Навчально-методичні матеріали. для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»

напрям підготовки: 6.03010201 «Психологія», форма навчання – заочна,

термін навчання 4 роки 6 місяців

ІІІ-IV семестр

Дніпропетровськ

Дисципліна «ФІЛОСОФІЯ»

Методичні поради до семінарських занять та самостійної роботи

Філософія є нормативною дисципліною, яка відноситься до фундаментальних навчальних дисциплін.

В процесі вивчення кожної теми студент повинен відпрацювати відповідні положення конспектів лекцій, підручників, наукових коментарів та навчальних посібників, щоб забезпечити теоретичну базу для засвоєння більш складного матеріалу і можливості самостійного поглибленого засвоєння проблемних питань філософії.

У випадку виникнення окремих труднощів при вивченні теми, студент може заздалегідь звернутись за допомогою до викладача, який проводить заняття, або до іншого викладача кафедри.

З урахуванням загальних вимог, а також певної специфіки дисципліни слід враховувати наступне.

Семінарські заняття у навчальному процесі проводяться для поглибленого вивчення дисциплін та опанування їх методологічних засад. Це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.

Основні завдання семінарів з "Філософія" полягають у засвоєнні теоретичних положень, набуття навичок, опанування їх з позицій сучасної науки. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки та застосовувати теоретичні положення відповідно до вимог курсу.

Семінари мають сприяти розвиткові самостійної роботи студентів, поглибленню їх інтересу до філософської науки, розвиткові культури мовлення і формуванню навичок та вмінь публічною виступу, участі в дискусії.

Семінарські заняття є важливим засобом не тільки для перевірки знань студентів, але й для формування світогляду на основі правильних суджень та висновків.

Головна мета семінарських занять допомогти студентам опанувати курс, засвоїти предмет.

Основні завдання семінарських занять полягають у засвоєнні загальнотеоретичних положень дисципліни. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки і висновки, застосовувати теоретичні положення.

Основою ефективного розгляду положень дисципліни на семінарських заняттях є вивчення лекційного матеріалу та самостійна робота студентів, конспектування навчальної і наукової літератури курсу. Така робота передбачає використання навчальної програми, основні положення якої мають бути засвоєними.

Самостійну роботу варто починати з вивчення конспекту, або тексту лекції, потім прочитати й законспектувати в зошит для семінарів відповідний матеріал підручника та інших джерел. Читати треба уважно, всебічно та критично аналізуючи прочитане. Зустрівши незрозуміле поняття, вираз, обов'язково необхідно з'ясувати його зміст. Не зробивши цього студент ризикує сприйняти неправильно значення терміну, виразу або й всього тексту. Тут варто скористатись словниками чи іншими допоміжними джерелами.

Перелік рекомендованої літератури не є вичерпаним. Студенти мусять використовувати джерела і особливо періодичні видання.

Опанування положень курсу передбачає не тільки засвоєння визначень тих чи інших категорій, характерних рис та ознак певного явища, але й розуміння різних точок зору щодо цього.

Готуючись до семінару, необхідно звернути увагу на ключові поняття, які притаманні вказаним темам, та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті треба будувати так свій виступ, щоб відокремити його головні чинники:

- чітке формулювання теоретичного положення;

- обґрунтування цього положення і розкриття його характерних ознак і властивостей;

- аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень чіткими науковими обгрунтуваннями;

- доведення значимості та актуальності питань, які розглядаються.

Реферати, передбачені планами семінарських занять, присвячуються складним питанням, які не розглядаються в навчально-методичній літературі і потребують опанування наукових джерел, окремих статей або монографій. Обсяг реферату має відповідати 7-8 хвилинам доповіді. Реферативні повідомлення заслуховуються і обговорюються в ході відповідних занять і лише у виключних випадках без доповіді перевіряються викладачем. Вони обов'язково оцінюються викладачем. Реферати можуть бути основою для написання наукової роботи.

Опрацювання тем семінарських занять або окремих їх питань може відбуватися в інших формах: співбесіди, загально групової дискусії, заслуховування й обговорення рефератів, проведення письмових контрольних робіт, виконання тестових завдань. Встановлений рівень засвоєння матеріалу на семінарських заняттях враховується викладачем при вирішенні питання про допуск до заліку на основі оцінок та поточної атестації. Це стосується і тих тем, які вивчалися студентами самостійно. Основні питання тем вносяться до реєстру питань, які вводяться в залікові білети.

По завершенню навчання студент повинен

знати:

· історичні типи філософії, основні парадигми філософствування;

· основні галузі філософського знання (онтологія, гносеологія, логіка, філософська антропологія, етика, естетика, соціальна філософія);

· основні форми буття, сутність і закони діалектики;

· походження свідомості, форми і структури свідомості;

· форми і засоби пізнання світу, функціонування знання в сучасному інформаційному суспільстві, особливості взаємозв’язку науки, техніки з сучасними соціальними і етнічними проблемами;

· форми суспільної свідомості, їх взаємозв’язок;

· умови формування особистості, її свободи, відповідальності за збереження життя, природи, культури.

уміти:

· обґрунтувати свою світоглядну та громадську позицію;

· застосовувати одержані знання при вирішенні професійних завдань, при розробці соціальних і екологічних проектів, організації міжособистісних відносин;

· науково аналізувати соціально значущі проблеми й процеси, факти і явища суспільного життя;

· розуміти і об’єктивно оцінювати досягнення культури, пояснювати феномен культури і цивілізації;

· володіти методологією і методами пізнання, творчої діяльності;

· здійснювати діалог як засіб вирішення соціальних, етнічних та особистих проблем, досягнення консенсусу.

Основна література

1. Бойченко І.В., Бойченко М.І. Філософія. Част. 2: К.: Ун-т „Україна”, 207. -197с.

2. Вандишев В.М. Філософія. Екскурс в історію вчень і понять – К.:Кондор,2006. – 474с.

3. Введение в философию (Кол. авт. Фролов И.Т. и др.). М., 2002.

4. Воецкая Т. Социальнаяфилософия. Одесса. 1997.

5. Воецкая Т.В., Чунаева А.А. Курс философии. Одесса. 1999.

6. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії. К., 1999.

7. Горлач М.Т., Кремінь В.Г., Рибалка В.К. Філософія. Х. 2002.

8. Губар О.М. Філософія: Інтерактивний курс лекцій: Навч. посібник – К.: Центр учбової літератури, 2007. -416с.

9. Данильян О.Г., Тараненко В.М. Основи філософії. Харків. 2003.

10.Зарудний Є.О. Філософія. – К.: Кондор, 2007. -202с.

11.Кальной И.И. Философия. Симферополь. 2004.

12.Касьян В.І. Філософія. – К. Знання, 2006. – 343 с.

13.Сморж Л.О. Філософія. – К.: Кондор, 2004

14.Філософія (Ред. Бичко І.В.). К., 2002.

15.Філософія (Ред. Осічнюка Ю.В..). К., 2005.

16.Філософія (Ред. Надольний І.Ф.). К., 2003.

17.Філософія (Ред. Заиченко Г.А.). К., 1995.

18.Філософія. Курс лекцій. Навчальний посібник (Ред. Бичко І.В.).К., 1993.

19.Філософія. Навчальний посібник (Ред. І.Ф. Надольний). К., 2000.

20.Філософія. Ред. Осічнюк Ю.В. К., 2003.

21.Философия. Подобщейредацией В.Г.Кременя, Н.И.Горлача. Харьков. 2004.

Тема змістовного модуля . Філософія як світоглядна система. Історичні типи світогляду.

Ключові поняття: світогляд, світовідчуття, світорозуміння, міф, міфопоетичне, релігія, філософія, наука, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, теїзм, пантеїзм, агностицизм, синкретизм.

Формування сучасного мислення, сучасного наукового типу раціональності неможливе без освоєння філософії як теоретичної основи людського світобачення.

В загальній спрямованості сучасного гуманітарного знання до ствердження пріоритету індивідуально-особистісних сенсожиттєвих орієнтацій проблема всебічного осмислення світу (природи, соціуму, людини) постає однією з найактуальніших і безпосередньо пов’язується з виявленням найглибших світоглядних засад людського буття.

Тема установчої лекції 1.Філософія як світоглядна система. Її зміст та призначення. Світоглядні питання. Історичні типи світогляду.

План

1. Світоглядні питання. Світогляд та його структура.

2. Історичні типи світогляду: міф і релігія.

3. Історичні та індивідуальні витоки філософствування. Специфіка філософського світобачення.

Тема установчої лекції 2. Історічні форми філософії. Способи філософствування. Філософський плюралізм.

План

1. Філософія в системі культури. Повсякденне і філософське мислення.

2. Основні проблеми філософії. Структура філософського знання.

3. Філософія як спосіб мислення і як спосіб життя.

Тема установчої лекції 3. Антична філософія. Філософія Давнього Сходу.

План