П’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO QUINTA) Третя відміна (Declinatio tertia) Загальна характеристика третьої відміни
Homo locum ornat, non locus homĭnem Людина прикрашає місце, а не місце – людину
Третя відміна – найбільша і найпоширеніша серед усіх відмін латинської мови. У ній представлені іменники та прикметники трьох родів: чоловічого, жіночого та cереднього з різними основами та різними закінченнями в nominatīvus singulāris, а в родовому відмінку однини спільне закінчення -is. Історично в третій відміні об’єднались два типи основ: на приголосний звук і на голосний -і. Слова першої групи утворюють третю приголосну відміну, слова другої групи – третю голосну відміну. До окремої групи (третьої мішаної відміни) входять слова з основою на -ĭ, що зазнали впливу приголосної відміни.
Різноманітність закінчень у Nоm. sіпg. пояснюється існуванням двох способів творення цієї відмінкової форми – сигматичного (тобто за допомогою s) й асигматичного (без s).
1. Основи, що закінчуються на -c, -g, -t, -d, утворюють сигматичний номінатив:
| Nom. sing. | Gen. sing. | основа |
| rex lux civĭtas palus | reg-is luc-is civitāt-is palūd-is | reg- (rec + s > rex) luc- (luc + s > lux) civitāt- (civitāt + s > civĭtas) palūd- (palūd + s > palus) |
2. Основи на -1, -r, -n, -s утворюють асигматичний номінатив:
| Nom. sing. | Gen. sing. | основа |
| consul victor flumen flos | consŭl-is victōr-is flumĭn-is flor-is | consŭl- victōr- flumĭn- flor- |
Оскільки основа іменників третьої відміни здебільшого не збігається із називним відмінком однини, то слід запам'ятовувати дві форми – nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris. За формою gеnеtīvus singulāris можна визначити практичну основу іменника, відкинувши закінчення -is:
| Nom. sing | Gen. sing | основа |
| homo | homĭnis | homĭn- |
| radix | radīcis | radīc- |
| regio | regiōnis | regiōn- |
| tempus | tempŏris | tempŏr- |
У словнику іменники третьої відміни записуються за загальним правилом, тобто у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris, але у gеnеtīvus singulāris звичайно вказується не тільки закінчення -is, а й останній склад основи: functio, ōnis, f – функція; latus, ĕris, n – сторона тощо. Якщо основа у nomіnаtīvus і gеnеtīvus singulāris однакова, то в словнику вказується тільки закінчення родового відмінка -is: vallis, is, f – долина; nubes, is, f – хмара.
Таблиця відмінкових закінчень третьої відміни:
| Число | Singulāris | Plurālis | ||||
| Casus | рід | рід | ||||
| m | f | n | m | f | n | |
| Nom. | -s (-x) або нульове | -s (-x) або нульове | нульове | -es | -es | -a, -ia |
| Gen. | -is | -is | -is | -um -ium | -um -ium | -um -ium |
| Dat. | -i | -i | -i | -ĭbus | -ĭbus | -ĭbus |
| Acc | -em | -em | =Nom. | -es | -es | -a, -ia |
| Abl. | -e, -i | -e, -i | -e, -i | -ĭbus | -ĭbus | -ĭbus |
| Voc. | =Nom. | =Nom | =Nom. | =Nom. | =Nom. | =Nom. |
Основа переважної більшості іменників третьої відміни закінчується на приголосний і невеликої групи – на голосний. У третій відміні виділяється група іменників, які при відмінюванні майже в усіх відмінках (окрім gеnеtīvus plurālis) мають такі самі закінчення, як і слова з основою на приголосний і тільки у gеnеtīvus plurālis – як іменники з основою на голосний. Цей різновид третьої відміни називається мішаним.
Отже, третя відміна умовно поділяється на три групи: приголосну, голосну і мішану.
Різницю у відмінкових закінченнях приголосної, голосної і мішаної груп іменників третьої відміни наочно ілюструє таблиця:
| Група | Відмінки | ||
| Abl. sing | Gen. plur | Nom., Acc., Voc. plur. (середній рід) | |
| приголосна | -e | -um | -a |
| голосна | -i | -ium | -ia |
| мішана | -e | -ium | -a |
Третя приголосна відміна (Classis consŏnans)
До третьої приголосної відміни належать нерівноскладові іменники трьох граматичних родів, основа яких закінчується на один приголосний: auctor, ōris, m – творець; aetas, ātis, f – вік; genus, ĕris, n – рід, вид.
Зразок відмінювання іменників приголосної відміни:
homo, ĭnis, m – людина; lex, legis, f – закон; corpus, ŏris, n – тіло:
| Casus | Singulāris | Plurālis |
| Nom. | homo, lex, corpus | homĭn-es, leg-es, corpŏr-a |
| Gen. | homĭn-is, leg-is, corpŏr-is | homĭn-um, leg-um, corpŏr-um |
| Dat. | homĭn-i, leg-i, corpŏr-i | homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus |
| Acc. | homĭn-em, leg-em, corpus | homĭn-es, leg-es, corpŏr-a |
| Abl. | homĭn-e, leg-e, corpŏr-e | homin-ĭbus, leg-ĭbus, corpor-ĭbus |
| Voc. | homo, lex, corpus | homĭn-es, leg-es, corpŏr-a |
Третя голосна відміна (Classis vocālis)
До третьої голосної відміни належать переважно прикметники, невелика кількість іменників жіночого і середнього роду з основою на -ĭ:
1. Прикметники третьої відміни
Прикметники третьої відміни поділяються на три групи. До першої групи належать прикметники з основою на -ri- з трьома родовими закінченнями: -er (m), -is (f), -e (n): celĕber, bris, bre – знаменитий, а, е; acer, acris, acre – гострий, а, е.
До другої групи належать прикметники з двома родовими закінченнями: -is (m,f), -e (n): brevis, e – короткий, а, е; levis, e – легкий, а,е.
До третьої групи входять прикметники з основою на -nt- або -c- з одним родовим закінченням, спільним для трьох родів. Відмінюються як прикметники третьої відміни з основою на -ĭ: ingens, ingentis – величезний, а, е; felix, īcis – щасливий, а, е.
Зразок відмінювання прикметників третьої відміни:
а) з трьома родовими закінченнями: acer (m), acris (f), acre (n)
| Числа | Singulāris | Plurālis | |||
| Рід | m | f | n | m, f | n |
| Відмінки | |||||
| Nom. | аcer | аcr-is | аcr-e | аcr-es | аcr-ia |
| Gen. | аcr-is | acr-is | acr-is | acr-ium | acr-ium |
| Dat. | аcr-і | acr-і | acr-і | acr-ĭbus | acr-ĭbus |
| Acc. | аcr-em | acr-em | acr-e | acr-es | acr-ia |
| Abl. | аcr-і | acr-і | acr-і | acr-ĭbus | acr-ĭbus |
| Voc. | аcer | аcr-is | аcr-e | аcr-es | аcr-ia |
б) з двома закінченнями: brevis (m, f), breve (n)
| Числа | Singulāris | Plurālis | |||
| Рід | m, f | n | m, f | n | |
| Відмінки | |||||
| Nom. | brev-is | brev-e | brev-es | brev-ia | |
| Gen. | brev-is | brev-is | brev-ium | brev-ium | |
| Dat. | brev-і | brev-і | brev-ĭbus | brev-ĭbus | |
| Acc. | brev-em | brev-e | brev-es | brev-ia | |
| Abl. | brev-і | brev-і | brev-ĭbus | brev-ĭbus | |
| Voc. | brev-is | brev-e | brev-es | brev-ia | |
в) з одним родовим закінченням: ingens (m, f, n), ingentis (Gen. Sing.)
| Числа | Singulāris | Plurālis | ||
| Рід | m, f | n | m, f | n |
| Відмінки | ||||
| Nom. | ingens | ingens | ingent-es | ingent-ia |
| Gen. | ingent-is | ingent-is | ingent-ium | ingent-ium |
| Dat. | ingent-і | ingent-і | ingent-ĭbus | ingent-ĭbus |
| Acc. | ingent-em | ingens | ingent-es | ingent-ia |
| Abl. | ingent-і | ingent-і | ingent-ĭbus | ingent-ĭbus |
| Voc. | ingens | ingens | ingent-es | ingent-ia |
Із прикметників третьої відміни найпродуктивнішими для європейських мов є прикметники з двома родовими закінченнями на ‑ālis, -ĭlis, ‑bĭlis, -āris.
Наприклад:
| criminālis, e – кримінальний, а, е | morālis, e – моральний, а, е |
| fatālis, e – фатальний, а, е | naturālis, e – натуральний, а, е |
| formālis, e – формальний, а, е | nominālis, e – номінальний, а, е |
| fundamentālis, e – фундаментальний, а, е | originālis, e – ориґінальний, а, е |
| generālis, e – ґенеральний, а, е | personālis, e – персональний, а, е |
| geniālis, e – ґеніальний, а, е | rationālis, e – раціональний, а, е |
| intellectuālis, e – інтелектуальний, а, е | mobĭlis, e – рухомий, а, е |
| legālis, e – леґальний, а, е | stabĭlis, e – постійний, а, е |
| liberālis, e – ліберальний, а, е | populāris, e – народний, а, е |
| locālis, e – локальний, а, е | disciplināris, e – дисциплінарний, а, е |
| manuālis, e – мануальний, а, е | regulāris, e – реґулярний, а, е |
| memoriālis, e – меморіальний, а, е | civīlis, e – цивільний, а, е |
2. Іменники третьої голосної відміни
До голосної відміни належать іменники середнього роду, що в називному відмінку однини закінчуються на -e, -al, -ar. Наприклад: mare, maris, n – море; anĭmal, ālis, n – тварина; exemplar, āris, n – зразок, приклад.
Зразок відмінювання іменників голосної відміни:
| Числa | Singulāris | Plurālis | ||||
| Відмінки | n | n | n | n | n | n |
| Nom. | mare | anĭmal | exemplar | mar-ia | animal-ia | exemplar-ia |
| Gen. | mar-is | animāl-is | exemplār-is | mar-ium | animal-ium | exemplar-ium |
| Dat. | mar-і | animāl-і | exemplār-і | mar-ĭbus | animal-ĭbus | exemplar-ĭbus |
| Acc. | mare | anĭmal | exemplar | mar-ia | animal-ia | exemplar-ia |
| Abl. | mar-і | animāl-і | exemplār-і | mar-ĭbus | animal-ĭbus | exemplar-ĭbus |
| Voc. | mare | anĭmal | exemplar | mar-ia | animal-ia | exemplar-ia |
3. Рівноскладові іменники жіночого роду
1. До третьої голосної відміни належить невелика кількість рівноскладових іменників жіночого роду, які у називному відмінку однини закінчуються на -is:
turris, is, f – вежа, башта puppis, is, f – корма
secūris, is, f – сокира febris, is, f – гарячка
sitis, is, f – спрага tussis, is, f – кашель.
2. За голосною відміною відмінюються також рівноскладові назви міст і річок на -is:
Neapŏlis, is, f – Неаполь; Tibĕris, is, m – Тібр (усі назви річок – чоловічого роду).
3. За голосною відміною відмінюються рівноскладові іменники жіночого роду грецького походження на -sis: basis, is, f – основа; dosis, is, f – доза; prognōsis, is, f – прогноз: analysis, is, f – аналіз та ін.
Знахідний відмінок однини цих іменників закінчується на -im.
Зразок відмінювання іменників:
secūris, is, f; Neapŏlis, is, f; analysis, is, f
| Casus | Singulāris | Plurālis | |||
| Nom | secūr-is | Neapŏl-is | аnalys-is | secūr-es | analys-es |
| Gen. | secūr-is | Neapŏl-is | analys-is | secur-ium | analys-ium |
| Dat. | secūr-i | Neapŏl-i | analys-i | secur-ĭbus | analys-ĭbus |
| Acc. | secūr-im | Neapŏl-im | analys-im | secūr-es | analys-es |
| Abl. | secūr-i | Neapŏl-i | analys-i | secur-ĭbus | analys-ĭbus |
| Voc. | secūr-is | Neapŏl-is | аnalys-is | secūr-es | analys-es |
До голосної відміни належить іменник vis, f – сила, могутність із основою в однині на vi-,де -ī – довге. У цьому іменникові відсутні форми родового і давального відмінків однини. Форми множини утворені від називного відмінка однини, що вважається основою, причому ‑s переходить в -r за законом ротацизму (vises переходить у vires).
Відмінювання іменника vis:
| Casus | Singulāris | Plurālis |
| Nom | vis | vires |
| Gen. | – | virium |
| Dat. | – | virĭbus |
| Acc. | vim | vires |
| Abl. | vi | virĭbus |
| Voc. | vis | vires |
Третя мішана відміна (Classis mixta)
До третьої мішаної відміни належать:
а) рівноскладові іменники, які в називному відмінку однини закінчуються на -es, -is.
sedes, is, f – житло
clades, is, f – поразка
navis, is, f – корабель
testis, is, m, f – свідок;
б) нерівноскладові іменники, які перед закінченням родового відмінка однини -is мають дві приголосні букви:
urbs, urbis, f – місто
ars, artis, f – мистецтво, ремесло
fons, fontis, m – джерело
os, ossis, n – кістка.
Зразок відмінювання іменників:
civis, is, m, f – громадянин (ка); nubes, is, f – хмара; pars, partis, f – частина; os, ossis, n – кістка
| Casus | Singulāris | |||
| Nom. | civ-is | nub-es | pars | os |
| Gen. | civ-is | nub-is | part-is | oss-is |
| Dat. | civ-i | nub-i | part-i | oss-i |
| Acc. | civ-em | nub-em | part-em | os |
| Abl. | civ-e | nub-e | part-e | oss-e |
| Voc. | civ-is | nub-es | pars | os |
| Casus | Plurālis | |||
| Nom. | civ-es | nub-es | part-es | oss-a |
| Gen. | civ-ium | nub-ium | part-ium | oss-ium |
| Dat. | civ-ĭbus | nub-ĭbus | part-ĭbus | oss-ĭbus |
| Acc. | civ-es | nub-es | part-es | oss-a |
| Abl. | civ-ĭbus | nub-ĭbus | part-ĭbus | oss-ĭbus |
| Voc. | civ-es | nub-es | part-es | oss-a |
Мішана відміна відрізняється від приголосної тільки формою родового відмінка множини на -ium.