Хвилинний спаринг по правилам втф
Хосінсуль – техніка самозахисту.
На вибір екзаменатора.
Кьок па (розбивання):
1 техніка ногою і 1 рукою на вибір комісії і учня.
Акробатика:
На вибір екзаменатора.
Тестування фізичної підготовленості:
Згинання і розгинання рук в упорі лежачи;
Підйом у сід з положення лежачи. ( кількість раз відповідно до віку і статі спортсмена).
Повне знання правил змагань ВТФ. Фаховість в наданні першої медичної допомоги.
Теоретичні питання.
Будь-які з даної програми або додатково згідно вимог атестаційної комісії.
Словник корейських термінів
Загальні назви і терміни
ТХЕКВОНДО – шлях руки і ноги;
КУК КІ - прапор;
ПХУМСЕ - формальний комплекс;
КЬОРУГІ - вільний спаринг;
ЧЖАН – частина, відрізок;
МАЧЬО-КЬОРУГІ – умовний поєдинок;
СУЛЬ - техніка;
ЧЖІРУГІ СУЛЬ - техніка ударів кулаком;
ЧІРУГІ СУЛЬ - техніка колючих ударів руками;
ЧІГІ СУЛЬ - техніка хльостаючи ударів;
МАККІ СУЛЬ - техніка блоків;
ЧАГІ СУЛЬ - техніка ударів ногами;
ХОСІН СУЛЬ - техніка самооборони;
ТІК СУЛЬ ПУМ ЙОНГ - спеціальна техніка;
КЬОК ПА - розбивання предметів;
КІХАП - короткий концентруючий вигук;
ДОЧЖАН - зал для тренування (він же ДОДЯНГ - площадка для проведення змагань);
КИП (КУП) - учнівський ступінь (з 10 по 1-ий);
ДАН - майстерський ступінь (з 1 по 9 - ий);
ПУМ - дитячий майстерський ступінь (з 1 по 3 - й);
КОН КІК - атакуюча серія ударів;
ХАН БОН (ТУ БОН, СЕ БОН) КЬОРУГІ – умовний поєдинок на 1 (2, 3) кроки.
Команди
ЧЖУН БІ - приготуватись;
СІЧЖАК - старт, почати; (дж-j)
КИМАН - стоп, закінчити;
ЧАРЬОТ - струнко;
ПАРО (БАРО) - повернутись у вихідне положення;
ТВІРО ТОРА - кругом, поворот кругом на 180 градусів;
ПАЛЬБАКХО - зміна позиції;
СЬО - стояти (вільно);
КЬОНЕ - поклін;
КАЛЛЬО - пауза,
КЕСОК - продовжити;
ЧОН - синій;
ХОН - червоний;
КЬОН ГО - попередження;
КАМ ЧЖЬОН - штрафний бал;
ХЕЧЬОН - раунд;
СУН - перемога;
ТВЕ ЧАН - дискваліфікація;
КУРЬО Е МАЧОСО – рух по порядку (на рахунок);
КУРЬО ОПЧІ – рух у вільному порядку (без рахунку).
Рівні і Напрямки
РІВНІ:
ОЛЬГУЛЬ - верхній (голова і шия);
МОМТОН - середній (від ключиці до пупка);
АРЕ - нижній (нижче пояса).
НАПРЯМКИ:
АП – передній, прямий;
АПЕ - вперед;
ЙОП - в сторону;
ТВІТ - назад;
АН - всередину (ззовні всередину);
БАККАТ – ззовні (зсередини назовні);
НЕРЬО - вниз (зверху вниз);
НОПІ - вверх (знизу вверх);
ДОЛЛЬО - по кругу (круговий);
СЕВО - вертикально (вертикальний плоский);
ПАРО - протилежний;
ПАНДЕ - односторонній;
ОРИН - право (правосторонній);
ВЕН - ліво (лівосторонній);
ОЛЛЬО - висхідний.
Терміни застосовувані у назвах
СОГІ - стійка, позиція;
МАККІ - захист, блокування;
ЧАГІ - удар ногою;
ЧЖІРУГІ - удар проникаючий;
ЧІРУГІ - удар колючий;
ЧІГІ - удар хльостаючий;
ХУРЬО – хлист, батіг;
МІРО - поштовх;
МОК - шия;
ТОК - підборідок;
МОМ - тулуб (корпус);
МОМДОЛЛЬО - поворот корпуса;
ТВІО - стрибок;
КОДИРО - підтримка;
ХЕЧЬО - клин, (розсувати);
ЧЖЕЧЬО - перевернутий (навпаки);
МЕ - основа;
ТИН (ДУН) - тильна сторона;
ТУРРО – піднімати;
КОК КІ - удар із захватом;
ОЛЛІГІ - підйом (піднімати);
ТАРІ-ХУРІГІ – рух, який рве (мах) по окружності;
ОТКОРО - хрестоподібний;
ЧЕТТАРІ - одночасно;
БАВІ - гора;
МІЛГІ - рухати (зрушувати);
КАВІ - ножиці;
ЧЖАГИН - маленький;
КИМГАН - діамант;
КИН (КУН) - великий;
ЧОГІ - шарнір;
МОНГЕ - зашморг, ярмо;
ПЬОДЖОК - ціль;
САНТИЛЬ – у вигляді гори;
ХВАНСО - коров'ячі роги;
ТОНМІЛГІ - щось кругле, затиснуте в руках;
ЧЖЕБІПУМ - поза ластівки;
КЬОПСОН - положення одна над іншою кисті рук;
БО ЧЖУМОК – лодоня, яка прикриває кулак (східна форма привітання);
ВЕСАНТИЛЬ – «самотня гора»
ПОМ - тигр;
ХАКТАРІ - журавель;
КАЛЬЧЖЕБІ - захват шиї, прийом удушення;
СЕВО - вертикальний (плоский);
ОПО - горизонтальний (плоский);
ПЬОН - плоский.
Рухи (переміщення)
ЧАЧЖІНБАЛЬ - швидке переміщення;
МІКОРИМБАЛЬ – ковзання (проїзд);
ЧОН ЧЖІН – рух вперед (наступ);
ПУ ЧЖІН – рух назад (відступ);
ПІЧАГІ – ухил від удару;
ОМГЬО ДІДІГІ – рух однієї ноги на місце іншої;
МОМ ОМДІГІ - переміщення корпуса;
МОМДОЛЛЬО – обертання корпуса;
МОКПЬО - напрямок;
ТОЛЬГЕ - обертання, поворот;
ПІКЬО СОГІ - відхід, переміщення;
ПАН ЯН БАКУГІ - зміна напрямку;
КЮ ДЕ ХЕСО - зміна напрямку;
Ударні і блокуючі частини тіла
ПОЛОЖЕННЯ РУКИ (КИСТІ):
ПХАЛЬ – рука;
ЧЖУМОК - кулак;
ТИН ЧЖУМОК (ДУН ЧЖУМОК) - тильна сторона кулака;
МЕ-ЧЖУМОК - основа кулака (зі сторони мізинця);
СОН - кисть;
ПАТАНСОН (БАТАНСОН) - основа лодоні;
СОННАЛЬ - ребро лодоні (зі сторони мізинця);
СОННАЛЬ ДИН - ребро лодоні (зі сторони великого пальця);
СОНКИТ (СОНКУТ) - кінчики пальців;
ПХАЛЬМОК - передпліччя;
АН ПХАЛЬ МОК - передпліччя зі сторони великого пальця;
БАККАТ ПХАЛЬ МОК- передпліччя зі сторони мізинця;
ПАМ ЧЖУМОК – кулак з виставленною вперед фалангою середнього пальця;
ПХАЛЬ КУП - лікоть.
ПОЛОЖЕННЯ НОГИ (СТОПИ):
ПАЛЬ (БАЛЬ) – нога, стопа;
ПАЛЬ НАЛЬ - ребро стопи зі сторони мізинця;
ПАЛЬ НАЛЬ-ДИН - ребро стопи зі сторони великого пальця;
ПАЛЬ БАДАК – підошвенна поверхня стопи;
АП ЧУК - передня частина підошви стопи під суглобами пальців;
ТВІТ ЧХУК - п'ятка зі сторони підошви;
ТВІТ КУМ ЧІ - п'ятка зі сторони аххілесового сухожилля;
МУРИП (МУРУП) - коліно.
Стійки і Положення
СТІЙКИ:
МОА СОГІ - стійка готовності;
ЧАРЬОТ СОГІ - стійка привітання;
ПЬОНХІ СОГІ - відкрита стійка;
НАРАНХІ СОГІ - паралельна стійка;
ЧЖУЧУМ СОГІ - широка стійка (стійка наїзника);
АП СОГІ - передня висока стійка;
АП КУБІ - передня низька стійка-випад;
ТВІТ КУБІ - задня низька стійка;
ПОМ СОГІ - стійка «тигра»;
ХАК ТАРІ СОГІ - стійка на одній нозі;
КОА СОГІ - стійка зі схрещеними ногами.
КЬОРУГІ ЧАСО – бойова стійка
ОГИМ СОГІ – як хак тарі согі тільки піднята нога впираться підйомом стопи у підколінний згиб опорної ноги.
ПОЛОЖЕННЯ:
ЧЖУНБІ ЧАСО - вихідне положенне готовності;
ЧЖУНБІ СОГІ - основна стійка готовності;
КІБОН ЧЖУНБІ - основне положення готовності рук;
КЬОРУГІ ЧЖУНБІ - спарингове положення готовності;
ЧЖАГИН ДОЛЬ ЧОГІ - положення готовності при якому один кулак знаходиться над іншим;
ЧЖЕБІПУМ - положення польоту ластівки;
БО ЧЖУМОК – східна форма привітання (права кисть в кулаку, а ліва зверху захвачує, накриває праву);
ТОН МІЛГІ ЧЖУНБІ - положення готовності з відкритими руками;
КЬОП СОН ЧЖУНБІ – положення миролюбності, при якому дві долоні одна над одною утворюють кут, який показує вниз.
Удари руками (кулак, кисть, лікоть)
КУЛАКОМ
ЧЖУМОК ЧЖІРУГІ - прямий удар кулаком вперед;
ХАН БОН ЧЖУМОК ЧЖІРУГІ - одиночний удар кулаком;
ТУ БОН ЧЖУМОК ЧЖІРУГІ - два почерзі наносячих удари кулаками;
САМ БОН ЧЖУМОК ЧЖІРУГІ - три почерзі наносячих удари кулаками;
ТУ ЧЖУМОК ЧЖІРУГІ - удар двома кулаками одночасно;
ЧЖУМОК ПАРО ЧЖІРУГІ - удар кулаком, різнойменній висунутій вперед нозі;
ЧЖУМОК ПАНДЕ ЧЖІРУГІ - удар кулаком, однойменній висунутій вперед нозі;
ЧЖУМОК ЧЕТТАРІ ЧЖІРУГІ - удар одночасно двома кулаками із положення чжагин доль чогі;
ЧЖУМОК ЙОП ЧЖІРУГІ - удар кулаком в сторону;
ЧЖУМОК СЕВО ЧЖІРУГІ - удар вертикальним кулаком;
ЧЖУМОК ЧЖЕЧЬО ЧЖІРУГІ - удар перевернутим кулаком;
ЧЖУМОК ДОЛЛЬО ЧЖІРУГІ - удар кулаком по кругу;
КУН ДОЛЬ ЧОГІ - удар кулаком по малій окружності;
ТИН ЧЖУМОК АП ЧІГІ - удар тильною стороною кулака вперед;
ТИН ЧЖУМОК БАККАТ ЧІГІ - удар тильною стороною кулака в сторону;
МЕ ЧЖУМОК ЧІГІ - удар основою кулака.
РОЗКРИТОЮ КИСТЮ
ПЬОН СОНКИТ СЕВО ЧІРУГІ - удар кінчиками пальців (вертикально поставленій лодоні);
ПЬОН СОНКИТ ОПО ЧІРУГІ - удар кінчиками пальців (лодонею вниз);
ПЬОН СОНКИТ ЧЖЕЧЬО ЧРІУГІ - удар кінчиками пальців (лодонею вверх);
АН СОННАЛЬ ЧІГІ - удар ребром лодоні всередину;
БАККАТ СОННАЛЬ ЧІГІ - удар ребром лодоні назовні;
СОННАЛЬ ДИН АН ЧІГІ - удар ребром лодоні зі сторони великого пальца всередину;
ПАТАНСОН ЧІГІ - удар основою лодоні.
ЛІКТЕМ
ПХАЛЬКУП ЧІГІ - удар ліктем;
ПХАЛЬКУП ОЛЛЬО ЧІГІ - удар ліктем вверх;
ПХАЛЬКУП ДОЛЛЬО ЧІГІ - удар ліктем по кругу;
ПХАЛЬКУП ЙОП ЧІГІ - удар ліктем в сторону;
ПХАЛЬКУП ТВІТ ЧІГІ - удар ліктем назад;
МОНГЕ ЧІГІ - задушливий удар (виконується одразу двома ліктями).
Удари ногами в тхеквондо
УДАРИ НОГАМИ:
АП ЧАГІ - удар ногою вперед;
МІРО ЧАГІ - поштовх всією стопою;
НЕРЬО ЧАГІ - удар ногою зверху вниз;
АН НЕРЬО ЧАГІ - удар ногою зверху вниз зовні всередину;
БАККАТ НЕРЬО ЧАГІ - удар ногою зверху вниз зсередини назовні;
ДОЛЛЬО ЧАГІ - удар ногою по окружності всередину;
АП ДОЛЛЬО ЧАГІ - удар ногою по окружності вперед і вверх, без виносу коліна за вісь атаки;
ПАНДАЛЬ ЧАГІ - удар ногою під кутом 45о всередину із виносом коліна за вісь атаки;
БІТУРО ЧАГІ - удар ногою по малій окружності ззовні;
ТВІТ ЧАГІ - удар ногою назад;
СЕВО АН ЧАГІ - вертикальний удар ногою ззовні всередину;
СЕВО БАККАТ ЧАГІ - вертикальний удар ногою зсередини назовні;
ХУРЬО ЧАГІ – удар-хльост ногою;
МОМДОЛЛЬО ХУРЬО ЧАГІ – удар-хльост ногою з обертом корпуса;
МУРИП-ЧІГІ - удар коліном;
ПАЛЬ ОЛЛІГІ - прямий мах ногою;
ТАРІ ХУРІГІ – круговий мах ногою;
АН ТАРІ ХУРІГІ - круговий мах ногою всередину.
БАККАТ ТАРІ ХУРІГІ - круговий мах ногою ззовні.
СКЛАДОВІ
АП ПАЛЬ ЧАГІ - удар спереду ноги, яка стоїть;
ТВІТ ПАЛЬ ЧАГІ - удар ззаду ноги, яка стоїть;
АН ЧАГІ - удар ногою всередину;
БАККАТ ЧАГІ - удар ногою назовні;
АП ЧУК ЧАГІ - удар подушечками пальців;
ТВІТ ЧУК ЧАГІ - удар п'яткою;
ТВІТ КУМЧІ ЧАГІ - удар п'яткою зі сторони ахіллесового сухожилля;
ПАЛЬ БАДАК ЧАГІ - удар всією стопою;
ПАЛЬ НАЛЬ ЧАГІ - удар ребром стопи;
ПАЛЬ ДИН ЧАГІ - удар підйомом стопи;
ТВІО ЧАГІ - удар ногою в стрибку;
МОМДОЛЛЬО ЧАГІ - удар ногою з розворотом корпуса;
ТВІРО ТОРА ЧАГІ - удар з поворотом через спину;
ТУБАЛЬ ДАН САН ЧАГІ - подвійний удар ногами в стрибку (удари наносятся по черзі);
МОДУБАЛЬ ЧАГІ - подвійний удар ногами в стрибку (удари наносятся одночасно);
ТВІО МОМДОЛЛЬО ЧАГІ - удар ногою в стрибку з поворотом корпуса;
ТВІО АП ТОРА ЧАГІ - удар ногою в стрибку з розворотом вперед;
ТВІО ТВІРО ТОРА ЧАГІ - удар ногою в стрибку з розворотом через спину;
КУЛЛО-ЧАГІ - обманний удар (фінт);
КАВІ ЧАГІ - удар ногами у формі ножиць (горизонтально);
НОПХІ ЧАГІ - удар ногами у формі ножиць (вертикально);
КЮО ДУ ЧАГІ - зміна ударів ногою без постановки ноги на стопу;
САМ БОН ЯН ЧАГІ - стрибкова атака у трьох напрямках;
ЯН БАЛЬ ЧАГІ – удар ногами у різні сторони в стрибку.