Контрольні запитання до змістовного модуля 2 (зм2)

1. Визначення понять «об’єкт науки» та «предмет науки» та їх значення для поділу юридичного знання на окремі галузі.

2. Система юридичних наук (загальна характеристика).

3. Об’єкт і предмет теорії права (основні точки зору, їх характеристика та аналіз).

4. Співвідношення юридичних наук між собою.

5. Співвідношення теорії держави і права з деякими юридичними та неюридичними соціально-гуманітарними науками.

6. Юридична наука у системі соціальних наук.

7. Об’єкт і предмет юридичної науки.

8. Система юридичних наук.

9. Об’єкт і предмет ЗЮН (основні точки зору).

10. Визначення об’єкта та предмета теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.

11. Співвідношення теорії держави і права з деякими юридичними та неюридичними соціально-гуманітарними науками.

12. Основні функції теорії держави і права.

13. Місце та значення теорії держави і права у системі юридичного знання.

14. Система теорії держави і права як науки та навчальної дисципліни.

15. Методологія юридичних наук: поняття, структура та місце у системі юридичного знання.

16. Проблеми належності, допустимості доцільності та істинності методу.

17. Співвідношення ідеального та матеріального, суб’єктивного і об’єктивного, емпіричного та теоретичного у методології юридичних наук.

18. Найбільш розповсюджені методи пізнання державно-правової дійсності, їх загальна характеристика.

19. Поняття та форми соціальної влади.

20. Соціальна влада як відношення.

21. Структура та зміст владовідносин.

22. Державна влада як особливий різновид соціальної влади.

23. Форми і способи її здійснення.

24. Співвідношення політичної і державної влади.

25. Легітимність і легальність державної влади.

26. Загальна характеристика та аналіз основних (найбільш розповсюджених) визначень держави.

27. Ознака держави.

28. Сучасні погляди на соціальну сутность держави.

29. Проблема розуміння соціального призначення та цінності держави.

30. Співвідношення понять «ознаки держави», «атрибути держави» та «елементи держави».

31. Особливості марксистського погляду на соціальну сутність та призначення держави.

32. Ліберальна концепія соціального призначення держави.

33. Визначення соціальної сутності, призначення та цінності української держави, виходячи із тексту Конституії України.

34. Юридичний позитивізм, як один із провідних напрямків вузького розуміння права.

35. «Чиста теорія права» Г. Кельзена (загальна характеристика).

36. Історична школа права, її загальна характеристика та значення для формування сучасної вітчизнянної правової теорії.

37. Недоліки та переваги вузького праворозуміння.

38. Природньо-правова школа (загальна характеристи, недоліки та переваги).

39. Соціологічна школа права, як один із напямків сучасної правової теорії .

40. Психологічна школа права (історія формування, особливості, недоліки та переваги).

41. Інтегративні підходи до праворозуміння (причини виникнення, особливості, концепції).

42. Основні погляди на походження держави і права (теорії насильства, суспільного договору, природного права, органічна, теологічна і ін.).

43. Причини різноманіття теорій походження держави і права.

44. Діалектіко-матеріалістичний підхід до походження держави і права.

45. Первісне суспільство як історичний етап, що передував державно-правовій соціальній організації.

46. Особливості економічної і соціальної сфер первісного суспільства.

47. Організація суспільної (публічної) влади і соціального регулювання у первісному суспільстві.

48. Сучасна наука про загальні причини розпаду первісного ладу і виникнення держави і права.

49. Вплив природно-кліматичних, біологічних, психологічних і інших факторів на специфіку становлення держави і права у різних народів.

50. Основні шляхи походження держави і права.

51. Особливості первинного і вторинного, європейського (західного) і азіатського (східного) шляхів походження держави і права.

52. Історичний, ідеологічний і теоретичний аспект проблеми типології держави і права.

53. Основні підходи до розуміння співвідношення держави і права у державно-правовій думці.

54. Головні аспекти впливу держави на право.

55. Вплив права на державу: форми та напрямки.

56. Діалектична єдність держави і права.

57. Практичне і теоретичне значення порушення питання про співвідношення держави і права.

58. Проблеми співвідношення держави і права.

59. Співвідношення держави, права і економіки.

60. Співвідношення держави і права.

61. Поняття функцій і завдань держави.

62. Загальна характеристика функцій держави.

63. Співвідношення між завданнями і функціями держави.

64. Значення проблеми державного втручання для теорії держави і права, а також для функціонування держави.

65. Об'єктивні і суб'єктивні межі державного втручання у справи суспільства.

66. Значення і місце права і законодавства як межі державного втручання у справи суспільства і життя індивіда.

67. Межі державного втручання і їх вплив на функції права.

68. Функції права.

69. Співвідношення категорії «функції права» з категорією «соціальна цінність права».

70. Класифікація функцій права і проблеми, що виникають під час цього процесу.

71. Еволюція і динаміка розвитку функцій держави і права у просторі і часі. Чинники, що впливають на еволюцію функцій держави і права.

72. Загально - соціальне значення порушення питання про межі державного втручання.

73. Значення проблеми державного втручання для теорії держави і права, а також для функціонування держави.

74. Історія дослідження питання про межі державного втручання у державно-правовій літературі.

75. Динаміка і статистика генези меж державного втручання у справи суспільства.

76. Право і проблема меж державного втручання.

77. Поняття форми держави. Співвідношення форми держави з її соціальною сутністю.

78. Значення і місце класифікацій держави для теорії держави і права. Класифікації форм держав.

79. Проблема віднесення конфедерації до форм державного устрою.

80. Загальні і приватні принципи організації і діяльності механізму держави.

81. Принцип розподілу влади: початкове і сучасне розуміння.

82. Проблеми реалізації принципу розподілу влади.

83. Основні підходи до ділення державної влади на “гілки”.

84. Відмінності складних форм держави від міждержавних об'єднань (співдружність націй, співдружність незалежних держав, універсальних об'єднань держав, регіональних об'єднань держав і т.д.).

85. Президентська республіка, її сильні і слабкі сторони.

86. Парламентська республіка, її сильні і слабкі сторони.

87. Змішана республіка, її сильні і слабкі сторони.

88. Поняття політичного (державного) режиму.

89. Проблема віднесення політичного режиму до форм держави.

90. Демократичний державний режим, його державно-правові ознаки, принципи.

91. Державно-правові недоліки і гідності демократичного режиму.

92. Основні аспекти проблеми розуміння механізму держави.

93. Принципи організації і діяльності механізму держави і проблеми, що виникають у ході їх реалізації.

94. Основні концептуальні підходи до визначення принципів організації і діяльності механізму держави.

95. Принцип єдності влади: проблеми його реалізації.

96. Співвідношення механізму державної влади з формами держави (передусім, з політичним режимом).

97. Співвідношення понять “інститут держави (державної влади)” і “державний апарат”, “інститут держави (державної влади)”, “державний апарат” і орган держави.

98. Проблема розуміння джерела (форми) права.

99. Джерела права у різноманітних правових системах.

100. Питання якості та ефективності нормативно-юридичного акту.

101. Експеримент у галузі правотворення (нормотворенні).

102. Основні аспекти конкретизації юридичних норм.

103. Проблема мови у правотворенні (нормотворенні).

104. Види джерел (форм) права.

105. Поняття правотворення і його види.

106. Принципи правотворення, їх поняття і визначення.

107. Проблеми реалізації принципів правотворення (нормотворення).

108. Поняття законодавчої ініціативи.

109. Форми законодавчої ініціативи.

110. Процесуальні моменти у процесі законодавчої ініціативи і проблеми. що з ним пов’язані.

111. Етапи і стадії правотворчого процесу, практичні і теоретичні складнощі, що їх супроводжують.

112. Співвідношення якості нормативно-правового акту і його ефективності.

113. Рівень законодавчої техніки та законодавчий процес.

114. Значення рівня опрацювання і наукової розробки проблеми для правотворчого процесу.

115. Експеримент і правові принципи. (Проблема рівності правового статусу суб’єктів права у період проведення експерименту та ін.).

116. Оцінка результатів експерименту: критерії та значення.

117. Основні аспекти конкретизації юридичних норм.

118. Головні підходи до розуміння правопорушення та причин їх виникнення у сучасній теорії держави і права.

119. Юридична відповідальність: поняття, ознаки і види.

120. Основні погляди на шляхи усунення причин правопорушень.

121. Юридична відповідальність і державний примус: співвідношення, взаємозалежність.

122. Поняття правопорушення.

123. Основні ознаки правопорушення. Фізична особа як суб'єкт правопорушення.

124. Протиправність як ознака правопорушення: проблема її визначення і оцінки на практиці.

125. Юридичний склад правопорушення.

126. Проблема визначення об'єкту (предмету) злочинного посягання.

127. Види правопорушення. Злочини і провини: схожість і відмінності, підстави розмежування.

128. Адміністративні, дисциплінарні, громадянсько-правові правопорушення: визначення і питання розмежування.

129. Причини правопорушень і шляхи їх усунення.

130. Соціальна відповідальність і її види.

131. Юридична відповідальність: поняття, ознаки і види.

132. Виникнення нових видів юридичної відповідальності.

133. Проблема мети юридичної відповідальності.

134. Принципи притягнення до юридичної відповідальності і складнощі, що виникають у процесі з їх реалізацією.

135. Обставини що виключають юридичну відповідальність і їх значення для суспільства.

136. Підстави звільнення від юридичної відповідальності: соціальні і юридичні питання з їх встановленням, доказом і застосуванням.

137. Юридична відповідальність і державне примушення: співвідношення, взаємозалежність, взаємодоповненість.

138. Держава як інститут юридичної відповідальності: його місце і роль.

139. Проблеми, що пов'язані з одержавленням юридичної відповідальності як суспільний феномен і наслідки такого одержавленням.

140. Поняття правомірної поведінки.

141. Критерії класифікації правомірної поведінки.

142. Види правомірної поведінки та їх загальна характеристика.

143. Основні аспекти формування найбільш прийнятних для суспільства видів правомірної поведінки.

144. Чинники що впливають на формування окремих видів правомірної поведінки.

145. Формування і реалізація правомірної поведінки у сучасних умовах України.

146. Поняття правосвідомості.

147. Правосвідомість і право: взаємозалежність і доповненість.

148. Види правосвідомості. Функції правосвідомості.

149. Поняття правового виховання, його форми.

150. Поняття правової культури.

151. Правовий нігілізм як специфічна форма правової культури, його загальна характеристика.

152. Правовий ідеализм як форма правової культури, його загальна характеристика.

153. Місце і роль правосвідомості в політико-правовій системі суспільства.

154. Структура правосвідомості.

155. Засоби правового виховання.

156. Роль і місце заохочення у процесі правового виховання.

157. Роль і місце покарання у процесі правового виховання.

158. Роль і місце примушення у процесі правового виховання.

159. Роль і місце стимулювання у процесі правового виховання.

160. Рівні правової культури.

161. Структура правової культури.

162. Значення і функції правової культури у суспільстві.

163. Поняття законності, її структура.

164. Поняття принципів законності.

165. Проблеми реалізації принципів законності (на прикладі України).

166. Питання реалізації гарантій законності у реальному житті суспільства.

167. Роль і значення правопорядку для розвитку суспільства.

168. Мета, ефективність та результати заходів по зміцненню законності і правопорядку: ідеалізм і реальність.

169. Держава та інші суспільні інститути, що беруть участь у процесі формування правопорядку і законності соціума.

170. Держава як основний суспільний інститут, покликаний забезпечити оптимальний рівень правопорядку і законності у суспільстві.

171. Основні принципи законності та їх практичне значення. Роль і значення законності для розвитку суспільства.

172. Поняття гарантій законності. Загальні і спеціальні гарантії.

173. Поняття правопорядку: інструментально-дескрептивный аспект.

174. Співвідношення понять правовий і суспільний порядок.

175. Співвідношення понять правопорядок і законність.

176. Співвідношення законності і правопорядку.

177. Проблеми зміцнення законності і правопорядку.

178. Чинники, що впливають на рівень законності і правопорядку у суспільстві.

179. Інформаційно – психологічний аспект дії права.

180. Поняття і види правових стимулів та обмежень.

181. Правові стимули і правові обмеження як парні юридичні категорії.

182. Поєднання стимулів і обмежень у правових режимах.

183. Поняття, ознаки і функції правових заохочень.

184. Заохочувальні санкції.

185. Проблеми реалізації інформаційно-психологічних аспектів дії права у сучасних умовах.

186. Врахування галузевих особливостей при впровадженні інформаційно-психологічних аспектів дії права.

187. Право як міра свободи і відповідальності особистості.

188. Правовий статус особистості: розуміння і визначення.

189. Права і правові (юридичні) обов'язки особистості: поняття та взаємозв'язок.

190. Теоретичні і практичні проблеми реалізації правового статусу особистості на практиці.

191. Види правового статусу у залежності від обсягу прав і обов'язків.

192. Права і правові (юридичні) обов'язки особистості: проблема порушення питання.

193. Співвідношення прав і обов'язків особистості.

194. Динаміка і генеза розвитку правого статусу особистості.

195. Право як міра свободи і відповідальності особистості.

196. Правовий статус особистості: розуміння і визначення.

197. Співвідношення понять “права особистості” і “свободи особистості”.

198. Різновиди правового статусу особистості у залежності від її приналежності до громадянства тієї або іншої країни.

199. Види правового статусу у залежності від характеру суб'єкта права (юридична, фізична особа).

200. Різновиди правового статусу особистості у залежності від місця особистості у структурі суспільства.

201. Теоретичні і практичні проблеми реалізації правового статусу особистості у реальності.

202. Гарантії правового статусу особистості: поняття і класифікація.

203. Межі втручання держави і законодавства у приватну діяльність і особисте життя особи.

204. Співвідношення держави і економіки в історично різних соціальних системах.

205. Державне регулювання економіки: поняття і межі.

206. Етатізм та лібералізм: погляди на місце держави у економічній системі.

207. Власність як економічна і правова категорія.

208. Вплив пануючої системи власності на структуру, функції держави, на правові механізми, що мають місце у суспільстві.

209. Правова дія на економіку: поняття, форми, тенденції.

210. Поняття і форми правової дії на економіку.

211. Особливості правової дії на економіку в Україні.

212. Деєтатізація правосвідомості як загальна тенденція сучасного етапу розвитку суспільства.

213. Домінанта права і її відміннясть від домінанти закону у регулюванні життєдіяльності суспільства.

214. Домінанта права як загальна тенденція сучасного етапу розвитку суспільства.

215. Демократизація державно-правового механізму як загальна тенденція сучасного етапу розвитку суспільства.

216. Криза авторитарно-тоталітарного мислення: його причини і наслідки.

217. Релігійний фундаменталізм як альтернатива демократичної тенденції сучасного етапу державно-правого розвитку.

218. Еліта і її місце на сучасному етапі розвитку суспільства.

219. Демократія і елітарність: співвідношення і взаємодопустимість.

220. Наступництво держав: порушення проблеми.

221. Значення правонаступництва для зновустворених державних утворень.

222. Правонаступництво держав та його значення для суспільства.

Змістовний модуль 3