Варіанти для контрольної роботи студентам заочної форми навчання
Попередні зауваження: контрольна робота виконується державною мовою, обсяг надрукованої на принтері роботи – не більше 15 сторінок (Word версії 7/97-2001 на форматі A4 шрифтом Times New Roman, кегль 14, написання світле, інтервал 1,5, 28-30 рядків на сторінку), титульний лист оформлюється згідно вимог навчальної частини, на титульний лист виноситься варіант контрольної роботи, виклад кожної з трьох тем закінчується короткими висновками у яких зазначається суть викладеного матеріалу. На останній сторінці контрольної роботи зазначається перелік використаних джерел.
Перелік україномовних сайтів, де можна знайти для опрацювання та використання студентські реферати з зазначених тем – www.ukrreferat.com, www.referatov.com.ua, www.5baliv.com.ua.
Посилання для скачування рекомендованого підручника з філософії у старости групи. Будь-які інші електронні версії підручників, монографій або статей з зазначених тем можна знайти по пошуковим системам.
Студент обирає номер варіанту контрольної роботи відповідно до свого номеру у списку групи в навчальному журналі.
Варіант № 1
Світогляд, його структура, функції та типи.
Поворот до мови у сучасній аналітичній філософії. Мова як необхідний елемент життєдіяльності людини у Вітгенштейна.
Пізнання як предмет філософського аналізу. Чуттєве та раціональне в пізнанні.
Варіант № 2
Предмет філософії. Споріднене та відмінне філософського знання з наукою та мистецтвом.
Критичний раціоналізм Поппера як заперечення позитивіської концепції фактів. Принцип фальсифікації як ознака наукового знання.
Методологія наукового пізнання. Формалізація, аксіоматичний та гіпотетико-дедуктивний методи.
Варіант № 3
Соціальні та ідейні передумови виникнення філософії.
Зсув філософського інтересу з проблеми співвідношення фактів та теорії на дослідження ролі соціальних чинників у розвитку науки у представників філософії науки. Конвенціалізм Пуанкаре. Теорія наукових революцій Куна.
Проблема істини в пізнанні. Абсолютна та відносна істини. Оцінка та істина.
Варіант № 4
Функції філософії у суспільстві та культурі.
Особливості філософії прагматизму. Принцип практичності у пізнанні за Пірсом. Принцип корисності Джемса у вирішенні проблеми істинності знання. Принцип інструменталізму Дьюї у розгляді пізнання як пристосування людини до мінливого середовища.
Визначення цінностей у філософії. Об`єктивіська та суб`єктивіська концепції цінностей.
Варіант № 5
Західний та східний типи філософування. Проблема відмінності та єдності філософських традицій.
Початок традиції ірраціоналізму у некласичній філософії. Критика раціоналізму Керкегором. Волюнтаризм Шопенгауєра.
Класифікація цінностей. Цінності моральні та духовні. Функції цінностей. Оцінка та істина.
Варіант № 6
Особливості філософії у Давній Індії. Пошук шляхів самовдосконалення людини у класичних та некласичних школах давньоіндійської філософії.
Особливості філософії життя. Віталізм та перспективізм Ніцше. Поняття часу у концепції творчої еволюції Бергсона як потоку незворотної послідовності подій.
Вчення про природу людини у філософській антропології. Невід`ємні ознаки людського.
Варіант № 7
Особливості філософії у Давньому Китаї. Морально-етична проблематика конфуціанства та пошуки місця людини у світі в даосизмі.
Особливості феноменологічної філософії. Методологічний принцип феноменологічної редукції, ідея інтенціональності свідомості та концепція інтерсуб`єктивного «життєвого світу» у Гуссерля.
Проблема походження людини у філософській антропології. Космічна, біологічна та культурна еволюція.
Варіант № 8
Основні проблеми давньогрецької натурфілософії.
Особливості філософії екзистенціалізму. Розуміюче буття людини у світі як основа фундаментальної онтології Гайдеггера. Розуміння свободи як вибору самого себе у Сартра. Принцип відкритості екзистенції до комунікації у Ясперса.
Біологічне та соціальне в людині. Вплив культури на становлення людини.
Варіант № 9
Проблема людини у давньогрецькій філософії. Ідейне протистояння Сократа, Платона та Арістотеля із софістами.
Дохристиянські витоки української філософії. Логічні судження Анахарсиса Скіфського. Велесова книга
Сфери буття людини у філософській антропології. Співвідношення понять «тіло», «соціальність», «культура».
Варіант № 10
Вплив християнства на середньовічну філософію. Розвиток філософії на засадах релігійного світогляду. Догматизм, авторитаризм та традиціоналізм середньовічної філософії.
Філософська думка часів Київської Русі. Міфопоетичний характер та кордоцентризм філософування києворуських мислителів.
Поняття культури та її сутнісних начал у філософії. Ознаки та властивості культури.
Варіант № 11
Патристика як один з основних етапів розвитку середньовічної філософії. Погляди Августина на Історію та його аналіз Часу через внутрішні переживання людини.
Філософія українського Відродження та бароко. Теорія пізнання Гізеля. Натурфілософія Прокоповича. Раціоналізм Щербацького.
Проблема кризи сучасної культури. Погляди Гардіні на кризу сучасної культури як «втрати гуманного».
Варіант № 12
Особливості філософії епохи Відродження. Пробудження інтересу до Особи. Геліоцентрична картина світу Коперника.
Філософські погляди Сковороди. Принцип універсального алегоризму та антитетичний метод філософування. Принцип двонатурності світу та ідея трьох світів як передумови вирішення проблеми щасливого буття людини.
Філософський аналіз феномену релігії. Релігія як форма осмислення людиною проблем власного існування за Фроммом. Авторитарні та гуманістичні релігії.
Варіант № 13
Суттєві ознаки Наукової революції XVI – XVII ст. Розвиток філософії Нового часу на засадах наукового світогляду.
Філософія Просвітництва в Україні. Просвітницька традиція у поглядах Новицького та Міхневича.
Філософський аналіз буття Бога. Проблематизація у філософії доказів існування Бога.
Варіант № 14
Основна проблематика емпіризму у філософії Нового часу. Метод індукції Бекона та його критика «привидів» розуму. Механіцизм Гоббса та сенсуалізм Локка.
Філософія української національної ідеї. Позитивізм і соціалізм як світоглядна основа поглядів Драгоманова та Франка.
Філософський аналіз природи суспільства. Соціальність як діяльне спілкування людей. Форми організації суспільного буття.
Варіант № 15
Основна проблематика раціоналізму у філософії Нового часу. Вчення Декарта про метод. Свобода як усвідомлена необхідність у Спінози.
Проблема буття у філософії. Матеріалістична, ідеалістична та некласична концепції буття.
Філософський аналіз природи нації. Географічний, етнічний, культурний, історичний, психологічний та економічний чинники формування націй.
Варіант № 16
Особливості філософії Просвітництва. Механіцизм та натуралізм у поглядах на природу та людину Дідро та Ламетрі. Віра в науку та соціальний прогрес, критика релігії Вольтером та Гольбахом.
Підстави існування світу у філософській онтології. Натурально-об`єктивіська традиція трактування світу як сукупності матеріального сущого.
Історичний процес як філософська проблема. Лінійний та нелінійний підходи до історичного процесу у філософській думці.
Варіант № 17
Зсув філософського інтересу з Природи до Історії та Культури у німецькій класичній філософії. Критицизм Канта, суб`єктивний ідеалізм Фіхте, об`єктивний ідеалізм Шеллінга.
Проблема окреслення сфери буття світу у онтології. Сфери буття як горизонт у якому дається будь-який предмет у феноменології.
Сутність права у філософії. Співвідношення права та закону. Свобода людини як передумова буття права.
Варіант 18
Філософія марксизму як один із перших виявів некласичної філософії. Матеріалістичне переосмислення гегелівської діалектики. Матеріалістичне розуміння історії.
Основні категорії онтології. Субстанція. Простір і час. Причинність. Діалектика парних категорій.
Поняття правової держави у філософському аналізі. Розрізнення понять «держава» і «суспільство» як передумова концепції громадянського суспільства у філософії.
Варіант № 19
Філософія позитивізму як прояв наукового світогляду, що намагається звести існування людини до буття речі серед інших речей. Основні ідеї позитивізму у творчості Конта, Мілля та Спенсера.
Філософський аналіз свідомості. Свідомість в контексті відношень людини до світу і до власного тіла.
Філософський аналіз наслідків науково-технічного прогресу. Техніка та історія людства. Виділення технічних епох у Мамфорда.
Варіант № 20
Зведення філософії до методології наукового пізнання у представників «другої хвилі» позитивізму. Радикальний емпіризм Маха та принцип верифікації в логічному позитивізмі.
Виникнення свідомості. Властивості свідомості та її структура.
Філософський аналіз питання про походження техніки та її взаємозв`язок з природою та суспільством. Концепції технологічного та ціннісного детермінізму розвитку техніки.
Варіант № 21
Схоластика як один з основних етапів розвитку середньовічної філософії. Суперечка про природу загальних понять між реалістами і номіналістами.
Особливості філософії Просвітництва. Теорія суспільного договору Руссо та вчення про вплив природних чинників на розвиток суспільства Монтеск`є.
Зсув філософського інтересу з проблеми співвідношення фактів та теорії на дослідження ролі соціальних чинників у розвитку науки у представників філософії науки. Змагання дослідницьких програм у Лакатоса. Релятивізм Фейерабенда як заперечення позитивіського ідеалу наукового знання.
Варіант № 22
Особливості філософії епохи Відродження. Єдність Бога та Природи у поглядах Бруно та діалектика Миколи Кузанського.
Філософія романтизму в Україні. Ідеї нації та історизму у творчості Гоголя. «Філософія серця» як характеристика поглядів діячів Кирило-Мефодієвського братства та Юркевича.
Теорія відчуження у марксизмі. Суперечливість методологічних підходів марксизму у тлумаченні природи людини.
Варіант № 23
Зсув філософського інтересу з Природи до Історії та Культури у німецькій класичній філософії. Філософська система Гегеля та антропологія Фейєрбаха.
Створення віртуальної реальності та моделювання можливих світів як проблема сучасної філософської онтології.
Проблема «штучного інтелекту» у моделях майбутнього людства.
Варіант № 24
Когерентна, кореспондентна та прагматиська концепції істини.
Філософія української національної ідеї. Інтегральний націоналізм Донцова. Проблема держави та влади у Липинського.
Вчення Вернадського про «ноосферу» як екологічний імператив розвитку людства.
Варіант 25
Підстави існування світу у філософській онтології. Культурологічно-суб`єктивіська традиція конституювання світу в діяльності суб`єкта і в культурі.
Вчення Лейбніца про монади та його плюралістичний світогляд.
Сфера підсвідомого як регулятивний чинник поведінки людини у психоаналізі Фрейда.
Варіант № 26
Суб`єктивізм Берклі та скептицизм Юма у пізнанні.
Співвідношення понять «людина», «індивід», «особа», «індивідуальність» у філософській антропології.
Проблема окреслення сфери буття світу у онтології. Реальне та ідеальне буття у Гартмана.