Українська філософія сучасності

Історія у філософській думці в Україні від Жовтневої /1917/ революції" у Росії надзвичайно складна й багато в чому драматична. Україна почала одній з республік Радянського Союзу, де зусиллями КПРС марксизм-ленінізм перетворився на офіційну державну ідеологію. Його тотальне насадження і розповсюдження могло зрівнятися лише з тотальним поширенням християнства середньовічний Європі. Доля тих, хто поділяв марксизм-ленінізм і офіційно визнані «етапи його її подальшого розвитку» КПРС"), і братніми партіями, точніше, етапи фальсифікації, була така сама, як і щаслива доля середньовічних єретиків, а то й гірше. Напевно, більшість їх міг тільки заздрити в'язням середньовічної інквізиції. Природно, таких явищ не міг списати лише з рахунок політичного панування КПРС. Для людей марксизм-ленінізм досі привабливий як вчення про досягнення соціалістичного ідеалу суспільного ладу, заявленого ще першими християнами. Не доводиться це не побачити й те, що марксизм-ленінізм (особливо фальсифікований) служив ідеологічним виправданням небувалих масових репресій, злочинних соціальних експериментів /типу тотальної колективізації/. Усіх, хто якось намагався повстати проти таких адвокатських функцій марксизму-ленінізму, чекало непростоошукивание.

Філософська думку в Україні у період фактично розвинулася тими, хто хотів бути інтерпретатором і пропагандистом політики КПРС"), і звертався до суто філософським проблемам.

У 20-х у Радянському Союзі сталося розмежування філософів на механістів (Л. Аксельрод, А.В.Варьяш,К.А.Тимирязев та інших.) ідеалектиків на чолі з А.М.Дебориним. «>Механисти» прагнули очистити діалектику Маркса від гегельянства, підміняли діалектичну концепцію розвитку теорії рівноваги.ДиалектикиС.Ю.Семковский /1882-1937/, В.О.Оринец /1891-1937/ відстоювали необхідність зближення філософії природознавства.

У 30-50-ті роки українські філософи внесли певний внесок у розвиток діалектичного матеріалізму, філософських питань природознавства, проблем історико-філософської науки. Продовжуючи цієї традиції, у роки філософи Інституту філософії АН УРСР вперше у у Радянському Союзі що його розробку проблем логіки наукового дослідження. На той час ставиться весь зростаючий вагу досліджень історії у філософській думці в Україні.

Висновок

У результаті історії у філософській думцілюдство вдосконалювалися знання світ і людині, про місце людини у цьому світі, про його пізнавальному, практичному, етичному і взагалі оціночному ставленні до світу.

У процесі Зміни основних ідей філософії вирішувалися, зазвичай, актуальні питання підвалин життя і законів буття, проблеми гносеології – питання про ставлення мислення та буття й про пізнаванності світу, проблеми логіки, що вивчає форми і закони мислення.

Філософська думку протягом усього своєї історії, зазвичай, займалася соціологічними проблемами, питаннями у тому, яким має бути суспільству й так суспільні відносини, що вони задовольняли природі людини, філософи займалися також питаннями про місце особи у суспільстві, про його життя тощо. Щоправда, слід зазначити, що жодне філософське вчення чи школа може дати цілком повного обгрунтування навіть найбільш прогресивних громадських ідеалів. Життя завжди опинялася складніше теоретичних побудов. Але саме боротьба людей по здійсненню цих ідеалів була й залишається однією з головних чинників громадського прогресу.

Історія філософського пізнання світу однозначно свідчить, що виникаючі філософські проблеми мали своїм джерелом наукове пізнання світу І що пошуки розв'язання цих проблем надавали надають плідне впливом геть розвиток науку й в розвитку самої філософії.

Історія філософії показує також, що філософське пізнання тісно пов'язані лише з наукою, але й іншими сторонами життя людей, такі як релігія, політична ідеологія, правосвідомість, мораль, мистецтво.

Тому багато хто проблеми,хвилюючі людство не можна зрозуміти без історико-філософського аналізу.

Література

1. Короткий нарис історії філософії. – М.: 1971

2. Локк Дж. Досліди про людському розумі. Обрані філософські твори,т.1. – М.: 1960

3. Фіхте І.Г. Ясна мов сонце повідомлення широкого загалу про справжньої сутності новітньої філософії. М.:Соцекгиз,1937

4. Гуссерль Еге.Логические дослідження.Т.1.-СПб.:1909

5.Риккерт Р. Про понятті філософії. – М.: «Логос» 1910.

6. Філософія: курс лекцій для студентів, магістрів і аспірантів. В.М.Чекер, М.М.Каськов. Луганськ, 2003

7. Кун Т. Структура наукових революцій. – М.: 1975

8.Мулуд М. Сучасний структуралізм. – М.: «Прогрес», 1973

9. Логіка Наукового дослідження. - М.: «Наука», 1965.