Тема 3. Філософський зміст проблеми буття.

Дискусії про буття. Специфіка філософського розуміння онтології. Форми буття: буття природи, буття людини, буття суспільства, буття ідеального, їх специфіку та сутнісні ознаки, що дають можливість виокремлення кожної з них.

Поняття «матерія». Історичні уявлення про матерію, її будову, основні властивості. Методологічне та світоглядне значення категорії матерія. Рух – як спосіб існування матерії та її основні форми, простір і час, як атрибути матерії.

Поняття «свідомість» в контексті його історичного генезису. Категорії феноменології – психіка та мислення. Процес виникнення і розвитку свідомості та факторів, що його обумовлюють. Роль мови та її вплив на свідомість. Ознаки (властивості) свідомості (ідеальність; опосередкованість мовою; інтенціональність; здатність творити і відтворювати ідеї) та її рівнева структура. Духовна діяльність, її особливості. Категорія “дух”, її роль у осмисленні внутрішнього світу людини, її ідеальна природа. Дух та душа. Феноменологія духу. Духовно-практичне перетворення дійсності. Проблема походження та існування духовного. Дух та свідомість. Походження та сутність свідомості як філософська проблема. Основні концепції походження свідомості. Свідомість як субстанція. Свідомість як функція мозку та відображення дійсності. Марксистська концепція свідомості. Феноменологічна концепція свідомості. Феномен безсвідомого, його природа та функції. Місце безсвідомого у духовному світі людини. Роль безсвідомого у людському бутті.

Буття як діяльність. Концепція діяльнісної сутності людини. Види діяльності - духовна та практична.

Практика та культура, індивідуальні та суспільні сторони практики. Військова практика як основа воєнної науки, джерело знань та мета пізнання.

Тема 4. Зміст і форми філософського вчення про розвиток.

Ідеї розвитку у філософії. Особливості розуміння діалектики у різних філософських системах, їх специфіку та сутнісні ознаки.

Теорії розвитку у Німецькій класичній філософії, а саме ідеї внутрішньої активності та спонтанності розвитку світу І. Канта та ідеалістична діалектика Г. Гегеля. Принципи розвитку матеріалістичної діалектики (вічність, нескінченність заміни старого новим), визначені К. Марксом та Ф. Енгельсом.

Сучасні теорії Всесвіту І. Пригожина, Фрідмана, Хаббла. Виникнення і розвиток синергетики, її визначення та структура. Ознаки нелінійності, альтернативності розвитку. Визначення біфуркації та атрактора крізь розуміння точок біфуркації. Стохастичність та непередбачуваність розвитку.

Порівняння діалектики та догматизму, особливості розуміння діалектики у різних філософських системах, їх специфіка та сутнісні ознаки. Поняття “принцип”, принципи зв’язку та принципи розвитку.

Закон єдності та боротьби протилежностей. Зміст категорій “протилежність”, “суперечність”, “взаємозв’язок”, “взаємозаперечення”, “тотожність”, “відмінність”. Закону взаємопереходу кількісних змін у якісні. Зміст і характер його дії через категорії “якість”, “кількість”, “властивість”, “міра”, “стрибок”. Види стрибків та поняття “система” і “інтервал”. Аналіз закону заперечення заперечення. Визначення діалектичного заперечення – як переходу від старої якості до нової. Дія закону у соціальній сфері, живій та неживій природі. Визначення “прогресу” та “регресу”. Категорії діалектики: одиничне загальне; сутність і явище; зміст і форма; причина і наслідок та ін.

Тема 5. Пізнання як творча діяльність.

Пізнання в контексті людського існування. Суб’єкт та об’єкт пізнання. Дві концепції пізнавального процесу, пізнання як відображення і пізнання як творчість: проблема їх синтезу. Форми пізнавальної діяльності. Повсякденне, релігійне, художнє пізнання.

Наука як специфічна форма пізнавальної діяльності.

Агностицизм, скептицизм, апріоризм як альтернативи науково - філософського розуміння сутності пізнавального процесу. Єдність чуттєвого та раціонального у пізнанні, їх форми відчуття, сприйняття, уяву, поняття, судження, умовивід, специфіка та сутнісні ознаки. Поняття “розсудок”, “мислення”, “розум” їх відмінність.

Істини як відповідності пізнання і пізнаваного. Історичні характеристики істини. Істина як процес, результат і передумова перманентного розвитку пізнавального процесу. Догматизм і релятивізм як результат неадекватного розуміння пізнання розвитку. Критерії істини, «діяльність» і «праця». Розуміння практики, як основи пізнання та критерію істини. Діалектика об’єктивного і суб’єктивного, матеріального та ідеального у практиці. Гуманістичний зміст практики, як суто людського чинника. За допомогою якого, перетворюючи дійсність, людина перетворюється сама.

Філософське поняття творчості. Етапи та структура творчого процесу. Особливості творчої думки. Творчість та інтуїція. Шляхи підвищення ефективності творчої діяльності військового педагога і дослідника.