Соціально-філософський аспект держави, форм правління, державного устрою, політичних режимів
Основною складовою політичної системи суспільства е держава.
Держава – це сукупність взаємозв'язаних установ та організацій, які здійснюють управління суспільством.
Основні ознаки держави:
– наявність особливої системи органів і установ, що здійснюють функції державної влади;
– територіальний розподіл на райони, округи, штати, губернії та ін., на які поширюється юрисдикція цієї держави;
– наявність права, що закріплює систему норм, затверджених державою.
Щодо першої ознаки, слід підкреслити важливість структуризації державних органів залежно від виконуваних ними функцій. Як правило, має бути три гілки державної влади: законодавча, виконавча та судова. їм відповідають певні органи: органи законодавчої влади (парламент і відповідні органи на місцях), органи виконавчої влади (урядові заклади і установи на регіональному рівні) і, нарешті, органи судової влади, які здійснюють функцію судочинства.
Функції держави:
– регулювання економічних, соціальних, правових відносин;
– забезпечення функціонування політичної системи, що склалася;
– стягування податків;
– представництво інтересів держави в системі міжнародних інтересів;
– придушення опору соціальних груп, що перебувають в опозиції.
Держави розрізняються за формами правління. Форма правління відбиває принципи владних повноважень між різними гілками державної влади.
Основними формами правління є монархія або республіка.
Монархія являє собою необмежену владу однієї людини: короля, царя чи імператора. Ця форма правління характерна для феодального суспільства. Сьогодні майже 40 країн світу є монархіями. Виділяють такі різновиди монархій, як абсолютна і конституційна (Англія, Японія, Швеція, Норвегія та ін.)
Республіка передбачає наявність виборної влади. Історія знає аристократичні республіки, тобто коли влада хоча і виборна, але знаходиться в руках невеликої меншості імущого населення, і демократичні, коли в управлінні державою беруть участь трудящі маси.
Сучасні республіки можуть бути президентськими або парламентськими.
У президентській республіці незалежно від парламенту вибирається президент, який формує уряд. Останній несе відповідальність лише перед президентом. Він не відповідальний перед парламентом (наприклад у США).
У парламентській республіці президент вибирається парламентом. Уряд є відповідальним перед парламентом і очолюється не президентом, а прем'єр-міністром (наприклад, в Італії, Німеччині, Швейцарії та ін.).
Держави розрізняються також за формою державного устрою, тобто за внутрішнім поділом. Держава може бути унітарною, федерацією або конфедерацією.
Унітарна держава – це сукупність єдиних адміністративно-територіальних одиниць, які не мають політичної самостійності (Фінляндія, Франція, Швеція, Японія та ін.).
Федерація – це союз відносно самостійних державних утворень, кожне з яких має свою систему законодавчих, виконавчих та судових органів (США, Індія, Росія, Німеччина та ін.).
Конфедерація – союз, об'єднання, в якому відносини між державами, що входять в нього, будуються j на взаємній договірній основі зі збереженням кожним j з них своєї незалежності.
Держави різняться політичними режимами. Політичний режим – це система прийомів та методів реалізації державної влади, а також ставлення органів і державної влади до правових засад їх діяльності. Існують демократичні і диктаторські політичні режими.
Демократичний режим – побудова державного апарату за принципом розподілу влади, наявність представницьких органів, які вибираються населенням, всезагальне виборче право, функціонування багатопартійної системи тощо.
Диктаторський режим – відсутність системи розподілу влади, монополізація влади, значне обмеження громадянського суспільства, застосування репресій та терору, сувора однопартійність, контроль усіх сфер суспільства, наявність єдиної ідеології.
Отже, держави, як основні складові політичної системи, розрізняються формами правління, формами державного устрою і типами політичних режимів.