Домашня робота студентів при підготовці до заняття. І. Запитання для контролю початкового рівня знань
І. Запитання для контролю початкового рівня знань
1. Сутність спілкування, його мета і моральний сенс.
2. Моральна культура спілкування, її зміст і вияви.
3. Поняття фармацевтичної етики.
4. Основні етапи становлення фармацевтичної етики.
5. Поняття фармацевтичної деонтології.
6. Етика взаємостосунків провізора та хворого. Етичний зміст взаємостосунків провізора та лікаря.
7. Етика і професійні відносини в аптечних колективах. Етичні аспекти взаємостосунків провізорів і медичних (торгових) представників.
Аптечні працівники по роду своєї професійної діяльності постійно спілкуються з хворими і їх родичами. Необхідність прояву по відношенню до них особливої чуйності, увага і терпіння диктується тим, що йдеться про здоров`я і навіть життя хворого, а також тим, що у хворого порушено адекватне сприйняття оточуючого.
Прийшовши в аптеку, хворий, перш за все, звертається до провізора, фармацевта, касира. І тут обов`язковим є дотримання високого відчуття такту, делікатності, співчуття, пошана, уміння користуватися словом, виразом обличчя, голоси, манерою спілкування і ін.
При перших відвідинах аптеки хворий, перш за все, звертає увагу на зовнішній вигляд провізора. Іноді перше враження визначає їх по дальш і взаємостосунки.
Одяг провізора на роботі повинен бути встановленої форми: халат і шапочка. Доречні халат і білі брюки. На шапочках може бути емблема чаші із змією. На лацкані халата повинна бути картка, де указується прізвище, ім`я і по батькові співробітника. Це полегшує спілкування і накладає на співробітника певну особисту відповідальність за обслуговування хворого, а також підкреслює, що аптека або фірма упевнена в якості продукції, яку реалізує.
Головним у взаємостосунках медичних і фармацевтичних працівників є загальна мета - збереження здоров`я і благополуччя пацієнтів. При цьому лікар несе навантаження, пов`язане з постановкою діагнозу і призначенням ліків. Задачею ж провізора є допомога лікарю у виборі необхідного препарату, надання повної інформації про його властивості, синоніми і аналоги, сумісність з іншими ліками і ін. Таким чином, лікар і провізор повинні працювати як колеги, з повагою відноситися до досвіду і знань один одного.
Лікарі і фармацевтичні працівники не повинні:
• допускати нетактовних висловів на адресу один одного;
• поменшувати гідність один одного;
• допускати негативні вислови на адресу один одного у присутності хворого.
Звернення лікаря до провізора здійснюється через рецепт. Рецепт - це документ, який служить єдиною підставою для відпустки з аптеки більшості лікарських препаратів, для вживання їх хворими, виходячи з вказівок лікаря про дозу, порядок прийому. Лікар і провізор несуть повну відповідальність за виписані і видані медикаменти Тому при рецептурній відпустці провізор не повинен:
• підміняти лікаря у виборі лікарського препарату;
• залишати без уваги допущені лікарями помилки і неточності, недотримання встановлених правил виписування рецептів і неправильно вказані дозування лікарських препаратів, виявлені несумісності і ін.
Всі помилки повинні бути обговорені з лікарями. При цьому критика повинна бути аргументованою, в доброзичливій формі.
Щоб уникнути подібних помилок в обов`язку провізора входить систематична інформація лікарів про лікарські препарати, їх наявності, використовуванні аналогів, інформація про нові лікарські препарати.
Лікар повинен знати кількість і асортимент лікарських препаратів, що є в аптеці, щоб зорієнтуватися, скільком хворим він може виписати необхідні ліки і не примушувати їх звертатися в інші аптеки.
Трапляється, що деякі ефективні лікарські препарати не мають попиту і збут їх зв`язаний з певними труднощами внаслідок того, що лікарі про них не знають або забули. Але з другого боку, маючи свій в розпорядженні інформацію про лікарський препарат, лікар не повинен надавати допомоги конкретній фармацевтичній фірмі, свідомо сприяючи просуванню її продукції на ринок - це несумісно з етичними принципами професії лікаря.
При заміні одного лікарського препарату іншим за домовленістю з лікарем провізор повинен роз`яснити хворому, що обидва лікарські препарати мають рівноцінну дію.