Тема 8: Філософська думка в Україні.
Теми рефератів:
1.Філософські ідеї в культурі Київської Русі.
2. Г. Сковорода – засновник української класичної філософії.
3. Відродження і Просвітництво в Україні у 15 –18 ст. Філософські традиції Києво-Могилянській академії.
4. Філософська спадщина Т. Шевченка.
5. Національний характер філософії І. Франка.
6. Осмислення проблем нації та державності в сучасній українській філософії (В. Липинський, Д.Донців та ін.).
7. Соціально-філософські ідеї М.Драгоманова.
8. Соціально-філософські погляди В. Винниченка.
9. Філософія національного радикалізму Д.Донцова.
10. Ідеї антропокосмізму в теорії ноосфери В. Вернадського
11. “Філософія серця” (Г.Сковорода, П. Юркевич, Б. Вишеславський та ін.)
12. Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській академії.
Література:
1. Філософія: Навчальний посібник / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1999.
– Тема: 3.
2. Філософія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В.Х.Арутюнов, М.М.Демченко, С.Л. Йосипенко та ін. –К.: КНЕУ, 1999.
3. Філософія: Підручник / За ред. Г.А.Заїченка, В.М.Сагатовського, І. І. Кального та ін. – К.: Вища шк., 1995. – Р.4.
4. Історія філософії на Україні. – К., 1997. – Т.1,
5. Історія філософії України. Хрестоматія. – К., 1994.
6. Горський В.С. Історія української філософії. – К., 1996.
7. Грабович Т. Шевченко як міфотворець. – К., 1991.
8. Забужко О. С. Філософія української ідеї та європейський контекст. – К., 1992.
9. Іваньо І.В. Філософія і стиль мислення Г. Сковороди. – К., 1988.
10. Попович М. Мировоззрение древних словян. – К., 1985.
11. Костомаров М. Слов’янська міфологія. – К., 1994.
12. Липинський В. Листи до братів - хліборобів. – К., 1995.
13. Прокопович Ф. Філософська творчість: В 3-х т. – К., 1979-1981.
14. Розвиток філософської думки в Україні. –К., 1994.
15. Сковорода Г. Твори: У 2-х т. – К., 1992.
16. Українські гуманісти епохи Відродження; Антологія. – К., 1995. – Ч.1,2.
17. Хижняк З.І. Києво - Могилянська академія. – К., 1981.
18. Юркевич Г.Д. Философские произв. – М., 1990.
Тема 9: Філософський зміст проблеми буття
Теми рефератів:
1. Сутність, проблеми і основні форми буття.
2. Матерія: сутність, форми існування, рівні.
3. Свідомість як відображення буття.
4. Відображення як загальна властивість матерії.
5. Відображення та інформація.
6. Виникнення і розвиток психіки як форм відображення психіки.
7. Визначальна роль соціальності у виникненні свідомості.
8. Структура свідомості, її основні рівні.
9. Співвідношення біологічного і соціального в походженні свідомості.
10. Проблема “діалогу” людини і комп’ютерних систем.
11. Діалектика як теорія розвитку.
12. Діалектика кількісних і якісних змін.
13. Діалектична суперечність як джерело розвитку.
14. Особливості закону заперечення заперечення.
15. Категорії діалектики як універсальні форми мислення.
16. Метафізика – альтернатива діалектиці як теорії розвитку.
17. “Негативна” діалектика: сутність, основні положення і принципи.
18. Софістика і еклектика – альтернативи діалектики як логіки.
19. Догматизм і релятивізм – альтернативи діалектики як теорії пізнання.
20. Модифікації діалектики в сучасних філософських доктринах (екзистенційна діалектика (К. Ясперс, Ж.-П.Сартр), діалектична теологія (КЮ Барт, П.Плліх), діалектика російського «конкретного ідеалізму» (С.Л.Франк, П.О. Флоренський), «негативна діалектика» (Т.Адорно, Г. Маркузе) та ін.).
Література:
1. Філософія: Навчальний посібник / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1999.
– С.182-227.
2. Філософія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В.Х.Арутюнов, М.М.Демченко, С.Л. Йосипенко та ін. –К.: КНЕУ, 1999.
3. Філософія: Підручник / За ред. Г.А.Заїченка, В.М.Сагатовського, І. І. Кального та ін. – К.: Вища шк., 1995.– Розд.5.
4. Введение в философию: В 2-х ч. Под ред. И. Т. Флорова. - М., 1989. - Ч. 2.
5. Саух П.Ю. Філософія: навч. посіб. – К., 2003. – С.143-159.
6. Гегель. Наука логики: В 3 т. – М., 1970. – Т. 1. – С.123-256.
7. Гегель. Энциклопедия философских наук: в 3 т. – Т. 1. – С.107-263.
8. Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены. – М., 1991. – С. 34-72.
9. Разумный В.П. Драматизм бытия: истоки бесперспективности. – М., 1991. 10.Трубников Н.Н. Время человеческого бытия. – М., 1987. – С.5-49, 196-254.
Тема 10: Сутність і структура пізнавального процесу.
Теми рефератів:
1. Природа і призначення процесу пізнання.
2. Практика як основа і рушійна сили процесу пізнання.
3. Поняття істини, її види та шляхи досягнення.
4. Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер.
5. Методологія та стиль мислення.
6. Основні методи емпіричного пізнання.
7. Загальнонаукові методи пізнання.
8. Конкретнонаукові методи пізнання.
9. Форми наукового пізнання.
10. Специфіка наукового пізнання.
11. Наука як спеціалізована форма пізнавальної діяльності.
12.Поняття науки, її види і функції.
13. Структура наукового пізнання, її рівні і форми..
14. Методи наукового пізнання.
15. Генезис наукового знання (науково-технічні революції).
16.Суспільство, наука і техніка.
17. Пізнання як вид духовної діяльності і духовної культури.
18. Основні принципи сучасної наукової гносеології.
19.Діалектика суб’єкта та об’єкта як проблема сучасної філософії.
20. Діалектика істини та заблудження в сучасній філософії.
21. Взаємозв’язок логіки та інтуїції, пояснення та розуміння в пізнанні.
22. Проблема розуміння в сучасній філософії.
23. Практика як специфічно людський спосіб освоєння світу.
24. Основні функції практики.
25. Характеристика взаємозв’язку практичної і теоретичної діяльності.
26. Категоріальний зміст поняття “практика”.
27. Наукове пізнання як вид духовної діяльності та спосіб теоретичного освоєння дійсності.
28. Основні методи теоретичного рівня наукового пізнання.
29. Основні проблеми сучасної філософії та методології науки.
30. Проблема рівнів наукового пізнання в сучасній методології науки.
31.Філософія і сучасна методологія науки: тенденція взаємозв’язку та взаємовпливу.
32. Виникнення науки та її історичні етапи розвитку.
33. Наука як феномен культури.
34. Диференціація та інтеграція як закономірності розвитку науки.
35. Наука і глобальні проблеми сучасності.
36. Наука і майбутнє людства.
37. Наука як спеціалізована форма пізнавальної діяльності.
Література:
1.Філософія: Навчальний посібник / За ред. І.Ф.Надольного.- К.:Вікар, 999. – .182-227,–С.464-478.
2.Філософія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В.Х.Арутюнов, М.М.Демченко, С.Л. Йосипенко та ін. –К.: КНЕУ, 1999.
3. Філософія: Підручник / За ред. Г.А.Заїченка, В.М.Сагатовського, І. І. Кального та ін. – К.: Вища шк., 1995.
4. Введение в философию: В 2-х ч. Под ред. И. Т. Флорова. - М., 1989. - Ч. 2.
5. Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика. – М., 1991. – С.5-99, 132-167, 185-198, 263-279, 199-214, 230-262, 280-360.
6. Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. – К., 1984. - С.3-58, 83-136.
7. Саух П.Ю. Філософія: навч. посіб. – К., 2003. – С.169-180, 187-196.
8. Горский Д.П. О критериях истины. (К диалектике теоретического знания и общественной практики) // Вопросы философии. – 1998. - №2. – С.28-39.
9. Загадка человеческого понимания. – М., 1991. – 352 с.
10. Крымский С.Б., Парахонский Б.А., Мейзерский В.М. Эпистемология культуры.(Введение в обобщенную теорию познания). – К., 1993. – С.3-83.
11. Лекторский В.А. Объект, субъект, познание. – М., 1980. – 323 с.
12. Лобастов Г.В. Так что же есть истина? // Филос. науки. – 1991. - № 6. – С.47-61.
13. Ойзерман Т.И. К вопросу о практике как критерии истины // Вопросы философии. – 1987. - №10. – С.98-112.
14. Ойзерман Т.И. Принцип познаваемости мира // Филос. науки. – 1990. - №10. – С.3-12.
15. Ойзерман Т.И. Эмпирическое и теоретическое: различие, противоположность, единство //
// Вопросы философии. – 1985. - № 12. – С.49-60, 1986; - №1. – С.74-86.
16. Рассел Б. Человеческое познание, его сферы и границы. – К., 1997. – 556 с.
17. Хабермас Юрген. Познание и интерес // Филос. науки. – 1990. - №1. – С.88-99.
18. Хазиев В.С. Философское понимание истины // Филос. науки. – 1991. - №9. – С.54-60.
19. Хайдеггер М. О сущности истины // Филос. науки. – 1989. - №4. – С.88-104.
20. Шевченко В.І. Концепція пізнання в українській філософії. – К., 1993. – 168 с.
21. Ярошевець В.І. Людина в системі пізнання. – К., 1996. – 208 с.
22. Адорно Т. К логике социальных наук // Вопросы философии. – 1992. - №10. – С.76-86.
23. Ильенков Э.В. Философия и культура. – М., 1991. – С.276-307.
24. Копнин П.В. Гносеологические и логические основы науки. – М., 1974. – 568 с.
25. Критика современных немарксистских концепций философии науки. – М., 1987. – 239 с.
26. Кун Т. Структура научных революций. – М., 1977. – 300 с.
27. Поппер К. Логика социальных наук // Вопросы философии. – 1992. - №10. – С.65-75.
28. Порус В.Л. Системний смисл поняття “наукова раціональність” // Філос. і соціол. думка.
– 1992. - №1. – С.58-72; № 2. - С.41-53.
29. Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання. – К., 1995. – 211 с.
30. Швырев В.С. Анализ научного познания: основные направления, формы, проблемы. – М., 1988. – 176 с.
31. Грабович Г. Як нам реформувати науку // Віче. – 1992. - №6.
32. Добров Г.М. Наука о науке. – К., 1989. – 208 с.
33. Иванова Н.Я. Социально-культурные функции естественных наук. – К., 1977. – 159 с.
34. Ильин В.В., Калинкин А.Т. Природа науки. – М., 1986. – С.48-90.
35. Йолон П. Тенденції розвитку сучасної методології науки // Філос. і соціол. думка. – 1995. - №7-8, - С.239-243.
36. Князев В.Н. Человек и технология. – К., 1990. – 246 с.
37. Корниенко А.А., Корниенко А.В. Философские вопросы развития науки. – Томск, 1990. – С.76-89.
38. Крымский С.Б. Научное знание и принципы его трансформации. – К., 1974. – 207 с.
39. Наука и культура. – М., 1991. – С.5-17.
40. О гуманизме в науке и культуре. – М., 1982. – 176 с.
41. Огурцов А.П. Дисциплинарная структура науки,ее генезис и обоснование. –М., 1988. – С.59-68.
42. Философия: Учеб. пособие для высш. учеб. заведений. – Ростов н/Д, 2003. – С.448-513.
43. Фролов И.Т. Прогресс науки и будущее человечества. – М., 1975. С.190-223.
44. Чепиков М.Г. Интеграция науки. – М., 1981. – С.50-63.
Тема 11: Філософський аналіз суспільства.
Теми рефератів:
1. Соціальна філософія, її предмет завдання та роль у суспільстві.
2. Людина і природа.
3. Єдність та багатоманіття суспільно-історичного розвитку.
4. Особа і культура.
5. Індивідуальний та суспільний рівні свідомості.
6. Структура суспільної свідомості.
7. Форми суспільної свідомості.
1. Єдність природи і суспільства.
2. Специфіка соціального пізнання; основні методологічні засади.
3. Предмет та структура соціальноїх філософії.
4. Сучасні концепції про типологію суспільного поступу.
5. Соціальний простір і час: основні закономірності розвитку.
6. Основні засади сенсу історії.
7. Людина і Всесвіт.
8. Геополітика в минулому і сьогодні.
9. Екологія. Мораль. Політика.
10. Сім’я. Її соціальні функції та роль у житті особистості.
11. Проблема рушійних сил суспільного розвитку в сучасній соціальній філософії.
12. Роль еліти та видатних особистостей в історичному процесі.
13. Основні тенденції розвитку соціально-етнічних спільнот.
14. Нації та національні відносини в сучасному світі.
15. Національна свідомість і світогляд.
16. Проблема особистості як соціальний феномен історичного поступу.
17. Діалектика взаємодії особистості і суспільства.
18. Індивід як соціоприродна і соціальна істота.
19. Потреби як фактор формування особистості.
20. Людина – найвища цінність суспільства.
21. Діяльність – основа формування особистості.
22.Сутність і мета гуманістичного виховання особистості.
Література:
1. Філософія: Навчальний посібник / За ред. І.Ф. Надольного. – К.: Вікар, 1999. – С.182-227, 262-277, 429-443.
2. Філософія: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / В.Х.Арутюнов, М.М.Демченко, С.Л. Йосипенко та ін. –К.: КНЕУ, 1999.
3. Філософія: Підручник / За ред. Г.А.Заїченка, В.М.Сагатовського, І. І. Кального та ін. – К.: Вища шк., 1995.
4. Введение в философию: В 2-х ч. Под ред. И. Т. Флорова. - М., 1989. - Ч. 2.
5. Саух П.Ю. Філософія: навч. посіб. – К., 2003.– С.197-249, – С.159.
6. Философия: Учеб. для вузов / Под ред. проф. В.Н.Лавриненко. – М., 1998. – 520 с.
7. Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. – К., 1996. – 368 с.
8. Бердяев Н.А. Смысл истории. – М., 1990. – С.4-50.
9. Герасимчук А.А. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. для вузів. – К., 1999. – 165 с.
10. Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учеб. для вузов. – М., 1998.
11. Келле В.А., Ковальзон М.Я. Теория и история. Проблемы теории исторического процесса.
– М., 1981. – С.12-67.
12. Князєв В.М. Філософія. – К., 1996. – 64 с.
13. Лосев А.Ф. Бытие. Имя. Человек. – М., 1993. – С.200-310.
14. Погорілий О.І. Соціологічна думка ХХ століття. – К., 1996. – 342 с.
15. Радугин А.А. Хрестоматия по философии: Учеб. пособие. – М., 1998. – 432 с.
16. Рузавин В.И. Самоорганизация и организация в развитии общества // Вопросы философии.
– 1995. - №8.
17. Спиркин А.Г. Философия: Учеб для вузов. – М., 1998.
18. Чинакова Л.И. Социальный детерминизм. – М., 1986. – С.15-45.
19. Шинкарук В.І. Філософія незалежності і незалежна філософія // Віче. – 1992. - №6.
20. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991. – С.29-58.
21. Алексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика. – М., 1991. – С.100-139.
22. Безант А. Исследование сознания. – М., 1997. – 250 с.
23. Ильенков Э.В Философия и культура. – М., 1991. – С.212-270.
24. Лой А.М. Проблема свідомості: історичність досвіду // Філос. і соціол. думка. – 1992. - №7.
25. Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М., 1990. – С.295-314.
26. Методологическое сознание в современной науке. – К., 1989. – 396 с.
27. Общая психология. – М., 1986. – С.26-37.
28. Тейяр де Шарден П. Феномен человека. – М., 1985. – С.73-169.