Досократичний етап як становлення філософії з нефілософського світоглядного субстрату ІІ

Плани семінарських занять з філософії

для студентів стаціонару (скорочений курс)

Семінар 1

Становище людини в світі й поняття світогляду

1. Проблематичність опису реальності думкою, уява і точне доведення, абстрактний і конкретний підходи в розв’язанні проблем (на прикладі парадоксу Рассела).

2. Предмет світогляду.

[Становище людини в світі. – Суспільне життя, проблема узгодженої діяльності та неусувність світоглядної уніфікації. – Визначення світогляду. – Специфіка світоглядного знання, його відмінність від науки. – Типи суспільних суб’єктів і типи світогляду. – Світоглядна проблематика і сучасна університетська освіта. – Петрушенко, сс. 22-25]

Семінар 2

Розвиток світогляду у перед філософський період. Історична тенденція до теоретизації світогляду

1. Історичні типи світогляду. Час і ареал виникнення філософії.

[Основні риси міфології. – Руйнація міфологічної свідомості в стародавніх суспільствах. – Основні риси релігії. – Як співіснують старі й нові типи світогляду? – Світогляд і філософія. – Регіони і час виникнення перших філософських вчень. – Петрушенко, сс. 26-29]

2. Руйнація міфологічного світогляду

[Основні риси міфології. – Руйнація міфологічної свідомості в стародавніх суспільствах. – Основні риси релігії. – Як співіснують старі й нові типи світогляду? – Світогляд і протофілософія. – Регіони і час виникнення перших філософських вчень. – Петрушенко, сс. 26-29]

Семінар 3

Проблема виникнення філософії: найперші філософські вчення Заходу

1. Фактори, що зумовили необхідність виникнення філософії у Стародавній Греції.

[Рабовласництво, суспільний статус фізичної і розумової праці. – Республіканський устрій (громадська легітимація рішень, судові дискусії, військова справа, освіта; критерії престижу). – Уявлення про спосіб життя, гідний вільних громадян і проблема ідеального громадянина. – „Непрактичність” античної науки. – Антична математика і її світоглядне обґрунтування. – Петрушенко, с. 65]

2. Загальна характеристика досократичного етапу, Мілетська школа.

[Проекція ідеального об’єкта математики на сферу світогляду. – Теоретичне подвоєння світу. – Проблема ефективності теорії й ідея непорушного світового ладу. – Проблема архе як початок філософії. – Поняття «натурфілософії». – Розвиток філософських уявлень в послідовників Фалеса. – Анаксимандр про апейрон, проблема джерел. – Особливості Анаксименового архе як повітря.]

3. Періодизація античної філософії. Особливості раннього етапу

[Основні періоди історії античної філософії. – Досократичний період: неусталеність кордонів між філософією й іншими формами світогляду. – Поступовість становлення філософії: «мудрість» як протоформа. – Відсутність джерел. – Стилістика досократичних вчень. – Поступове виявлення проблем, що в майбутньому складуть предмет філософії.]

Семінар 4

Досократичний етап як становлення філософії з нефілософського світоглядного субстрату І

[матеріали лекції; ФЕС; Петрушенко, сс. 66-71.

1. Проблема істиного як сталого і незмінного: Елейська школа: Парменід, Зенон.

[Ознаки істинного знання за Парменідом. – Філософська критика дійсності в елеатів, парадокси пізнання істини. – Значення апорій Зенона для сучасної логіки.]

[Осмислення руху й розвитку. – Динаміка, нестабільність, суперечність. – Звертання Геракліта до осмислення соціальних проблем.]

2. Проблема динамічності й мінливості: вчення Геракліта Ефеського.

[Осмислення руху й розвитку. – Динаміка, нестабільність, суперечність. – Космос як гармонія супротивних тенденцій. – Звертання Геракліта до осмислення соціальних проблем.]

Семінар 5

Досократичний етап як становлення філософії з нефілософського світоглядного субстрату ІІ

1. Проблема нематеріального архе: ранній піфагореїзм.

[Піфагор як напівлегендарна постать. – Принцип числа, зародження філософського ідеалізму. – Поява терміна «філософ». – Піфагорійці в суспільному житті.]

2. Проблема складності й множинності архе: Емпедокл, Анаксагор, давньогрецькі атомісти (Левкіп, Демокріт).

[Емпедокл: спроба побудови складного натурфілософського вчення.

– Першоелемент і першочастинка. – Нус і гомеомерія. – Античне поняття атома і його значення для сучасної науки. – Левкіпове вчення про атом. – Його вдосконалення Демокрітом. – Атом як замінник архе-речовини. – Рух атомів, доля, світовий лад.]

Семінар 6