Синтаксис відмінків при ступенях порівняння прикметників
1. Орудний порівняння (Ablatīvus comparatiōnis)
У латинській мові при вищому ступені порівняння можливі дві конструкції:
а) предмети, які порівнюють, ставлять у називному відмінку і між ними – сполучник quam – ніж, як:
Nihil est celerius, quam mens humāna. – Ніщо не швидше, ніж людська думка.
Aurum gravius est, quam argentum. – Золото – важче, ніж срібло;
б) предмет, з яким порівнюють, стоїть в орудному відмінку без прийменника і такий орудний називається Ablatīvus comparatiōnis (орудний порівняння). Українською мовою перекладається родовим відмінком з прийменником «за» або «від».
Nihil mente humāna celerius est. – Ніщо не є швидше за людську думку.
Aurum argentо gravius est. – Золото – важче від срібла.
2. Родовий частковий (Genetīvus partitīvus)
У латинській мові при найвищому ступені порівняння прикметників, коли із кількох предметів треба виокремити якийсь один, вживається родовий частковий (Genetīvus partitīvus), українською мовою перекладається родовим відмінком з прийменником з (із).
Omniummetallōrum aurum pretiosissĭmum est. – З усіх металів найцінніше золото.
Omniumoratōrum Cicĕro clarissĭmus erat. – З усіх ораторів найславнішим був Ціцерон.
Дієприкметники (Participia)
1. Дієприкметник теперішнього часу активного стану (Participium praesentis actīvi)
Participium praesentis actīvi утворюється додаванням до основи інфекта закінчення -ns (m, f, n) для дієслів I–II дієвідмін і закінчення -ens (m, f, n) для дієслів III–IV дієвідмін. У родовому відмінку однини закінчення -is(m, f, n).
Зразок утворення рarticipium praesentis actīvi від дієслів І-ІV дієвідмін:
| Дієвідміна | ||||
| І | ІІ | ІІІ | ІV | |
| laudā-re | docē-re | leg-ĕre | audī-re | |
| Participium praesentis actīvi | ||||
| lauda-ns, laudant-is (m, f, n) – той, та, те, що хвалить, хвалячий, а, е | doce-ns, docentis (m, f, n) – той, та, те, що навчає, навчаючий, а, е | leg-ens, legent-is (m, f, n) – той, та, те, що читає, читаючий, а, е | audi-ens, audient-is (m, f, n) – той, та, те, що слухає, слухаючий, а, е | |
Participium praesentis actīvi відмінюється за третьою голосною відміною, як прикметники третьої відміни з одним закінченням, спільним для трьох родів.
Зразок відмінювання рarticipium praesentis actīvi:
| Casus | Singulāris | Plurālis | ||||
| m | f | n | m | f | n | |
| Nom. | legens | legens | legens | legent-es | legent-es | legent-ia |
| Gen. | legent-is | legent-is | legent-is | legent-ium | legent-ium | legent-ium |
| Dat. | legent-i | legent-i | legent-i | legent-ĭbus | legent-ĭbus | legent-ĭbus |
| Acc. | legent-em | legent-em | legens | legent-es | legent-es | legent-ia |
| Abl. | legent-i (-e) | legent-i (-e) | legent-i (-e) | legent-ĭbus | legent-ĭbus | legent-ĭbus |
| Voc. | legens | legens | legens | legent-es | legent-es | legent-ia |
Якщо рarticipium praesentis actīvi виступає в незалежній синтаксичній конструкції «Орудний незалежний» або як іменник, то в ablatīvus singulāris вживається закінчення -е. В усіх інших випадках – закінчення -і.
Рarticipium praesentis actīvi узгоджується з іменниками в роді, числі та відмінку: discipŭlus audiens (m) – учень, що слухає; magistra docens (f) – вчителька, що навчає.
В українській мові слова, які закінчуються на -ант, -ент, походять від латинських дієприкметників теперішнього часу активного стану: аспірант, докторант, студент, президент, доцент, інцидент, асистент, конкурент, фабрикант, референт тощо.
2. Дієприкметник минулого часу доконаного виду
пасивного стану (Рarticipium perfecti passīvi)
Рarticipium perfecti passīvi утворюється додаванням до основи супіна родових закінчень -us (m), -a (f), -um (n).
Зразок утворення рarticipium perfecti passīvi:
| Дієвідміна | Основні форми дієслова | Основа супіна | Рarticipium perfecti passīvi |
| І | laudo, laudāvi, laudātum, laudāre | laudāt- | laudāt-us, a, um – похвалений, а, е |
| ІІ | doceo, docui, doctum, docēre | doct- | doct-us, a, um – навчений, а, е |
| ІІІ | lego, legi, lectum, legĕre | lect- | lect-us, a, um – прочитаний, а, е |
| ІV | audio, audīvi, audītum, audīre | audīt- | audīt-us, a, um – вислуханий, а, е |
Основа супіна утворюється відкиданням від третьої основної форми дієслова (супіна) закінчення -um.
Рarticipium perfecti passīvi відмінюється як прикметники першої і другої відміни. Він є частиною трьох доконаних часів (perfectum, plusquamperfectum, futūrum II (secundum)) пасивного стану.
Тексти
1. Перекладіть українською мовою і зробіть граматичний аналіз:
I. De Solōne et Croeso
Solo, ille sapiens, qui leges utilissĭmas Atheniensĭbus scribēbat, terras aliēnas libenter visitābat. Aliquando Croesus, Lydiae rex, Solōnem invitābat et divitias suas viro sapienti ostendēbat. Croesus Solōne divitior, sed Solo Croeso sapientior erat. Croesus, qui se ipsum felicissĭmum putābat, nam divitissĭmus erat, Solōnem interrogābat: «Quem tu, vir sapiens, omnium homĭnum felicissĭmum putas?» Solo respondēbat: «Tellum Atheniensem felicissĭmum puto, nam filios optĭmos et honestissĭmos educābat et ipse pro patria pugnans morte honestissĭma vitam finiēbat». Alios quoque viros, qui mortem honestiōrem habēbant, nominābat. Tum rex irātus: «Nonne me felicissĭmum omnium homĭnum putas? Quis enim pulchriōres vestes, splendidiōres gemmas, aedificia ampliōra habet?» «O rex,— inquit Solo,— nunc te divĭtem et regem video, sed felīcem non prius te nominābo, quam vitam bonā et honestā mortē finivĕris». Hoc responsum minĭme regi placēbat, et Solo regnum eius relinquēbat.
II. De Spartānis
Athenienses artĭbus et littĕris illustriōres erant, Spartāni autem omnium Graecōrum fortissĭmi. Asperrĭmis enim morĭbus puĕri educabantur et ad belli labōres maxĭme idonei erant. Etiam hiĕme acerrĭma, levissĭma veste induebantur. Attămen frigŏra atrocissĭma tolerābant quotidie in frigĭda Eurōtae aqua natantes et, pedĭbus nudis, celerrĭmo gradu, montes maxĭme arduos ascendentes. Sitim quoque et famem patiebantur. Ităque in bello plerumque superiōres, raro inferiōres erant.
III. De Italia
Fertilissĭma et felicissĭma regio Italiae est Campania. Sed omnium urbium Italiae clarissĭma et florentissĭma erat Roma. Graeci fama litterārum et artium praestantiōres erant; Romani perīti rei militāris et fortitudĭne erant. Romāni fortiōres erant, quam Graeci. Popŭli Romāni exercĭtus fortissĭmi et audacissĭmi erant, duces belli peritissĭmi. Popŭlus Romānus potentissĭmus domĭnus erat multārum regiōnum multorumque fortium et bellicosōrum et audacium populōrum Eurōpae. Clariōra sunt nomĭna poetārum Graecōrum, quam Romanōrum. Clarissĭmus poetārum Latinōrum erat Horatius.
2. Перекладіть латинською мовою:
1. Приклади – корисніші, ніж поради.
2. Своєю працею прагнемо зробити життя людей безпечнішим і багатшим.
3. Набагато ліпше мати добре здоров’я, аніж багатство.
4. З усіх поетів найзнаменитішим був Гомер.
5. Почесна смерть краща, ніж ганебне життя.
6. Нічого немає кращого для людини, як розум.
Запам’ятайте латинські прислів’я і крилаті вислови:
1. Optĭma legum interpres consuetūdo. – Звичай – найкращий тлумач законів.
2. Honōres mutant mores, sed raro in meliōres. – Почесті міняють звичаї, але рідко – на кращі. Плутарх (50–120) у «Житті Сулли», 30 повідомляє, що Сулла, який у дитинстві був ніжним і співчутливим, у зрілому віці став грубим і жорстоким.
3. Ferro nocentius aurum est. – Золото – злочинніше від заліза.
4. Consultor homĭni tempus utilissĭmus. – Час – найкорисніший порадник людині.
5. Firmissĭma est inter pares amicitia. – Між рівними дружба – найміцніша.
6. Tunĭca propior pallio est. – Туніка ближча, ніж плащ. (Своя сорочка ближча до тіла). Плавт (250–184 рр. до н.е.), «Три монети», 1154.
7. Citius, altius, fortius. – Швидше, вище, сильніше.
8. Intra bonus, exi melior. – Увійди добрий, вийди кращий (до храму).
9. A posteriōri. – На підставі досвіду.
10. A priōri. – Заздалегідь (незалежно від досвіду).
Лексичний мінімум
Латинські слова
aliēnus, a, um – чужий, а, е
arduus, a, um – крутий, а, е, обривистий, а, е
ascendo, ndi, nsum, ĕre – підніматися
asper, ĕra, ĕrum – важкий, а, е, трудний, а, е
Atheniensis, is, m, f – атенянин (афінянин)
atrox, ōcis – страшний, а, е
attămen – але, проте, однак
audax, ācis – сміливий, а, е
bellicōsus, a, um – войовничий, а, е
bellum, i, n – війна
consultor, ōris, m – порадник
Croesus, i, m – Крез, цар Лідії (VI ст. до н.е.)
dives, ĭtis – багатий, а, е
edŭco, āvi, ātum, āre – виховувати
Eurōtas, ae, m – Еврот, ріка у Спарті
exeo, ii, ĭtum, īre – виходити
fames, is, f – голод
felix, īcis – щасливий, а, е
fertĭlis, e – урожайний, а, е, родючий, а, е
finio, īvi, ītum, īre – закінчувати
firmus, a, um – міцний, а, е
floreo, ui, –, ēre – процвітати
fortitūdo, ĭnis, f – хоробрість
frigus, ŏris, n – холод
gemma, ae, f – річ, оздоблена коштовним камінням
hiems, hiĕmis, f – зима
honestus, a, um – почесний, а, е, чесний, а, е
honor, ōris, m – почесть, честь
idoneus, a, um – вигідний, а, е
ille, illa, illud – той, та, те
illustris, e – знаменитий, а, е
induo, ui, ūtum, ĕre – одягати
inferior, ius – нижній, я, є
interpres, ĕtis, m, f – тлумач
interrŏgo, āvi, ātum, āre – питати
intro, āvi, ātum, āre – входити
invīto, āvi, ātum, āre – запрошувати
ipse, ipsa, ipsum – сам, а, е
irātus, a, um – розгніваний, а, е
labor, ōris, m – праця
lex, legis, f – закон
libenter – охоче
Lydia, ae, f – Лідія, держава у Малій Азії
militāris, e – військовий, а, е
mos, moris, m – звичай
muto, āvi, ātum, āre – змінювати
noceo, ui, ĭtum, ēre – шкодити
nomĭno, āvi, ātum, āre – називати
non prius…, quam – не раніше..., ніж
nudus, a, um – голий, а, е
omnis, e – весь, вся, все
ostendo, ndi, ntum, ĕre – показувати
pallium, ii, n – грецький плащ
peritia, ae, f – досвід
pes, pedis, m – нога, стопа
potens, entis – могутній, я, є
praesto, stĭti, stĭtum, āre – перевищувати
propior, ius – ближчий, а, е
pugno, āvi, ātum, āre – боротися
quoque – теж
quotidie – щодня
raro – рідко
respondeo, ndi, nsum, ēre – відповідати
responsum, i, n – відповідь
sapiens, entis – розумний, а, е
sapiens, entis, m – мудрець
sitis, is, f – спрага
Solo, ōnis, m – Солон (640–560 рр. до н.е.), атенський (афінський) мудрець (VI ст. до н.е.)
Spartānus, i, m – спартанець
splendĭdus, a, um – блискучий, а, е
superior, ius – верхній, я, є
Tellus, i, m – Телл, чоловіче ім’я
tolĕro, āvi, ātum, āre – терпіти, переносити
utĭlis, e – корисний, а, е
vestis, is, f – одяг
vir, i, m – чоловік, муж
Українські слова
багатий, а, е – opulentus, a, um
безпечний, а, е – tutus, a, um
ганебний, а, е – turpis, e
здоров’я – valetūdo, ĭnis, f
знаменитий, а, е – illustris, e
корисний, а, е – utĭlis, e
набагато – multo
настанова – praeceptum, i, n
ніж – quam
почесний, а, е – honestus, a, um
прагнути – studeo, ui, –, ēre (+Dat.)
праця – labor, ōris, m
приклад – exemplum, i, n
розум – mens, mentis, f
смерть – mors, mortis, f
Вправи
1. Утворіть рarticipium praesentis actīvi і рarticipium perfecti passīvi від дієслів:
| ascendo, ndi, nsum, ĕre | interrŏgo, āvi, ātum, āre |
| edŭco, āvi, ātum, āre | ostendo, ndi, ntum, ĕre |
| finio, īvi, ītum, īre | respondeo, ndi, nsum, ēre |
| induo, ui, ūtum, ĕre | praesto, stĭti, stĭtum, āre |
2. Провідміняйте словосполучення і перекладіть:
mos mutans (m); puer ascendens (m); lex praestans (f); frigus finiens (n).
3. Утворіть ступені порівняння прикметників і перекладіть:
| arduus, a, um | fertĭlis, e | illustris, e |
| asper, ĕra, ĕrum | simĭlis, e | idoneus, a, um |
| atrox, ōcis | bonus, a, um | felix, īcis |
| bellicōsus, a, um | firmus, a, um | malus, a, um |
| audax, ācis | honestus, a, um | facĭlis, e |
4. Провідміняйте словосполучення і перекладіть:
is consultor melior (m); hic labor honestior (m); ea peritia utilior (f); quod responsum splendidissĭmum (n).
5. Поставте замість крапок закінчення:
ad minor …. partem; in monte altissĭm ….; inter mores honestiōr ….; ex urbĭbus pulcherrĭm …..
6. Визначіть ступінь порівняння прикметника, рід, відмінок, число і перекладіть:
meliorĭbus, pessĭmus, optĭmo, tutior, utiliōri, maxĭmum, opulentius, sapientiōrem, magis arduo.
7. Визначіть, від яких латинських слів походять українські деривати:
консультація, кореспондент, толерантність, песимізм, майор, меліорація, максималіст.
ДЕВ’ЯТЕ ЗАНЯТТЯ (LECTIO NONА)Числівник (Nomen numerāle) Кількісні й порядкові числівники (Numeralia cardinalia et ordinalia)
Unum castigābis, centum emendābis Одного покараєш, сотню виправиш
У латинській мові є чотири розряди числівників:
1. Кількісні (numeralia cardinalia) – відповідають на питання скільки?
2. Порядкові (numeralia оrdinalia) – відповідають на питання який, а, е?
3. Розділові (numeralia distributīva) – відповідають на питання по скільки?
4. Прислівникові (numeralia adverbia) – відповідають на питання скільки разів?
| Арабські цифри | Римські цифри | Cardinalia Кількісні | Ordinalia Порядкові |
| I | unus, una, unum | primus, -a, -um | |
| II | duo, duae, duo | secundus -a, -um; alter, ‑ĕra, -ĕrum | |
| III | tres, tres, tria | tertius, -a, -um | |
| IV | quattuor | quartus, -a, -um | |
| V | quinque | quintus, -a, -um | |
| VI | sex | sextus, -a, -um | |
| VII | septem | septĭmus, -a, -um | |
| VIII | octo | oсtāvus, -a, -um | |
| IX | novem | nonus, -a, -um | |
| X | decem | decĭmus, -a, -um | |
| XI | undĕcim | undecĭmus, -a, -um | |
| XII | duodĕcim | duodecĭmus, -a, -um | |
| XIII | tredĕcim | tertius decĭmus, -a, -um | |
| XIV | quattuordĕcim | quartus decĭmus, -a, -um | |
| XV | quindĕcim | quintus decĭmus, -a, -um | |
| XVI | sedĕcim | sextus decĭmus, -a, -um | |
| XVII | septendĕcim | septĭmus decĭmus, -a, -um | |
| XVIII | duodeviginti | duodevicesĭmus, -a, -um | |
| XIX | undeviginti | undevicesĭmus, -a, -um | |
| XX | viginti | vicesĭmus, -a, -um | |
| XXI | unus et viginti; viginti unus | unus et vicesĭmus, -a, -um; vicesĭmus primus, -a, -um | |
| XXII | duo et viginti; viginti duo | alter et vicesĭmus, -a, -um; vicesĭmus alter, -ĕra, -ĕrum | |
| XXVIII | duodetriginta | duodetricesĭmus, -a, -um | |
| XXIX | undetriginta | undetricesĭmus, -a, -um | |
| XXX | triginta | tricesĭmus, -a, -um | |
| XL | quadraginta | quadragesĭmus, -a, -um | |
| L | quinquaginta | quinquagesĭmus, -a, -um | |
| LX | sexaginta | sexagesĭmus, -a, -um | |
| LXX | septuaginta | septuagesĭmus, -a, -um | |
| LXXX | octoginta | octogesĭmus, -a, -um | |
| XC | nonaginta | nonagesĭmus, -a, -um | |
| XCVIII | octo et nonaginta; nonaginta octo | octavus et nonagesĭmus, -a, ‑um; nonagesĭmus octāvus, ‑a, -um | |
| XCIX | novem et nonaginta; nonaginta novem | nonus et nonagesĭmus, -a, ‑um; nonagesĭmus nonus, ‑a, ‑um | |
| C | centum | centesĭmus, -a, -um | |
| CC | ducenti, -ae, -a | ducentesĭmus, -a, -um | |
| CCC | trecenti, -ae, -a | trecentesĭmus, -a, -um | |
| CD | quadringenti, -ae, -a | quadringentesĭmus, -a, -um | |
| D | quingenti, -ae, -a | quingentesĭmus, -a, -um | |
| DC | sescenti, -ae, -a | sescentesĭmus, -a, -um | |
| DCC | septingenti, -ae, -a | septingentesĭmus, -a, -um | |
| DCCC | octingenti, -ae, -a | octingentesĭmus, -a, -um | |
| CM | nongenti, -ae, -a | nongentesĭmus, -a, -um | |
| M | mille | millesĭmus, -a, -um | |
| MM | duo milia | bis millesĭmus, -a, -um | |
| ĪĪĪ | tria milia | ter millesĭmus, -a, -um | |
| ĪV | quattuor milia | quater millesĭmus, -a, -um | |
| V | quinque milia | quinquies millesĭmus, -a, ‑um | |
| ĪXĪ | decem milia | decies millesĭmus, -a, -um | |
| C | centum milia | centies millesĭmus, -a, -um |
1. Утворення кількісних числівників
Кількісні числівники від 1 до 10, 20 (viginti), 100 (centum) і 1000 (mille) – основні. Назви десятків і сотень – похідні, утворені від основних числівників із деякими фонетичними змінами. Назви десятків з одиницями, сотень із десятками і одиницями і т.д. – складені похідні.
1) Числівники від 11 до 17 утворюються додаванням до основного числівника слова -dĕcіm (із decem), що означає десять: undĕcim, duodĕcim і т.д.
2) Складені числівники з останньою цифрою 8 або 9 утворюються відніманням від наступного десятка відповідно 2 або 1:
| 18 – duodeviginti | 28 – duodetriginta |
| 19 – undeviginti | 29 – undetriginta |
Числівники від 30 до 90 утворюються додаванням до основного числівника слова ‑ginta, що означає десяток: triginta, quinquaginta і т.д.
3) Двозначні числівники від 21 до 99 можна позначати двояко: або спочатку називаються десятки, а потім одиниці, або спочатку одиниці, далі сполучник et, а тоді десятки: 22 – viginti duo або duo et viginti.
4) Числівники від 200 до 900 утворюються додаванням до основного числівника -centi (із centum): sescenti або -genti: octingenti.
5) Числівники більше 100 позначаються так: спочатку йдуть сотні, далі десятки, потім одиниці: 847 – octingenti quadraginta septem.
2. Утворення порядкових числівників
Порядкові числівники, крім primus, -a, -um, secundus -a, -um або alter, -ĕra, -ĕrum, утворюються від відповідних кількісних числівників за допомогою родових закінчень -us (m), ‑a (f), -um (n): tertius, a, um.
Порядкові числівники, починаючи з 18, утворюються за допомогою суфікса -esĭm-: vicesĭmus, -a, -um (від viginti – 20). У складених порядкових числівниках усі частини є порядковими (в українській мові – тільки остання).
435 – quadringentesĭmus tricesĭmus quintus – чотириста тридцять п’ятий.
Відмінювання числівників
Із кількісних числівників відмінюються 1, 2, 3, сотні від 200 до 900 і тисячі.
а) Зразок відмінювання кількісних числівників:
unus, a, um; duo, duae, duо:
| Casus | Singulāris | Plurālis | ||||
| m | f | n | m | f | n | |
| Nom. | unus | una | unum | duo | duae | duo |
| Gen. | unīus | unīus | unīus | duōrum | duārum | duōrum |
| Dat. | uni | uni | uni | duōbus | duābus | duōbus |
| Acc. | unum | unam | unum | duos | duas | duo |
| Abl. | unō | unā | unō | duōbus | duābus | duōbus |
| Voc. | une | una | unum | duo | duae | duo |
б) Числівники tres (m, f), tria (n) відмінюються за третьою голосною відміною у множині:
| Casus | Plurālis | ||
| m | f | n | |
| Nom. | tres | tres | tria |
| Gen. | trium | trium | trium |
| Dat. | tribus | tribus | tribus |
| Acc. | tres | tres | tria |
| Abl. | tribus | tribus | tribus |
| Voc. | tres | tres | tria |
в) Сотні від 200 до 900 відмінюються за першою і другою відміною іменників у множині:
| Casus | Plurālis | ||
| m | f | n | |
| Nom. | quingenti | quingentae | quingenta |
| Gen. | quingentōrum | quingentārum | quingentōrum |
| Dat. | quingentis | quingentis | quingentis |
| Acc. | quingentos | quingentas | quingenta |
| Abl. | quingentis | quingentis | quingentis |
| Voc. | quingenti | quingentae | quingenta |
г) Числівник mille (тисяча) не відмінюється; для множини служить слово milіа (тисячі) і відмінюється за третьою голосною відміною:
| Casus | Plurālis |
| Nom. | milіа |
| Gen. | milіum |
| Dat. | milіbus |
| Acc. | milіа |
| Abl. | milĭbus |
| Voc. | milіа |
д) Порядкові числівники відмінюються, як прикметники першої і другої відміни в однині та множині.