Тема 1.5. німецька філософія нового часу
(середини XVIII – початку XIX ст.)
Лекція. Особливості німецької класичної філософії
План
1. Соціально-історичні передумови та ідейні джерела класичної німецької філософії.
2. І. Кант – родоначальник німецької класичної філософії.
3. Філософія Й. Фіхте та його проект науковчення.
4. Філософська еволюція Ф. Шеллінга: від самопізнання до пізнання світу.
5. Система абсолютного ідеалізму Гегеля.
6. Антропологічна філософія Л. Фейєрбаха.
Семінарське заняття
Німецька класична філософія
План
1. Особливості німецького «філософського духу».
2. «Критичний ідеалізм» Канта: логіка розвитку ідей.
3. Філософські погляди Й. Фіхте та Ф. Шеллінга.
4. Г. Гегель про сутність філософії. Теорія абсолюту.
Завдання для самостійної роботи
1. Розкрити характерні риси «класичної німецької філософії» (від Канта до Гегеля).
2. Вказати на головний зміст «коперніківського перевороту» Канта в філософії.
3. Охарактеризувати вплив трансцендентальної філософії Канта на його естетичні погляди.
4. Проаналізувати вчення Й. Фіхте про продуктивну силу судження.
5. «Філософія мистецтва» Шеллінга: загальна характеристика.
6. Вплив діалектичного методу Гегеля на формування його естетичної теорії.
Запитання для самоперевірки
1. Яке значення у своїй філософії Кант надає поняттям «річ сама по собі», «трансцендентне» та «трансцендентальне»?
2. У чому виявився агностицизм Канта?
3. Якою є суть категоричного імперативу Канта?
4. Хто такий геній за Кантом?
5. Суперечність між системою та методом у філософії Гегеля.
6. Закони та категорії діалектики.
7. Поняття «прекрасного» в філософії мистецтва Гегеля.
8. Яким чином девіз «Ніщо людське не є мені чужим» виражає суть філософії Л. Фейєрбаха?
Література: 2, 6–7, 20–24, 31–32, 36, 48, 57, 65–67, 69–70, 91, 94–96, 103, 130– 131, 142, 155, 159.
ТЕМА 1.6. СУЧАСНА ЄВРОПЕЙСЬКА ФІЛОСОФІЯ
Лекція. Основні тенденції та напрями в європейській філософії (XIX–XX ст.)
План
1. Критичне переосмислення принципів та традицій парадигми класичного філософії.
2. Позитивізм та постпозитивізм.
3. Антираціоналістичний виступ філософських напрямків (С. К’єркеґор, А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, В. Дільтей, О. Шпенглер).
4. Екзистенціалізм у філософії та літературі (Ж.-П. Сартр, А. Камю, Ґ. Марсель, Л. Шестов, М. Бердяєв).
5. Психоаналіз З. Фрейда та переосмислення ідей класичного психоаналізу.
6. Герменевтика в XX столітті, її представники.
7. Особливості філософії Постмодерну.
Семінарське заняття
Основні тенденції сучасної філософської думки
План
1. Ірраціоналізація філософії. «Філософія життя».
2. Екзистенціалізм та проблема людини.
3. Феноменологія та герменевтика в культурі XX ст.: співвідношення підходів у межах парадигми гуманітарного знання.
4. Постмодернізм як явище культури та мислення. Основні ідеї.
Завдання для самостійної роботи
Дати письмові відповіді на питання
1. Критика раціоналістично-натуралістичної програми Просвітництва в європейській філософії (XIX–XX ст.).
2. С. К’єркеґор: відкриття екзистенції.
3. Ірраціоналізм А. Шопенгауера.
4. Основні ідеї твору «Народження трагедії з духу музики» Ф. Ніцше.
5. Інтуїтивізм А. Берґсона.
6. Вплив психоаналізу в релігії, культурі та мистецтві.
7. Структуралізм: революційний переворот в існуючій парадигмі знання.
8. Основні ідеї феноменологічної естетики (Р. Інгарден, Н. Гарман, М. Дюфрен та ін.)
9. Культурно-антропологічні дослідження К. Леві-Стросса.
10. Основні ідеї герменевтики.
11. Головна ідею «позитивної філософії».
12. Суть лінгвістичного повороту в філософії.
Запитання для самоперевірки
1. За що критикувала філософія життя класичну філософію?
2. Які нові методи філософського дослідження пропонують представники ірраціоналістичної філософії?
3. Що спільного та відмінного між позитивізмом та матеріалізмом?
4. Вплив психоаналізу та науку та культуру XX століття. Мистецтвознавчі модифікації психоаналізу.
5. У чому полягає феноменологічне розуміння суті філософії, її специфіка?
6. Кого і на якій підставі слід зараховувати до екзистенціалізму?
7. Який внесок М. Гайдеґґера та Г.-Ґ. Ґадамера в розвиток герменевтики?
8. Що слід розуміти під поняттям «філософський структуралізм»?
Література: 2, 7, 12–13, 20–23, 36, 40, 53–54, 59, 73, 80–84, 89, 92–93, 104–108, 113, 115–117, 121–122, 126, 128, 131–133, 136–138, 145–151, 156–158, 161–162.
ТЕМА 1.7. УКРАЇНСЬКА ФІЛОСОФІЯ: періодизація, ідеї, представники
Лекція. Особливості української філософської думки
План
1. Специфіка та характерні риси української філософії.
2. Філософська думка Київської Русі.
3. Філософія доби українського бароко. Творчість Г. Сковороди.
4. Філософські погляди П. Юркевича.
5. Філософія України XX ст. Вчення В. Вернадського про ноосферу.
Завдання для самостійної роботи
Дати письмові відповіді на питання
1. Джерела формування філософської думки Стародавньої Русі.
2. Поняття філософії в києво-руській культурі.
3. Вклад українських вчених у розробку гуманістичних ідей (Ю. Дрогобич, П. Русин, С. Оріховський-Роксолан та ін.).
4. Києво-Могилянська академія – тип вищої школи та перший центр професійної філософії в Україні.
5. Роль Кирило-Мефодіївського товариства в розробці філософії національної ідеї.
6. Основні положення історіософії М. Грушевського.
Запитання для самоперевірки
1. Як вплинула християнізація Русі на зміну світоглядно-ціннісних орієнтирів русичів?
2. У чому виявилась специфіка філософії «українського бароко»?
3. Впливи романтизму та просвітництва в українській філософії.
4. Які основні риси філософії радянської та пострадянської доби?
Література: 23, 33, 50, 64, 88, 127.