Елементарні складові процесу теоретичного пізнання
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Імені Семена Кузнеця
Кузь О. М.
Чешко В. Ф.
ФІЛОСОФІЯ НАУКИ
Навчальний посібник для аспірантів економічних спеціальностей вузів
Друге. перероблене і доповнене видання
Харків, ХНЕУ, 2005
УДК 001:1 (075)
Рецензенти
Затверджено на засіданні
Кузь О.М.
Філософія науки. Навчальний посібник для аспирантів економічних спеціальностей вузівДруге. перероблене і доповнене видання / Кузь О.М., Чешко В.Ф. – Харків: Вид. ХНЕУ, 2016 р. – с. (Укр. мов.)
У стислому вигляді охоплено досягнення класичної і сучасної філософії та методології наукового пізнання з метою допомогти майбутнім спеціалістам отримати необхідні знання сучасного рівня розвитку філософії і методології наукового пізнання взагалі та соціально-економічного зокрема.
Рекомендовано для аспірантів та пошукачів для складання кандидатського іспиту з філософії.
© Харківський національний
економічний університет, 2016
© Кузь О. М.
© Чешко В. Ф.
Вступ
Фiлософiя науки – це окремий роздiл фiлософiї, предметом якого є як фiлософськi проблеми науки взагалi, так i фiлософсько-методологiчнi питання окремих наук. Цей роздiл складається з таких пiдроздiлiв, як онтологiя науки, гносеологiя й епiстемологiя науки, її методологiя, практика, соцiологiя, логiка наукового дослiдженя, психологiя наукової творчостi тощо. Тобто фiлософiя науки, наукового пiзнання включає в себе всi основнi роздiли традицiйної фiлософiї, а вся її особливiсть у порiвняннi з рештою фiлософiї полягає в тому, що об'єктом дослiдження виступає наука з усiма її особливостями та елементами. Фiлософiя науки розглядає також питання про те, що таке наука, в чому рiзниця мiж наукою та псевдонаукою, критерiї науковостi природничого й гуманiтарного знань, мiсце й роль науки у системi культури людства.
$$$
ЗМІСТ
ФІЛОСОФІЯ НАУКИ
Тема 1. НАУКА ЯК КУЛЬТУРНО-ЦИВІЛІЗАЦІЙНИЙ ФЕНОМЕН
1.1. Соціокультурна природа та багатовимірність феномену науки. Основні визначення та терміни
1.2. Наука з точки зору теорії цивілізації. Традиціоналістський і техногенний типи цивілізаційного розвитку та їх базисні цінності
1.3. Генеза та еволюція техногенної цивілізації
1.4. Сучасна фаза еволюції техногенної цивілізації. („Суспільство ризику»)
1.5. Специфіка та цінність наукової раціональності. Наука у системі духовної культури
1.6. Соцільний статус науки. Сцієнтизм та анти-сцієнтизм як альтернативні цивілізаційні моделі
Тема 2. ГЕНЕЗИС І ЕВОЛЮЦІЯ НАУКИ
2.1 Періодизация розвитку науки
2.2. Пра-наука та наука у власному значенні слова. Дві стратегії породження знань
2.3. Загальний огляд розвитку науки. Долідницька програма співвідношення навки та технології в історії
2.4. Історія формування типів наукової раціональності та методології наукового пізнання ( на прикладі соціо-економічних дисциплін)
Тема 3. НАУКА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ. СОЦІОЛОГІЯ ТА КУЛЬТУРОЛОГІЯ НАУКИ
3.1. Теоретичні засади визначення статусу науки у системі соціальних інститутів сучасного суспільства
3.2. Організація та еволюція наукового етосу
3.2.1 Етос Мертона (етос класичної науки).
3.2.2. Сучасна (пост-академічна)а наука і науковий етос Зімана (PLACE).
Тема 4. СОЦІОКУЛЬТУРНА ДЕТЕРМІНАЦІЯ НАУКОВОГО ТА ТЕХНОГІЧНОГО ЗНАННЯ (економічні науки)
Тематичний аналіз науки.
Основні механізми сполучної еволюції культури та наукового пізнання
4.3. Конвергентні інформаційні технології (технології керованої еволюції) та еволюційне майбутне людини
5. Логіка й методологія науки
5.1.Наукове знання як система, що розвивається. Психофізіологічна проблема
5.2. Демаркація та верифікація наукового знання
5.3. Різноманіття формальних типів та рівні організації наукового знання
5.4 . Структура теоретичного знання
Елементарні складові процесу теоретичного пізнання.
Тема 6. Гносеологія та епістемологія.
6.1. Проблема істини та її критеріїв в епістемології. Варіанти вирішення
6.2. Практика наукового дослідження як переходу від емпіричного (наукових фактів) до наукової теорії. Природничі наукові дисципліни
6.2.1. Гіпотетико-дедуктивний метод створення наукової теорії, можливості і межі його застосування
6.2.2. Наукова теорія. Класифікація, складові та логічна структура.
6.2.3. Верифікація і фальсифікація наукових гіпотез як спосіб встановлення їх достовірності та обґрунтованості
6.2.4. Теоретичні моделі та схеми генерації наукових гіпотез. Абдукція і екстраполяція
6.3. Практика наукового дослідження в гуманітарних дисциплінах. Герменевтика і структуралізм
6.4. Специфіка соціо-економічного пізнання
6.4.1. Об'єкт і суб'єкт соціо-економічного пізнання. Цілі економічного дослідження
6.4.2. Стадії формування соціо-економічної теорії
6.4.3. Соціо-економічне знання як частина економічної культури
6.4.4. Стратегія керування знаннями
6.4.5. Моделювання в соціоекономічному пізнанні
6.5. ФІЛОСОФІЯ ТЕХНІКИ И ТЕХНОЛОГІЇ
Тема 7. Онтологія науки
7.1. Дуалістична інтерпретація змісту категорії онтологія науки
7.2. Категорії причинність та детермінізм в онтології науки
7.3. Субстанція, енергія та інформація як складові сучасної наукової картини світу, який розвивається. Системи, що самоорганізуються.
7.4. Наукові онтології і наукова картина світу
Тема 8. Еволюційна епістемологія (динаміка та закономірності росту наукового знання)
8.1. Особливості й парадокси процесу наукового пізнання
8.2. Моделі еволюції (росту) наукового знання
8.2.1. Еволюційно-епістемологічна модель росту наукового знання Карла Поппера
8.2.3. Дисциплінарно-парадигмальна модель організації і еволюції науки Т. Куна
8.2.4. Модель епістемы Мішеля Фуко
8.2.5. Модель концептуальних популяцій Стівена Тулміна
8.2.6. Модель епістемологічного анархізму Пола Фейрабенда.
8.3. Соціологічні моделі еволюції науки (теоретична соціологія науки)
8.3.1. Проблемно-трансдисциплінарна модель (Mode-1 и Mode-2) еволюції наукового знання Х.Новотни та Майкла Гіббонса. Загальна характеристика статики сучасної (постакадемічної) науки.
8.3.2.Нелінійна коеволюційна модель інноваційного. Загальна характеристика динаміки розвитку сучасної (постакадемічної) науки
8.4. Пост-академічна фаза еволюції науки та механизми соціальної детерминації процесу наукового пізнання