Світогляд. Особливості релігійного світогляду

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

ДО cемінрського ЗАНЯТТЯ

(для викладачів)

Тема: «Релігія і наука. Християнство і наука.»

Актуальність теми: У процесі історії взаємозв'язки науки і релігії характеризувалися як гострими конфліктами, так і спробами примирити науку й релігію. Особливо активний діалог між релігією і наукою розпочався в ХХ ст., що призвів до утвердження ідеї, що релігія і наука цілком можуть не тільки рухатися паралельними курсами, але і конструктивно взаємодіяти один з одним.

Навчальна мета:

Знати: сутність світогляду; історичні типи світогляду; особливості релігійного світогляду.

Вміти: провести порівняльний аналіз науки і релігії; побачити спільне і відмінне в християнському і науковому світоглядах.

Розуміти: значення віри та розуму на шляху розвитку людської цивілізації.

Міждисциплінарна інтеграція

Дисципліни Знати: Вміти
Забезпечуючі: Філософія, Культурологія, Соціологія, Етика, Естетика Поняття світогляду, його структуру Розрізняти буденний і науковий світогляди
Забезпечувані: Психологія, Деонтологія, Етика, Філософія Основні проблеми християнського світогляду та його вплив на внутрішній світ людини Виділяти вплив християнського світогляду на внутрішній світ людини
Внутрішньопредметна інтеграція: Християнські норми та принципи Співвідношення віри та розуму у християнській моралі  

Тривалість заняття: 2 години

План і організаційна структура заняття:

Основні етапи заняття, їх функції та зміст Навчальні цілі в рівнях засвоєння Методи контролю і навчання Матеріали методичного забезпечення Час в хвилинах
Підготовчий етап: 1) Організаційні заходи     Методичні рекомендації
2) Постановка навчальних цілей     Методичні рекомендації
3) Контроль вихідного рівня знань Другий Тестування, словниковий диктант Тести, словник
Основний етап: 1) Обговорення основних питань теми Третій Питання для обговорення Методичні поради для студентів, конспект лекції
2) Перевірка самостійної роботи студента. Третій Завдання для самостійного опрацювання Зошит, методичні рекомендації для самостійної роботи студента
Заключний етап: 1) Контроль і корекція рівня професійних навичок Третій Питання для самоконтролю Методичні рекомендації
2) Підведення підсумків, оголошення оцінок   Індивідуальний контроль Результати тестування і опитування
3) Домашнє завдання, інструкція до виконання     Методичні рекомендації

Матеріали методичного забезпечення заняття

Питання для обговорення:

1. Світогляд. Особливості релігійного світогляду:

- що таке світогляд і що він включає в себе?

- історичні типи світогляду(міфологія, релігія, наука);

- яка особливість релігійного світогляду?

- співвідношення релігійного та наукового світоглядів.

2. Християнство і наука:

- історія взаємодії християнства і науки;

- наука і християнська релігія як форми духовно-творчого освоєння світу: порівняльний аналіз;

- вирішення основних світоглядних проблем в християнстві (християнська гносеологія, онтологія, антропологія, футурологія);

- християнський еволюціонізм П. Тейяра де Шардена.

3. Проблема співвідношення віри і розуму в християнстві:

- проблема стосунків віри та розуму в християнській філософії;

- значення віри та розуму в житті людини та в розвитку суспільства.

Світогляд. Особливості релігійного світогляду

Світогляд – це відносно цілісна і найбільш загальна система поглядів людини на світ, саму себе, на взаємини людини і світу. Зверніть увагу, що світогляд має історичний характер. Виділяють такі типи світогляду, як міфологія, релігія, філософія. В чому полягає єдність всіх типів світогляду і які вони мають особливості? Всі типи світогляду намагаються вирішити проблеми про світ, людину, її взаємовідношення, зв’язують минуле теперішнє і майбутнє, висвітлюють проблему єдності світу і ціннісного відношення до нього, але на різних рівнях.

Особливості релігійного світогляду

У релігії виникає ноуменальний світ, недоступний органам чуттів і розуму, а тому в об’єкти надприроднього світу треба вірити. Віра і виступає головним способом осягнення буття. Релігія постулює світ ідеальних сутностей, що у практичному плані веде до пріоритету духу над тілом, необхідності турботи про душу. Зв’язок із Богом через культ та релігійну організацію (церкву) є критерієм наявності релігійного світогляду і належності до певної конфесії.

Важливою особливістю релігійного світогляду є його практичність, оскільки віра без справ мертва. У релігії, поряд із світовідчуттям, добре розвинене світорозуміння, тобто є релігійна ідея, яка обґрунтовується теологами. Але ця ідея пройнята своєрідно екзальтованим почуттям, вона переживається і підживлює віру.

Християнство і наука

Наука - це упорядкована система знань про явища і закони навколишньої дійсності. Релігія - це зв'язок людини з Богом. Наука дає відповідь на питання: "Що являє собою навколишній світі", а релігія намагається дати відповідь людині на питання: "Звідки взявся світі" Наука і релігія не тільки заперечують одна одній, а і взаємно доповнюються. Вони є немовби двома крилами людського життя. Наука допомагає релігії звільнитись від забобонів і міжрелігійної ворожнечі, а релігія застерігає науку від абсолютизму та скеровує її в русло забезпечення добробуту і миру для людства.

Хоча наука і релігія по-різному пояснюють світ, але їхні остаточні висновки про причину того чи іншого явища збігаються. Відомий фізик, засновник квантової теорії поля Макс Планк писав: "Бог для віруючих стоїть на початку мислення, а для фізиків на кінці мислення". Образно кажучи, наука допомагає людям рухатись вперед, а релігія вказує напрямок руху. Релігія і наука виходять з одного джерела і ведуть до однієї мети. Вони обидві є виявом людського мислення, шукання і відчування. Вони обидві шукають правди: "і спізнаєте правду, і правда визволить вас" (ів. 8: 32). Релігія веде до Бога прямо, шукаючи Творця, а наука йде до Творця посередньо, шукаючи Його крізь творіння. Релігія доходить до повної таємниці, до імовірних причин всього, що існує, а наука затримується на глибині, відкриваючи вірогідні причини та послідовні зв'язки.

Відносини релігії та науки збігаються у самій людини, у її волі, щирості, бо не сама наука веде до віри, чи невіри, а особиста настанова людей, які займаються наукою. Деякі великі вчені, що були засновниками природничих наук, були глибоко віруючими. Відомі фізики, астрономи: І. Ньютон, М. Копернік, В. Гершель, Й. Кеплер, Г. Ерстед, А. Ампер, А. Вольт, А. Беккерель, Р. Мілікен, А. Едінгфон, А. Ейнштейн, А. Комптон, А. Кастлер стверджували, що між релігією і наукою нема суперечностей, а наукові дослідження призводять до визнання Бога як Творця Всесвіту.

Релігія - явище багатопланове і багатозначне. Сьогодні, незважаючи на наукові досягнення, які, здавалося б, заперечують її світоглядні положення, релігія продовжує бути великою соціально організованою й організуючою силою у світі. Це значною мірою пов'язано з тим, що вона по-своєму відображає великий життєвий досвід людства, зберігає систему емоційно-образних уявлень і переживань, цінностей, норм життя, моральних ідеалів, які так потрібні сучасному людству. За допомогою обрядовості релігія культивує людські почуття любові, добра, терпимості, співчуття, милосердя, обов'язку, справедливості.

Наши рекомендации