Хто з філософів створив теорію культурно-історичних типів?
А) О. Шпенглер
В) П. Сорокін
С) М. Бердяєв
D) М. Допілевський
Е) А. Тойнбі.
176. Методом істинного пізнання Декарт вважає:
А) аксіому
В) дедукцію
С) індукцію
D) інтуїцію
Е) вроджені ідеї.
177. До якого філософського напряму належить теза – „немає нічого у розумі, чого б не було раніше у чуттях”:
А) скептицизм
В) раціоналізм
С) сенсуалізм
D) натуралізм
Е) емпіризм.
178. Наука як соціальний інститут виникла в епоху:
А) Середньовіччя
В) Відродження
С) Античності
D) Нового часу
Е) класичної грецької філософії.
179. Для якого філософа „знати” означає „знати людей”:
А) Арістотеля
В) Платона
С) Канта
D) Конфуція
Е) Демокріта
180. Яке вчення стверджує: „Той, хто знає, не говорить. Той, хто говорить, не знає”:
А) ідеалізм
В) матеріалізм
С) даосизм
Д) йоги
Е) буддизм.
181. Агностичний висновок відносно пізнаваності матерії - „не знаємо і не можемо знати істину” робить:
А) Л. Леві-Брюль
В) К. Поппер
С) Т. Гежлі
Д) Дж. Берклі
Е) Дж. Локк
182. Вкажіть автора формули: „Вірую, щоб розуміти”:
А) Боецій
В) Ібн Сіна
С) Августин
D) Спіноза.
Е) Р. Бекон.
183. Згідно теорії ілюмінації (Августин) ми володіємо вічними істинами завдяки:
А) чуттєвому досвіду
В) практиці
С) мисленню
Д) осяянню Божественному
Е) спостереженню.
184. Платон розглядає як істину знання про світ:
А) вічних ідей
В) навколишнього світу
С) логічних критеріїв послідовності викладу
Д) відповідності знань раціональності інтуїції
Е) відповідності змісту знань дійсності.
185. Берклі та Юм пов’язують істину з:
А) дійсністю
В) ідеями
С) знаннями
Д) ясністю викладу
Е) суб’єктом.
186. Серед вказаних суджень про істину виділіть прагматистське:
А) істина – це те, що просто і економно описує досвід, потік чуттєвих переживань людини
В) істина – це знання, з яким всі згідні
С) істина – це адекватне відображення буття в свідомості людини
Д) істина – це знання, яке веде до досягнення мети
Е) істина – це процес.
187. Якщо вважати, що істина є тільки об’єктивною, це призводить до:
А) емпіризму
В) суб’єктивізму
С) наївного реалізму
Д) догматизму
Е) схоластичного теоретизування.
188. Головним критерієм істини є:
А) вчинок
В) факт
С) практика
Д) судження
Е) умовивід.
189. Вислів: „Хоч ти мені друг, та все ж істина дорожча”, належить:
А) Сократу
В) Платону
С) Арістотелю
Д) Теофрасту
Е) Сенеці.
190. Слова „Істина – це не монета, що може бути дана в готовому вигляді.... захованою в кишеню... вона є процес” належить:
А) Канту
В) Спінозі
С) Гегелю
Д) К’єркегору
Е) Ніцше.
191. Який розділ філософії вивчає загальні принципи і закони пізнавальної діяльності:
А) Аксіологія
В) Гносеологія
С) Практика
Д) Онтологія
Е) Антропологія.
192. Істина постає як щось:
А) незмінне
В) вічне
С) застигле
Д) процес функціонування інтелекту
Е) апріорне.
193. З позиції релятивізму істина це знання:
А) виправдані знання
В) відносні
С) абсолютні
Д) корисні
Е) недостатні
194. Хто із античних філософів сказав: „Я знаю те, що нічого не знаю”:
А) Піфагор
В) Зенон
С) Демокріт
Д) Сократ
Е) Парменід.
195. Виділіть конвенціоналістичне розуміння істини:
А) це те, що просто і економно описує досвід
В) це знання на основі взаємо домовленості
С) це адекватне відображення буття в свідомості
Д) це знання, яке приносить користь
Е) істина – те, що очевидно.
196. Виділіть визначальну цінність суб’єкта пізнання:
А) Істина
В) Краса
С) Справедливість
Д) Свобода і відповідальність
Е) Праця
197. Автором висловлювання: „Знання – це сила” є:
А) Декарт
В) Бекон
С) Гоббс
Д) Локк
Е) Спіноза.
198. Серед вказаних суджень виділити вірні визначення об’єктивної істини:
А) істина існувала до людини
В) Об’єктивна істина – це сама природа
С) Об’єктивна істина матеріальна
Д) Об’єктивна істина – це такий зміст нашого знання, який не залежить ні від суб’єкта і не від людства
Е) Об’єктивна істина це ступінь співвідношення образу з об’єктом.
199. Чим визначають істинність знань:
А) очевидністю
В) вірогідністю
С) правдивістю
Д) відповідністю критеріям та нормам науковості
Е) об’єктивністю.
200. Істину як ступінь корисності, ефективності тлумачать:
А) прагматики
В) конвенціоналісти
С) матеріалісти
Д) ідеалісти
Е) реалісти.
201. Визначіть, яке судження вірно відображає співвідношення абсолютної і відносної істини:
А) Істина це знання вірне за двох обставин
В) Всяка істина абсолютна
С) Всі наші знання відносні, в них немає нічого абсолютного
Д) В кожній відносній істині є елементи абсолютної істини
Е) Істинність любого положення має границі.
202. Вкажіть, яке судження виражає точку зору релятивізму:
А) Істина – це знання вірне завжди і за всяких обставин
В) Всі наші знання відносні, в них немає нічого абсолютного
С) Істинність любого положення має свої межі
Д) Істина – це рух від відносного до абсолютного знання
Е) В кожній істині є елементи абсолютної істини.
203. Методом істинного пізнання Декарт вважає:
А) аксіому
В) дедукцію
С) індукцію
D) інтуїцію
Е) вроджені ідеї.
204. Хто автор запитання: „Що я можу знати?”:
А) Шопенгауер
В) Фіхте
С) Кант
D) Фейєрбах
Е) Гегель.
205. Істину як результат утверджуванності теорії фактами розглядали:
А) екзистенціалісти
В) логічні позитивісти
С) раціоналісти
Д) неокантіанці
Е) матеріалісти.
206. Безпосереднім джерелом нового знання є:
А) потреби
В) інтереси
С) досвід
Д) теорія
Е) інтуїція.
207. Вислів про пошук істини: „За допомогою логіки доводять, за допомогою інтуїції винаходять” належить:
А) Т. Гежлі
В) А. Пуанкаре
С) Л. Леві-Брюлю
Д) М. Борну
Е) К. Попперу.
208. Що із переліченого не належить до законів правильного мислення:
А) закон тотожності
В) закон заперечення заперечення
С) закон достатньої підстави
Д) закон виключеного третього
Е) закон несуперечності.
209. Про який закон йдеться в дефініції: „Достовірною треба вважати тільки ту думку, істинність якої обґрунтована:
А) тотожності
В) виключеного третього
С) несуперечності
Д) достатньої підстави
Е) заперечення заперечення.
210. Істинність чи хибність висновків залежить від посилань на часові характеристики буття (А – логіка), яка не використовує оператори:
А) „було”
В) „буде”
С) „завжди буде”
Д) „раніше – пізніше”
Е) „завжди було”.
211. До основних законів логіки переконань не належить твердження:
А) не можна одночасно вірити і сумніватися, бути переконаним і заперечувати
В) не можна бути переконаним у чомусь і в протилежному
С) суб”єкт заперечує щось лише за умови його переконаності в протилежному
Д) логічні наслідки доказового – доведені.
Е) дозволеною є дія, що не є забороненою.
212. Виділіть прагматистське розуміння істини:
А) це те, що просто і економно описує досвід
В) це знання на основі взаємо домовленості
С) це адекватне відображення буття в свідомості
Д) це знання, яке приносить користь
Е) істина – те, що очевидно.
213. До якого філософського напряму належить теза – „немає нічого у розумі, чого б не було раніше у чуттях”:
А) скептицизм
В) раціоналізм
С) сенсуалізм
D) натуралізм
Е) емпіризм.
214. Наука як соціальний інститут виникла в епоху:
А) Середньовіччя
В) Відродження
С) Античності
D) Нового часу
Е) класичної грецької філософії.
215. Для якого філософа „знати” означає „знати людей”:
А) Арістотеля
В) Платона
С) Канта
D) Конфуція
Е) Демокріта
216. Яке вчення стверджує: „Той, хто знає, не говорить. Той, хто говорить, не знає”:
А) ідеалізм
В) матеріалізм
С) даосизм
Д) йоги
Е) буддизм.
217. Об’єктивність істини означає:
А) згода більшості
В) адекватне відображення
С) незалежність змісту знання від людини
Д) незалежність від інтересів і потреб
Е) дзеркальне відтворення.
218. Кожне заблудження можна розглядати як стину:
А) конкретну
В) поширену за межі її чинності
С) абсолютну
Д) об’єктивну
Е) суб’єктивну
219. Суспільство є предметом дослідження такої філософської науки, як:
А) культурологія
В) соціальна філософія
С) гносеологія
D) політологія
Е) аксіологія.
220. Суспільство – це:
А) сукупність людей, що проживають разом;
В) сукупність людей, пов’язаних здійсненням процесів життєдіяльності;
С) сукупність людей, що поєднані спільною територією проживання;
D) сукупність людей, поєднаних єдиними життєвими цінностями;
Е) сукупність органів, інститутів та установ, що регулюють життя людей.
221. Згідно розробленої М. Вебером типології соціологічних дій, визначення „всі засоби є прийнятними, які допомагають досягти цілі”, відповідає типу дії:
А) Цілераціональному
В) Ціннісно-раціональному
С) Традиційному
D) Афективному.
222. Який елемент не належить до політичної системи:
А) Держава
В) Церква
С) Політичні партії
D) Громадянське суспільство
Е) Політична культура.
223. Марксизм стверджує, що структура суспільства витікає ( ) з:
А) життя людей відповідно до їх мовних актів
В) тлумачення смислу соціальних дій людей.
С) форми матеріального виробництва
D) відповідного суспільного договору
Е) характеру соціальних взаємозв’язків індивідів та соціальних систем.
224. Автором теорії соціальної мобільності є:
А) П. Блау
В) Р. Мертон
С) М. Шаповал
D) П. Сорокін
Е) Т. Парсонс.
225. Одне із нижче перерахованих соціальних утворень може одночасно розглядатися як соціальний інститут і як мала соціальна група:
А) Колектив інституту філософії НАН України
В) Церква
С) Армія
D) Сім’я
Е) Школа.
226. Суспільство покликане забезпечувати задоволення таких найперших потреб:
А) збереження та відтворення життя членів суспільства;
В) збереження стабільності форм організації суспільного життя;
С) культивування у людей відданості певній державній ідеології;
D) прищеплення членам суспільства державних норм та запитів;
Е) орієнтування людей на набуття тих якостей, які найбільш цінуються в даному суспільстві.
227. Згідно концепції М. Вебера, суспільство – це:
А) життєвий світ, побудований у відповідності з феноменологією свідомості;
В) розуміюче „буття-в-світі”;
С) система соціальних дій та смислів;
D) вільний практичний та творчий вибір;
Е) система різноманітних форм і способів взаємодії і об’єднання людей.
228. Прихильником натуралістичного підходу до розуміння суспільства є:
А) М. Вебер
В) Т. Парсонс
С) Т. Гоббс.
D) Ш. Монтеск’є.
Е) К. Маркс.
229. Згідно Веберівської типології соціальних дій, визнання „всі так роблять” відповідає типу дії:
А) Цілераціональному
В) Ціннісно-раціональному
С) Традиційному
D) Афективному.
230. Зародження держави, міста, класів, писемності пов’язують з таким типом суспільства:
А) Протосуспільство
В) Традиційне суспільство
С) Індустріальне суспільство
D) Постіндустріальне суспільство
Е) Інформаційне суспільство.
231. Категорія „соціальна стратифікація” відображає:
А) Ієрархічно організовану систему соціальної нерівності
В) Процес переміщення соціальних груп з однієї страти в іншу
С) Процес переміщення окремих індивідів з однієї страти в іншу
D) Набір соціальних статусів особистості
Е) Впорядкована сукупність елементів соціальної системи.
232. Спільність людей, що формується завдяки єдності територіальних, етнічних, економічних, загальнокультурних психологічних засад, це:
А) Сім’я
В) Рід
С) Плем’я
D) Народність
Е) Нація.
233. До джерел саморозвитку суспільства не повинно належити:
А) Взаємодія суспільства і природи;
В) Використання техніки з метою вдосконалення людського існування;
С) Використання нових інформаційно-технологічних можливостей;
D) Саморозвиток техносфери та штучної реальності, що кардинально змінює статус людини
Е) Розвиток духовної сфери в напрямки до ідеалу.
234. Представником соціопсихологічного підходу до розуміння суспільства є:
А) Т. Гоббс.
В) Ш. Монтеск’є.
С) К. Маркс.
D) Т. Парсонс.
Е) Чижевський.