Перелік обов’язкових видів робіт, що підлягають оцінці в балах
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
І контрольні завдання до виконання семінарських занять
| з дисципліни | «Філософія» |
| для студентів | 1,2 курсу |
| найменування галузі | 0305 – Економіка та підприємництво |
| напряму підготовки | 6.030510 – Товарознавство і торговельне підприємництво |
| найменування галузі | 0513 – Хімічна технологія та інженерія |
| напряму підготовки | 6.051301 – Хімічна технологія (Хімічна технологія неорганічних речовин) |
| напряму підготовки | 6.051301 – Хімічна технологія (Хімічна технологія органічних речовин) |
| напряму підготовки | 6.051301 – Хімічна технологія (Текстильна хімія і опоряджувальні виробництва) |
| найменування галузі | 0516 – Текстильна та легка промисловість |
| напряму підготовки | 6.051601 – Технологія та дизайн текстильних матеріалів (Технологія та дизайн тканин) |
| напряму підготовки | 6.051601 – Технологія та дизайн текстильних матеріалів (Прядіння натуральних і хімічних волокон) |
| напряму підготовки | 6.051602 – Технологія виробів легкої промисловості |
| найменування галузі | 0517 – Харчова промисловість та переробка сільськогосподарської продукції |
| напряму підготовки | 6.051701 – Харчова технологія та інженерія (Технології продуктів бродіння і виноробства) |
| напряму підготовки | 6.051701 – Харчова технологія та інженерія (Технології зберігання, консервування та переробки плодів і овочів) |
| факультету | технології та дизайну |
Херсон 2014
Методичні рекомендації до виконання семінарських занять з дисципліни «Філософія» для студентів факультету машинобудування напрямів підготовки 6.030510 – Товарознавство і торговельне підприємництво; 6.051301 – Хімічна технологія (Хімічна технологія неорганічних речовин); 6.051301 – Хімічна технологія (Хімічна технологія органічних речовин); 6.051301 – Хімічна технологія (Текстильна хімія і опоряджувальні виробництва); 6.051601 – Технологія та дизайн текстильних матеріалів (Технологія та дизайн тканин); 6.051601 – Технологія та дизайн текстильних матеріалів (Прядіння натуральних і хімічних волокон); 6.051602 – Технологія виробів легкої промисловості; 6.051701 – Харчова технологія та інженерія (Технології продуктів бродіння і виноробства); 6.051701 – Харчова технологія та інженерія (Технології зберігання, консервування та переробки плодів і овочів).
Укладачі: к.філос.н., доцент Романовський О.О.,
к.істор.н., доцент Кругла Н.А.,
к.істор.н., доцент Ватуля Ю.О.,
старший викладачВладімирова Л.А.,
кількість сторінок 154.
Рецензент: д.політ.н., професор Семенченко Ф.Г.
Затверджено
на засіданні кафедри
філософії, політології і права
протокол № 6від« 13 » січня 2014 р.
Зав. кафедри_____________Семенченко Ф.Г.
Відповідальна за випуск Момоток О.М.
ВСТУП
Філософія як фундаментальна дисципліна у той самий час є складовою частиною широкого кола філософських дисциплін, які згідно з державними стандартами вищої освіти в Україні повинні обов’язково вивчати студенти всіх факультетів та форм навчання. Адже в сучасних умовах все більше зростають вимоги до знань студентів у галузі суспільно-гуманітарної підготовки.
Філософія як складне духовне утворення і суспільно-історичне явище життя людей не завжди вкладається в одно значні визначення і характеристики. Актуальність численних проблем, які мають філософське підґрунтя, визначається тим, що для їх розв’язання потрібне наукове світобачення і світорозуміння.
У формуванні останніх важлива роль належить викладачам філософії, їх знанням і переконанням. Студенти повинні глибоко опанувати курс філософії, чітко розуміти і орієнтуватися в складній сучасній плюралістичній філософській ситуації, зважаючи на те, що кількість філософських напрямів зростає. Останнє викликане особливостями ситуації культури постмодерну, яка має глибоке філософське підґрунтя. Саме тому плюралізм філософування підриває корені тисячоліттями існуючої філософської культури.
Філософія – це складний соціально-культурний феномен, властивий історії людства на всіх етапах її розвитку, і тому потребує ґрунтовного наукового вивчення. Оволодіння конкретно науковими знаннями також є необхідною умовою зростання рівня освіченості та культури фахівця будь-якого профілю, якщо ці знання спираються на систему філософсько-світоглядних ідей і цінностей особистості.
Навчальний курс „Філософія” дозволяє студентам здобути необхідні систематизовані знання з філософії, психології, соціології та релігії.
Метою викладання навчальної дисципліни «Філософія» є формування і розвиток сучасної світоглядно-методологічної парадигми неможливе без філософії як теоретичної основи людського світобачення, без розуміння філософії як життєвого завдання. Тому в наш час значно зростає попит на оволодіння філософією як відповідним типом і способом мислення.
Філософія є однією з нормативних навчальних дисциплін. Вивчення курсу покликане забезпечити глибоке засвоєння специфіки філософського осягнення дійсності, високу світоглядно-методологічну культуру студентів. Курс „Філософія” дає можливість студентам отримати необхідні системи знань сучасного рівня розвитку світової філософії та оволодіти умінням застосовувати філософські знання в безпосередній практичній та науковій діяльності.
Головна мета курсу: надання знань з філософії як світогляду людини, або сукупності поглядів на світ в цілому та ставлення людини до цього світу, в розумінні онтологічних, гносеологічних, аксіологічних, соціальних проблем буття.
Основними завданнями вивчення дисципліни «Філософія» є:
- розширення кола знань про людину, природу, суспільство, культуру, цивілізацію;
- ознайомлення студентів із дослідженнями світової та української філософської думки, творчістю та особистостями видатних мислителів давнини і сучасності, основними філософськими школами та напрямками у їх історичному, простір, час, основні закономірності руху та розвитку, рівні, види та історичні типи світогляду, свідомість та її структуру;
- ознайомлення з основами теорії пізнання, філософською методологією та методологією наукових досліджень, колом проблем філософської аксіології та антропології;
- підвищення культурно-освітнього рівня, ерудиції та загальної культури мислення шляхом демонстрації концепцій світобудови та множини підходів до визначення сутності буття та місця людини в ньому, розгляду різних космологічних та космогонічних теорій, визначення характерних рис основних соціокультурних парадигм тощо;
- закріплення навичок аналітичного мислення, розвиток вміння висловлювати та аргументувати власні думки, міркувати послідовно та логічно правильно, вести діалог і полеміку;
- світоглядна підготовка, яка передбачає не лише передачу знань, але й формування філософського світосприйняття, гуманістичних ціннісних настанов та орієнтацій, ідеалів добра та справедливості, а також національної самосвідомості.
Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні знати:
- предмет, структуру, категоріальний апарат і науковий статус філософі етапи розвитку світової філософії, історію виникнення та розвитку вітчизняної філософської думки;
- основний зміст усіх розділів, напрямки історико-філософської думки, класичну і сучасну вітчизняну та світову філософію;
- особливості філософського способу мислення, основні філософськи принципи та першоджерела.
вміти:
- ідентифікувати філософськи тексти з певними поглядами;
- на основі ґрунтовного, фундаментального знання філософії опанувати самостійний стиль мислення;
- засвоїти специфіку філософського осягнення дійсності;
- аргументовано формулювати свою власну світоглядну позицію;
- застосувати набуті знання при аналізі наглядних проблем сьогодення, розуміння суспільства як само організованої системи;
- трансформувати філософські знання на проблеми економічної теорії й практики, аналізувати соціально-економічні проблеми буття;
- ставити питання філософського рівня, аналізувати їх і акумулювати їх в рефератах, виступах на семінарах, доповідях та наукових студентських конференціях.
Мета семінарів – реалізувати набуті знання, вміння і навички у практичній діяльності.
Завдання семінарських занять – навчитися:
· застосовувати знання з філософії на практиці;
· поглибити теоретичні знання, отримані на лекціях;
· писати наукові статті і доповіді.
Основою для підготовки студентів до семінарських занять є тематичні плани. При підготовці до семінарського заняття студент повинен всебічно розглянути і засвоїти питання, що були предметом лекції та винесені на практичний розгляд, а саме:
· ознайомитись з планом семінарського заняття та переліком навчальної літератури, наведеним наприкінці плану;
· перевірити наявність попереднього конспекту лекції;
· підготувати запитання до викладача з теми семінарського заняття;
· підготувати статті з проблемних питань за темою семінару.
У процесі підготовки студент має чітко усвідомити зміст питань, що виносяться на обговорення, довести свою думку щодо них або пропозиції з удосконалення змісту запитань.
Позитивним моментом підготовки до семінарських занять є написання студентами рефератів, спроба написання наукових статей, змістовних доповідей.
Під час семінарського заняття викладач оцінює усні та/або письмові відповіді студентів, підготовлені доповіді, реферати, участь у дискусіях і ділових іграх, уміння доводити власні думки, захищати свою позицію.
Особлива увага з боку викладача приділяється вирішенню конкретних практичних ситуацій. Студент не обмежується лише відповіддю “так” або “ні”, її обов’язково треба обґрунтувати. Практичні завдання складені таким чином, що будь-яка відповідь, навіть якщо вона суперечить відповіді на теж запитання іншого студента, є дискусійною і має право на доказ, і коли її буде доведено, заслуговує на те, щоб бути правильною.
Оцінки, отримані на семінарських заняттях, враховуються в підсумковій оцінці з дисципліни.
Підготовка студентів до семінарських занять потребує:
· опрацювання лекційного матеріалу з обов’язковим вивченням запропонованих викладачем визначень, підготовки
· відповідей на питання, які розглядатимуться на семінарі;
· написання реферативних робіт та складання переліку питань, що, на думку студентів, недостатньо висвітлені в наукових працях чи на попередній лекції для їх чіткого засвоєння;
· з метою кращого засвоєння матеріалу конспектування важливих для студента питань.
РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ ЗА ТЕМАМИ В ТЕМАТИЧНОМУ ПЛАНІ
| Назви змістових модулів і тем | Кількість годин | |||||||||
| денна форма | заочна форма | |||||||||
| усього | у тому числі | усього | у тому числі | |||||||
| л | сем | інд | с. р. / з них інд. | л | сем | інд | с.р. | |||
| Модуль 1 | ||||||||||
| Змістовий модуль 1.Філософія, її гуманістичний сенс та призначення. Історичні типи філософії. | ||||||||||
| Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві | - | 4/2 | 2 | - | - | 4 | ||||
| Тема 2. Філософія античного світу | - | 4/2 | - | 2 | - | 4 | ||||
| Тема 3. Філософія Середньовічного суспільства | - | 4/2 | - | - | - | 4 | ||||
| Тема 4. Філософія Відродження та реформації | - | 4/2 | - | - | - | 4 | ||||
| Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва | - | 4/2 | - | - | - | 4 | ||||
| Тема 6.Німецька класична філософія та марксизм | - | 4/2 | - | - | - | 6 | ||||
| Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні | - | - | 4/2 | - | - | - | 4 | |||
| Тема 8. Сучасна світова філософія | - | 4/2 | - | - | - | 6 | ||||
| Виконання модульної контрольної роботи № 1 | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| Разом за змістовим модулем 1 | - | 32/16 | 40 | - | ||||||
| Змістовий модуль 2.Філософське розумінні світу. | ||||||||||
| Тема 9. Онтологія | - | 4/2 | 2 | 2 | - | 6 | ||||
| Тема 10. Гносеологія | - | 4/2 | - | 2 | - | 8 | ||||
| Тема 11. Антропологія | - | 4/2 | - | - | - | 4 | ||||
| Тема 12.Соціальна філософія | - | - | 7/3 | - | - | - | 4 | |||
| Виконання модульної контрольної роботи № 2 | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| Разом за змістовим модулем 2 | - | 19/9 | 28 | - | ||||||
| Контрольна робота (ЗФН) | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| Екзамен | - | - | - | - | - | - | - | - | ||
| Разом | 51/25 |
Теми семінарських занять
| № з/п | Назва теми | Кількість годин |
| 1. | Тема 1. Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві | |
| 2. | Тема 2. Філософія античного світу | |
| 3. | Тема 3. Філософія Середньовічного суспільства | |
| 4. | Тема 4. Філософія Відродження та реформації | |
| 5. | Тема 5. Філософія Нового часу та доби Просвітництва | |
| 6. | Тема 6.Німецька класична філософія та марксизм | |
| 7. | Тема 7. Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні | |
| 8. | Тема 8. Сучасна світова філософія | |
| 9. | Виконання модульної контрольної роботи № 1 | |
| 10. | Тема 9. Онтологія | |
| 11. | Тема 10. Гносеологія | |
| 12. | Тема 11. Антропологія | |
| 13. | Тема 12.Соціальна філософія | |
| 14. | Виконання модульної контрольної роботи № 2 | |
| РАЗОМ |
КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ
Оцінювання знань студентів з навчальної дисципліни здійснюється на основі результатів поточного модульного контролю (ПМК) або підсумкового контролю знань – екзамен. ПМК здійснюється за накопичувальною системою як системною і систематичною оцінкою дій та продуктів дій студента над завданнями з кожної теми дисципліни протягом всього навчального періоду в діапазоні від 0 до 100 балів включно, згідно з варіантом 3.
Об’єктами ПМК є:
- системність роботи студента на практичних заняттях;
- виконання завдань для самостійного опрацювання (опрацювання теоретичного матеріалу у формі тестування, перевірки конспекту, включення питань в завдання модульної контрольної роботи);
- виконання модульної контрольної роботи: завдання модульної контрольної роботи включає три теоретичних питання – максимально 20 балів;
- альтернативні завдання для підвищення рейтингу студента.
Студент має право не складати екзамен і отримати оцінку за результатами ПМК, якщо він виконав всі види навчальної роботи без порушення встановлених термінів і отримав позитивну (за національною шкалою) підсумкову оцінку.
Якщо студент отримав незадовільну оцінку або не згоден з оцінкою за результатами ПМК, він повинен складати екзамен.
Завдання для здачі екзамену включає три теоретичних питання – загалом максимально 100 балів.
Перелік обов’язкових видів робіт, що підлягають оцінці в балах
| № п/п | Вид роботи за формами контролю | Змістовий модуль 1 | Змістовий модуль 2 | Всього | ||||||||||||
| 1. | Систематичність роботи на семінарських заняттях: | |||||||||||||||
| Тестування | ||||||||||||||||
| Активність на заняттях | ||||||||||||||||
| 2. | Виконання завдань для самостійного оцінювання | |||||||||||||||
| Складання конспекту | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | ||||
| 3. | Індивідуальна робота | |||||||||||||||
| Виконання індивідуальних завдань | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | 0,5 | ||||
| 4. | Виконання модульних контрольних робіт | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | - | |||
| Всього балів |
Шкала оцінювання: національна та ECTS
| Сума балів за всі види навчальної діяльності | Оцінка ECTS | Оцінка за національною шкалою для екзамену, курсової роботи |
| 90 – 100 | А | відмінно |
| 82 – 89 | В | добре |
| 74 – 81 | С | |
| 64 – 73 | D | задовільно |
| 60 – 63 | Е | |
| 35 – 59 | FX | незадовільно з можливістю повторного складання |
| 0 – 34 | F | незадовільно з обов’язковим повторним вивченням дисципліни |
Семінарське заняття № 1
Тема: «Філософія як світогляд, її призначення,
зміст і функції в суспільстві»
Філософське знання має свою специфіку, яка полягає в його плюралістичному, діалогічному й водночас толерантному стосовно інших точок зору характері. Зазначене дає змогу розглядати філософію як "мудрість", як знання "софійного" типу. Проте філософія є мудрістю лише "в ідеалі", реально ж вона є постійним прагненням до мудрості устремлінням до неї ( гр. "філософія" і означає любов до мудрості: "філео" - люблю, "софія" - мудрість). Цим і зумовлений процесуальний характер філософського знання, його діяльно - активний характер. Розглянута в цьому плані філософія виступає в ролі своєрідного мистецтва, вміння "вчити мислити", вміння читати "поліфонію смислів" тексту, вміння творчо, неповторно мислити.
"Множність" філософського знання і характеризує його як знання світоглядне. А що ж таке світогляд? У найелементарнішому розумінні слова - це найзагальніше усвідомлення людиною навколишнього світу, свого місця в ньому, свого ставлення і відношення до цього світу й до себе, своїх претензій і намірів що до світу та шляхів реалізації цих намірів. Отже, світогляд є певного роду знанням. Водночас - це не просте знання, а й оцінка людиною світу й самої себе.
Філософія є однією з форм суспільної свідомості, що розвинулась десь близько двох з половиною тисячоліть тому на базі первісної міфології, успадкувавши значною мірою в процесі розкладу останньої її світоглядні функції.
Філософія є знання загального, що зближує її з такою формою суспільної свідомості, як наука. Остання, як і філософія, відображає світ у загальних поняттях. Зближує філософію з наукою і те, що філософія прагне теоретично обґрунтувати свої положення, довести їх, виразити в теоретичній формі. Разом з наукою філософія відрізняється принципово і від релігії - форми суспільної свідомості, орієнтованої на непізнавальне «осяяння» сфери надприродного, потойбічного, «божественного» буття, яке внаслідок своєї неадекватності методам наукового, філософського та інших форм пізнання досягається лише в актах «безпосереднього переживання» її людською душею - віри.
Предметом філософії є світ у цілому (природа, суспільство і мислення) у своїх найзагальніших закономірностях, розглядуваний під кутом зору суб'єкт-об'єктного відношення. Інакше кажучи, предметом філософи є не світ сам по собі, не людина сама по собі, а відношення «людина - світ».
План
| 1. Поняття світогляду, його походження, структура, сутність та роль у житті людини. Світогляд і філософія. 2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія. Особливості історичного виникнення філософії. 3. Історія формування предмета філософії. Особливості філософського мислення. Сучасні концепції предмета філософії. 4. „Основне питання філософії” як філософська проблема. Форми вирішення основного питання філософії. 5. Основні методи філософії, їх характеристика. 6. Структура і функції філософії. Співвідношення філософії, науки і релігії. |
Мета вивчення теми:з’ясування місця філософії в системі людського пізнання та духовної діяльності, окреслення ролі філософського знання в життєвому самовизначенні людини, співвідношення філософії із іншими сферами інтелектуальної діяльності; осмислення провідних характерних особливостей філософського мислення; розкриття змісту, структури та функції філософії.