Тестові завдання Варіант №3
1. Загальнологічний прийом (метод) наукового дослідження об’єкта, який поєднує в собі відокремлення від не скінечного числа властивостей, які найбільш важливі для вирішення поставленої задачі має назву:
А) моделювання
Б) абстрагування
В) індукція
Г) дедукція.
2. Загальнологічний метод наукового пізнання, який полягає в поділі деякого цілого (об’єкта) на окремі частини, як правило, більш доступні для дослідження має назву:
А) синтез
Б) анализ
В) індукція
Г) дедукція.
3. Форма наукового знання, яка частіше відноситься до теоретичного рівня наукового пізнання, є висловлюванням (чи системою висловлювань), істиннісне оціювання якої не є достовірним, а ймовірним, й тому вона потребує обґрунтування і підкріплення, щоб стати справжньою науковою теорією має назву:
А) науковий закон
Б) наукова теорія
В) гіпотеза
Г) метод.
Загальнологічний метод, суть якого полягає в логічному висновку з деяких загальних суджень (аксіом, принципів, законів тощо) окремих, більш конкретних суджень.
А) індукція
Б) дедукція
В) гіпотеза
Г) метод.
5. Концепція, послідовники якої стверджують упорядкованість, причинну обумовленість довкілля. Дана філософська категорія стверджує, що світ – це зв’язне ціле, і що явища в ньому чимось обумовлені, в тому числі причинно. Фундаментальні поняття – “зв’язок”, “взаємодія”, “причинність”, “закон” має назву:
А) телеологізм
Б) детермінізм
В) науковий закон
Г) метод.
6. Вкажіть емпіричний метод, в межах якого досліджується будь-яке явище завдяки активному впливу на нього за допомогою створення нових умов, які відповідають меті дослідження, або ж способом зміни тривалості процесу в потрібному напрямку, тісно пов’язаний з іншими емпіричними методами – спостереженням і вимірюванням; його матеріальними засобами є інструменти, прилади тощо:
А) телеологізм
Б) експеримент
В) опис
Г) вимірювання.
Форма наукового знання, яка виражає об’єктивний зв’язок явищ, який крім об’єктивності характеризується також регулярністю, відтворенням (перевіркою і підтвердженням), суттєвістю. В мові науки виражається в формі умовного речення (імплікативного висловлювання з квантором всезагальності), поділяються на теоретичні і емпіричні.
А) науковий факт
Б) наукова теорія
В) науковий закон
Г) науковий принцип.
8. Загальнологічний метод, вид міркувань (розсудів) від множини одиничних фактів чи даних до загального судження (в ідеалі – емпіричного закону) має назву:
А) дедукція
Б) індукція
В) синтез
Г) аналіз.
9. Відносно стійка система правил і принципів діяльності досягнення деякого результату, яка пов’язана з виробництвом і використанням наукового знання і який має ознаки науковості має назву:
А) науковий принцип
Б) метод
В) науковий закон
Г) науковий факт.
10. Форма наукового знання, що являє собою історично конкретну теоретичну модель реальності, яку створює домінуюча в духовній культурі суспільства на даному етапі його історичного розвитку наукова дисципліна має назву:
А) науковий принцип
Б) наукова картина світу
В) науковий закон
Г) науковий факт.
11. Вкажіть назву однієї із найдосконаліших в логічному і концептуальному відношенні форм наукового знання на теоретичному рівні його розвитку. В логіко-лінгвістичному плані – це система висловлювань про об′єкти з її предметної області, які (об’єкти) в свою чергу відображають, репрезентують певні фрагменти дійсності. Основні функції – опис, пояснення; Основні структурні елементи– це концептуальний базис (аксіоми, принципи), теоретичні моделі, теоретичні закони (див. закон науковий), визначення, операційні засоби та ін. Основні функції наукової теорії – опис, пояснення, передбачення:
А) науковий принцип
Б) наукова картина світу
В) наукова теорія
Г) науковий факт.
12. Сукупність вихідних складових науково-пізнавальної діяльності, що складається в певну історичну епоху та визначає стиль наукового мислення практично в усіх науках, її зміна розглядається як наукова революція має назву:
А) парадигма
Б) наукова картина світу
В) наукова теорія
Г) верифікація.
13. Якісні перетворення в науці, пов’язані зі зміною наукової картини світу, фундаментальної наукової теорії або найбільш характерних для даної епохи способів пояснення і засобів опису реальності мають назву:
А) парадигма
Б) наукова картина світу
В) наукова революція
Г) наукова теорія.
14. Встановлення істинності наукових тверджень у процесі їх емпіричної перевірки має назву:
А) верифікація
Б) фальсифікація
В) спростування
Г) вимірювання.
15. Напрям у теорії пізнання, який, на противагу раціоналізмові, вважає єдиним джерелом і критерієм пізнання чуттєвий досвід, є дуже близьким до сенсуалізму:
А) верифікація
Б) фальсифікація
В) спростування
Г) вимірювання.
16. Поняття філософії науки, що визначає сукупність моральних імперативів, які прийняті в науковому співтоваристві та визначають основні принципи поведінки вченого. Його основу складають імперативи: універсальність, все загальність, організований скептицизм, оригінальність, емоційна нейтральність, незалежність:
А) етос науки
Б) наукова етика
В) біоетика
Г) екологічна епістемологія.
17. Філософське вчення, що заперечує об'єктивну зумовленість явищ природи, суспільства і людської психіки, необхідний і закономірний зв'язок між ними має назву:
А) детермінізм
Б) індетермінізм
В) причинність
Г) причинно-наслідковість.
18. В гносеології принцип філософських вчень, які обстоюють обмеженість раціонального пізнання, протиставляють йому інтуїцію, віру, інстинкт як основні види пізнання має назву:
А) супранатуралізм
Б) інструменталізм
В) раціоналізм
Г) ірраціоналізм.
19. Вкажіть на правильний термін, що означає адекватне відтворення в пізнанні об'єктивності, результат певного, визначеного практикою гносеологічного відношення, при якому пізнаваний образ суб'єкта виступає як правильне відображення дійсного стану об'єкта:
А) хиба
Б) омана
В) істина
Г) помилка.
20. Головним представником напрямку західної філософії, ідеї якого склали інтелектуальне ядро критичного раціоналізму був відомий вчений, філософ:
А) С. Тулмін
Б) Дж. Холтон
В) К. Поппер
Г) І. Лакатос.
21. Модус це:
- Спосіб існування матерії
- Тимчасова, випадкова властивість речей
- Внутрішня, незмінна першооснова всього
- Одиничний прояв субстанції
- Вчення про буття
22. Однією з головних проблем філософії науки є:
- Проблема виникнення держави, суспільства
- Проблема демаркації знання
- Проблема дослідження пізнавальних можливостей людини
- Визначення дослідницького кола пізнання
- Основа правових знань
23. Світоглядна позиція, пов'язана з абсолютизацією позитивних аспектів впливу природничих наук на розвиток культури має назву:
- Раціоналізм
- Антисцієнтизм
- Неораціоналізм
- Реалізм
- Структуралізм.
25. Метод пізнання, за допомогою якого предмет дослідження поділяється на складові частини:
- Синтез
- Дедукція
- Формалізація
- Індукція
- Моделювання
Питання до іспиту з курсу «Філософія науки» для магістрів першого року навчання всіх спеціальностей
1. Філософія науки як особлива філософська дисципліна.
2. Об’єкт, предмет філософії науки.
3. Структура та функції філософії науки.
4. Історичні етапи розвитку філософії науки.
5. Наука як об’єкт філософського дослідження.
6. Особливості аналізу наукового пізнання філософами позитивістського напрямку.
7. Концепція критичного раціоналізму К. Поппера.
8. Концепція наукових еволюцій Т. Куна.
9. Концепція «особистісного знання» М. Полані.
10. Концепція науково-дослідної програми І. Лакатоса.
11. Форми організації науки: наукові товариства, наукові школи, наукові інститути та центри.
12. Історичні типи взаємозв’язку філософії та науки: натурфілософська та позитивістська моделі.
13. Функції науки.
14. Етапи формування классичної, некласичної та постнекласичної науки.
15. Пізнання як предмет аналізу філософії науки.
16. Особливості, форми та рівні наукового пізнання.
17. Чуттєвий рівень пізнання та його форми.
18. Раціональне пізнання та його форми.
19. Теоретичний та емпіричний рівні наукового пізнання.
20. Форми та методи емпіричного рівня пізнання: спостереження, експеримент, вимірювання, опис.
21. Форми та методи теоретичного рівня пізнання: ідеалізація, формалізація, дедукція, індукція, аналіз та синтез.
22. Гіпотеза та наукова теорія.
23. Методологія наукового пізнання.
24. Наукова картина світу як система теоретичного знання.
25. Еволюція наукової картини світу.
26. Філософські засади наукової картини світу.
27. Сучасні наукові уявлення про матерію та оточуючий світ.
28. Проблема істини у пізнанні.
29. Філософські концепції істини: кореспондентська, когерентна, конвенціональна.
30. Критерії істини: об’єктивність, раціональність, процесуальність, історичність, правильність, системність.
31. Відносна та абсолютна істина.
32. Наука та істина.
33. Науковий детермінізм.
34. Концепції росту наукового знання. Кумулятивізм.
35. Наукові новації та інновації.
36. Теорія наукових революцій Т. Куна.
37. Історична модель науки за Т. Куном.
38. Наукова парадигма та наукові товариства.
39. Науково-дослідна програма: «жорстке ядро» теорії та «пояс гіпотез».
40. Історичні етапи розвитку наукових революцій.
41. Наукова революція Нового часу: формування засад класичної науки.
42. Особливості розвитку науки в XVIII-XIX столітті: механіцизм, раціоналізм.
43. Поняття прогресу в філософії науки.
44. Філософське осмислення проблем розвитку науково-технічного прогресу.
45. Філософська раціональність.
46. Духовні цінності та етос науки.
47. Різноманіття ціннісних орієнтацій та мотивацій діяльності вченого.
48. Аксиологічний вимір науки: відповідальність вченого.
49. Свобода наукового пошуку: проблеми та перспективи.
50. Специфіка та роль науки в сучасному світі.