Порівняльний аналіз основних ознак і атрибутів техногенної цивілізації і традиційного суспільства

Типи цивілізації
Традиційне суспільство	Техногенна цивілізація
Динаміка соціальних перетворень
Повільний темп соціального розвитку (сторіччя і тисячоріччя)	Украй швидкий темп соціоекономічногого і соціополітичного розвитку (десятиріччя)
Сприйняття часу
Циклічне (“немає нічого нового під Сонцем, що було, те і буде”)	Осьове (стріла часу, від минулого до майбутнього)
Сприйнятливість до чужорідних впливів
Закрите суспільство	Відкрите суспільство
Цінності і пріоритети
Сталість, стійкість, безпека	Новизна, поліпшення якості життя, соціальний і науково-технологічний прогрес
Психологія
Соціальний статус і психологічні характеристики індивідуума визначаються його приналежністю до певної соціальної спільноти, корпорації; щастя – гармонія відносин індивідуума і суспільства	Автономна, здатна до саморозвитку на основі вільного вибору особистості; щастя – воля

Закінчення табл. 1

Відносини індивідуума і суспільства
Домінування колективістських інтересів над індивідуальними; благо суспільства – вище за все	Пріоритет індивідуальних інтересів над суспільними, суспільне благо досягається на основі діяльності самостійних його членів
ПРИРОДА І ДЖЕРЕЛА ВЛАДИ
Влада має трансцендентальне, божественне походження і є успадкованою від предків ознакою[1]. Влада розуміється, насамперед, як здатність контролювати поведінку суб'єктів (інших людей)	Влада визначається системою комунікативних зв'язків між людьми, володіння владою є результатом соціального контракту, джерело влади -знання. Влада розуміється, насамперед, як здатність контролювати властивості та вплив об'єктів (явищ і процесів)
Політична організація
Тяжіння до авторитарної ієрархічної схеми організації суспільства	Тяжіння до демократичної схеми організації суспільства
Соціальна структура
Суспільство – єдиний організм, де кожен його член виконує соціальну роль, успадковану від предків	Суспільство – самоорганізована система, що формується на основі спонтанних зв'язків між його членами. Кожен індивідуум може грати різні соціальні ролі в залежності від часу і обставин
Економіка і політика
Господарський механізм побудований по типу простого відтворення. Влада не асоціюється безпосередньо з нагромадженням капіталу	Господарський механізм заснований на розширеному відтворенні. Влада і капітал асоційовані один з одним

Підсумуємо.

Традиційне суспільство – стабільне, жорстко структуроване соціальне утворення, у якому кожен індивідуум виконує соціальні функції і має психологічні характеристики, “запрограмовані” його приналежністю до певної корпорації, причому саме членство в корпорації, як правило, спадкоємне. Традиційне суспільство пристосоване до відносно вузького діапазону культурно-екологічного середовища і реагує на його зміни по типу “виклик – відповідь”.

Техногенна цивілізація – тип суспільства (соціуму), організація якого ґрунтується на формуванні спонтанних зв'язків між автономними особистостями, що мають право і можливість (звичайно, не абсолютну) здійснення вільного вибору своєї соціальної ролі. Життєздатність техногенної цивілізації визначається зростаючими потужністю і масштабами цілеспрямованої діяльності з перетворення природи у відповідність своїм інтересам і потребам. Ця діяльність реалізується як результат індивідуальної активності самостійних індивідуумів, що кооперують свої зусилля в загальних інтересах.

Розширення контролю над соціоприродним середовищем викликає до життя потребу в розробці все нових способів впливу на середовище.

Технологія– усвідомлені і систематизовані способи цілеспрямованої людської діяльності, що включають у себе:

а) сукупність знань про ефективні, раціональні, систематизовані способи досягнення поставлених цілей з перетворення природи і культури;

б)діяльність, у ході якої здійснюється реалізація цих знань для рішення конкретних завдань;

в) технологічні процеси– побудовані на раціональній основі способи і засоби перетворення речовин, енергії та інформації, методи організації і керування виробництвом.

Головною передумовою прогресу технології є розширення систематизованих об'єктивних знань про Природу, Суспільство і Людину, тобто, власне, наука. Таким чином, якщо пізнання в традиційному суспільстві було “уплетене” у тканину виробничого процесу, то в техногенній цивілізації спостерігається випереджальний розвиток науки і технології щодо суспільства й економіки. Наука, одночасно, – передумова, рушійна сила і результат генезису і розвитку техногенної цивілізації.

Не дивно, що донедавна ядром ідеології цього типу цивілізації були, безумовно, два постулати:

технологічний детермінізм – у рівнянні соціальної еволюції розвиток науки і технології є незалежними змінними, а розвиток суспільства й економіки – похідні від них;

технологічний імператив– усе, що не суперечить даним науки і можливо технічно, рано чи пізно буде реалізовано в практичній діяльності людства.