Особливості духовних про цесів та розвитку філософії 20ст

За загальним визнанням філософів, істориків, культурологів, політичних діячів та інших інтелектуалів, XX ст. являє собою особ­ливий етап у розвитку сучасного суспільства. Воно вирізняється надзвичайною динамікою усіх сфер суспільного життя, інтенси­фікацією соціальних процесів, прискоренням темпів соціальних змін. Досвід цього століття може вмістити у себе досвід цілих епох попередньої історії - настільки він є насиченим різноманітним змістом.

За одне це століття в культурі та мистецтві відбулася зміна кількох стилів та напрямів, ви­никло явище масової культури, надзвичайного розповсюдження набули засоби масової інформації.

У XX ст. кожна людина постає так чи інакше прилученою до всесвітньої історії, живе не лише своїм особистим життям, а пев­ною мірою і життям усього людства. На тлі колосального збільшен­ня масштабів людських проявів та людської життєдіяльності ок­ремо взята людина починає губитися, розчинятися у масі, проте це лише один бік, що характеризує зміни у її становищі. Інший же, навпаки, засвідчує колосальне зростання можливостей окремої людини; це стосується і політичних діячів, і до певної міри будь-якої людини, адже сьогодні одна людина може спілкуватися (че­рез Інтернет) із ким завгодно, може розповсюджувати свій вплив і свої думки майже безмежно.

Якщо резюмувати сказане, то можна стверджувати, що суспільне життя у XX ст. постає надзвичайно строкатим, інтенсивним та масштабним, різноманітним та суперечливим.

Все це не могло не позначитись на становищі філософії. З'яви­лися новий тон філософствування, нові світоглядні ціннісні орієн­тири, нові філософські парадигми і напрями. Своїм розвитком філософія XX ст. може нагадувати розвиток ланцюжкової реакції» коли із кожного пункту її протікання миттєво відгалужується ціла низка процесів.

Особливості філософії ХХ ст.:

вийшла далеко за межі академічних аудиторій

постала досить сильно інтегрованою у системі загальної (а не лише спеціальної) освіти

отримала широке розповсюдження через різного роду видання, публічні лекції, симпозіуми та семінари, діяльність філософських товариств

постала у своїх основних проявах некласичною відчутно змінилася мова філософії: звернена до широкого загалу, вона почала говорити зрозумілою кожній людині, інколи, навіть, буденною мовою

змінилися також її змістові та предметні орієнтації: можна стверджувати, що для філософії XX ст. не існує заборонених тем або зон

їй властива колосальна різноманітність, строкатість, насиченість різновидами та варіантами

вона не замикається лише на тому змісті, який виник у ХХ ст., а, навпаки, ніби актуалізує усю попередню філософію

відбулася досить радикальна переоцінка ідей, уявлень та цінностей, нарощувалась тенденція мінімалізму філософії, тобто відмовлення від абсолютів

почали поступово розмиватися грані між філософськими працями та жанрами з інших сфер духовного життя

Філософія XX ст. відмовилась від абсолютів, зо­середивши увагу на доступному для сприйняття та пізнання; вивела на перший план суб'єктивну реальність, фактично усунувши проблему співвідношення об'єкта та суб'єкта; філософські положення та виснов­ки у XX ст. більше спрямовувались не на пошуки готових чи остаточ­них висновків, а на інтелектуальне освоєння та проблемне окреслення найперших ділянок того, що можна назвати людською реальністю. Врешті наприкінці XX ст. стає можливим і таке, наприклад, її розумін­ня." "Філософія може бути технікою встановлення співмірності між душею та світом, способом засвоєння світу, створення його прийнят­ним для людського у ньому розташування у формах, досяжних розу­мінню, переживанню, інтуїції та містичному осяянню".

Наши рекомендации