Тема 2: Основні типи етичних учень

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

ЩОДО ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ З ДИСЦИПЛІНИ
“ЕТИКА”

УХВАЛЕНО

на засіданні кафедри філософії

Протокол № __ від______2011 р.

Завідувач кафедри філософії

___________Ю.М. Вільчинський

КИЇВ КНЕУ 2011

	Зміст	Стор.
1.	Вступ
2.	Перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми з дисципліни “Етика ”
3.	Самостійна робота студентів
4.	Система поточного і підсумкового контролю знань
5.	Список рекомендованої літератури

1. Вступ

У контексті глобалізаційних процесів, переходу до інформаційного суспільства посилюється значення гуманітарної освіти, зростає значення етичної раціональності у всіх сферах життєдіяльності. Мораль як засіб запобігання соціальним та культурно-духовним патологіям стає необхідним механізмом, що забезпечує життєздатність суспільства ризику. З появою прикладної етики розпочинається новий період у розвитку етики як практичної філософії. Прикладна етика – це не лише знання про те, як виявляється мораль у різних конкретних практиках, але і знання, що зорієнтоване на сприяння цим практикам.

Мета дисципліни: ознайомлення студентів з основними універсальними рубрикаціями предметного поля етики, понятійним апаратом та головними концептуальними інтерпретаціями; висвітлення моралі як ціннісного ядра культури, особливостей моральнісного самовизначення особистості в контексті глобалізаційних викликів сучасності.

Загальні завдання дисципліни «Етика»:ознайомлення студентів з основними текстами щодо парадигмальних форм моралі, сучасних концептів моралі; з’ясування змісту і смислу моральних цінностей, норм, етичних кодексів у взаємозв’язку із глобальними проблемами сучасності; вироблення навичок самостійного гуманітарного аналізу текстів (в процесі написання письмових робіт, підготовки до семінарських занять, самостійної та індивідуально-консультативної роботи); сприяння відкриванню студентами власної культурної ідентичності, становленню морально-етичної культури міжособових взаємин; ініціація гуманітарного, гуманістичного мислення, етичних та комунікативних компетенцій.

Предмет дисципліни: моральність у єдності універсальних, нормативних та прикладних вимірів.

Структура дисципліни передбачає два модулі: перший – Етика, другий –Прикладна та професійна етика. Зміст першого модулю складається з тем, пов’язаних з філософією моралі, універсальними характеристиками моралі, концептуальними інтерпретаціями, що розкривають предмет дисципліни у єдності теоретичних, аксіологічних, нормативних вимірів. Зміст другого модуля складається з тем, що розкривають причини «етичного повороту», виникнення наприкінці ХХ століття феномену прикладної етики, висвітлюють особливості її різновидів - екологічної етики, біоетики, економічної етики, етики бізнесу, громадянської етики, професійної етики. Навчальний курс завершується підсумковою студентською науково-практичною конференцією «Діалог культур: етикет і комунікація».

2. ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЩО ОХОПЛЮЮТЬ ЗМІСТ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ З ДИСЦИПЛІНИ «ЕТИКА»

Модуль1. ЕТИКА

Тема 1: Етика: гуманітарні, гуманістичні та прикладні аспекти.

Етимологія і сучасне значення термінів «етос», «етика», «мораль», «моральність».

Своєрідність етики як науки про моральнісне опанування світу людиною та компоненту духовної культури. Єдність нормативно-ціннісного і теоретичного знання в етиці. Структура етичного знання. Дескриптивна і нормативна етика.

Місце етики у системі філософського та гуманітарного знання. Місце навчальної дисципліни «Етика» в системі знання та завдання в сучасних проектах гуманітаризації і гуманізації освіти, зокрема, компетентісної моделі економічної освіти.

Тема 2: Основні типи етичних учень

Класифікація етичних вчень та основні напрямки розвитку сучасної етичної думки. Протоетика, гуманістична етика та соціальна етика в системі етичного знання. Гетерономна і автономна етика.

Основоположні постулати філософії моралі: свобода волі, абсолютність свободи вибору між добром і злом; абсолютна точка відліку, ідеал належного буття. Архетип “гріхопадіння”, дилема добра і зла як основна проблема етики. Протоформи зла та гріхи людства. Аретологічна етика Арістотеля. Християнська етика. Декалог як моральний кодекс. Автономна етика Канта. Етноетика як варіант арістотелівської етики “доброго життя” та універсалістська етика. Абсолютність і партикуляризм: єдність моральності і різноманітність локальних етноетичних традицій, моральних кодексів.

Етика гуманістична та авторитарна. Ю. Габермас про прагматичний, етико-екзистенціальний і морально-практичний дискурс.