Пояснювальна записка: мета і завдання курсу
РОБОЧА ПРОГРАМА
з навчальної дисципліни
«Аналітичної філософії»
для напряму_________7.02.03.01 – філософія_______
(номер, назва спеціальності або спеціальностей)
спеціалізації:
«Філософія»
Факультет _____філософсько-теологічний________________________________________
Кафедра ____філософії _______________________________________________
 | |
 Нормативні дані Форма навчання | Курс | Семестри | Всього годин | К-сть кредитів | Лекції (год) | Практичних (семінарських) (год) | Лабораторних (год) | Самостійна робота (год) | Розрахункові, графічні роботи (семестр) | Курсові роботи (семестр) | Заліки (семестр) | Екзамен (семестр) |
| Денна | 5С | - | - | - | - | - | ||||||
| Заочна | 5с |
Робоча програма складена на основі програми (типової) навчальної дисципліни «Аналітична філософія», затвердженої Вченою радою факультету (протокол №1 від 30.08. 2010)
Робоча програма складена ___к.ф.н., доц. Починок Б.В.________________________
(прізвище, ім'я, по батькові викладача, який відповідає за складання)
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри _філософії_____________
протокол № _1_ від "_30_" __серпня__ 2011 року
Завідувач кафедри філософії ___________/_проф._Марчук М.Г./
(підпис) (прізвище, ініціали)
Схвалено методичною радою філософсько-теологічного факультету
Протокол № 1 від "_30_ " _серпня__ 2011 року
Голова методичної ради
філософсько-теологічного факультету ____________/_ доц. Гасяк О.С._/
(підпис) (прізвище, ініціали)
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА: МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ
Аналітична філософія – один з провідних філософських напрямів останнього століття, який об`єднує різні течії, що дотримуються принципів раціоналізму і норм науковості точних наук. Нині дослідницькі настанови аналітичної філософії все більше освоюються науковим співтовариством, вони стають домінуючими в системі засобів міждисциплінарних досліджень, сприяючи інтегративним процесам в науці і філософії. Проте в нашій країні дослідження проблемного поля аналітичної філософії розпочалося лише в останні 2-3 десятиліття, а в навчальній літературі з філософії про неї й досі майже не згадується. З урахуванням цього при вивченні даного курсу ставиться метависвітлити широке коло питань, що стосується генези, сутності та функцій аналітичної філософії, її впливу на ріст методологічної культури філософських і конкретнонаукових досліджень. Для реалізації цієї мети передбачається розв`язання таких завдань:
1.Окреслити проблемне поле аналітичної філософії, її зв`язок з т.зв. “лінгвістичним поворотом” у філософії.
2.Розкрити специфіку аналітичної філософії як аналітичного руху і стилю філософування.
3.Проаналізувати теоретичні джерела і передумови виникнення аналітичної філософії.
4.Обгрунтувати статус аналітичної філософії як соціокультурного феномена.
5.Здійснити аналіз класичного і некласичного етапів в розвитку аналітичної філософії та її логічного і лінгвістичного напрямів.
6.З`ясувати причини суперечливого відношення аналітичної філософії до метафізики.
7.Продемонструвати евристичне значення принципів аналітично-філософського дослідження в гуманітарному пізнанні.
8.Розкрити світоглядно-методологічні засади аналітичної філософії науки і причини їх авторитету в науковому співтоваристві.
9.Виявити трансформацію аналітичної філософії в сучасних умовах та її інтеграцію з іншими філософськими течіями.
В процесі вивчення навчальної дисципліни “Аналітична філософія” студент має набути таких компетенцій:
Знати:
-особливості аналітичної філософії в аспекті її предметного поля, напрямів, методів філософування та функцій;
-соціокультурні, філософські, епістемні передумови виникнення аналітичної філософії та історичні етапи її розвитку;
-типологічну специфіку головних напрямів аналітичної філософії;
-характерні особливості аналітичної філософії на некласичному етапі її розвитку;
-причини суперечливого відношення аналітичної філософії до метафізики та гуманітарного пізнання;
-сутнісні ознаки аналітичного ідеалу науковості та його методологічний потенціал;
-статус аналітичної філософії в системі сучасних філософських і конкретнонаукових досліджень.
Розуміти:
-аналітичну філософію як соціокультурний і філософсько-епістемний феномен;
-системний характер передмов конституювання аналітичної філософії на початку ХХ ст.;
-причини утвердження аналітичної філософії як аналітичного руху і стилю мислення;
-підстави диференціації аналітичної філософії на логічний та лінгвістичний напрями у їх єдності та відмінності;
-сцієнтистсько-контекстуальні засади як негативного ставлення аналітичної філософії до метафізики та гуманітарного пізнання, так і реабілітація останніх;
-Особливості аналітичної філософії науки та причини її високого авторитету у науковому співтоваристві;
-іманентний потенціал аналітичної філософії як один з важливих чинників росту методологічної культури сучасних епістемних досліджень.
Уміти:
-визначити специфіку аналітичної філософії від споріднених з нею феноменології та герменевтики;
-проаналізувати теоретичні джерела аналітичної філософії, її укоріненість у сцієнтистських і раціоналістичних традиціях філософування;
-чітко диференціювати логічний та лінгвістичний способи аналізу та їх епістемні можливості й наслідки;
-експлікувати негативні та позитивні наслідки неоднозначного відношення аналітичної філософії до метафізики;
-використовувати принципи аналітичного філософування у дослідженнях тих чи інших проблем;
-довести евристичне значення настанов аналітичної філософії науки для підвищення методологічної культури сучасних досліджень;
-продемонструвати інтегративну місію аналітичної філософії в сучасних міждисциплінарних дослідженнях.
Література:
Аналітична філософія. Методичні рекомендації. / Починок Б.В. – Чернівці. “Рута”, 2005. – 43 с.