Найвідоміші філософи, генії думки від прадавніх століть до нашого часу замислювалися над цінністю людини та її життя для суспільства.

Життя людина – головна цінність для суспільства

Дехто з них вважав, що справжньою цінністю для держави є видатні особистості, які творять її історію та залишають свій яскравий слід на землі.

З цим важко сперечатися. Але чи так це? На жаль, у підручниках з історії ми не знайдемо, мабуть, жодного стародавнього суспільства, де людину та її життя вважали б справжньою цінністю. Людей приносили в жертву богам, з них робили рабів, катували, нищили у війнах та вбивали у концтаборах. У колишньому СРСР, «найсправедливішій державі світу», декларована цінність життя людини насправді мала «іншу сторону медалі» - переслідування за інакомислення, винищення інтелігенції, що не поділяла погляди влади на шляхи розвитку суспільства, й моралі, яка насаджувалась тодішньою владою.

Нова незалежна Україна також у своїй Конституції задекларувала цінність людини для держави, як громадянина і особистості. Але насправді «простим» людям нині живеться дуже непросто. Їм важко відстоювати своє право на гідне життя.

У той же час у Європі, поруч з нами, є інші країни – демократичні, демократично-ліберальні, які саме людину, її життя й цінності зробили тим, заради что живе суспільство. Нині ми бачимо приклади «державного комунізму» у Швеції та Швейцарії, верховенство права й моралі, сімейних цінностей у Німеччині та Франції, інших країнах Євросоюзу. Адже ліберально-демократична система країн ЄС базується на засадах Загальної декларації прав людини, і ці права – непорушні.

Чи можна досягти такого рівня розвитку суспільства й такого ставлення до людини та її життя – не декларативного, а реального – в Україні? На це притання Ліберальна партія України твердо відповідає – так! Це є метою її роботи.

http://www.khpg.org/ru/ харьков)))

http://pon.org.ua/novyny/2813-prava-i-svobodi-usix-lyudej-ce-najvishha-suspilna.html

Права і свободи усіх людей – це найвища суспільна цінність

Права людини є загальнолюдською цінністю, а рівність прав і свобод усіх людей – це найвища суспільна цінність. Саме такі принципи закріплено у Загальній декларації прав людини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року. Вона стала першим міжнародним стандартом у цій сфері та створила правову базу для подальшої еволюції концепції прав людини. Відтоді щороку 10 грудня Україна та увесь світ відзначають Міжнародний День прав людини. На Декларації ґрунтується значна кількість міжнародних договорів із прав людини, які мають обов'язкову юридичну силу у сфері прав людини у всьому світі. У ній закріплено загальне визнання того, що кожна людина народжується вільною у своїй гідності та правах. 28 червня 1996 року Верховна Рада України прийняла Конституцію України, в якій відображені всі норми, які проголошені Загальною декларацією прав людини та зазначено, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави. На сьогодні дуже важливо, щоб кожна людина знала свої права, які визнані державою та суспільством. Права людини не даруються державою, а належать кожному від народження. Жодна країна світу не може вільно порушувати права людини, виходячи зі своїх внутрішніх інтересів. І сьогодні всі – влада, громадські організації, політики, профспілки, кожним кроком, кожним рішенням, спільними зусиллями повинні відстоювати та захищати права громадян нашої держави. Прес-служба Профспілки працівників освіти і науки України