Історичний розвиток світової філософії

ФІЛОСОФІЯ

І

ФІЛОСОФІЯ ЯК СПЕЦИФІЧНИЙ ТИП ЗНАННЯ

1. Місце філософії у самопізнанні людини.

2. Філософія і світогляд.

3. Світогляд як духовно-практичний спосіб освоєння світу.

4. Світогляд як форма самовизначення людини.

5. Структура світогляду.

6. Історичні типи світогляду: міфологічний, релігійний, науковий і філософський.

7. Філософія як теоретична основа світогляду.

8. Предмет філософії.

9. Коло філософських роздумів: людина і світ, мислення і буття, духовне і тілесне.

10. Структура філософського знання.

11. Основні теми і типи філософування.

12. Проблема взаємовідношення буття і духу.

13. Філософія в системі духовної культури.

14. Взаємовідношення філософії, науки і релігії.

15. Основні функції філософії.

16. Соціальна спрямованість філософського знання.

17. Духовно-творча природа філософії.

18. Людино мірна сутність філософії.

19. Загальнолюдські цінності у філософії.

20. Загально цивілізаційне і національне у філософії.

ІІ

ІСТОРИЧНИЙ РОЗВИТОК СВІТОВОЇ ФІЛОСОФІЇ

21. Становлення філософського знання.

22. Міфоепічні засади філософії.

23. Релігійні основи філософії.

24. Співвідношення філософії і мудрості.

25. Філософія Древнього Єгипту і Вавілонії.

26. Давньоіндійська філософія. Світоглядні системи (брахманізм, бхагавитизм, буддизм, джайнізм).

27. Давньоіндійська філософія: перші філософські системи/дар шани )йога, санкх’я, міманса, веданта, вайшешика, н’яя, чарвака-лакаята.

28. Давньокитайська філософія: початки філософського мислення, наївно-стихійне вчення Ло-цзи

29. Давньокитайська філософія: конфуціанство, вільнодумство Ян Чжу, моралізм Мен-цзи, моїзм, «школа законників», логіки-софісти, Ван Чун.

30. Парадигма античної філософії. Досократівська філософія. Попередники перших філософів – мілетська школа.

31. Геракліт Ефеський та еліати.

32. Піфагор і піфагорійці.

33. Піфагор та піфагорійці

34. Емпедокл і Анаксагор.

35. Древньо-грецькі атомісти (Левкіпп і Демокріт)

36. Антична філософія класичного періоду: софісти, Сократ.

37. Філософія Платона.

38. Малі сократичні школи.

39. Аристотель

40. Філософія елліністичного (перипатетика, академічна філософія, епікареїзм, стоїцизм, скептицизм, еклектизм)

41. Римська філософія (просвітництво, сакралізація, неоплатонізм).

42. Середньовічна філософія: гностицизм, маніхейство, апологети (Тертулліан).

43. Олександрійська богословська школа і зближення християнської віри в Бога з філософією (Оріген, Арій, Афанасій)

44. Каппадокійські «батьки церкви»

45. Аврелій Августін. Псевдо-Діонійсій і послідовники Августіна.

46. Виникнення схоластичної філософії у Західній Європі. Еріугена.

47. Суперечка про універсалії (Ансельм Кентерберійський, Іоан Росцелін, Гілійом із Шамо, П’єр Абеляр)

48. Раціоналізм і натуралізм шартрської школи

49. Цістеріани.

50. Школа Святого Віктора.

51. Арабська філософія середньовіччя: історія і культурний розвиток арабів (Авіценна, Аверроїс, скептична містика)

52. Єврейська філософія.

53. Період розвитку схоластики: духовна культура і філософія, університети і ордени.

54. Пантеїстичний арістотелізм XIII ст. (Олександрізм, латинський аверроїзм).

55. Філософсько-теологічний арістотелізм (Олександр із Гельса, Джованні Фіданца).

56. Альберт Великий і Фома Аквінський

57. Оксфордська школа в ХІІІ ст. (Роберт Гроссетест, Род жер Бекон).

58. Пізня схоластика: суспільні відносини в XIV – XV ст і ситуація у філософії (Дунс Скот).

59. Пізня схоластика: томізм, скотізм, аверроїзм, неоплатоновській альбертизм і містика

60. Пізня схоластика: Оккам і оккамізм, Джон Уікліф

61. Філософія Ренесансу. Епоха, культура, філософія.

62. Гуманізм в Італії: початок італійського гуманізму (Данте Аліґ’єрі, Франческо Петрарка).

63. Платонізм та арістотелізм Ренесансу (Марлліо Фічіно, Пікко делла Мірандола, П’єтро Помпонацці)

64. Реформація. Гуманісти західноєвропейських країн (Мішель Ейкем де Монтень)

65. Натурфілософія Ренесансу і нове природознавство: Микола Кузанський, Бернардіно Телєзіо, Джордано Бруно

66. Соціальні теорії Ренесансу: ідеологія централізованої держави (Ніколо Макіавеллі, Жан Боден)

67. Соціальні теорії Ренесансу: теорія природного права та попередники утопічного соціалізму (Томас Мор, Томаза Кампанелла)

68. Філософія Нового часу: початок формування (Ф. Бекон, Р. Декарт, картезіанство, П’єр Гассенді)

69. Англійська філософія XVII ст. (Томас Гоббс, Джон Локк)

70. Раціоналізм європейської філософії XVII ст. (Бенедикт Спіноза, Лейбніц, Хрістіна Вольф)

71. Суб’єктивно-ідеалістична завершеність сенсуалістичної філософії і критична реакція на неї (Джордж Берклі, Давід Юм)

72. Французька філософія ХVІІІ сторіччя: початок формування (П’р Бейль, Жан Мельє, Монтеск’є)

73. Французька філософія ХVІІІ сторіччя: освітянство (Вольтер, Руссо, Морелі Кондорсе) та енциклопедисти (Ламетрі, Дідро, Гольбах, Гельвецій)

74. Метафізиність і практичність французької філософії ХVІІІ сторіччя ст.

75. Німецька класична філософія: філософія історії Гердера

76. Німецька класична філософія: І. Кант – родоначальник німецької класичної філософії.

77. Німецька класична філософія: Фіхте та його діалектика

78. Німецька класична філософія: Шеллінг – зміст та періодизація творчості

79. Німецька класична філософія: метод та система Г. Гегеля

80. Німецька класична філософія: основні принципи філософії Фейєрбаха

81. Філософія марксизму: проблеми буття – мислення, матерії – свідомості, матеріального – ідеального

82. Філософія марксизму: проблема методу в діалектично-матеріалістичній філософії, філософія і практика, матеріалістичне розуміння історії.

83. Філософія марксизму: взаємозв’язок і взаємовідношення суспільного буття та суспільної свідомості; періодизація суспільно-історичного процесу.

84. Філософія марксизму: вчення про місце і роль капіталізму в історії. К. Маркс про основні риси комуністичної формації.

85. Позитивізм у ХІХ ст.. програма «позитивної філософії»О. Конта, «закон трьох стадій розвитку людського духу»

86. Позитивізм у ХІХ ст.: філософія і наука, предмет філософії, класифікація наук.

87. Позитивізм у ХІХ ст.: соціологія в системі наук.

88. Г. Спенсер. Еволюціонізм, органічна теорія суспільства

89. Неокантіанство ті І. Кант.

90. Неокантіанство. Марбургська школа. Критика кантівської «річі у собі» і логіка науки (Г. Кожен, П. Наторп)

91. Неокантіанство. Баденська школа (В. Віндельданд, Г. Ріккерт).

92. Ірраціоналізм та філософія життя: світ як прояв волі і уяви, метафізика моралі, песимізм.

93. Волюнтаризм В. Шопенгауера.

94. Екзистенціальна діалектика С. К’єркегора (вчення про «стадії життя», «моральна діалектика» як спосіб самовизначення людини)

95. Філософія Ф. Ніцше («народження трагедії з духу музики», програма «переоцінки всіх цінностей», «імморалізм», і критика моралі, нігілізм, «воля до влади», «ідеал надлюдини», ідея «вічного повернення»)

96. Морфологія культури і основні ідеї філософії історії О. Шпенглера

97. Інтуїтивізм А. Бергсона (поняття інстинкту, інтелекту, інтуїції у «Творчій еволюції)

98. Філософія у ХХ столітті: головні проблеми і тенденції ХХ ст..

99. Філософія у ХХ столітті: школи та тематичні напрямки, сцієнтизм і анти сцієнтизм, місце і роль філософії у культурі ХХ ст.

100. Прагматизм у контексті американської духовної традиції (Ч. Пірс, У. Джеймс, Д. ДьюїЇ

101. Психоаналіз і філософія фрейдизму. Фрейдизм як філософський світогляд.

102. З. Фред про філософії і історію культури.

103. Аналітична психологія К. Юнга і колективне несвідоме, архитіп та символ

104. Гуманістичний психоаналіз Е. Фромма

105. Екзистенціальна філософія: соціально-історичні та духовні джерела екзистенціалізму, унікальність людського буття як філософська проблема.

106. Екзистенціальна філософія: поняття екзистенції, поняття «межевої ситуації», свобода ф екзистенція.

107. Світський (М. Хайдегер, Ж.-П. Сартр, А. Камю) та релігійний ( К. Ясперс) екзистенціалізм.

108. М. Хайдегер і «подолання» метафізики

109. Ж.-П. Сартр про свободу і «проект»

110. Філософська антропологія М. Шелера

111. Феноменологія. Е. Гуссерль: програма філософії як «строгої науки», критика психологізму і філософії свідомості, поняття інтенціальної свідомості, методо феноменологічної редукції.

112. Релігійна філософія ХХ ст.: основні тенденції західної релігійно-філософської думки у ХХ ст..

113. Католицька філософія ХХ ст.: неотомізм, неоагустиніанізм)

114. Протестантська («діалектична теологія») філософія ХХ ст.

115. «Інтеграційний гуманізм» Ж. Марітена, релігійна-філософська система П. Тейяра де Шардена

116. Філософська герменевтика: М. Хайдегер про герменевтику як феноменологія людського буття, герменевтичне коло Гадамера

117. Структуралізм і постструктралізм: структурні методи в гуманітарних науках і філософський структуралізм

118. Структурна антропологія К. Леві-Строса.

119. Аналітична філософія: становлення (Дж. Мур, Б. Рассел, Л. Вітгенштейн)

120. Основна тематика аналітичної філософії

121. Філософська програма неопозитивізму і її криза (Р. Карнап, Г. Рейхенбах)

122. «Пост позитивізм» і філософія науки (К. Поппер, Г. башляр, Т. Кун, И. Лакатос, С. Тулін,П. Фейєрбенд)

123. Філософія народів Росії: М. Ломоносов, О. Радіщев, П. Чаадаєв, О. Герцен, М. Чернишевський, В. Белінський та ін.

124. Філософія народів Росії. Пратично-морально орієнтація філософії. Взаємозв’язок філософія, природничих наук і літератури. Філософія історії.

125. Релігійна філософія та ірраціоналізм (Ф. Достоєвський, Вл. Соловйов, С. Франк, В. Розанов, М. Бердяєв, Л. Пестов, П. Сорокін, М. лоський та ін.). Ідея Всеєдності.

126. Принципи визначення філософія України як явища світової культури.

127. Становлення і розвиток світогляду давніх слов’ян: давньослов’янська міфологія, філософія «Велесової книги», запровадження християнства

128. Філософія в системі культури Київської Русі (Іларіон Київський, Данило Заточеник, Кирик Новогородець, Карило Філософ, Клим Смолятич, «Бджола»)

129. Філософська думка періоду етно-культурної катастрофи – татаро-монгольської навали.

130. Ідеї в етно-релігійній та політико-правовій думці (Станіслав Орехівський-Роксолан. Христофор Філарет, Іван Вишенський, Віталій з Дубна, Ісайя Косинський, Кирило Транквіліон-Ставровецький, Касіян Сакович, Пилип Орлик та ін.)

131. Становлення філософії українського духу у Києво-Могилянській академії: І. Гізель, Ф. ПРОкопович, Г. Щербацький

132. Г. Сковорода – фундатор філософії українського духу.

133. Філософія Просвітництва в Україні (Т. Осиповський, І. Тимковський, В. Каразін, І. Ризький, М. Максимович та ін.)

134. Філософія романтизму в Україні (М. Гоголь, М. Костомаров, П. Куліш та ін.)

135. Філософські ідеї Т. Шевченка

136. Академічна філософія в Україні (А. Дудорович, О. Новицький, С. Гогоцький, В. Лесевич, О. Козлов, П. Юркевич та ін.)

137. Філософські ідеї вчених-природознавців кінця ХІХ – початку ХХ сторіччя (М. Авенаріус, Д. Граве, Г. Де-Метц, Й. Косогонов, С. Реформатський,О. Сєверцев, Й. Шіллєр та ін.)

138. Філософські думки у працях О. Потебні, С. Подолинського, М. Драгаманова, В. Антоновича

139. Філософія видатних українських письменників кінці ХІХ – початку ХХ століття (І. Франко, П. Грабовський, М. Коцюбинський, Л. Українка)

140. Філософія періоду відродження українського духовного життя (В. Винниченко, М. Грушевський, В. Зеньковський та ін.)

141. Філософія національної самобутності (Д. Донуов, В. Липинський, І. Лисяк-Рудницький та ін.)

142. Філософська спадщина Д. Чижевського

143. Філософія в Україні в радянській період.

144. Розробка філософських проблем в Україні сьогодні.

ІІІ