Який вид пізнання подається в даному твердженні як найперший та вирішальний для всього пізнання взагалі? Прокоментуйте наведені положення
"Всі люди від природи прагнуть знання... Знання та розуміння відносяться більше до мистецькості, ніж до досвіду, а тих, хто володіє мистецкістю, ми вважаємо мудрішими за тих, хто має досвід, оскільки мудрість більше залежить від знання. І це тому, що мудрий знає причину, а досвідчений − ні... Мудрий же, наскільки це можливо, знає все, хоча й не має знання про кожний предмет окремо... Знання про все необхідно має той, хто найбільшою мірою володіє знанням загального, бо в деякому сенсі він знає все, що підпадає під загальне".
(Арістотель)
Які види пізнання протиставляє в даному фрагменті Арістотель? Що він вважає недоліками досвідного пізнання? Чи виправдані його твердження?
Завдання 3. Рівні і форми пізнання.
"Поза сумнівом є те, що усяке наше пізнання починається із досвіду. І справді, чим би ще збуджувалась до дії пізнавальна здібність, як не предметами, які діють на наші почуття і частково самі спричиняють уявлення, частково стимулюють наш розсудок порівнювати їх, пов'язувати або відділяти, і в такий спосіб переробляти грубий матеріал чуттєвих вражень у пізнання предметів?... Наше знання виникає з двох основних джерел душі: перше із них є здатність отримувати уявлення, а друга − здатність пізнавати через ці уявлення предмет... Отже, споглядання та поняття є початком усякого нашого пізнання... Без чуттєвості жоден предмет не може бути нам даним, а без розсудку жоден з них неможна було б помислити".
(І.Кант)
Аналізуючи наведений фрагмент І.Канта, з'ясуйте, якими є найперші джерела нашого пізнання, в чому полягає відмінність у їх гносеологічних функціях (тобто яку роль грає кожне із джерел у вибудовуванні знання)?
"Припустимо, що душа є, так би мовити, чистий папір без будь-яких позначок та ідей. Яким же чином вона їх отримує? − На це я відповідаю: із досвіду. Наші спостереження спрямовані або на зовнішні предмети, що відчуваються, або на внутрішні дії нашої душі, які сприймаються та рефлексуються нами самими та постачають нашому розуму увесь матеріал мислення. Ось два джерела, із яких приходять ідеї...".
(Дж.Локк)
Чи співпадають погляди І.Канта та Дж. Локка? В чому можна побачити між ними відмінність? Зверніть увагу на ті положення, що характеризують позицію Дж. Локка як прихильника трактування розуму у якості "табула раса".
Зверніться до тих фрагментів, які окреслюють особливості дії наших певних пізнавальних здатностей.
"Прості ідеї рефлексії − це дії розуму у відношенні інших ідей. Отримуючи перші ідеї через чуття, душа спрямовує свій погляд всередину себе самої і, спостерігаючи свої дії щодо своїх ідей, отримує звідси інші ідеї... Дії, через які розум проявляє свої здібності щодо до простих ідей, головним чином є такими: 1) поєднання кількох простих ідей в одну складну; 2) співставлений простих ідей; 3) відокремлення певних ідей від усіх інших, що їх супроводжують...".
(Дж. Локк)
Зверніть увагу на те, чим відрізняється раціональна пізнавальна діяльність від сприйняття; що включає автор у її найперші здібності? В якому пункті він виділяє абстрагування, як особливість раціонального пізнання? Що таке абстрагування? Які переваги надає воно пізнавальній діяльності розуму?
"Справа почуттів споглядати; справа розсудку − думати. А думати − це значить сполучати у свідомості уявлення. Судження − це сполучення уявлень у свідомості. Отже, думати − значить судити або зводити уявлення до суджень взагалі".
(І.Кант)
Спробуйте прояснити, якою мірою виправдане ототожнення мислення та здатності створювати судження. Що таке судження? Чим воно відрізняється від уявлення? Перечитайте нижче наведений фрагмент і дайте йому оцінку.
"...Розмірковування як здібність людського розуму... є ніщо інше, як підраховування (додавання та віднімання) зв'язків загальних імен з метою помітити та позначити наші думки".
(Т.Гоббс)