Семінар 13. Проблема суспільства: соціальна філософія та філософія історії
1. Багатозначність поняття "суспільство" (як відокремлена частина природи; як людина в структурі її відносин; як соціальна форма руху матерії; як людство в цілому).
2. Суспільство як система, що саморозвивається:
а) суспільне виробництво та його структура;
б) суспільно-економічна формація та її структура.
3. Людина в плині історії: проблема періодизації історичного процесу.
4. Суспільний прогрес, його історичні типи та проблема критеріїв.
5. Проблеми сучасного інформаційного та глобальні проблеми сучасності.
Література
Бергер П. Понимание современности // Социолог. исслед. -1990.-N7.
Вебер M. Протестантская этика и дух капитализма // Избр. произв. - М., 1990.
Гердер И.Г. Идеи к философии истории человечества.- М.,
Кондорсе А. Эскиз исторической картины прогресса человеческого разума. - М., 1956.
Тойнби А.Дж. Постижение истории. - М., 1991.
Франко І. Що таке поступ? // Зібр. тв.: У 50 т. - К., 1978. - T. 45.
Фромм Э. Иметь или быть? - М., 1986.
Ясперс К. Смысл и назначение истории. - М., 1991.
Соціальна філософія. Історія, теорія, методологія: підручник для вищ. навч. закл. / В.П.Андрущенко, Л.В.Губерський, М.І.Михальченко. – Вид. 3-тє, випр. та доп. – К.: Генеза, 2006. – Розділ 3, § 6. – С. 436-478.
Філософія: Навч. посіб. / Л.В.Губерський, І.Ф.Надольний, В.П.Андрущенко та ін.; за ред. І.Ф.Надольного. – 6-те вид., випр. і доп. – К.: Вікар, 2006. – Тема 11, 12, 14. – С.212-224, 224-258, 279-304.
Спосіб життя // Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С.606.
Стани суспільства // Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С.607-608.
Соціальні верстви // Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С.599-600.
Суспільство // Філософський енциклопедичний словник. – К.: Абрис, 2002. – С.620-621.
Гидденс Э. Устроение общества. – М.: академический проект – 2005. – 528с.
Сорокин П.А. Человек. Цивилизация. Общество. – М., 1992 (електронний варіант за адресою http://www.socd.univ.kiev.ua/LOCAL/LIB/SOC/sorokin.pdf)
Луман Н. Общество как социальная система. – М., 2004. – 232 с.
Завдання для самостійної роботи
1. Що відрізняє суспільство як систему від інших систем?
2. Якими є джерела саморозвитку суспільства?
3. Які моделі суспільства Ви знаєте?
4. Що таке ритми історії і від чого вони залежать?
5. У чому полягає сутність глобальних проблем сучасності та які шляхи їх вирішення на межі тисячоліть?
6. Що таке інформаційне суспільство та які перспективи його розвитку?
7. Розкрийте зміст понять "суспільне виробництво" та "суспільно-економічна формація".
8. У чому полягають труднощі вирішення проблеми періодизації історичного процесу?
9. Чим зумовлені труднощі визначення критеріїв суспільного прогресу?
Теми рефератів
1. Системи природи і суспільства: спільне та відмінне.
2. Криза світової цивілізації на межі тисячоліть та шляхи й вирішення.
3. Проблема людського початку в історії.
4. Специфіка соціального детермінізму.
5. Основні риси техногенної цивілізації.
6. Світова соціально-екологічна ситуація наприкінціXX ст. ,
7. Глобальні проблеми, їх сутність та шляхи розв'язання
Завдання для самостійної роботи. Підготовка реферату з наведених тем:
1. Світогляд, його природа, структура та історичні типи.
2. Філософія і наука.
3. Філософія і наукова картина світу в ХХ ст.
4. Філософія і релігія.
5. Особистість філософа (філософія як образ життя).
6. Функції філософії.
7. Філософія і політика (ідеологія).
8. Східна філософія: специфіка, основні напрямки та проблеми розгляду.
9. Філософія Давньої Індії: проблема світобудови.
10. Проблема етики у вченні Конфуція.
11. Буддизм: класика і сучасність.
12. Формування Античної філософії: витоки, періодизація, особистості.
13. Проблема буття в античній філософії.
14. Платон як засновник класичного ідеалізму.
15. Політичні вчення античності.
16. Філософія Середньовіччя та її зв'язок з християнською релігією та теологією.
17. Проблема історичного часу у творчості Августина.
18. Спроби доведення буття Бога в середньовічній філософії.
19. Фома Аквінський як основоположник томізму.
20. Гуманістичний та антропоцентристський характер філософії і культури Відродження.
21. Природничонаукові здобутки доби Відродження як основа розвитку науки Нового часу.
22. Природознавство та філософія Нового часу, Ф.Бекон як творець досвідно-індуктивної методології.
23. Р.Декарт як основоположник новоєвропейського раціоналізму.
24. Проблема методу пізнання та епістемологічний поворот у філософії Нового часу.
25. Проблема субстанції в новоєвропейській філософії.
26. Соціально-політичні доктрини філософів Нового часу.
27. Проблеми етики та моральності в новоєвропейській філософії.
28. Взаємозв'язки філософії і математики в епоху Нового часу.
29. Людина як предмет філософського аналізу в добу Просвітництва.
30. Матеріалістичні ідеї французьких філософів ХVІІІ ст.
31. І.Кант як основоположник німецької класичної філософії.
32. Теорія пізнання І. Канта.
33. Проблеми етики в німецькій класичній філософії.
34. Розробка діалектики в німецькій класичній філософії.
35. Соціально-політичні теорії філософів німецької класики.
36. Натурфілософські концепції філософів німецької класики.
37. "Феноменологія духу" як джерело філософії Гегеля.
38. Порівняльний аналіз; матеріалістичних концепцій французьких матеріалістів і Л.Фейербаха.
39. Марксизм і німецька класична філософія.
40. Гуманістичні ідеї в філософії раннього Маркса.
41. Ленінська версія філософії марксизму.
42. Західний марксизм; поліфонія поглядів.
43. Філософські ідеї Києво-Руської доби, їх зв'язок із міфологією та християнською релігією.
44. Києво-Могилянська Академія як осередок духовності українського народу.
45. Філософські курси в Києво-Могилянській Академії.
46. Філософська творчість Г.Сковороди.
47. Ідея "серця" в українській філософії.
48. Обґрунтування української національної ідеї в філософській творчості визначних українських Мислителів: (на вибір).
49. Учення про доброчинність та мораль у філософії Д.Соловйова.
50. Людина як центральна проблема філософії з погляду М.Бердяева.
51. Порівняльний аналіз основних проблем класичної та сучасної західноевропейської філософії.
52. Антропологічний та сцієнтистський напрями сучасної філософії: зв'язки і відмінності.
53. Історичні стадії розвитку та основні проблеми філософії позитивізму.
54. Німецька класична філософія і неокантіанство: взаємозв'язок і суперечності.
55. Філософія і логіка: логічний позитивізм.
56. Герменевтика: історія та сучасність.
57. Розвиток філософської думки від позитивізму до аналітизму.
58. Структуралізм і постмодернізм: проблеми філософського осмислення культури на зламі тисячоліть.
59. Проблема Бога в традиційній і сучасній релігійній філософії.
60. Буття людини як проблема в екзистенціальній філософії.
61. Проблема людини, її сутності та походження в філософській антропології.
62. Порівняльний аналіз розуміння Абсолюту в Парменіда і в християнському вченні про Бога.
63. Філософське вирішення проблеми буття як віддзеркалення світогляду епохи (античність, Середньовіччя, Новий час, XX ст.).
64. Проблема буття в філософії М.Хайдегтсра.
65. Онтологічний повороту філософії XX ст.
66. Еволюція поняття "матерія" у філософії і науці.
67. Синергетика: зміст і основні проблеми.
68. Детермінізм як принцип філософського осмислення світу.
69. Порівняльний аналіз субстанційної та реляційної концепцій простору і часу.
70. Історико-філософський аспект ідеї розвитку.
71. Проблема прогресу та його критеріїв.
72. Суспільний та особистісно індивідуальний зміст свідомсті: зв'язок та відмінність.
73. Свідомість і особистість.
74. Проблема свідомості в українській філософії.
75. Проблема свідомості у філософії Сходу.
76. Свідомість та безсвідоме: порівняльний аналіз концепцій К.Маркса та З.Фрейда.
77. Фрейдівські ідеї безсвідомого в художній культурі XX ст.
78. Проблема свідомості у сучасній філософії.
79. Психоаналіз і проблема людини.
80. Проблема людини в екзистенціалізмі.
81. Основні риси марксистського розуміння людини.
82. Расизм і проблема співвідношення біологічного та соціального в людині.
83. Значення і межі проблеми сенсу життя.
84. Поліфонія філософських версій місця людини у Всесвіті.
85. Специфіка розуміння особистості в різних типах культур.
86. Особистість та її свобода в поглядах світових релігій.
87. Проблема свободи й відповідальності особи на сучасному етапі розвитку світової цивілізації.
88. Проблеми життя та смерті наприкінці XX ст. і шляхи їх вирішення.
89. Класична модель культури.
90. Сутність моральної культури.
91. Елітарна та масова культура.
92. Традиційна і сучасна культура.
93. Системи природи і суспільства: спільне та відмінне.
94. Криза світової цивілізації на межі тисячоліть та шляхи вирішення.
95. Проблема людського початку в історії.
96. Специфіка соціального детермінізму.
97. Основні риси техногенної цивілізації.
98. Світова соціально-екологічна ситуація наприкінці XX ст.
99. Глобальні проблеми, їх сутність та шляхи розв'язання.
100. Основні особливості діалектико-матеріалістичної теорії пізнання.
101. Головні напрями розробки гносеологічних проблем у сучасній західній філософії.
102. Структура, форми і функції практики в процесі пізнання.
103. Проблема класифікації форм знання і пізнавальної діяльності.
104. Проблема критерію істини у філософії та науці.
105. Пізнання та інтуїція.
106. Проблема творчості в пізнанні.
107. Критерії та еталони науковості.
108. Природничо-наукове та соціогуманітарне пізнання: подібності і відмінності.
109. Проблема періодизації історії науки.
110. Структура наукової теорії та її основні функції.
111. Класифікація наукових методів і рівні методології,
112. Позанаукове знання і його форми.
113. Сенс і витоки наукових революцій.