Називний відмінок з інфінітивом
(Nominatīvus cum infinitīvo)
Інфінітивний зворот nominatīvus cum infinitīvo – це залежна синтаксична конструкція пасивного стану, що складається з підмета, вираженого іменником, субстантивованим прикметником або займенником у nominatīvus та присудка, вираженого дієсловом в інфінітиві будь-якого часу. Якщо присудок є складним, то іменна частина теж стоїть у nominatīvus. Nominatīvus cum infinitīvoвиконує роль поширеного підмета. Nominatīvus виступає підметом речення і звороту, infinitīvus – логічним присудком звороту.
Інфінітивний зворот nominatīvus cum infinitīvo вживається після тих груп дієслів, що й аccusatīvus cum infinitīvo,тільки у пасивному стані.
Особливістю звороту nominatīvus cum infinitīvo є те, що дієслово, від якого залежить зворот, узгоджується з підметом в особі і числі головного речення. Перекладається підрядними додатковими або з’ясувальними реченнями зі сполучниками що або щоб.
Nominatīvus cum infinitīvo часто вживається після таких дієслів у пасивному стані:
1) dicor, trador, feror – говорять, що я ...
2) putor, iudĭcor, existĭmor – думають, що я ...
3) iubeor – велять, щоб я ...
4) vetor – забороняють, щоб я ...
5) prohibeor – перешкоджають, щоб я ...
6) sinor – дозволяють, щоб я ...
7) videor – здається, що я ...
8) habeor – вважають, що я ...
Примiтка. | У звороті особові займенники, що виступають у ролі підмета, опускаються і визначаються особовим закінченням дієслова-присудка: videor sсribĕre – здається, що я пишу vidēris scripsisse – здається, що ти написав vidētur scriptūrus esse – здається, що він напише vidēmur sсribĕre – здається, що ми пишемо videmĭni scripsisse – здається, що ми написали videntur scriptūri esse – здається, що вони напишуть |
1. Dicĭtur vita nostra brevis esse. – Кажуть, що наше життя – ко-ротке.
Putātur Cicĕro orātor clarissĭmus fuisse. – Вважають, що Цице-рон був найславнішим оратором. Qui tacet, consentīre vidētur. – Здається, хто мовчить, той по-годжується. Videntur milĭtes victūri esse. – Здається, що воїни переможуть.
Тексти
1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:
І. De Colosseo
Romae multas columnas, arcus, templa theatrăque antīqua delēta esse cuncti dolēmus. Notum est hodie quoque nonnullas reliquias Romae antīquae ostentāri posse. Homĭnes putant Romam urbem aeternam esse. Dicĭtur illud theātrum conservātum esse, quod Amphitheātrum Flavium nominabātur. Hoc amphitheātrum postea Colosseum appellātum esse ex colossea statua Nerōnis, quae hic collocāta erat, constat. Quo verbo nunc theātrum significātur. Scriptōres antīqui tradunt in Colosseo ludos magnifĭcos per centum dies perfectos esse. Quibus diēbus permultas bestias necātas esse notum est. Dicuntur alti muri eīus theātri, quod ovi formam habet, magnifĭcis columnis ornāti esse. Narrant Colosseum nimis amplum fuisse et a quinquaginta milĭbus Romanōrum complētum esse. Servos quoque iussu dominōrum pugnavisse constat.