Співвідношення понять культури та цивілізації
Культура —увесь, за винятком природи, мовно та символічно відтворений і «репрезентований» (штучний, позаприродний) світ, що охоплює різноманітність видів, засобів і результатів активної творчої діяльності людини, спрямованої на освоєння, пізнання і зміну навколишньої реальності та самої себе.
Різноманітність виявів людського духу, життєвих і практичних установок, проривів у новий вимір історичного буття зумовила широкий спектр різноманітних індивідуальних форм культури, що пронизують усі сфери суспільства. Поліфонію форм культури доповнює інтенсивне взаємопроникнення культур, зростання їх ролі в житті людей. Культура стає формою буття і спілкування людей різних культур минулого, сьогодення і майбутнього, формою діалогу культур, самодетермінації (самообмеження) індивіда, засобом вільного вирішення і зміни власної долі.
Диференційовані культурні форми народів планети містять незліченну кількість усіляких творчих сил і станів, зовнішніх і внутрішніх форм життя. Осягнути їх, об'єднати в єдине ціле практично неможливо. Водночас людям необхідна єдність переконань, оскільки будь-яка культурна праця є свідомою творчістю життя, що, можливо, не завжди актуально усвідомлюється. Річ у тім, що всі окремі, безмежно різні культурні функції тісно пов'язані зі своїм окремим змістом, а носії цих функцій нерідко знають про них лише те особливе, що відрізняє їх одну від одної. Однак кінцева цінність їх дається лише в єдності системи, яка забезпечується єдністю культурної свідомості, світогляду. З огляду на це, щоб набути, усвідомити таку єдність, необхідно осягнути сутність функцій, які репрезентують те спільне, що наявне в усіх конкретних культурних діяннях, яким би різним не був їхній зміст. Це означає, як справедливо підкреслює В. Віндельбанд, самосвідомість розуму, що самостійно породжує свої предмети і в них царство власної значущості. Досягається це тільки на рівні філософського мислення, зокрема в царині філософії культури.
Згідно з Кантом, цивілізація починається з встановлення людиною правил людського життя і людської поведінки. Цивілізована людина - це людина, яка іншій людині не заподіє неприємностей, він його обов'язково бере в розрахунок. Цивілізована людина чемний, ввічливий, тактовний, люб'язний, уважний, поважає людину в іншому. Культуру Кант пов'язує з моральним категоричним імперативом, який володіє практичної силою і визначає людські дії не загальноприйнятими нормами, орієнтованими насамперед на розум, а моральними підставами самої людини, її совістю.
Під цивілізацією слід розуміти, з одного боку, рівень розвитку культури і суспільства в цілому, а з іншого боку, спосіб освоєння культурних цінностей (матеріальних і духовних), який визначає все суспільне життя, її специфіку, що дозволяє судити про неї як про певної цивілізації . Це як би дві суттєві ознаки цивілізації, що дозволяють побачити її відмінність від культури.
Перша ознака - цивілізація як рівень розвитку культури і суспільства - найбільш вивчений в етнографічній, історичній, соціологічній і філософській літературі.
Інша ознака цивілізації - спосіб освоєння культури - досліджений в нашій літературі недостатньо. Водночас знання цієї ознаки важливо, так як суспільно-історична практика розвитку людства свідчить, що який спосіб освоєння культури, така й цивілізація.
Поняття “культура” тісно співвідноситься з уявленнями про цивілізацію. Іноді “цивілізація” є синонімом терміна “культура”, але частіше їх розрізняють. Цивілізацію характеризують або як особливий етап в розвитку культури, який демонструє її видатні досягнення (появу письменства, міст, національних держав тощо), або як кінцевий момент існування будь-якої культури, який виражає її занепад, виродження. В одному тлумаченні цивілізація може виражати єдиний загальнолюдський характер, цінність усіх культур, а в іншому — поверхневий, у порівнянні з культурою, шар людського буття.
В останньому випадку культуру розглядають як прояв духовної сутності людини, а цивілізацію як втілення технічного, технологічного аспекту культури, пов’язаного із задоволенням зростаючих матеріальних потреб людей.