Онтологія, гносеологія, феноменологія

Філософія як самосвідомість людини і суспільства

1. Філософія. Специфіка філософських проблем та характер філософського знання. (Одна з праць на вибір: Ортега-и-Гассет Х. Что такое философия? – М.,1991. Соловьев В.С. На пути к истинной философии: Соч. - Т.2. – М., 1988. Агацци Э. Человек как предмет философии // Вопросы философии. - М., 1989. - № 2).

2. Структура філософського знання.

3. Філософія і світогляд. Структура світогляду та його історичні форми.

4. Філософія і міфологія. Особливості міфологічного світогляду давніх слов’ян.

5. Філософія і релігійний світогляд. Світові релігії. Прийняття християнства в Київській Русі та його вплив на розвиток культури України. Релігійне життя в сучасній Україні.

6. Філософія і наука. Методологічна роль філософії в науковому пізнанні

Історія філософії

7. Давньоіндійська філософія: брахманізм, буддизм, індуїзм.

8. Філософія давнього Китаю: даосизм та конфуціанство.

9. Антична філософія: характерні риси та основні періоди розвитку. Діалектика Сократа. Порівняльний аналіз “західної” та “східної” філософських традицій.

10. Філософія Платона: теорія ідей, вчення про суспільство та державу (Платон. Государство // Платон. Соч.: В 3-х т.- Т.3. – Ч.І. – М., 1971).

11. Філософія Арістотеля: критика теорії ідей Платона, вчення про категорії, етика. (Одна з праць Арістотеля на вибір: Аристотель. Метафизика // Аристотель. Соч.: В 4 -х т. - Т.1. – М., 1976. Аристотель. Политика // Аристотель. Соч.: В 4-х т. - Т.4. - М., 1976).

12. Філософія Середньовіччя: теоцентризм, реалізм, номіналізм.

13. Філософія доби Відродження: гуманізм та антропоцентризм, натуралізм, пантеїзм.

14. Особливості філософії Нового часу: емпіризм та раціоналізм. Проблема методу пізнання (Ф.Бекон, Р.Декарт).

15. Філософія французького Просвітництва ХVIII ст.: погляди на матерію, суспільство, релігію та людину (Монтескье Ш. О духе законов // Антология мировой философии. Т.2.- М., 1970).

16. Філософія І.Канта: вчення про антиномії, теорія пізнання, етика.

17. Філософія Г.-В.Ф. Гегеля: принцип тотожності мислення та буття, діалектика. Розуміння історії.

18. Філософія Л.Фейєрбаха: антропологічний принцип та вчення про релігію.

19. Філософія К.Маркса: матеріалістичне розуміння історії. Вплив марксизму на світову філософію та соціальну практику. (Одна з праць на вибір: Маркс К., Энгельс Ф. Немецкая идеология. - Разд.1 // Маркс К., Энгельс Ф. Собр. соч., 2-е изд. - Т.3. - М., 1955. Фромм Э. Концепция человека у Маркса // Фромм Э. Душа человека.- М., 1992).

20. Діалектика: її сутність та основні історичні форми. Діалектичний матеріалізм як історична форма діалектики.

21. Зародження філософських ідей в Київській Русі. (Іларіон Київський. Слово про закон і благодать // Історія філософії України. Хрестоматія. - К., 1993).

22. Філософсько-етичні погляди Г.Сковороди та їх вплив на українську та російську філософію. (Сковорода Г. Разговор пяти путников об истинном щастии в жизни // Сковорода Г. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. - К., 1983).

23. Києво-Могилянська Академія як осередок української і слов’янської культур.

24. Російська релігійна філософія кінця ХІХ - початку ХХ ст. (В.Соловйов, М.Бердяєв). (Одна з праць на вибір: Бердяев Н.А. Воля к жизни и воля к культуре // Философские дискуссии 20-х г.г. - М., 1990. Соловьев В.С. Философские начала цельного знания // Соловьев В.С. Соч.: В 2-х т.- Т.2. – М., 1988).

25. Соціально-філософські мотиви в творчості Т.Г.Шевченка та їх значення для розвитку національної самосвідомості.

26. Соціально-філософські погляди І.Франка. (Франко І. Що таке поступ? // Франко І. Твори. - Т.45. – К., 1986).

27. Релігійна філософія ХХ ст. (П.Тейяр де Шарден, П.Тілліх, Г.Марсель). (Одна з праць на вибір: Тейяр де Шарден П.Феномен человека. – М.,1987, Марсель Г. К трагической мудрости и за ее пределы // Проблема человека в западной философии. - М., 1988).

28. Антропологічний ренесанс в філософії ХХ ст. (Шелер М. Положение человека в космосе // Проблема человека в западной философии.- М., 1988).

29. Людське існування як головна тема філософії екзистенціалізму. (Одна з праць на вибір: Сартр Ж.-П. Экзистенциализм - это гуманизм // Сумерки богов. – М.,1989; Камю А. Миф о Сизифе. Эссе об абсурде // Сумерки богов. – М., 1989).

30. Герменевтика: проблема інтерпретації та розуміння, герменевтичне коло.

31. Комунікативна філософія: проблеми, представники, напрямки. (Один з текстів К.Ясперса, М.Бубера, О.-Ф.Больнова, Ю.Хабермаса, К.-О.Апеля в роботі: Ситниченко Л. Першоджерела комунікативної філософії. – К., 1996).

Онтологія, гносеологія, феноменологія

32. Проблема буття в історії філософії. Уявлення про структуру буття (матеріальне, духовне, соціальне). Концепції монізму, дуалізму, плюралізму.

33. Буття, субстанція, універсум. Еволюція уявлень про матерію. Атрибути матерії.

34. Діяльність як спосіб буття людини в світі. Структура і форми діяльності: предметно-практична, духовно-практична і духовно-теоретична. Поняття духовності.

35. Поняття культури. Культура як реалізація творчих сил людини (буття гуманізму). Культура і цивілізація. Масова культура і її роль в сучасному суспільстві.

36. Модерн і постмодерн. Основні риси філософії постмодерну (Ж.Ліотар, Ж.Дельоз).

37. Проблема свідомості. Свідоме, несвідоме, підсвідоме. Свідомість людини і психіка тварин. (Марксизм, фрейдизм, К.Юнг). Проблема ідеального.

38. Свідомість як суспільний феномен. Колективне несвідоме (концепція архетипів К.Юнга). Свідомість і мова. Національна мова і національна свідомість.

39. Філософські категорії, їх специфіка, функції, історичний характер (системи категорій Платона, Арістотеля, Канта, Гегеля).

40. Категорії рух, простір, час та їх світоглядне і методологічне значення.

41. Категорії закон і хаос та їх значення в світорозумінні та сучасній науці. Основні ідеї синергетики та їх світоглядна роль. (Одна з праць на вибір: Категории „закон” и „хаос”. – К, 1987; Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. Предисловие О.Тоффлера. - М., 1986).

42. Категорії сутність і явище та їх роль в науковому пізнанні.

43. Принципи детермінізму та індетермінізму. Категорії детермінації: причина і наслідок, необхідність і випадковість, умова і обумовлене.

44. Категорії форма і зміст, структура і елемент, система і функція. Структуралізм та постструктуралізм.

45. Проблема пізнання. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Діалектика суб’єкта і об’єкта в процесі пізнання. Еволюційна епістемологія (Ж. Піаже, К.Лоренц).

46. Співвідношення абстрактного і конкретного в пізнанні (Гегель Г. Кто мыслит абстрактно? // Гегель Г. Работы разных лет. - Т.1. – М., 1972).

47. Істина як гносеологічна та культурологічна категорія. Концепції істини. Проблема істини в постмодерній філософії.

48. Чуттєве та раціональне, емпіричне та теоретичне в пізнанні. Сенсуалізм та раціоналізм. Роль емоцій у пізнанні. Проблема інтуїції.

49. Поняття науки. Критерії наукового знання. Ідеали та норми наукового знання.

50. Поняття методології та наукового методу. Методи емпіричного та теоретичного рівнів пізнання.

51. Основні форми наукового пізнання: науковий факт, проблема, гіпотеза, концепція, теорія.

52. Наука і гуманізм. Етика вченого: проблеми та дискусії, їх розв’язок.

53. Особливості технічного пізнання. Наука, технологія, культура: проблеми гуманізації та соціальної відповідальності. (Адорно Т. О технике и гуманизме // Философия техники в ФРГ. - М., 1986).

54. Класична, некласична та постнекласична наука. (Збірник: Totallоgy-ХХІ. Другий і третій випуск. Постнекласичні дослідження. – К., 1999. - С.521-523).

55. Філософія позитивізму. Постпозитивістське тлумачення науки. (Кун Т. Структура научных революций. - М., 1977).