Теми доповідей та рефератів. 1. Перехід від класичної філософії до некласичної

1. Перехід від класичної філософії до некласичної.

2. Від феноменології до екзистенціалізму та герменевтики.

3. Аналітична філософія.

4. Російська релігійна філософія.

5. Філософський містицизм.

6. Гуманістичні тенденції у розвитку сучасної філософії.

Література

1. Аналитическая философия: становление развитие. Антология /Под ред. А.Ф.Грязнова. – М.:1999.

2. Бергсон А. Творческая эволюция. М.: 1990.

3. Гадамер Х. Истина и метод. – М.: 1998.

4. Ницше Ф. Так говорил Заратустра. – М.: 1995.

5. Сартр Ж.П. Бытие и ничто. – М.: 2000.

6. Фрейд З. Психология бессознательного. –М.: 1990.

7. Фромм Э. Душа человека. – М.: 1998.

8. Філософія: Навчальний посібник. За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Либідь, 1996.

9. Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій: Навч. посібник – К.:2007.

10. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій Львів: 2003.

11. Філософія. Навч. посібник/ За заг. ред. Ю.В. Осіченюка. – К.:2003.

12. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. посібник. К.: 2007.

13. Щерба С.П., Тофтул М.Г. та ін. Філософія: короткий виклад. – Навч. посібник. – К.: 2003.

14. Петрушенко В.Л. Основи філософських знань: Навч. посібник. Львів: 2009.

Семінар №7: Проблеми онтології. Проблеми гносеології.

Цілі та завдання заняття:визначити співвідношення понять “матерія”, “субстанція”, “буття”, виявити їх методологічний потенціал для вирішення фундаментальних проблем філософії; проаналізувати діалектичний взаємозв’язок руху та спокою, визначити основні форми руху та їх взаємопереходи; дослідити філософські і природничо-наукові властивості простору і часу, визначити їх спільні риси та відмінності; визначити основні положення та принципи філософської теорії пізнання; виявити діалектичний взаємозв’язок чуттєвого пізнання з логічнимс, раціональним та можливості перевірки отриманих знань у процесі практики; осмислити методологічний потенціал понять “абсолютна істина”, “відносна істина” для вирішення фундаментальних проблем гносеології; обгрунтувати значущість інтуіції, її своєрідність.

Основні поняття та категорії теми:буття, матерія, дуалізм, монізм, простір, речовина, розвиток, рух, саморух, субстанція, спосіб існування, онтологія, гносеологія, час, форма, агностицизм, абсолютна істина, відносна істина, емпіризм, сенсуалізм, раціоналізм, уявлення, чуттєве пізнання, відчуття, інтуїція, практика, помилка, сприймання, конкретність істини, об’єктивність.

План

1. Буття та його концепції.

2. Буття матеріального, духовного, їх визначні категорії.

3. Базові категорії онтології.

4. Зміст онтологічної проблематики.

5. Поняття «система», «комплекс», «елемент», структура.

6. Проблема єдності та розманітності форм буття.

7. Поняття буття. Проблеми буття в істотрико-філософському осмисленні.

8. Характеристики буття в науковій картині світу (НКС).

9. Два принципово відмінних статуси буттєвих процесів: буття духовного і буття матеріального; визначальні категорії цих видів буття.

10. Проблема істини і критеріїв достовірності знань у філософській рефлексії.

11. Рівні та форми пізнавальної діяльності.

12. Методи, які використовуються на емпіричному та теоретичному рівнях.

13. Відношення філософських течій до питання пізнання світу.

14. Моделі розвитку науки та критерії наукового прогресу.

15. Мотиви і форми дослідницької діяльності.

16. Гносеологічний образ і питання його відповідності реальному об’єкту (проблема істини в філософії).

17. Співвідношення об’єктивної, відносної та абсолютної істини.

18. Заблудження та його причини. Критерії істини.

19.Рівні та форми пізнання.

Проблемно-пошукові питання:

1. Як формуються уявлення про світ?

2. Що таке онтологія?

3. Які форми має людське буття?

4. Які існують проблеми створення цілісної картини світу?

5. Назвіть філософські та фізичні властивості простору і часу. Покажіть їх спільні риси та відмінності. Чому простір має зворотний характер, а час – незворотний?

6. Що вивчає гносеологія і як формулюється її основне питання?

7. Для чого в пізнавальній діяльності необхідне поняття істини?

8. Чим обумовлена вимога конкретності істини і в чому полягає її суть?

9. Чому омана є постійним супутником істини в процесі пізнання?