Ііі. соціальна філософія. філософія культури.

Питання з філософії.

І. Історико-філософські:

1. Виникнення та розвиток філософських знань у давніх цивілізаціях. Причини переходу від міфорелігійних до філософських знань про світ.

2. Філософія стародавньої Індії та Китаю: особливості, школи, напрями.

3. Загальна характеристика античної філософії: особливості, етапи, школи.

4. Натурфілософія (Мілетська школа) й онтологія (вчення елеатів) в давньогрецькій філософії. Піфагореїзм. Діалектика Геракліта.

5. Розвиток Афінської школи: Анаксагор, софісти, Сократ, Платон, Аристотель.

6. Атомістичні та етичні вчення в античній філософії: Демокрит, епікурейці, стоїки, скептики. Неоплатонізм – витончена філософія пізньої античності.

7. Головні етапи розвитку й основна проблематика середньовічної філософії.

8. Номіналізм і реалізм та проблема «універсалій» в середньовічній філософії. Гармонія віри і розуму у вченні Фоми Аквінського.

9. Філософія Відродження: гуманістичний, пантеїстичний, натурфілософський періоди.

10. Філософія Нового часу: від Ф. Бекона до Г. Лейбніца. Механістичний матеріалізм. Раціоналізм і сенсуалізм. Полеміка Локка проти Декарта, Лейбніца проти Локка.

11. Філософія французького і німецького Просвітництва. Метафізичний матеріалізм і англійський скептицизм XVIII ст.

12. Класична німецька філософія: від Канта до Фейєрбаха.

13. «Некласична» філософія XIX-XX ст. в Європі: загальна характеристика основних течій.

14. Філософія марксизму – діалектичний матеріалізм. Діалектика практики.

15. «Філософія життя». Ф. Ніцше, Дільтей, Зіммель, Бергсон, Шпенглер.

16. Феноменологія і герменевтика як особливі філософські методології.

17. Проблема людини в екзистенціалізмі та філософії релігії неотомізму.

18. Фрейдизм і неофрейдизм. Проблема свідомого і несвідомого.

19. Аналітична філософія неопозитивізму.

20. Філософія французького структуралізму і постмодернізму.

21. Російські мислителі «срібного віку» (кінець XIX – поч. XX ст.). Основні напрямки.

22. Особливості розвитку української філософії: етапи, проблематика, досягнення.

23. Філософія Г.С. Сковороди. Система й особливості його вчення.

24. «Філософія серця» П.Д. Юркевича.

25. Протистояння позитивістських і антропоцентристських поглядів у сучасній філософії.

ІІ. Загально філософські:

1. Співвідношення філософії, культури і світогляду. Поняття й історичні типи світогляду.

2. Філософія як форма суспільної свідомості та як особливе теоретичне вчення. Аспекти й функції філософського знання.

3. Предмет і коло питань філософії. Наука і філософія. Філософія як теоретична основа сучасного світогляду.

4. Практичне відношення людини до світу: універсальність людської предметно-перетворюючої діяльності. Предметний спосіб буття людини у світі.

5. Практичне, теоретичне і духовно-практичне осягнення буття.

6. Проблема буття. Основні форми буття. Універсальність буття людини.

7. Категорії одиничного і загального в характеристиці буття.

8. Матерія як філософська категорія: поняття, атрибути, види матерії, простір і час як форми існування матерії.

9. Рух і матерія. Форми руху матерії, їх взаємозв’язок і значення для класифікації наук.

10. Проблема свідомості у філософії. Фізіологічне, психічне і свідоме. Структура психічного.

11. Духовність і духовні здібності людини. Інтенціональність свідомості.

12. Свідомість як соціокультурний феномен. Практична діяльність, спілкування, мова як чинники свідомості. Образи свідомості: абстрактні, чуттєві, ейдоси.

13. Системність. Категорії: система, структура, елемент. Ціле і часткове.

14. Категорії визначеності буття: форма і зміст, явище і сутність.

15. Принцип детермінізму. Категорії: причина і наслідок, необхідність і свобода.

16. Діалектика необхідності та випадковості, можливого і дійсного. Вірогідність.

17. Закон як філософське поняття. Види законів.

18. Основні закони діалектики: їх єдність і відмінність, характер і зміст.

19. Процес пізнання світу людиною. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Практика і пізнання.

20. Діалектика чуттєвого і раціонального моментів пізнання. Форми і межа чуттєвого пізнання.

21. Раціональне пізнання: сутність, форми, можливості та межі. Як виникають і формуються поняття? Чи має сенс позиція агностицизму?

22. Теорія істини у сучасній гносеології. Істина як процес. Абсолютна та відносна істина.

23. Наукове пізнання. Емпіричне і теоретичне в науковому пізнанні.

24. Основні методи емпіричного і теоретичного пізнання. Мова науки.

25. Форми наукового пізнання. Система людського знання. Наука як соціальний інститут.

ІІІ. Соціальна філософія. Філософія культури.

1. Поняття природи і суспільства. Жива і нежива природа в життєдіяльності людей.

2. Поняття суспільства. Суспільство як підсистема універсального буття людини. Суспільні відносини, комунікації, соціальні інститути. Особливість осягнення законів суспільства.

3. Головні сфери суспільного життя. Матеріальне і духовне виробництво суспільного життя.

4. Екологічна проблема: причини її загострення і можливі шляхи подолання кризи.

5. Економічна сфера суспільного життя. Спосіб виробництва. Відношення власності.

6. Політикоправова сфера суспільного життя. Відношення владності і законності в суспільстві. Держава як політичний інститут суспільства.

7. Соціальна сфера суспільного життя і її підсистеми. Соціальний статус людини.

8. Духовне життя суспільства. Форми та рівні суспільної свідомості. Діалектика суспільної й індивідуальної свідомості. Суспільна думка.

9. Моделі історичного розвитку. Прогрес і регрес у суспільстві.

10. Суспільне життя як історичний процес. Види історичного розвитку: еволюція, революція, інволюція, коеволюція.

11. Історичні форми спільності людей. Проблема нації сьогодні.

12. Антропогенез і його головні чинники. Етногенез.

13. Еволюція біосфери. Біосоціотехносфера. Сучасний стан біосфери. Вчення про ноосферу.

14. Джерела, мета і рушійні сили суспільного розвитку. Провіденціалізм і суб’єктивізм.

15. Науково-технічний і соціальний прогрес. Критерії, наслідки та небезпека прогресу.

16. Проблема людини у філософії: сутність, природа, зміст. Індивід, особа, індивідуальність.

17. Сенс буття людини у світі. Культурні цінності. Самоцінність життя людини.

18. Культура і цивілізація: єдність і відмінність понять.

19. Особа як суб’єкт культурно-історичного процесу цивілізаційного розвитку. Свобода як головний атрибут особи. Необхідність і свобода.

20. Діалектика потреб і здібностей особи: що хоче і що може людина, причини її відчуження від культури і природи.

21. Особа як міра універсальності людини. Культура як вираз особливої якості світу людини і людини у світі.

22. Особливості й протиріччя сучасної цивілізації. Глобальні проблеми людства.

23. Мова в культурному бутті людини.

24. Стратегія майбутнього і перспективи людства: футурологічні й утопічні проекти.

25. Соціальне прогнозування: необхідність, можливості, поняття, типи.