття моральне керування людини собою - це?
а) самоконтроль;
б) моральна воля;
в) діалектична єдність свідомого і несвідомого, в якому пріоритет належить моральній самостійності;
г) результат зовнішньої необхідності;
д) це реалізація моральних самоспонук на основі усвідомлення людиною природної і соціальної необхідності.
11. Генезис моральної сутності людини - це?
а) моральна сутність задана людині з самого початку;
б) вона є продуктом «справленього» існування, самоконструювання;
в) вона є результатом прагнення унікального людського «Я» до кінцевої мети;
г) це творення своєї «екзистенції» за допомогою вільного самовибору;
д) вона формується і проявляється у процесі моральної діяльності, є її глибинною основою, передумовою і результатом.
12. Чи може самореалізація особистості обмежуватися самоствердженням її?
а) так, оскільки ці поняття нерозривні;
б) ці поняття багато в чому розходяться;
в) ці поняття тотожні;
г) самоствердження особистості, а отже і самовизначення, самовираження у суспільстві можливі лише через «опредметнення» своєї моральної оцінки на практиці у спілкуванні;
д) людина стверджує свою моральну цінність у світі й в особистій свідомості, лише реалізуючи власне Я за допомогою моральної діяльності.
13. Чи може самоствердження перетворитись у самоціль? Чи є таке перетворення явищем моральним?
а) ні, оскільки людина стверджує свою цінність у світі й в особистій свідомості, лише реалізуючи власне Я задопомогою моральної діяльності;
б) воно не може бути самоціллю, оскільки спонуками до моральної самореалізації суб’єкта є обов’язок, совість, почуття гідності, а безпосередніми мотивами морального самоствердження слугує почуття честі, прагнення забезпечети і підвищення свого позитивного морального статусу перед громадською думкою, залишити добрий слід у реальному житті і пам’яті нащадків;
в) виступаючи у якості однієї з форм і результатів реалізації людиною своїх потенцій самоствердження може перетворитися у самоціль у тому разі, коли способом прояву своєї сутності стає корисливість, конкуренція, кор’єризм, насильство;
г) самоствердження ні в якому разі не може бути самоціллю;
д) якщо способом прояву і утвердження особистості своєї сутності є творча праця, соціально моральна активність, філантропія, воно не може бути самоціллю.
14. Як пояснюють самоствердження людини екзистенціалісти?
а) ідеально і реально стверджуючи в собі добрі початки, людина зберігає і утверджує своє моральне Я, критично переглядаючи погані звички, риси характеру;
б) як прояв єдності і боротьби із самозапереченням;
в) це результат людського існування;
г) це всього-навсього взаємодія з іншими, що проявляється у вигляді самозаперечення;
д) воно здійснюється у процесі взаємодії з іншими людьми, але ж не є абсолютним запереченням моральної сутності людини. Заперечується лише її наявне буття, завершеність, кінцівка. Дія людини в якомусь аспекті заперечує її, а в якомусь перетворює, виявляє, реалізовує.
15. Чи може самоввіддача бути збагаченням особистості? Чому?
а) не може, оскільки вона тотожна самовідчуженню;
б) не може, оскільки вона найчастіше проявляється у вигляді перекручених форм;самоствердження, аж до цинічно аморальної поведінки, що приводить до спростування особистого Я;
в) не може, оскільки цілком віддаючись турботі про щастя та благо далеких і ближніх, ми забуваємо про себе;
г) самовіддача при самозабутті веде до збідніння;
д) самовіддача і самозабуття, а за виняткових обставин — героїчна самовідданість в ім’я добра ведуть до самозбагачення людини, оскільки глибоко стимулюють її прагнення реалізувати свою соціальну сутність, що сприяє ствердженні її як особистості.
16. Назвіть одну з найважливіших передумов моральної самореалізації людини.
а) самовеління особи;
б) моральна стійкість і надійність;
в) зосередженість до адекватної самооцінки;
г) інтуїція;
д) духовно-практичне самовизначення, як морального суб’єкта, що виступає як процес пошуку й акт вибору самого себе, своєї позиції в суспільстві.
17. Що стає підсумком морального самовизначення особистості?
а) корисливість, спонуки;
б) стихійна поведінка;
в) обмеженість моральної свободи;
г) рознуздатність в погодженні;
д) морально якісна визначеність намірів і вчинків, життєвих планів і лінії поведінки, моральна стійкість і надійність.
18. Як Ви розумієте поняття суспільної моральної необхідності?
а) забезпечення людиною інтересів суспільства;
б) як вимоги, санкції та заборони, які диктує людині суспільство;
в) як обов’язок перед суспільством, членом якого ви є;
г) як вседозволеність;
д) це право інтересів різних суспільств і усвідомлення ними у формі моральних принципів і норм.
19. Що Ви вкладаєте у зміст поняття природної моральної необхідності?
а) вікові закономірності;
б) закономірності статі;
в) нервово-психічні властивості;
г) набуті психологічні якості;
д) це індивідуальна моральна необхідність, при якій інтереси і потреби особистості усвідомлюються людиною як моральні переконання і прагнення, що забезпечують саморегуляцію поведінки.
20. Що найбільше, на Вашу думку, впливає на рівень культури моральної волі особистості?
а) бажання та прагнення людини;
б) рівень етичної освіченості;
в) соціальний контроль;
г) інтереси і потреби людини;
д) він зумовлюється мірою співпадання індивідуальних інтересів із суспільними і рівнем відображення цієї відповідності в свідомості людини.
21. Яка, на Вашу думку, роль самопізнання в моральному виборі особистості?
а) воно не має ніякого значення;
б) його роль незначна;
в) воно відіграє суто психологічну роль;
г) несе в собі небезпеку суб’єктивізму;
д) воно є першою необхідною умовою волі «оскільки збагнення людиною своєї моральної природи є істотною передумовою її морального вибору».
22. Що необхідно для того, щоб моральна самосвідомість набрала внутрішнього і справедливого характеру?
а) раціональне засвоєння людиною моральної норми;
б) головне, щоб соціальні моральні норми були не лише зовнішнім бажанням, від виконання якого людина приховано чи демонстровано ухиляється, чи потакає, змушено догоджаючи навколишнім, побоюючись соціальних санкцій;
в) коли голос совісті звучатиме категорично, як моральне волевиявлення;
г) коли соціальні норми іпмліцитно чи експліцитно перебувають у свідомості людини;
д) коли норма не лише раціонально, а й емоційно засвоєна, практично освоєна у вигляді потреби, схильності, умінь, навичок і звичок, тобто міцно ввійшла у моральну практику особи, оскільки має для неї глибокий зміст.
23. Хто із філософів вважав, що самопримус до виконання обов’язку, чеснот шляхом тамування у собі природних потягів є вищим проявом моральної волі людини?
а) К. Маркс;
б) Л. Фейєрбах;
в) В. Г. Гегель
г) 3. Фрейд;
д) І. Кант.
24. Чи існує необхідність у розумінні сенсу та змісту власного життя людиною. Яка його роль у саморегуляції її моральної життєдіяльності?
а) воно нічого не дає;
б) воно має значення у формуванні особистості;
в) правильне розуміння сенсу життя необміно лягає в основу спонукально-мотиваційної стадії моральної саморегуляції особи, що завершується прийняттям рішення;
г) воно має неабияке значення, оскільки проявляється на прийнятті і виконанні рішень як кульмінаційному моменті морального вибору;
д) це розуміння позначається на визначальному напрямі моральної активності, її наслідків для інших і самого суб’єкта.
ТЕМА 10. ФІЛОСОФІЯ РЕЛІГІЇ
1. Галузь гуманітарного знання, що вивчає зміст і сутність релігійного феномена називається:
А) психологія;
Б) історія;
В) релігієзнавство;
Г) філософія.
2. Визначальним чинником релігійної свідомості є:
А) віра в надприродне;
Б) віра в переродження;
Г) віра у власні сили.
3. Об`єктом релігієзнавства як науки є…:
А) віра людини як складова частина світогляду;
Б) частина соціальної дійсності, складовою частиною якої є релігія;
Г) спосіб пояснення сущого на основі певних засад.
4. Релігія…:
А) є специфічним різновидом світогляду;
Б) виступає як безглузде знання, основане на догмах;
В) є вигадкою інопланетних цивілізацій.
5. Місіонерська функція релігії полягає у…:
А) виконання нею специфічної місії, визначеної Богом;
Б) поширення за допомогою місіонерів релігійного вчення;
В) підготовці кадрів для церкви .
6. Що є протилежним місіонерству у релігії?
А) прозелітизм
Б) емпіризм
В) раціоналізм
Г) екзистенціоналізм
7. Тотемістичні вірування – це:
А) віра в існування чуттєво-надчуттєвих зв’язків між групою людей і певним видом тварин, рослин чи явищем природи;
Б) тільки система вірувань і обрядів;
В) своєрідний соціальний інститут.
8. Що не було властиво для ранніх національних релігій
А) етнічна (національна) приналежність;
Б) суворий політеїзм,
В) вчення про спасіння.
9. Фетишизм як рання форма релігійних уявлень…:
А) відображає зв`язки людини з певним видом рослин чи тварин;
Б) наділяє неживі предмети та явища надприродними властивостями;
В) включає проведення специфічних дій, прямованих на встановлення контакту з надприроднім.
10. Віра як елемент ціннісної складової світогляду виступає...:
А) способом встановлення зв’язку між людиною і богом;
Б) властивістю людини визнавати певні цінності;
В) способом внутрішньої мобілізації ресурсів людини.
11. Язичництво - це:
А) політеїстична первісна релігія;
Б) монотеїстична первісна релігія.
В) національна релігія
12. Шива, Рама , Вішну – це боги…:
А) сламу;
Б) буддизму;
В) індуїзму.
13. Іслам як світова релігія розповсюджений у…:
А) Франції, Іспанії, Туреччині;
Б) країнах північної Африки та на Аравійському півострові;
В) США, Канаді, Мексиці.
14. До світових релігій відносяться:
А) християнство, іудаїзм, іслам;
Б) християнство, синтоїзм, буддизм;
В) християнство, іслам, буддизм.
15. Як називається книга, в якій викладається віровчення ісламу?
А) Біблія;
Б) Тора;
В) Коран.
16. Як називається книга, в якій викладається віровчення іудаїзму?
А) Біблія;
Б) Тора;
В) Коран.
17. Як називається книга, в якій викладається віровчення християнства?
А) Біблія;
Б) Тора;
В) Коран.
18. Що не входить до чотирьох благородних істин буддизму?
А) життя – це страждання;
Б) причина страждань – бажання;
В) життя – це задоволення бажань.
19. Основи віровчення іудаїзму викладені на сторінках…:
А) Нового Завіту (Біблії);
Б) Талмуду;
В) Корану.
20. Вища мета буддизму – це:
А) сансара;
Б) нірвана;
В) архат.
21. Щоденна п’ятиразова молитва в ісламі називається:
А) абхар;
Б) намаз;
В) джихад.
22. Святе Письмо ісламу – це:
А) Веди;
Б) Тора;
В) Коран.
23. В основу вчення буддизму покладено вчення про:
А) “чотири благородні істини”;
Б) спасіння;
В) насолоду.
24. Релігія даосизму базується на вченні про дао, яке виступає як:
А) заборона;
Б) начало всіх речей і явищ;
В) закон переродження.
25. Основним постулатом ісламу є твердження “Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммед – пророк його”. Це означає, що:
А) Бог єдиний;
Б) Бог один, але в трьох іпостасях;
В) Бог – мудрий і всемогутній.
26. Святим Письмом мусульман є Коран, для якого характерна:
А) чітка структурованість (наявність сур і айятів);
Б) наявність логічного зв’язку між сурами;
В) наявність Старого і Нового завітів
27. Християнство на Русі було запроваджено в часи правління…:
А) Ярослава Мудрого;
Б) Святослава;
В) Володимира Великого.
28. Старий Заповіт є священною книгою:
А) християнства;
Б) іудаїзму та християнства;
В) протестантизму.
29. Поява протестантизму, третього напряму у християнстві, пов’язана з:
А) Французькою буржуазною революцією;
Б) Реформацією;
В) культурною революцією в Європі.
30. Баптизм – це:
А) неорелігія;
Б) напрям у православ’ї;
В) найпоширеніший різновид протестантизму.
31. Розкол у християнстві на дві гілки відбувся у:
А) 988 році;
Б) 1054 році;
В) 1055 році.
32. У світі існують такі версії канону Старого Завіту:
А) Олександрійська;
Б) Вавілонська;
В) Римська.
33. Назвіть найбільш поширену течію протестантизму, яка найбільш вимоглива щодо поглядів і поведінки своїх послідовників …
А) баптизм;
Б) лютеранство;
В) п’ятидесятники.
34. Хто стоїть на чолі церкви баптистів?
А) римський папа;
Б) пресвітери;
В) диякони;
Г) священики.
ТЕМА 11. ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ
1. Аналізуючи сучасні наукові дослідження, виділяють підходи до типологізації культури. Що є зайвим?
А) світоглядний;
Б) формаційний;
В) філософський;
Г) локальний;
Д) перехідних епох.
2. Згідно світоглядного підходу виділяють такі типи культур. Викресліть зайве.
А) феодальна;
Б) міфологічна;
В) наукова;
Г) релігійна.
3. Перші історичні спільноти людей:
А) рід, плем’я, сім’я, громада;
Б) рід, сім’я;
В) держава.
4. Народність – це:
А) спільність людей, що живуть на одній території, в єдиному соціокультурному середовищі, спілкуються однією мовою, мають спільні традиції, звичаї, риси характеру;
Б) об’єднання племен, які проживають на одній території і спілкуються однією мовою.
5. Нація, як спільність людей, формується завдяки єдності таких засад:
А) територіальних, етнічних, економічних, політичних;
Б) територіальних, етнічних, економічних, політичних, загальнокультурних, психологічних.
6. Існування національної культури немислиме без наявності:
А) атрибутів і території проживання;
Б) атрибутів і символів;
В) атрибутів, символів, мови.
7. Національна самоідентифікація – це…
А) переймання чужої культури;
Б) спорідненість (ототожнення) себе з національною культурою.
В) різке зростання народонаселення в країнах «третього світу»
8. “Культурний шок” – це…
А) стан людини, який супроводжується посиленням інтересу до чужої культури;
Б) стан людини, який виникає при стику людини з новим культурним середовищем.
В) переймання чужої культури;
9. Геттоїзація – це…
А) співіснування “домінантної” культури і субкультури в одному культурному просторі;
Б) домінування однієї культури над іншою.
В) співіснування “домінантної” культури і субкультури в одному культурному просторі;
10. Культурна асиміляція – це…
А) засвоєння однією культурою цінностей та форм іншої культури;
Б) процес взаємовпливу культур з різним станом та рівнем розвитку.
В) стан людини, який виникає при стику людини з новим культурним середовищем.
11. Носіями елітарної культури є:
А) представники “вищих” прошарків населення;
Б) натовп;
В) народ.
12. Елітарна культура – це…
А) різновид духовної культури;
Б) культура, зорієнтована на потреби вищої у певному відношенні частини суспільства
В) культура більшості.
13. Мораль – це …
А) сукупність переживань людини;
Б) встановлені звичаєм дії, пов’язані з побутовими традиціями або релігійними віруваннями;
В) комплекс визначених норм, оцінок і взірців поведінки, який склався в результаті історичного розвитку людської спільноти.
14. Синергетика – це …
А) міждисциплінарний напрямок, що вивчає системи, які складаються з багатьох підсистем і виявленням того, яким чином їх взаємодія призводить до виникнення просторових, часових або просторово-часових структур макроскопічного масштабу.
Б) встановлені звичаєм дії, пов’язані з побутовими традиціями або релігійними віруваннями.
В) комплекс визначених норм, оцінок і взірців поведінки, який склався в результаті історичного розвитку людської спільноти.
15. Наукова революція - …..
А) зміна світогляду людини;
Б) начні відкриття або видатні винаходи, які значно впливають на науку й прискорюють її розвиток;
В) становлення технічних наук.
16. Наука базується на……
А) доведенні;
Б) припущенні;
В) досвіді.
17. Джерелом формування правової культури були:
А) поява релігії;
Б) поява майнової нерівності;
В) поява держави.
18. Наукова культура –це…
А) особлива сфера та особливий вид духовної діяльності людини, функцією якої є вироблення і теоретична систематизація достовірних знань про дійсність;
Б) значні відкриття або видатні винаходи, які впливають на науку й прискорюють її розвиток;
В) встановлені звичаєм дії, пов’язані з побутовими традиціями або релігійними віруваннями
19. Традиція – це …
А) передача від одного покоління до іншого того, що є суттю культури (звичаї, погляди, вірування, способи мислення і виховання, суспільні норми);
Б) форма поведінки, прийнята певною суспільною групою;
В) певні принципи поведінки, які формуються у відповідності з обов’язковими моральними оцінками й цінностями.
20. Соціальними нормами у первісному суспільстві виступали….
А) релігія і мораль;
Б) табу і релігія;
В) мораль, звичаї, традиції, норми, табу.
21. Моральна культура – це….
А) система морально-правових відносин між людьми, що призводить до формування держави;
Б) система нормативних відносин між людьми, що утворює особливу, історично і традиційно зумовлену сферу культурної практики.
22. Наука – це….
А) особливий раціональний спосіб пізнання світу, заснований на емпіричному
підтвердженні або математичному доказі;
Б) узгоджена система уявлень, яка формується в результаті необмеженої екстраполяції достовірних даних.
23. Субкультура – це:
А) підпорядкована, неосновна культура;
Б) домінантна культура.
В) узгоджена система уявлень, яка формується в результаті необмеженої екстраполяції достовірних даних.
14. Субкультуру поділяють на два типи:
А) естетичну і опозиційну;
Б) контркультуру і альтернативну культуру;
В) позитивну і опозиційну.
15. Альтернативна культура – це…
А) різновид субкультури;
Б) різновид наукової культури;
В) різновид американської культури.
16. Культурна експансія – це…
А) процес розширення впливу домінуючої культури за початкові межі чи державні кордони;
Б) неконтрольоване запозичення чужих культурних цінностей;
В) прискорення інтеграції націй у світову систему на основі розвитку сучасних транспортних засобів; розширення культурних зв’язків та міграції людей.
17. Культурна дифузія – це…
А) процес розширення впливу домінуючої культури за початкові межі чи державні кордони;
Б) неконтрольоване запозичення чужих культурних цінностей;
В) прискорення інтеграції націй у світову систему на основі розвитку сучасних транспортних засобів; розширення культурних зв’язків та міграції людей.
18. Глобалізація культури – це…
А) процес розширення впливу домінуючої культури за початкові межі чи державні кордони;
Б) неконтрольоване запозичення чужих культурних цінностей;
В) прискорення інтеграції націй у світову систему на основі розвитку сучасних транспортних засобів; розширення культурних зв’язків та міграції людей.
19. Правова культура – це:
А) система формалізованих загальнообов’язкових норм людської життєдіяльності, що закріплюються і охороняються державою;
Б) система норм людської поведінки, що діють у людському суспільстві.
В) процес розширення впливу домінуючої культури за початкові межі чи державні кордони;
20. Культурна агресія – це…
А) насильницьке нав’язування суспільству зразків культури або способу життя в результаті територіальних завоювань;
Б) неконтрольоване запозичення чужих культурних цінностей;
В) прискорення інтеграції націй у світову систему на основі розвитку сучасних транспортних засобів;
Г) розширення культурних зв’язків та міграції людей.
ТЕМА12. ФІЛОСОФІЯ ЦИВІЛІЗАЦІЇ
1. Поняття «глобалізація» означає
А) об'єктивний процес формування єдиного світового простору
Б) реакційну доктрину світової еліти, направлену на утвердження і виправдання свого панування в світі
В) учення, яке досліджує процеси глобального об'єднання людства
Г) теорію глобальних проблем, яка направлена на пошук шляхів їх вирішення.
2. Поняття «глобалістика» означає
А) ідеологію тотального ринку і гегемонії глобального капіталу кінця XX - поч. XXI століття
Б) сучасний процес планетарного об'єднання людства в єдине ціле
В) теорію глобальних проблем, направлену на пошук шляхів їх вирішення
Г) вчення про майбутнє людства
3. Найважливіші і найгостріші соціальні проблеми планетарного масштабу називають…
А) глобальними
Б) загальними
В) вселенськими
Г) універсальними
4. Як називається нова галузь знання, яка досліджує глобальні проблеми людства?
А) футурологія;
Б) глобалістика;
В) глобалізація.
5. Галузь знання, яке досліджує майбутнє людства:
А) глобалістика;
Б) футурологія;
В) антропологія;
Г) соціологія.
6. Хто вперше здійснив класифікацію глобальних проблем?
А) представники «філософи життя»;
Б) представники психоаналізу;
В) представники Римського клубу;
Г) представники екзистенціалізму.
7. Поняття «глобалізм» означає:
А) об'єктивний процес становлення цивілізаційної єдності людства в сучасну епоху;
Б) реакційну доктрину світової еліти, направлену на утвердження і виправдання свого панування в світі;
В) учення, яке досліджує процеси глобального об'єднання людства;
Г) теорію глобальних проблем, яка направлена на пошук шляхів їх вирішення.
8. Що з названого не є екологічною проблемою?
А) руйнування родючого ґрунту;
Б) нераціональне використання природної сировини;
В) відносини між бідними і багатими країнами і людьми;
Г) проблеми, які виникають у взаємодії людини з природою.
9. Футурологія - це:
А) прогнозування;
Б) передбачення;
В) майбутня цивілізація;
Г) вчення про майбутнє людства.
10. Глобальні проблеми людства ...
А) існували впродовж всієї історії;
Б) з'явилися в Новий час; –
В) виникли в другій половині XX століття;
Г) з'явилися з переходом людства до класового суспільства.
11. Виберіть правильну думку про глобальні проблеми:
А) проблеми пов'язані тільки з розвиненими країнами;
Б) кожну проблему потрібно вирішувати автономно від інших;
В) глобальні проблеми охоплюють всі сторони життя;
Г) глобальні проблеми такі ж старі, як все людство.
12. Загальною рисою глобальних проблем сучасності є:
А) відсутність взаємозв'язку між ними;
Б) їх зв'язок тільки з найбільш розвиненими країнами;
В) взаємозв'язок всіх глобальних проблем;
Г) їх зв'язок переважно з правовими питаннями.
13. Що таке «Римський клуб»?
А) союз однодумців-художників;
Б) об'єднання римських політологів з метою боротьби з корупцією;
В) об'єднання учених для розгляду глобальних проблем сучасності;
Г) об'єднання народів Центральної Італії з метою протистояння промислово розвиненій Півночі.
14. До соціальних наслідків НТР належить:
А) поступова ліквідація безробіття;
Б) зниження вимог до рівня підготовки фахівців в умовах автоматизації виробництва;
В) зростання освіти населення;
Г) зменшення частки зайнятих у сфері обслуговування.
15. Безпосередньо до глобальних проблем сучасності не відноситься:
А) запобігання загрозі світової війни;
боротьба з міжнародним тероризмом;
Б) оптимізація функціонування засобів масової інформації;
В) стабілізація демографічної ситуації на планеті;
Г) запобігання антропологічній катастрофі.
16. До безпосередніх причин виникнення глобальних проблем сучасності не відносяться:
А) різке зростання народонаселення в країнах «третього світу»;
Б) величезні витрати людства на озброєння;
В) нестримна експлуатація ресурсів Землі;
Г) розвиток засобів масової інформації.
17. Найтривалішою за часом свого розвитку є:
А) аграрна революція;
Б) індустріальна революція;
В) науково-технічна революція;
Г) інформаційна революція.
?Концепція ноосфери була розроблена:
А) Т. Мальтусом;
Б) В. Вернадським і П. Тейяром де Шарденом;
В) Т. Мором;
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
1.Абрамов А. И., Аверинцев С. С., Алешин А. И., Антонов К. М., Апполонов А. В. Философия: Энциклопедический словарь / А.А. Ивин (ред.). — М. : Гардарики, 2004. — 1072с.
2.Азаренко С. А., Андрианов В. М., Анкин Д. В., Багаев К. Ю., Белоковыльский М. С. Современный философский словарь / В.Е. Кемеров (общ.ред.), Т.Х. Керимов (сост.и ред.). — 3.изд., испр. и доп. — М. : Академический Проект, 2004. — 862с.
3.Андрущенко В. П., Антоненко В. Г., Балабанова Г. П., Бичко А. К., Бойченко І. В. Соціальна філософія: Короткий енциклопедичний словник / Українська академія політичних наук / В.П. Андрущенко (загал. ред.), М.І. Горлач (загал. ред.). — К. : Рубікон, 1997. — 400с.
4.Андрущенко В. П., Михальченко М. І. Сучасна соціальна філософія: Курс лекцій. — 2.вид., випр. й доп. — К. : Генеза, 1996. — 368с.
5.Андрущенко В.П., Волович В.І., Горлач М.І., Головченко Г.Т., Губерський Л. В. Філософія: Підруч. / Микола Іванович... Горлач (заг.ред.). — 2.вид., перероб. та доп. — Х. : Консум, 2000. — 672с.
6.Андрущенко В.П. Історія соціальної філософії: (Західноєвропейський контекст): Підручник для студ. вищих навч. закл. / Національний ун-т ім. Тараса Шевченка; Інститут вищої освіти АПН України. — К. : Тандем, 2000. — 406с.
7.Афанасенко В. С., Горлач М. І., Данильян О. Г., Дзьобань О. П., Квіткін П. В. Соціальна філософія: підруч. для вищої шк.. — Х. : Прапор, 2007. — 687c.
8.Білодід Ю.М. Філософія. Український світоглядний акцент: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл.. — К. : Кондор, 2006. — 356с.
9.Васянович Г.П. Вступ до філософії: Навч. посіб. / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України; Львівський держ. фінансово-економічний ін-т. — Л. : Норма, 2001. — 210с.
10.Волинка Г.І., Гусєв В.І., Огородник І.В., Федів Ю.О. Вступ до філософії. Історико- філософська пропедевтика: Підр для студ. вищих закладів освіти / Г.І.Волинка (ред.). — К. : Вища школа, 1999. — 623с
11.Волович В. И., Горлач Н. И., Головченко Г. Т., Губерский Л. В., Кремень В. Г. История философии: Учебник для высшей школы / Н.И. Горлач (ред.). — Х. : Консум, 2002. — 751с.
12.Горський В.С. Історія української філософії: Навч. посіб.. — 4. вид., доп. — К. : Наукова думка, 2001. — 376с
13.Губерський Л.В., Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Розумний В. П., Бойченко І. В. Філософія: Навч. посіб. / І.Ф.Надольний (ред.). — 6.вид., виправ. і доп. — К. : Вікар, 2006. — 455с.
14.Ільїн В.В., Кулагін Ю.І. Філософія: Підручник для вищ. навч. закл.:В 2 ч.. — К. : Альтерпрес, 2002. — Бібліогр.: в кінці гл.Ч. 1 : Історія розвитку філософської думки. — 464с
15.Ільїн В.В., Кулагін Ю.І. Філософія: Підручник для вищ. навч. закл.:В 2 ч.. — К. : Альтерпрес, 2002. Ч. 2 : Актуальні проблеми сучасності. — 480с.
16.Історія філософії: Словник / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. Філософський факультет. Кафедра історії філософії / В.І.Ярошовець (заг.ред.). — К. : Знання України, 2005. — 1199с.
17.Кремень В. Г., Афанасенко В. С., Волович В. І., Горлач М. І., Головченко Г. Т. Історія філософії: Підручник для вищої школи. — 2-ге вид., перероб. та доп. — Х. : Прапор, 2003. — 768с.
18.Надольний І.Ф., Андрущенко В.П., Бойченко І.В., Розумний В.П., Буслинський В. А. Філософія: Навч. посіб. для студ. і аспірантів гуманіт. спец. вищих навч. закладів / Іван Федотович Надольний (ред.) — К. : Вікар, 1999. — 624с
19.Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій:Навч. посібник для студ. вищ. навч. закладів освіти III-IV рівнів акредитації. — Вид. 2., випр. і доп. — К. : Каравела, 2002. — 539с.
20.Причепій Є.М., Черній А.М., Чекаль Л.А. Філософія: підручник. — вид. 2-ге, виправ., доп. — К. : Академвидав, 2008. — 592с.
21.Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії: Навч. посібник. — К. : Україна, 2001. — 509с.