Г) процес задоволення фізіологічних, психологічних і соціальних потреб
29. Моральна самотність особи, згідно Е. Фрома, полягає на:
а) униканні безпосередніх взаємин із людьми та світом
б) атеїстичних переконаннях
В) відсутності зв’язку з цінностями, символами, соціальними нормами
г) це вроджена риса саме людської натури
30. За Е. Фромом, людина самотня тому, що:
а) динамічно відчужується від природи
Б) немає нікого тотожного їй, вона унікальна
в) це визначають соціальні умови її повсякдення
г) вибирає це добровільно
31. Дилема людської індивідуальності базується на тому, що вона:
А) водночас “відірвана” від природи і в той же час усвідомлює це
б) не виходить за межі інстинктивного пристосування до довкілля
в) віддала перевагу безпосередньо практичним цілям, які з віком вичерпуються
г) не змогла остаточно пристосувати довкілля до своїх інструментальних потреб
32. Чи вірно, що існування людини визначають екзистенціальні дихотомії?
А) так
б) ні
33. Головна екзистенційна дихотомія людського буття стосується
а) відсутності єдиної цілі
б) форми й матерії
В) життя і смерті
г) першопочатку й кінцевої мети
34. Продуктивний спосіб розв’язання дихотомії життя, за Е. Фромом, полягає у:
а) владарюванні та підкоренні
б) повній самореалізації особи
в) відсутності гуманістичних цінностей
Г) спонтанній діяльності
д) солідарності з іншими людьми
е) задоволенні фізіологічних потреб
35. “Любити людину” у розумінні Е. Фрома означає:
А) турбуватися про неї
б) відповідати за її фізично-еротичне задоволення
в) довірятися спільним інстинктам
г) перетворитися на робота
Тема 15. Соціальна філософія: історія та сучасність
1. Чи вірно, що для філософів-просвітників соціальна дійсність потребує перебудови на розумних засадах?
А) так
б) ні
2. Філософія доби Просвітництва започаткувала:
а) некумулятивну модель розвитку науки
Б) системне вивчення суспільного життя
в) основи тоталітаризму
г) відродження теоцентризму
3. Ідеї європейських просвітників відносяться до:
а) метафізики
б) філософії науки
В) соціальної філософії
г) філософії історії
4. Хто з нижче названих філософів вважав, що природний стан людства характеризують суперництво, недовіра, жадоба слави?
A. Лок.
B. Гобс.
C. Монтеск’є.
D. Декарт.
Е. Вольтер.
5. Чи вірно, що природним станом людського роду, за Т. Гобсом, є “війна всіх проти всіх”?
А) так
б) ні
6. За Т. Гобсом, природний стан людини характеризують:
А. Суперництво, рівність, жадоба збагачення.
В. Суперництво, недовіра, жадоба слави.
С. Свобода, рівність, незалежність.
7. Т. Гобс назвав “Левіафаном”:
а) людину, що є найдосконалішим витвором природи
Б) державу, що уподібнена потужному створінню і є дужчою за саму людину
в) безсмертного Бога
г) найгіршу форму правління
8. За Т. Гобсом, людина від народження є:
А) вкрай егоїстичною, тому що любить свободу та панування над іншими
б) мудрою
в) щасливою
г) гуманною
9. У розумінні Т. Гобса, суспільний договір постає як:
А) тотожність природнім правам
б) природна рівність усіх людей
в) спілка виокремленої частини громадян
г) влада підданих
10. Кого з просвітників називають засновником класичного лібералізму?
а) Ш. Монтеск’є
Б) Дж. Лока
в) Т. Гобса
г) Ж.-Ж. Руссо
11. Хто з нижче названих філософів вважав, що природний стан людства характеризують cвобода, рівність, незалежність?
A. Лок.
B. Гобс.
C. Монтеск’є.
D. Декарт.
Е. Вольтер.
12. За Дж. Локом, природний стан людини характеризують:
А. Суперництво, рівність, жадоба збагачення.
В. Свобода, рівність, незалежність.
С. Суперництво, недовіра, жадоба слави.
13. Яке походження держави, за Дж. Локом?
A. Природне.
B. Божественне.
C. Спортивне.
D. Суспільне.
Е. Військове.
14. Які з наведених нижче прав людини є природними?
А. Право на власність.
В. Право на освіту.
С. Право на життя.
D. Право на працю.
Е. Право на свободу.
F. Право на захист.
15. Які з наведених нижче прав людини є громадянськими?
А. Право на свободу.
В. Право на працю.
E. Право на власність.
С. Право на життя.
D. Право на освіту.
F. Право на житло.
16. Чи вірно, що характерною особливістю французького просвітництва є його спрямованість на дослідження природи суспільства та сутності законів?
А) так
б) ні
17. Суть географічного детермінізму, започаткованого Ш. Монтеск’є – це :
а) подвижництво у реалізації вищої життєвої мети
б) компроміс між індивідом і суспільством стосовно того, якою має бути людина