Форми та засоби контролю знань студентів

9.1. Форми контролю знань студентів

При організації навчання за кредитно-модульною системою для визначення рівня знань студентів застосовується процедура формування підсумкової оцінки з навчальної дисципліни «Основи методології правових досліджень» за двома складовими – результатами поточної начальної діяльності та результатами діагностики якості знань при складанні заліку (у письмові формі). Поточна навчальна діяльність передбачає послідовне та систематичне накопичення балів за виконання всіх запланованих видів робіт, зазначених у робочій навчальній програмі дисципліни.

Система контролю успішності студента включає наступні різновиди: поточний, модульний, підсумковий модульний та семестровий (академічний) контроль.

Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських та практичних занять і має на меті перевірку і визначення рівня підготовленості студента до виконання конкретної роботи. Форми проведення поточного контролю під час навчальних занять визначаються кафедрою і відображаються у робочій навчальній програмі навчальної дисципліни (у розділах «Розподіл дисципліни «навчального модуля» на змістові модулі, її обсяг і форми модульного контролю» та «Засоби контролю знань студентів з кожного залікового модуля»). Вони можуть бути різними: усне опитування, обговорення проблемних питань, розв’язання ситуаційних завдань, виконання тестів, виконання аудиторних та поза аудиторних контрольних робіт.

Модульний контроль за окремий заліковий модуль морже здійснюватися як під час проведення останнього семінарського або практичного заняття в межах окремого залікового модуля, так і у вигляді проведення модульної контрольної роботи (МКР), якщо це окремо передбачено змістом робочої навчальної програми. Переважна форма проведення модульного контролю – виконання за встановленим кафедрою порядком тестових завдань, які повинні бути представлені в повному обсязі у робочій навчальній програмі або видані у вигляді окремих матеріалів.

Підсумковий модульний контроль є відображенням рівня опрацювання студентом теоретичного та практичного матеріалу, рівня засвоєння ним вказаного матеріалу. Підсумковий модульний контроль відображає результат накопичення студентом балів (від 1 до 100 балів) в процесі поточної навчальної діяльності.

Повний і остаточний підсумок вивчення студентами навчальної дисципліни здійснюється під час семестрового (академічного) контролю. При семестровому контролі враховуються результати всіх попередніх видів контролю вивчення навчальної дисципліни.

Загальна підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виводиться із суми балів за поточну успішність та залік.

На семестровий (академічний) контроль графіком навчальним процесом передбачено по одному тижню в кожному семестрі.

Перелік питань для семестрового контролю, що охоплює зміст навчальної дисципліни та виноситься на семестровий (академічний) контроль, наводиться в робочій навчальній програмі (розділ «Перелік питань до підсумкового контролю знань студентів»).

9.2. Засоби контролю знань студентів

ВИРІШИТИ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ:

Вибрати одну правильну відповідь:

1 Наука -це:

а) сфера людської діяльності, яка направлена на вироблення та систематизування нових знань про природу, суспільство, мислення та пізнання навколишнього світу;

б) результат цієї діяльності — система отриманих наукових знань, одна із форм суспільної свідомості, соціальний інститут;

в) спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення якого-небудь явища або процесу.

2. Під методом розуміють:

а) систему правил і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей природи, суспільства, мислення, інструмент для відкриття об’єктивних законів дійсності;

б) науково обґрунтовані припущення, висунуті для пояснення якого-небудь процесу, які після перевірки можуть виявитися щирими або помилковими;

в) сферу людської діяльності, яка направлена на вироблення та систематизування нових знань про природу, суспільство, мислення та пізнання навколишнього світу.

3.Гіпотеза — це:

а) науково обґрунтовані припущення, висунуті для пояснення якого-небудь процесу, які після перевірки можуть виявитися щирими або помилковими;

б) система правил і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей природи, суспільства, мислення, інструмент для відкриття об’єктивних законів дійсності;

в) визначення конкретного об’єкта й всебічне, достовірне вивчення його структури, характеристик, зв’язків на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також одержання корисних для діяльності людини результатів, впровадження у виробництво й одержання ефекту.

4. Під метою наукового дослідження розуміють:

а) визначення конкретного об’єкта й всебічне, достовірне вивчення його структури, характеристик, зв’язків на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також одержання корисних для діяльності людини результатів, впровадження у виробництво й одержання ефекту;

5. Спостереження це:

а) метод пізнання, при якому об’єкт вивчають без втручання в нього, фіксують, вимірюють лише властивості об’єкта, характер його зміни;

в) метод пізнання, у якому провадять не тільки спостереження й виміри, але й здійснюють перестановку, зміну об’єкта дослідження.

6. Експеримент це:

а) це найбільш загальний емпіричний метод пізнання, у якому провадять не тільки спостереження й виміри, але й здійснюють перестановку, зміну об’єкта дослідження;

в) складне наукове завдання, що охоплює значну область дослідження й має перспективне значення.

7. Під проблемою розуміють:

а) складне наукове завдання, що охоплює значну область дослідження й має перспективне значення;

б) це наукове завдання, що охоплює певну область наукового дослідження;

в) це найбільш загальний емпіричний метод пізнання, у якому провадять не тільки спостереження й виміри, але й здійснюють перестановку, зміну об’єкта дослідження.

8. Що ми розуміємо під темою?

а) це наукове завдання, що охоплює певну область наукового дослідження;

б) складне наукове завдання, що охоплює значну область дослідження й має перспективне значення;

в) науково обґрунтовані припущення, висунуті для пояснення якого-небудь процесу, які після перевірки можуть виявитися щирими або помилковими.

9. У яких випадках уживається гіпотеза?

а) коли відомі факти недостатні для пояснення причинної залежності явища, а є потреба в тім, щоб його пояснити;коли факти складні й гіпотеза може принести користь, як узагальнення знань у цей момент, як вірний крок до роз’яснення їх; коли причини, що зробили або провадять факти, недоступні досвіду, а тим часом дії або слідства їх можуть бути досліджувані;

б) коли факти складні й гіпотеза може принести користь, як узагальнення знань у цей момент, як вірний крок до роз’яснення їх;

в) коли причини, що зробили або провадять факти, недоступні досвіду, а тим часом дії або слідства їх можуть бути досліджувані.

10. Вимоги до сучасних гіпотез;

а) принципова перевірка запропонованої гіпотези;

б) принципова перевірка запропонованої гіпотези; максимальна спільність, володіння передбаченістю; принципова (логічна) простота;спадкоємний зв’язок висунутої гіпотези з попереднім знанням;

в) принципова (логічна) простота;спадкоємний зв’язок висунутої гіпотези з попереднім знанням.

11. Процес побудови гіпотези:

а) відкриття якого-небудь явище або класу однорідних явищ, причину існування, вивчення цього явища або класу явищ за допомогою досвідів, доступних спостережень, формулювання гіпотези, визначення одного або декількох можливих слідств, перевірка того, наскільки ці слідства відповідають фактам дійсності;

б) побудова ряду суджень, які ставляться до певного предмета або питання, ідуть одне за іншим так, що з попередніх суджень із необхідністю або високою ймовірністю випливають інші, а в результаті виходить відповідь на поставлене питання;

в) формулювання гіпотези, визначення одного або декількох можливих слідств.

13. Альтернатива це:

а) кожна із двох або декількох що виключають друг друга можливостей, вибір між цими можливостями;

б) складні факти й гіпотеза можуть принести користь, як узагальнення знань у цей момент, як вірний крок до роз’яснення їх;

в) принципова (логічна) простота;спадкоємний зв’язок висунутої гіпотези з попереднім знанням.

14. Науковий аналіз:

а) спосіб пізнання об’єктивної дійсності;

б) називається ряд суджень, які ставляться до певного предмета або питання, ідуть одне за іншим так, що з попередніх суджень із необхідністю або високою ймовірністю випливають інші, а в результаті виходить відповідь на поставлене питання;

в) принципова (логічна) простота;спадкоємний зв’язок висунутої гіпотези з попереднім знанням.

15. Міркування це:

а) називається ряд суджень, які ставляться до певного предмета або питання, ідуть одне за іншим так, що з попередніх суджень із необхідністю або високою ймовірністю випливають інші, а в результаті виходить відповідь на поставлене питання;

в) називається ряд суджень, які ставляться до певного предмета або питання, ідуть одне за іншим так, що з попередніх суджень із необхідністю або високою ймовірністю випливають інші, а в результаті виходить відповідь на поставлене питання.

16. Що таке умовивід?

а) це форма мислення, у якій з одного або декількох істинних суджень на підставі певних правил висновку виходить нове судження;

б) є прості або складні судження;

в) перехід від загального знання до частки

17. Елементами умовиводу являються:

а) прості або складні судження;

б) це форма мислення, у якій з одного або декількох істинних суджень на підставі певних правил висновку виходить нове судження;

в) посилки й висновки виражають знання однакового ступеня спільності, тобто від частки до частки.

18. По ступені спільності й спрямованості логічного слідства розрізняють:

а) дедуктивні умовиводи, індуктивні, умовиводу за аналогією;

б) математичні, біологічні, медичні, правові;

в) метатеоретичні.

19. Залежно від рівня пізнання виділяють такі методи рівнів:

а) емпіричні, теоретичні, мета теоретичні;

б) дедуктивні, індуктивні, за аналогією;

в) емпіричні.

20. Порівняння це:

а) встановлення розходження між об’єктами матеріального світу або знаходження в них загального;

б) це знаходження числа, що визначає кількісне співвідношення однотипних об’єктів або їхніх параметрів, що характеризують ті або інші властивості;

в) це фізичний процес визначення чисельного значення деякої величини шляхом порівняння з еталоном.

21. Аксіоматичним методом дослідження являється:

а) це метод дослідження і побудови наукової теорії, за якими її базові положення приймаються за вихідні аксіоми, а всі інші виводяться з них шляхом міркування за певними логічними правилами;

б) встановлення розходження між об’єктами матеріального світу або знаходження в них загального;

в) це фізичний процес визначення чисельного значення деякої величини шляхом порівняння з еталоном.

22. Що таке формалізація ?

а) це певний перехід від реального об’єкту дослідження до його знакової моделі, у процесі якого всі змістові терміни і твердження теорії замінюються логічними або математичними символами і формулами;

б) це метод дослідження і побудови наукової теорії;

в) це знаходження числа, що визначає кількісне співвідношення однотипних об’єктів або їхніх параметрів, що характеризують ті або інші властивості.

23. На чому базуються методи експертних оцінок?

а) базуються на збиранні та систематизації як індивідуальних, так і колективних оцінок, аналізуються і «об’єктивуються» їхні суб’єктивні оцінки за допомогою спеціальних процедур;

б) концепцією цих методів є припущення про безперервність розвитку більшості процесів реального життя;

в) різноманітні методи за допомогою яких здійснюється побудова і дослідження прогностичних моделей об’єкта прогнозування.

24. Методи екстраполяції це:

а) концепцією цих методів є припущення про безперервність розвитку більшості процесів реального життя;

б) базуються на збиранні та систематизації як індивідуальних, так і колективних оцінок, аналізуються і «об’єктивуються» їхні суб’єктивні оцінки за допомогою спеціальних процедур;

25. Методи моделювання –

а) різноманітні методи за допомогою яких здійснюється побудова і дослідження прогностичних моделей об’єкта прогнозування;

б) процес конструювання математичної моделі реальної системи;

в) концепцією цих методів є припущення про безперервність розвитку більшості процесів реального життя.

26. Під сценарієм майбутнього розуміють:

а) історико-системну модель соціального чи бісоціального розвитку;

б) перевірку, наскільки проект в галузі наукових досліджень і розробок узгоджуються з факторами, які діють на основні показники моделі;

в) процес конструювання математичної моделі реальної системи з наступним дослідженням і проведенням експериментів на цій моделі.

27. Метод матричного (табличного) моделювання –

а) спосіб перевірки того, наскільки проект в галузі наукових досліджень і розробок узгоджуються з факторами, які діють на основні показники моделі;

б) процес конструювання математичної моделі реальної системи з наступним дослідженням і проведенням експериментів на цій моделі;

в) припущення про безперервність розвитку більшості процесів реального життя.

28. Технікою дослідження являється:

а) сукупність спеціальних прийомів для використання того або іншого методу;

в) перевірка, наскільки проект в галузі наукових досліджень і розробок узгоджуються з факторами, які діють на основні показники моделі.

29. Процедура дослідження полягає в:

а) певна послідовність дій, спосіб організації дослідження;

б) сукупність способів і прийомів пізнання;

в) загальна методологія, універсальна стосовно всіх наук і в зміст якої входять всі методи пізнання.

30. Методика це:

а) сукупність способів і прийомів пізнання;

б) вчення про науковий метод пізнання;

в) певна послідовність дій, спосіб організації дослідження.

31. Коли вживається поняття «методологія»?

а) сукупність методів, застосовних у якій-небудь сфері діяльності (науки, політики);

б) вчення про науковий метод пізнання;

в) сукупність методів, застосовних у якій-небудь сфері діяльності (науки, політики); вчення про науковий метод пізнання.

32. Скільки існує рівнів методології?

а) три;

б) чотири;

в) один.

33. Загальна методологія це:

а) загальна методологія, універсальна стосовно всіх наук і в зміст якої входять всі методи пізнання;

б) методологія наукового дослідження для груп родинних наук, що утворить загальні, приватні й загальнонаукові методи пізнання;

в) методологія наукових досліджень конкретної науки, у зміст якої включають загальні загальнонаукові, частки, спеціальні методи пізнання.

34. Системний підхід це:

а) коли науковий аналіз об’єкта здійснюється не ізольовано, а як складне ціле, розглядається не тільки будова й властивість об’єктів, але й зв’язку його частин, підсистем, їхні функції і їхній взаємозв’язок з навколишнім світом;

б) у зміст включають загальні загальнонаукові, частки, спеціальні методи пізнання;

35. Які стадії мають дослідження?

а) вибір проблеми;знайомство з існуючими рішеннями;обґрунтована відмова від існуючих рішень;перебір різних варіантів рішень; рішення;

б) вибір проблеми;

в) перебір різних варіантів рішень.

36. Дедуктивний спосіб —

а) спосіб дослідження, при якому приватні положення виводяться із загальних;

б) спосіб дослідження, при якому по приватних фактах і явищам установлюються загальні принципи й закони;

в) спосіб наукового дослідження, при якому явище розчленовується на складові частини.

37. Індуктивний спосіб

а) спосіб дослідження, при якому по приватних фактах і явищам установлюються загальні принципи й закони;

б) спосіб дослідження, при якому приватні положення виводяться із загальних;

в) спосіб наукового дослідження, що полягає в дослідженні явища в цілому, на основі об’єднання зв’язаних один з одним елементів у єдине ціле.

38. Аналіз це:

а) спосіб наукового дослідження, при якому явище розчленовується на складові частини;

б) відволікання від другорядних фактор з метою зосередження на найважливіших особливостях досліджуваного явища;

в) спосіб дослідження, при якому по приватних фактах і явищам установлюються загальні принципи й закони.

39. Синтезом називають:

а) спосіб наукового дослідження, що полягає в дослідженні явища в цілому, на основі об’єднання зв’язаних один з одним елементів у єдине ціле;

б) спосіб наукового дослідження, при якому явище розчленовується на складові частини;

в) це безперервний процес уточнення старих і розкриття нових, раніше невідомих сторін дійсності.

40. Абстрагування це:

а) відволікання від другорядних фактор з метою зосередження на найважливіших особливостях досліджуваного явища;

б) необхідність при аналізі розглянути велику кількість фактів;

в) складання у відомості основних процесів явища до формул і спеціальної символіки.

41. Формалізація полягає в:

а) складанні у відомості основних процесів явища до формул і спеціальної символіки;

б) необхідність при аналізі розглянути велику кількість фактів;

в) відволікання від другорядних фактор з метою зосередження на найважливіших особливостях досліджуваного явища.

42. Людське пізнання –

а) це безперервний процес уточнення старих і розкриття нових, раніше невідомих сторін дійсності;

б) сукупність прийомів і методів для вивчення складних об’єктів систем, що представляють собою складну сукупність взаємодіючих між собою елементів;

в) форма мислення, за допомогою якої думка наводиться на яке-небудь загальне правило, загальне положення, властивим всім одиничним предметам якого-небудь класу.

43. Під системним аналізом розуміють:

а) сукупність прийомів і методів для вивчення складних об’єктів систем, що представляють собою складну сукупність взаємодіючих між собою елементів;

б) форма мислення, за допомогою якої думка наводиться на яке-небудь загальне правило, загальне положення, властивим всім одиничним предметам якого-небудь класу;

в) складанні у відомості основних процесів явища до формул і спеціальної символіки.

44. Індукція це:

а) форма мислення, за допомогою якої думка наводиться на яке-небудь загальне правило, загальне положення, властивим всім одиничним предметам якого-небудь класу;

б) це перехід від загального до частки;

в) коли з подібності деяких ознак двох або декількох предметів, явищ дійсності, які в цілому різні, робиться висновок про подібність інших ознак цих предметів, явищ.

45. В скількох видах виступає індуктивний умовивід ?

а) двох;

б) трьох;

в) чотирьох.

ПІДГОТУВАТИ ТЕЗИ НА СТУДЕНТСЬКУ НАУКОВУ КОНФЕРЕНЦІЮ:

Ø Возможности принципа "верификации" в теоретических и отраслевых юридических науках.

Ø Значение аналитической философии для юридической науки и юридической техники.

Ø Герменевтический характер юридической науки.

Ø Проблема исторического возраста юридической науки

Ø Юридическое познание как деятельность, различные стили и образы юридического познания

ПІДГОТУВАТИ ЕМПІРИЧНИЙ МАТЕРІАЛ ТА ПЛАН ДЛЯ НАПИСАННЯ НАУКОВОЇ СТАТТІ (СПІЛЬНО ІЗ ВИКЛАДАЧЕМ)