Частина 5. Досягнення характерника.

Праця характерника.

Сутність фізичного світу. Світ, в якому ми зараз живемо дуже практичний. Чим більше людина працює, тим більшу винагороду вона отримає у майбутньому.

Винагорода є завжди. Немає такої праці, за яку б людина не отримала винагороду. Але людина нічого не отримує, якщо вона нічого не робить.

Відношення до праці. Головне для характерника не сама праця, а те, як він її виконує.

Пропорційність винагороди. Кожна праця має свою винагороду. Тому характерник ніколи не виконує якусь працю з простого ентузіазму. З кожної праці він завжди отримує зиск: фінансовий, досвід, нове вміння тощо.

Талант та працьовитість. Народитися талановитою людиною замало. Потрібно народитися також і працьовитою. Тому що талант без наполегливої праці є просто потенційною можливістю. А характерник – це людина, яка свої вродженні таланти максимально втілює у житті. Ледарів серед характерників не буває.

Два способи. Є два способи досягнення мети у житті. Перший – це самовіддана праця, другий – розвинута уява. Ці два способи хоч і розглядаються окремо, але не можуть існувати нерозривно один від одного. Правильна уява – це дуже енергоємний та важкий процес, який потребує величезної кількості інформації про світ, глибоких знань та достатнього розвитку внутрішньої структури людини. А самовіддана та тривала праця - це інструмент досягнення мети, яку людина поставила перед собою за допомоги уяви.

Моральність. Внутрішні моральні принципи людини завжди відбиваються на її праці на загальне благо, а також на її професії. І якщо вони співпадають, то людина буде щасливою. Справжній характерник – щаслива людина.

Гроші. Людина, яка виконує свою працю тільки заради грошей, безповоротно витрачає свою енергію. Зароблені гроші рано або пізно будуть витрачені, а разом з ними буде витрачені вся енергія, яку вклала в них людина. Характерник завжди виконує таку працю, яка компенсує його енергетичні затрати на матеріальному, моральному та психологічному рівні.

Запас енергії. Характерник ніколи не витрачає свою внутрішню силу до кінця. Він так будує свій енергообмін, щоб мати кілька джерел надходження енергії. Є така англійська приказка: «Не кладіть всі яйця в один кошик». Справжній характерник завжди має кілька справ у своєму житті, які допомагають йому налагодити безперебійний енергетичний обмін у духовній, емоціональній та фізичній сферах.

Досконалість характерника.

Правильна праця. Характерник зажди намагається виконати працю правильно. Це його щире бажання, через яке він пропускає все, що робить у своєму житті.

Процес. Коли характерник виконує якусь роботу, то часто його цікавить не результат праці, а сама праця, процес. Саме нагорода «в» самій дії, а не «від» неї. Це те, що люди називають «служінням».

Досконалість. В любій справі, за яку береться характерник, він намагається досягнути досконалості. Хоча в деяких речах він не може її досягти, але він все одно намагається це зробити. Навіть якщо його наполегливість не дає явних результатів в теперішньому житті, в наступних втіленнях досягнути поставленої мети буде набагато легше.

Якість. У кожного характерника є обов’язок перед самим собою – стати добрим майстром своєї справи. Тільки правильно зрозумійте цей вислів. Стати не «великою», «впливовою» або «успішною» людиною, а майстром високої якості. Бо якість – це найважливіша риса характерника. Характерник зажди робить все якісно, з самовіддачею, відповідальністю та майстерністю.

Стійкість характерника.

Образ мислення. Страждання людини головним чином є результатом його образу думок. Емоції – це плід правильного або неправильного мислення. Щоб уникнути негативних емоцій від своїх думок, є один рецепт. «Якщо не можеш змінити обставини, зміни своє відношення до них»[24].

Поразка. Поразка – це те, що присутнє тільки в вашому розумі. Ніхто не може потерпіти поразки, поки не прийме цю поразку як реальність. Бо поразка – це всього лише тимчасовий стан вашого розуму, це внутрішнє покарання за неправильний хід думок. Але з іншої сторони поразка для людини, яка свідомо самовдосконалюється, - це вагомий стимул до збільшення зусиль у досягненні поставленої мети. Якщо людина признає, що обставини склалися не дуже добре, це вказує їй на те, що вона зробила щось не так. Тому поразки для характерника служать вказівниками для переосмислення своїх дій на Шляху.

Сила духу. Якщо охарактеризувати поразку як стан свідомості людини, то говорять, що «вона впала духом». Тобто успіх або поразка – це не те, що з людиною відбувається, а те, що вона відчуває всередині себе. Сильні духом ніколи не зазнають поразок.

Очікування. Є такий афоризм: очікування смерті – гірше за саму смерть[25]. Страждання само по собі не так руйнівно діє на розум людини, як передчуття цих страждань. Тому саме велике страждання – це очікування чогось негативного або непоправимого. Точки зору езотерики очікування свого майбутнього є формою програмування цього майбутнього. Характерник так бачить своє майбутнє, щоб максимально запрограмувати позитивний розвиток подій свого життя.

Людини є те, про що вона думає. Те, що людина думає про себе, про навколишній світ, про Всесвіт, в кінці кінців, обумовлює те, ким вона стане і як складається її наступне життя. Думки, які народжує людина, поступово цементують навколо неї простір та формують відповідний до її уявлень навколишній світ. Доля кожної людини напряму залежить від народжених нею думок.

Перепони. Перепони на Шляху характерництва будуть завжди. І чим більше їх буде, тим скоріше людина досягне бажаного результату. Бо справжній Характерник бачить в кожній перепоні не тільки протидію своїм намірам, а також засіб для їх досягнення.

Мужність. Мужність характерника є тією рухомою силою, яка допомагає йому постійно рухатися вперед. Скільки б не було перепон на Шляху, скільки б невдач не спіткало його у житті – він знову і знову встає, розправляє плечі і сміливо йде назустріч новим випробуванням. Шлях характерництва – тільки для мужніх.

Оптимізм. Справжній характерник знає, що все що відбувається навколо нього, насправді відбувається тільки в його свідомості. А раз це так, то через свою свідомість він може керувати оточуючим світом. По-перше, всі перемоги або поразки він вважає результатом свого мислення. А по-друге, оптимізм, як переважаюча риса, стає його основною рисою характеру. Тільки він допоможе утримувати позитивний настрій розуму та знаходити творчий підхід у вирішенні всіх життєвих проблем.

Мета життя характерника.

Мета - це життя, життя - це мета. Основною метою життя характерника є розвиток особистості. Особистість намагання досягнути нових вершин у тих справах, якими вона займається, що надає змісту її життя у Всесвіті. У той же час, життя у фізичному світі – це інструмент для формування особистості.

Віра у свої мрії. Характерник діє з та живе за принципом: кожна мрія може втілитися у життя. Якщо в людині немає такої впевненості, то вона завжди буде «шукати причини, а не можливості»[26].

Невдачі не можуть бути причиною для відмови від своїх мрій. Характерник кожну свою невдачу сприймає як підказку у вдосконаленні методів та способів, які він використовує для досягнення своєї мети. Як сказав Фрідріх Ніцше[27]: «Все, що нас не вбиває, робить нас сильнішими».

Не думай про винагороду. Характерник досягає результатів у своїй діяльності тому, що він чітко розуміє що і для чого він робить. Його не хвилює винагорода за його дії, а правильність та ефективність методів, якими він досягає мети. Кінцева винагорода життя характерника – це його особистість.

Думка – це річ цілком матеріальна. Характерник знає, що кожна народжена людиною думка намагається матеріалізувати закладену в ній ідею у нашому фізичному світі. І тільки від господаря залежить її успіх у цьому процесі. Характерник прикладає всіх зусиль, щоб його думки досягли своєї матеріалізації.

Поступовість. Одного миттєвого бажання для реалізації думки недостатньо. Закони Всесвіту перестрибнути неможливо. Тільки поетапність та поступовість дій принесе успіх на Шляху характерництва.

Відношення до своїх мрій. Висота поставленої перед людиною мети визначає кількість необхідних зусиль для її досягнення. За одне життя можна досягнути тільки того, що було закладено в нього у всіх попередніх. Бо те, ким є людина сьогодні, - це результат того, про що вона думала у минулих втіленнях.

Тримайся своїх мрій. Характерник завжди намагається думати тільки про те, чого він хоче досягти. У той же час, він старається не думати про те, що чого він не хоче зустріти у своєму житті.

Віра характерника.

Сила віри характерників. Характерництво жорстко не прив’язано до якогось релігійного напрямку або конфесії. Віра характерника – це реальний зв’язок людини у земному втіленні з Вищими Силами Всесвіту, незалежно від того, як вони називаються. Бо головне у характерництві не назви та ритуали, а реальна сила людського духу.

Віра та вчинки. Віра, яка не підкріплена прямими вчинками в її рамках, мертва.

Віра та користь. Якщо віра людини не має на меті загальне благо, від цієї віри потрібно відректися. Щастя однієї групи людей за рахунок нещастя інших – це блюзнірство та обман.

Віра та думки. Думкам, які підкріплені щирої вірою, не страшні ніякі перешкоди.

Справжня віра. По-справжньому сильна віра – це такий стан людського духу, коли шлях від народження думки до її матеріалізації йде на секунди. Цього можна досягнути тільки самодисципліною та самовдосконаленням.

Успіхи характерника.

Успіх та удача. Успіх – це не удача, удача – це не успіх. Успіх – це результат наполегливої праці. Удача – не більше ніж збіг обставин. Справжній характерник ніколи не надіється на удачу, а тільки на результати своєї праці.

Досягнення успіху. Характерник досягає успіхів тоді, коли зроблена ним підготовча праця зустрічається з можливостями. Можливості зустрічаються у житті не кожен день. Тому характерник своєю щоденною працею готується до зустрічі тих можливостей, які можуть виникнути на його життєвому шляху з великою вірогідністю.

Прагнення до успіху. Успіх приходить до тих, хто намагається його досягнути. Під лежачий камінь вода не тече. Щоденна праця над собою – найкоротший шлях до успіху.

Шлях до успіху. Людина рухається до успіху не тоді, коли займається простими роздумами, а коли постійно пізнає свої можливості на шляху самовдосконалення.

Ціна успіху. Кожен успіх має свою ціну. Інколи, щоб отримати щось у житті, потрібно від чогось відмовитись. На шляху до своїх успіхів справжній характерник тримається золотої середини між тим, що він отримує, і між тим, що він втрачає.

Кінцева мета успіху. Успіх – це не кінцева мета у саморозвитку характерника. Досягнення успіху не означає, що подорож закінчена. Кожен невеличкий успіх є фундаментом для більш грандіозного наступного успіху. І так до безкінечності. Бо той, хто зупиняється на своїх досягненнях, неодмінно починає деградувати і втрачати досягнуті рубежі.

Ключ до успіху. До любого успіху у житті є тільки один ключ – наполегливість. Силу духу людського можна здобути і підтримувати тільки щоденними тренуваннями та постійними зусиллями.