Тема 6. Людина і пізнання.

Тема 1. Людина, філософія, світогляд.

1. Проблеми самовизначення людини, що випливають із особливостей її становища в світі (розумність людини, її біологічна неспеціалізованість, особливий вид життєдіяльності).

2. Світогляд як форма людського самовизначення: складові світогляду та його типологія. Співвідношення філософії та світогляду (за ступенем поширення, за глибиною та деталізованістю проблем).

3. Різноманітність підходів до визначення предмету філософії: філософія як любов до мудрості, як наука всіх наук, як наука про співвідношення мислення і буття, як методологія пізнання та діяльності.

4. Структура філософського знання його єдність та розгалуженість. Функції філософії.

Тема 2. Провідні парадигми і постаті в історії світової філософії: класична філософія.

Основні етапи розвитку світової філософії. Поняття історико-філософської парадигми, її типологія. Парадигми філософії у контексті культури та людської життєдіяльності.

2. Особливості філософських парадигм традиційних суспільств (давній Схід, античний світ, середньовіччя):

Давній Схід -а) особливості давньосх. філософії.

Б) основні філософські школи Старадавньої Індії; Буддизм.

В) провідні ідеї та напрями філософії Стародавнього Китаю.

Античність — а) космоцентричний харатер античного типу мислення;

Б)етапи розвитку філософії античності. Провідні представники.

Середньовіччя — а) теоцентризм середньовічного типу мислення.

б)апологетика, патристика, схоластика та містика як етапи розгортання філософського мислення доби Середньовіччя. Видатні представники.

Співвідношення у цих парадигмах космоцентризму та теоцентризму, онтології та етики, розуму та екзегетики. Видатні представники європейської античної та середньовічної філософії.

3. Становлення та провідні особливості філософської парадигми Європи Нового часу: вчення про метод, гносеологія, системотворчість. Провідні постаті новоєвропейської філософії.

Тема 3. Провідні парадигми і постаті в історії світової філософії: некласична філософія.

1. Порівняльна характеристика вихідних ідей класичної та некласичної філософії. А.Шопенгауер та С.Кіркегор як фундатори некласичної філософії.

2. Основні напрями некласичної філософії ХІХ ст. та її представники.

3. Провідні особливості та характерні напрями філософії ХХ ст: сцієнтизм, антропологічна та культурологічна філософія, релігійна філософія.

4. Тенденції розвитку світової філософії на початку ХХІ ст. Філософський постмодернізм.

ІІ модуль: Історія української філософії. Проблеми філософії.

Тема 4. Особливості, провідні ідеї та представники української філософії.

1. Українська філософія як явище культури та прояв світосприйняття та національного характеру українців. Загальні особливості української філософії.

2. Етичні спрямування, естетизм та духовні прагнення у філософській думці Київської Русі. Джерела та представники філософії Київської Русі

3. Прояви Відродження та Просвітництва в українській філософії. Професійна філософія в Україні.

4. Життя і філософська творчість Г. Сковороди.

5. Філософська думка в Україні XIX: університетська філософія, філософські ідеї в літературі та громадсько–політичних рухах.

6. Особливості розвитку української філософії XX – поч. XXI ст.

Тема 5. Буття та свідомість.

1. Поняття буття у філософії:

а) функції категорії буття у філософії;

б) людські виміри проблеми буття.

2. Основні філософсько-світоглядні позиції в межах класичного і некласичного розуміння буття та наукової картини світу.

3. Вихідні ознаки свідомості та теорії її походження.

4. Структура і функції свідомості.

5. Свідомість, духовність та творчість. Місце знаків та мови у свідомій діяльності людини.

Тема 6. Людина і пізнання.

1. Значення пізнання у людській життєдіяльності. Змістові наголоси у понятті пізнання.

2. Види пізнання та їх взаємозв’язок.

3. Проблема істини у пізнанні. Істина як еталон, цінність та критерій достовірності знань. Істина і правда.

4. Суттєві особливості наукового пізнання.