ЛАТИНСЬКІ ПРИСЛІВ’Я ТА ВИСЛОВИ
Фразеологічний фонд латинської мови містить численні прислів’я та приказки, що увійшли до складу багатьох мов світу не тільки у перекладній формі, а й як прямі запозичення із збереженням графіки та орфографії, властивих мові-джерелу. Ці влучні й дотепні вислови нерідко образно узагальнюють багатовіковий суспільно-історичний досвід народу, його культурну і мовну самобутність. Латинські афоризми – це і своєрідні слушні поради, і філософські міркування та судження щодо людського буття. Вони виразно і лаконічно відображають основи світогляду народу, його непохитні моральні та етичні приписи. Сконденсована в прислів’ях і приказках народна мудрість передає безмежне розмаїття людських взаємин. Тому деякі з них заперечують одні одних, інколи у них відображено протилежні життєві ситуації або суперечливі погляди на них.
У щоденному спілкуванні ми намагаємося чітко і дотепно висловлювати свої думки, уживаючи слова, вислови і фразеологізми, що у сукупності становлять наш ідіолект. Як приємно, легко і цікаво спілкуватися з людиною, у якої багата й колоритна мова! Почувши лише декілька перших речень, ми вмить розпізнаємо високоерудовану, інтелектуально і духовно багату людину. Іноді ми навіть не зауважуємо, як мова і стиль співрозмовника, який дотепно та вміло вплітає у свою мовленнєву канву «золоті класичні скарби», захоплює нас, створює в нашій уяві адекватні ситуації, заставляє аналізувати, думати, хвилюватися. Звичайно, цього можна досягти, лише працюючи над своєю мовою, вникаючи у глибинний зміст кожного слова, зокрема прислів’їв та приказок, які припали до серця. В українській та інших слов’янських мовах чимало засвоєних (з латинської мови) скалькованих висловів не видаються запозиченнями, оскільки процес асиміляції на всіх рівнях мови відбувся у повному обсязі, спричинивши навіть виникнення паремічних варіантів, наприклад: лат. De gustibus et coloribus non est disputandum; укр. Про смаки не сперечаються; англ. Every man to his taste / There is no accounting for taste / Tastes differ; нім. Über (den) Geschmack lässt sich nicht streiten / Die Geschmäcke sind verschieden; фр. Des goûts et des couleurs il ne faut pas disputer; ісп. Sobre gustos, no hay nada escrito.
Чітку межу між прислів’ями та приказками провести важко. Прислів’я здебільшого виражені повним реченням, висловлюють окрему закінчену думку, судження і мають повчальний характер, тоді як приказки – це неповні речення, що містять лише натяк на якийсь висновок або судження і не мають чітко вираженого повчального значення. На увагу заслуговують відповідники латинських прислів’їв та висловів в інших мовах.
1. A capillo usque ad ungues. – Від волосся до пальців на ногах.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Від голови до ніг. З ніг до голови. | From head to foot. From head to toe. | Von Kopf bis Fuß. Vom Kopf bis zur Zehe. | De la tête aux pieds. | De pies a cabeza. |
2. Ad praesens ova cras pullis sunt meliōra. – Краще яйця сьогодні, ніж курчата завтра.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Краще синиця у жмені, ніж журавель в небі. | A bird in the hand is worth two in the bush. | Der Spatz in der Hand ist besser als die Taube auf dem Dach | Le moineau à la main vaut mieux que la grue qui vole. | Más vale pájaro en la mano que buitre volando. |
3. Aetas senīlis mala merx. – Старість – погана штука.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Старість – не радість. | The feet are slow when the head wears snow. Age steals away all things, even the mind. | Alter ist ein schweres Malter. Das Alter ist eine schwere Last. | La vieillesse est un pesant fardeau. | La vejez es una enfermedad grave. |
4. Amantes – amentes. – Коханці – шаленці. / Закохані – шалені.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Любов відбирає розум. | Love and reason do not go together. Love and ambition admit no fellowship. Affection binds reason. | Liebe und Verstand gehn selten Hand in Hand. | L’amour et la raison ne font pas bon ménage. | Enamorado y loco, lo uno es lo otro. |
5. Amor caecus. – Любов сліпа.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Любов сліпа. | Love is blind. Love makes a good eye squint. | Die Liebe ist blind. Liebe macht blind. | L’amour est aveugle. | El amor es ciego, y el matrimonio lo cura. |
6. Amīcus optĭma vitae possessio. – Приятель – найкращий скарб у житті.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Вірний приятель – найбільший скарб. | A friend is need is a friend indeed. They are rich who have true friends. | Ein treuer Freund ist ein großer Schatz. | Mieux vaut un ami en voie que denier en courroie. | Amigo cabal, tesoro ideal. |
7. Anĭmos labor nutrit. – Праця – пожива душі.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Праця людину годує, лінивість марнує. | An idle brain is the devil’s workshop. No pains, no gains, no sweat, no sweet. Work is not dis- grace, the digrace is idleness. | Arbeit gibt Brot, Faulheit bringt Not. Arbeit bringt Brot, Faulheit Hungersnot. | Il faut travailler qui veut manger. | Si el ocio te causa tedio, el trabajo es buen remedio. |
8. Ars longa, vita brevis. – Мистецтво довге, вік короткий.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Мистецтво довге, вік короткий. Життя коротке та безмежна штука І незглибиме творче ремесло. (Франко) | Art is long, life is short. | Die Kunst ist lang, und kurz ist unser Leben. | L’art est long, la vie est courte. | De lunes a martes, pocos se llevan las artes. |
9. Aquam in mortario tundĕre. – Товкти воду в ступі.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Товкти воду в ступі. | To draw water in a sieve. To mill the wind. | Leeres Stroh dreschen. | Battre l’eau avec un bâton. | Azotar el aire. |
10. Aquam turbāre dedĕcet, ne pura tibi desit. – Не годиться каламутити воду, щоб тобі не забракло чистої.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Не плюй у криницю, пригодиться води напиться. | Never cast dirt into that fountain of which you have sometimes drunk. | Spuck’ nicht in den Brunnen, wenn du noch daraus trinken musst. | Il ne faut pas dire: Fontaine, je boirai de ton eau. | Nadie diga "de esta agua no beberé". |
11. Aquĭlam volāre doces. – Учиш орла літати.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Не вчи рибу плавати. | Never offer to teach fish to swim. | Die Fische schwimmen und die Tauben fliegen lehren. | Apprendre aux poissons à nager. | No le enseñes nadar al pez. |
12. Audi multa, loquĕre pauca. – Слухай багато, говори мало.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше. | Be swift to hear, slow to speak. | Rede wenig, höre viel. | La parole est d’argent, le silence est d’or. | Oye primero, habla postrero. |
13. Aurea mediocrĭtas. – Золота середина.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Золота середина. | The golden mean. | Der Mittelweg ist der beste. Die goldene Mitte. | Juste milieu. | Un ten con ten, todo está bien. |
14. Barba non facit philosophum. – Борода не робить людини філософом.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Бородатий ще не мудрець. | A big head and little wit. | Nicht jeder, der einen Bart trägt, ist ein Philosoph. | La barbe ne fait pas l’homme. | La barba no hace al sabio. |
15. Bona valetūdo melior est quam maxĭmae divitiae. – Добре здоров’я краще за найбільше багатство.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Здоров’я не купиш ні за які гроші. | The first wealth is health. Health is great riches. | Gesundheit ist der größte Reichtum. | Santé passe richesse. | Entre salud y dinero, salud primero. |
16. Caelum digĭto attingĕre. – Торкнутися пальцем неба.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Пальцем в небо. | To find a mare’s nest. | Er traf genau das Himmelblau. | Se fourrer le doigt dans l’œil. | Tocar el violón. |
17. Charta non erubescit. – Папір не червоніє із сорому.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Папір усе витримає. | Pens may blot, but they cannot blush. | Papier ist geduldig. | Le papier souffre tout et ne rougit de rien. | La carta no tiene empacho. |
18. Contra torrentem brachia dirigĕre. – Проти течії скеровувати щогли. / Проти хвиль плисти. (Франко)
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Плисти проти течії. | To go (або row, strive, swim) against the stream | Gegen / wider den Strom schwimmen. | Nager à contre courant. | No es de hombre prudente nadar contra la corriente. |
19. Contra vim mortis non est medicāmen in hortis. – Проти сили смерті немає ліків у городах.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Від смерті ліків нема. Немає зілля проти смерті. | Every bullet has its billet. Death takes no bribes. | Gegen den Tod ist kein Kraut gewachsen. | Il y a remède à tout, hors la mort. | En mal de muerte, no hay médico que acierte. |
20. Cribro aquam haurīre. – Решетом воду черпати.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Переливати з пустого в порожнє. | To draw water in a sieve. | Wasser mit einem Sieb schöpfen. | Parler pour ne rien dire. | Agua en cesto se acaba presto. |
21. Cui dolet, memĭnit. – Що кому болить, той про те пам’ятає.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
У кого що болить, той про те й говорить. | The tongue ever turns to the aching tooth. | Was einem schmerzt, davon spricht man. | À chacun son fardeau pèse. | Cada uno lleva la lengua al lado donde le duele la muela. |
22. Dare verba in ventos. – Давати слова на вітер.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Кидати слова на вітер. | A word spoken is an arrow let fly. | Worte in den Wind streuen. In den Wind reden/ sprechen. | La parole sème au vent. | Gastar palabras en balde. |
23. De gustĭbus et colorĭbus non est disputandum. – Про смаки і кольори не треба сперечатись.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
На колір і смак товариш не всяк. Про смаки не сперечаються. | Every man to his taste. There is no accounting for tastes. Tastes differ. | Über Geschmack lässt sich nicht streiten. | Des goûts et des couleurs il ne faut pas disputer. | Sobre gustos, no hay nada escrito. |
24. De mortuis aut bene, aut nihil. – Про мертвих – або добре, або нічого.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Про мертвих – або добре, або нічого | Speak nothing but good of the dead. | Von Toten soll man nur Gutes reden. | Il ne faut pas remeur la cendre des morts. | Ninguno sea loado hasta despuès de enterrado. |
25. De nihĭlo nihil. – З нічого нічого й не виникає (Лукрецій).
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
З нічого й не буде нічого. | Nothing comes – (will come) from (of) nothing. | Von Nichts kommt nichts. Aus Nichts wird nichts. | Rien ne vient de rien. | De nada nada se hace. |
26. Diabŏlus non est tam ater, ac pingĭtur. – Не такий страшний чорт, як його малюють.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Не такий страшний чорт, як його малюють. | The devil is not so black as he is painted. | Der Teufel ist nicht so schwarz, wie man ihn malt. | Le diable n’est pas si noir qu’on le fait. | No sabe lo que es descanso quien no sabe lo que es trabajo. |
27. Dictum factum. – Сказано – зроблено.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Сказано – зроблено. | So said, so done. | Gesagt - getan. | Aussitôt dit, aussitôt fait. | Dicho y hecho |
28. Dimidium facti est coepisse. – Початок – половина зробленого.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Добрий початок – половина справи. | A good beginning is half the battle. | Guter Anfang ist halbe Arbeit. | A moitié fait qui commence bien. | Obra empezada, Medio acabada. |
29. Dirumpit saccum sus, postquam grana comēdit. – Розриває мішок свиня, коли з’їсть зерно.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Пусти свиню під стіл, вона лізе на стіл. | Give him an inch and he’ll take an ell (a yard, a mile). Set a beggar on a horseback, and he’ll ride a gallop. | Gib dem Teufel einen Finger und er greift nach der ganzen Hand. | Laissez leur prendre un pied chez vous, il en auront bientôt pris quatre. | Al villano, dale el pie y se tomará la mano. |
30. Divitiae virum faciunt. – Багатство робить чоловіка.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Гроші роблять людину. | A man without money is a bow without an arrow. A full purse makes a man speak. | Geld macht den Mann. | L’argent fait tout; L’argent n’a point de maître. | El dinero hace al hombre entero. |
31. Domus propria – domus optĭma. – Власний дім – найкращий дім.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
У гостях добре, удома краще. | East or West, home is best. There is no place like home. | Man reist nach Osten, man reist nach Westen, aber zu Hause ist es am besten. | On n’est nulle part aussi bien que chez soi. | Casa mía, casa mía, por requena que tu seas, me pareces una abadia. |
32. Dulcia non novit, qui non gustāvit amāra. – Той не пізнав солодкого, хто не спробував гіркого.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Без гіркого й солодке – не солодке. | He who has never tasted bitter does not know what is sweet. | Was nicht sauer wird, das wird auch nicht süß. | La patience est amère, mais son fruit est doux. | No sabe lo que es descanso quien no sabe lo que es trabajo. |
33. Dum ferrum candet, tundendum est. – Слід кувати залізо, поки тепле.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Куй залізо, поки гаряче (тепле). | Strike while the iron is hot. | Schmiede das Eisen, solange es heiß ist. | Il faut battre le fer pendent qu’il est chaud. | A hierro candente batir de repente. |
34. Duo pariĕtes de eādem fidelia dealbāre. – Білити дві стіни з того самого вапняного горщика.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Одним махом двох зайців вбити. | To kill two birds with one stone. | Zwei Fliegen mit einer Klappe schla-gen. | Faire d’une pierre deux coups. | Matar dos pájaros de un tiro |
35. Duos qui lepŏres sequĭtur, neutrum capit. – Хто за двома зайцями поженеться, жодного не впіймає.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
За двома зайцями бігти – ні одного не впіймати. | If you run after two hares, you will catch neither. (Dogs that put up many hares kill none). | Wer zwei Hasen hetzt, fängt keinen. | Il ne faut pas courir deux lièvres à la fois. | Galgo que va tras dos liebres, sin ninguna vuelve. |
36. E cantu dignoscĭtur avis. – Птаха пізнають за співом.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Пізнати птаха за співом, а людину за розмовою. | A bird may be known by its song. | Den Vogel kennt man am Gesang. | Au chant on reconnait l’oiseau. | Por la facha y por el traje, se conoce al personaje. |
37. Eiusdem farīnae. – З того самого борошна.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
З одного тіста. | We are all in the same mould. | Aus dem selben Mehl. Aus dem gleichen Holz geschnitzt sein. | Pétri de la même argile. | De la misma cepa. |
38. Equi donāti dentes non inspiciuntur. – Дарованому коневі в зуби не заглядають.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Дарованому коневі в зуби не заглядають. | Never look a gift (given) horse in the mouth. | Einem geschenkten Gaul sieht / schaut / guckt man nicht ins Maul. | A cheval donné on ne regarde pas la bride. | A caballo regalado no le mires el dentado. |
39. Errāre humānum est. – Помилятися властиво будь-якій людині.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Людина помиляється. | He is lifeless that is faultless. He who makes no mistakes, makes nothing. To err is human. | Irren ist menschlich. | Se tromper est humain. | El que tiene boca, se equivoca. |
40. Errat interdum quadrŭpes. – Інколи спотикається чотириногий.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Кінь на чотирьох (ногах), та й то спотикається. | A horse stumbles that has four legs. | Es strauchelt auch ein Pferd und hat doch vier Beine. | Il n’y a si bon cheval qui ne bronche. | Quien tiene pies, de cuando en cuando da traspiés. |
41. Et semel emissum volat irrevocabĭle verbum. – І один раз сказане слово відлітає безповоротно (Горацій, Гомер).
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Слово – не горобець, вилeтить – не впіймаєш. | A word spoken is past recalling. | Eine abgefeuerte Kugel kannst du nicht wieder einfangen. | Parole jetée prend sa volée. | Palabra suelta no tiene vuelta. |
42. Excitāre fluctus in simpŭlo. – Робити бурю в ополонику.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Буря у склянці води. | A storm in a teacup. А tempest in a teapot. | Ein Sturm im Wasserglas. | Une tempête dans un verre d’eau. | Tempestad en un vaso de agua. |
43. Ex malis eligĕre minĭma. – З бід вибирати найменшу.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
З двох бід вибирають меншу. | Of two evils choose the least. | Von zwei Übeln das kleine wählen. | De deux maux il faut choisir le moindre. | Del mal, el menor. |
44. Faber est suae quisque fortūnae. – Кожен є ковалем своєї долі (Аппій Клавдій).
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Кожна людина – коваль своєї долі. | Every man is the architect of his own actions. | Jeder ist seines Glückes Schmied. | Chacun est artisan de sa fortune. | Viene ventura a hombre que la procura. |
45. Facĭle dictu, difficĭle factu. – Легко сказати, важко зробити.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Легко говорити – не легко робити. | Easier said than done. | Es ist leichter versprochen als gehalten. | Du dire au fait, il y a long trait. | Del dicho al hecho, hay mucho trecho. |
46. Fames est optĭmus coquus. – Голод – найкращий кухар.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Голод – найкращий кухар. | Hunger finds no fault with the cook. | Hunger ist der beste Koch. | L’appétit est le meilleur cuisinier. (Qui a faim, mange tout pain.) | El hambre aguza el ingenio. |
47. Festīna lente! – Поспішай повільно!
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Поспішиш – людей насмішиш. | Haste makes waste. | Eile mit Weile. | Qui trop se hâte reste en chemin. (Pas à pas on va loin.) | Vísteme despacio, que tengo prisa. |
48. Finis corōnat opus. – Кінець вінчає діло.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Кінець ділу вінець. | All is well that ends well. | Das Ende krönt das Werk. | La fin couronne l’œuvre. | El fin corona la obra. |
49. Flamma fumo proxĭma est. – Полум’я – найближче до диму.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Немає диму без вогню. | There is no smoke without fire. | Wo Rauch ist, da ist auch Feuer. Kein Rauch ohne Feuer. | Il n’y a pas de fumée sans feu. | Por el humo se sabe donde está el fuego. |
50. Fortes fortūna adiŭvat. – Хоробрим доля допомагає.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Доля сприяє сміливим. | Fortune favours the brave. Fortune is not far from the brave man’s head. | Dem Kühnen hilft das Glück, den Feigen weist's zurück. | Le succès est souvent un enfant de l’audace. | Quien no se atreve no vence. |
51. Frondem in silvis non cernit. – Він не бачить листя в лісі.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
За деревами лісу не бачить. | Not to see the forest (wood) for the trees. | Den Wald vor lauter Bäumen nicht sehen. | Les arbres cachent la forêt. | Los árboles no dejan ver el bosque. |
52. Fronti nulla fides. – Зовнішності не вір.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Вигляд – оманливий. | Appearances are deceitful. | Der Schein trügt. | Les apparences sont trompeuses. | La experiencia no se fía de la apariencia. |
53. Grandĭbus exigui sunt pisces piscĭbus esca. – Мала риба – пожива для великої.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Мала риба – великій на обід. | The great fish eat up the small. | Große Fische fressen die kleinen. | Les gros poissons mangent les petits. | El pez grande se come al chico. |
54. Haeret mihi in summis labris. – Це висить мені зовсім на краєчку губів.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Крутиться на язиці. | To be at (on) the tip of one’s tongue. | Es liegt auf der Zunge. | Je l’ai sur le bout de la langue. | Tener en la punta de la lengua. |
55. Homo homĭni lupus est. – Людина людині – вовк.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Людина людині вовк. | Man is a wolf to man. | Ein Mensch ist des anderen Wolf. | L’homme est un loup pour l’homme. | El hombre es lobo para el hombre. |
56. Homo propōnit, sed Deus dispōnit. – Людина планує, а Бог постановляє.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Людина мислить, Бог креслить. Людина планує, а Бог керує. | Man proposes and God disposes. | Der Mensch denkt, Gott lenkt. | L’homme propose et Dieu dispose. | El hombre propone y Dios dispone. |
57. Hospes hostis. – Гість – ворог (сенс – у грі слів).
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Гість не в пору – гірше як татарин. | Uninvited guests are welcome when they are gone. Uninvited guests sit on thorns. | Ungeladener Gast ist eine Last. Ungeladene Gäste gehören nicht zum Feste. | Bienvenu comme un chien dans un jeu de quilles. | El huésped dos alegrías da, una cuando llega y otra cuando se va. |
58. In magno magni capiuntur flumĭne pisces. – У великій ріці ловиться велика риба.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Великому кораблеві – велике плавання. | A great ship asks (for) deep waters. | Ein großes Schiff braucht großes Fahrwasser. Grosse Schiffe, grosse Wasser. | Á grand cheval grand gué. | En gran río, gran pez. |
59. Lapis musco tegĭtur, qui non vertĭtur. – Камінь мохом обростає, якщо його ніхто не перевертає.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Під лежачий камінь вода не тече. | No bees, no honey; no work, no money | Auf dem rollenden Stein wächst kein Moos. | Qui dort grasse matinée, trotte toute la journée. | Agua parada no mueve molinos. |
60. Leōnem mortuum etiam (et) catŭli mordent. – Мертвого лева навіть (і) щенята кусають.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Мертвого лева й щеня кусає. | Hares may pull dead lions by the beard. | Den toten Löwen kann jeder Hase an Bart zupfen. | Au lion mort on arrache la barbe. | Del árbol caído, todos hacen leña. |
61. Luna latrantem canem non curat. – Місяць не зважає на гавкання собаки.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Пси виють, а місяць світить. | The moon does not heed the barking of dogs. The dog barks and the caravan passes. | Was kümmert’s den Mond, dass der Hund ihn anbellt. | La lune est à l’abri des loups. | El perro ladra y la caravana pasa. |
62. Lupus non mordet lupum. – Вовк вовка не кусає.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Вовк вовка не кусає. | A dog does not bitfe another dog. | Ein Wolf kennt den anderen wohl. | Un loup ne mange point l’autre. | Nunca el perro muerde al perro. |
63. Lupus pilum mutat, non mentem. – Вовк змінює шкуру, але не вдачу.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Вовк линяє, а натури не міняє. | The leopard cannot change its spots. | Der Wolf ändert wohl das Haar, doch bleibt er, wie er war. | Les loups peuvent perdre leurs dents, mais non leur nature. | Genio y figura hasta la sepultura. |
64. Lupus sub ovis pelle celātus. – Вовк під овечою шкірою захований.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Вовк в овечій шкурі. | Wolf in sheep’s array. | Ein Wolf im Schafspelz. | Un innocent fourré de malice. | Cara de beato y uñas de gato. Uñas largas, con guantes de seda se tapan. |
65. Mala herba cito crescit. – Погана трава швидко росте.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Лихе не загине. | Great weeds grow apace. | Unkraut wächst auch ungesät. | Mauvaise herbe croît toujours. | Mala hierba presto crece. |
66. Male parta, male dilabuntur. – Ганебно придбане – ганебно й пропаде.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Легко прийшло, легко й пішло. Як прийшло, так і пішло. | Lightly come, lightly gone. | Wie gewonnen, so zerronnen. | Mal gagné, mal dépensé. | Lo mal adquirido, se va como ha venido. |
67. Malo cum Platōne errāre, quam cum aliis recte sentīre. – Краще помилятися з Платоном, ніж правильно думати з іншими людьми.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Краще з розумним загубити, ніж з дурнем знайти. | Better be foolish with all than wise by yourself. | Besser mit den Weisen weinen als mit Narren lachen. | Mieux vaut un sage ennemi qu’un sot ami. | Es mejor callar que con tontos hablar. |
68. Malum nullum est sine alĭquo bono. – Немає лиха без якогось добра.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Нема зла, щоб на добре не вийшло. | Bad luck often brings good luck. | Keine Freude ohne Leid. | L’excés du mal amène souvent le bien. | No hay mal que por bien no venga. |
69. Manus manum lavat. – Рука руку миє.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Рука руку миє. | One hand washes another. | Eine Hand wäscht die andere. | Une main lave l’autre. | Una mano lava a la otra y ambas la cara. |
70. Melius est prudenter tacēre, quam inanĭter loqui. – Краще розумно мовчати, ніж нерозумно говорити.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Мудрий, поки рота не розкриє. | A still tongue makes a wise head. | Kluges Schweigen ist besser als dummes Reden. | La parole est d’argent, le silence est d’or. | Más vale callar que mal hablar. |
71. Melior est vicīnus iuxta, quam frater procul. – Краще близько сусід, ніж далеко брат.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Краще близький сусід, ніж далекий брат. | A near neighbour is better than a far kinsman. | Ein Nachbar an der Hand ist besser als ein Freund über Land. | Qui a bon voisin a bon matin. (Mieux vaut son bon voisin que longue parenté). | Más vale un vecino al lado que un hermano alejado. |
72. Mendācem memŏrem esse oportet. – Брехун мусить бути пам’ятливим.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Брехливому треба добру пам’ять мати. | A liar should have a good memory | Der Lügner muss ein gutes Gedächtnis haben. | Il faut qu’un menteur ait bonne mémoire. | Mentiroso sin memoria, pierde el hilo de la historia. |
73. Mendāci homĭni ne verum quidem dicenti credĭmus. – Брехунові ми не віримо навіть тоді, коли він говорить правду.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Брехунові не вірять навіть, коли він говорить правду. | A liar is not believed if he speaks the truth. | Wer einmal lügt, dem glaubt man nicht, und wenn er auch die Wahrheit spricht. | Un menteur n’est point écouté, même en disant la vérité. | En boca del mentiroso lo cierto se hace más que dudoso. |
74. Mens sana in corpŏre sano. – У здоровому тілі – здоровий дух (Ювенал).
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
У здоровому тілі – здоровий дух. Але: У здоровому тілі – здорова душа, та часто буває не варта гроша (Франко). | A sound mind in a sound body. | Ein gesunder Geist in einem gesunden Körper. | Une âme saine dans un corps sain. | Mente sana en cuerpo sano. |
75. Minutŭla pluvia imbrem parit. – Мала хмара народжує дощ.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
З великої хмари – малий дощ. | Small rain allays a great wind. | Kleine Wolken, großer Regen; große Wolken, kleine Regen. | Petite pluie abat grand vent. | De nube pequeña gran tormenta. |
76. Montes aureos pollicēri. – Обіцяти золоті гори.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Обіцяти золоті гори. | To promise wonders. To promise mountains. | Jemandem goldene Berge versprechen. | Promettre monts et merveilles. | Nunca prometas con lo que cumplir no cuentas. |
77. Multa paucis. – Багато в декількох (словах).
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Коротко і ясно. | Brevity is the soul of wit. | Kurz und bündig. | Clair et net. | A mucho hablar, poco acertar. |
78. Nasci in felīci signo. – Народитися під щасливим знаком.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Народитися під щасливою зіркою. | To be born with a silver spoon in one’s mouth. | Unter einem glücklichen/ günstigen Stern geboren sein. | Il est né sous une bonne étoile. | Unos nacen con estrella y otros nacen estrellados. |
79. Ne diffĕras in crastīnum. – Не відкладай на завтра.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Не відкладай на завтра того, що можна зробити сьогодні. Відкладений тільки сир добрий. | Never put off till tomorrow what you can do today. | Was du heute kannst besorgen, das verschiebe nicht auf morgen. | Ce qu’aujourd’hui tu peux faire, au lendemain ne diffère. | Lo que puedes hacer hoy, no lo dejes para mañana. |
80. Nemo simul domĭnis par est servīre duōbus. – Ніхто не служить водночас однаково двом хазяїнам.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
І нашим і вашим. (Двом панам не послужиш). | No man can serve two masters. | Niemand kann zweien Herren dienen. | Donner une chandelle à dieu et une chandelle au diable. | El que a dos amos atiende, a uno le queda mal. |
81. Est modus in rebus. – Є міра в речах.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Усе в міру. Усе любить міру. | Bind the sack before it is full. Enough is as good as a feast. | Alles mit Maß. Alles hat sein Maß (seine Grenzen). | De la mesure en toutes choses. | Todo en la vida tiene su medida. |
82. Nihil tam volucre est, quam mala fama. – Ніщо не є таким швидким, як погана чутка (Верґілій).
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Погані вісті не лежать на місці. | Bad news is always true. | Schlechte Nachrichten kommen rasch an. | Les mauvaises nouvelles ont des ailes. | Más vuela la fama mala que la buena. |
83. Nox abstulit atra colōrem. – Темна ніч приховала колір (Верґілій).
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Уночі всі коти сірі. | All cats are gray in the dark (in the night). | Bei Nacht sind alle Katzen grau. | La nuit tous le chats sont gris. | De noche todos los gatos son grises. |
84. Non multa, sed multum. – Не багато, але численно.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
За все візьмешся, то нічого не зробиш. Взявся за гуж – не кажи, що не дуж. | Jack of all trades and (або is) a master of none. | Wer alles tun will, tut nichts recht. | Qui veut trop prouver ne prouve rien. | Aquí hay mucho cacique y poco indio. |
85. Non omne, quod nitet, aurum est. – Не все те золото, що блищить.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Не все золото, що блищить. | All is not gold that glitters. | Es ist nicht alles Gold, was glänzt. | Tout ce qui reluit n’est pas or. | No es oro todo lo que reluce. |
86. Non progrĕdi est regrĕdi. – Не йти вперед – значить іти назад.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Зупинитись – позаду лишитись. | He that looks not before will find himself behind. | Wer nicht vorwärts geht, geht zurück. | Faire des progrès à reculons. | Quien adelante no mira, atrás se queda. |
87. Non vult scire satur, quid ieiūnus patiātur. – Не хоче знати ситий, що терпить голодний.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Ситий голодного не розуміє. Ситий голодному – не товариш. | There is no good talk between a full man and a fasting one. | Die Gesunden und Kranken haben ungleiche Gedanken. | Bien repu, on oublie qu’il est des affamés. | En tiempo de higos no hay amigos. |
88. Nulla regŭla sine exceptiōne. – Жодного правила – без винятку.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Нема правила без винятку. | There is no rule without an exception. | Keine Regel ohne Ausnahme. | Il n’y a pas de règle sans exception. | El joven conoce las reglas pero el viejo las excepciones. |
89. Numĕro Deus impăre gaudet. – Бог радіє непарному числу.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Бог любить трійцю. | God rejoices at odd numbers. | Aller guten Dinge sind drei. | Jamais deux sans trois. | A Dios le gusta el número impar. |
90. Nummus nummum parit. – Гроші породжують гроші.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Гріш – до гроша. | Money makes money. | Geld will zu Geld (ist gern bei Geld). | L’argent attire l’argent. (Un sou amène l’autre). | El dinero se va al dinero. |
91. Occurrunt homĭnes, nequeunt occurrĕre montes. – Гора з горою не сходяться, а людина з людиною – завжди.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Гора з горою не сходиться, а людина з людиною – може. | Men may meet but mountains never. | Berg und Tal kommen nicht zusammen, wohl aber Menschen. | Il n’y a que les montagnes qui ne se rencontrent jamais. | Tópanse los hombres y no los montes. |
92. Ocŭli avidiōres sunt, quam venter. – Очі жадібніші од живота.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Очі б їли, та живіт не вміщає. | One’s eyes are bigger than one’s belly. | Die Augen sind größer als der Magen. | Avoir les yeux plus gros que le ventre. | Más fácil es llenar la barriga que los ojos. |
93. Oleum camīno addĕre. – Підливати олії до вогню.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Підливати олії до вогню. | To pour oil on the fire. | Öl ins Feuer gießen. | Jeter de l’huile sur le feu. | Echar aceite al fuego. |
94. Omnia mea mecum porto. – Все своє ношу з собою.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Усе своє ношу з собою. | What I possess I keep with me. | All meine Habe trage ich mit mir. | Je porte tout mon bien avec moi. | Cuanto tenemos lo llevamos puesto y cuanto sabemos lo tenemos en la lengua. |
95. Omnia tempus habent. – Усе має свій час.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Усьому свій час. | Everything is good in its season. | Alles zu seiner Zeit. | Chaque chose en son temps. | Cada cosa en su tiempo y los nabos en adviento. |
96. Parsimonia est magnum vectīgal. – Бережливість – великий прибуток.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Ощадний кращий від багатого. | A penny saved is a penny gained | Sparen bringt Haben | Qui économise s’enrichit. | Ahorra, ahorrador para que gaste el gastador. |
97. Parvi libĕri, parvum malum. – Малі діти – мале лихо.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Малі діти не дають спати, а великі – жити. | Children when they are little make parents fools, when they are big make them mad. | Kleine Kinder, kleine Sorgen; große Kinder, große Sorgen. | Petits enfants – petite peine, grands enfants – grande peine. | Cuanto más grande la cabeza, más fuerte la jaqueca. |
98. Pecunia non olet. – Гроші не смердять.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Гроші не мають запаху. | Mоney has no smell. | Geld stinkt nicht. | L’argent n’a point d’odeur. | El dinero bien huele, salga de donde saliere. |
99. Pedĭbus timor addit alas. – Страх додає ногам крила.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Страх має довгі ноги. | Fear breeds terror. | Furcht macht lange Schritte. | La peur donne des ailes. | Cojo con miedo, corre ligero. |
100. Pendēre tenui filo. – Висіти на волосині.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Висіти на волосині. | To hang by a thread | An einem dünnen Faden hängen. | Ne tenir qu’a un fil. | La vida pende de un hilo. |
101. Piscis primum a capĭte foetet. – Риба смердить спочатку від голови.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Риба псується з голови. | Fish begins to stink at the head. | Der Fisch fängt am Kopf an zu stinken. | Le poisson commence toujours à sentir par la tête. | El pez comienza a podrirse por la cabeza. |
102. Post nubĭla Phoebus. – Після хмар – Феб (сонце).
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Після дощу – погода. Після негоди – погода. | After rain comes fair weather. | Nach regen kommt Sonnenschein. Auf Regen folgt Sonne. | Après la pluie le beau temps. | No hay mal que cien años dure |
103. Post tres saepe dies vilescit piscis et hospes. – Після трьох днів часто набридають риба і гість.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Гості і риба псуються через три дні. | Fish and company stink in three days. | Der Gast ist wie ein Fisch, er bleibt nicht lange frisch. | L’hôte et le poisson en trois jours (sont) poison. | El huésped y la pesca a los tres días apestan. |
104. Potius sero, quam numquam. – Краще пізно, ніж ніколи.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Краще пізно, ніж ніколи. | Better late than never. | Besser spät als nie/ als gar nicht. | Mieux vaut (il vaut mieux) tard que jamais. | Más vale tarde que nunca. |
105. Primus inter pares. – Перший серед рівних.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Перший серед рівних. | (The) first among equals. | Erster unter Gleichen. | Le premier parmi les égaux. | El primero entre los iguales. |
106. Procul ex ocŭlis, procul ex mente. – Далеко від очей, далеко від серця.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Очі не бачать, серце не болить. | Out of sight, out of mind. | Aus den Augen, aus dem Sinn. | Loin des yeux, loin du cœur. | Ojos que no ven, corazón que no siente. |
107. Quae fuĕrant vitia, mores sunt. – Що раніше було помилками, то тепер є звичаями.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Інші часи – інші звичаї. Вчора проступ, нині – поступ. | Other times, other manners. | Andere Zeiten, andere Sitten. | Autres temps, autres mœur. | La mala costumbre nunca tiene herrumbre. |
108. Quaelĭbet vulpes caudam suam laudat. – Кожна лисиця свій хвіст хвалить.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Кожен кулик своє болото хвалить. | Each bird loves to hear himself sing. | Jeder Fuchs lobt seinen Bau. | Tout oiseau aime à s’entendre chanter. | Cada ollero alaba su puchero.A cada pajarillo le gusta su nidillo. |
109. Quidquid praecipies, esto brevis. – Коли навчаєш, будь стислим.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Стислість – сестра таланту. Повчаєш – повчай коротко. | Brevity is the soul of wit. | In der Kürze liegt die Würze. | Courte prière pénètre les cieux. | Oración breve sube al cielo. |
110. Qui me amat, amet et canem meum. – Хто любить мене, любить і собаку мого.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Любиш мене – люби моїх друзів. | Love me, love my dog. | Wer mich liebt, liebt auch meinen Hund. | Qui m’aime aime mon chien. | Al niño besa, quien besar a la madre quisiera. |
111. Qui tacet, consentīre vidētur. – Хто мовчить, той, очевидно, погоджується.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Мовчання – знак згоди. | Silence gives consent. | Wer schweigt, stimmt zu / willigt ein. | Le silence vaut une réponse. | El que calla, otorga. |
112. Quod non licet, acrius urit. – Що не дозволено, притягає сильніше.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Заборонений плід – солодкий. | Forbidden fruit is sweetest. | Verbotene Früchte sind süß. | Chose défendue, chose désirée. | Fruta prohibida, más apetecida. |
113. Quos deus perdĕre vult, dementat. – Бог позбавляє розуму тих, яких хоче знищити.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Кого Бог покарати хоче, тому відбирає розум. | Whom God wishes to ruin, he first deprives him of reason. | Wen Gott verderben will, dem raubt er den Verstand. | Quand Dieu quelqu’un veut châtier, de bon sens le fait varier. | A quien Dios quiere perder, le hace atontecer. |
114. Quot capĭta, tot sententiae. – Скільки голів, стільки думок.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Скільки голів, стільки думок. | Many men, many minds. | Soviel Menschen, soviel Köpfe. | Autant de têtes, autant d’avis. | Cuantos seres, tantos pareceres. |
115. Rem involūtam emĕre. – Купувати закутану річ.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Купити кота в мішку. | To buy a pig in a poke. | Man kauft die Katze nicht im Sack. | Acheter chat en poche. | Dar gato por liebre. |
116. Repetitio mater studiōrum. – Повторення – мати навчання.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Повторення – мати навчання. | Practice makes perfect. | Wiederholung ist die Mutter des Studierens. | Répétition passe sience. | Lo repetido, gustado y admitido. |
117. Res, non verba. – Діла, а не слова.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Менше говори – більше діла твори. | Better to do well than to say well. | Taten sprechen mehr als Worte. | Les grands diseurs ne pas les grands faiseurs. | A mucho hablar, poco obrar. |
118. Rosa de spinis floret. – Троянда цвіте з колючого куща.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Де троянда, там колючки. | There is no rose without a thorn. | Keine Rose ohne Dornen. | Il n’y a point de roses sans épines. | No hay rosa sin espinas. |
119. Scientia potentia est. – Знання – сила.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Знання – сила. | Knowledge is power. | Wissen ist Macht. | Savoir c’est pouvoir. | Saber es poder. |
120. Scopae recentiōres semper meliōres. – Нові мітли завжди ліпші.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Нова мітла гарно заміта. Нова мітла добре мете. | A new broom sweeps clean. | Neue Besen kehren gut. | Il n’est rien tel que balai neuf. | Nuevos reyes, nuevas leyes. |
121. Secundo fluvio defluĕre. – Плисти за водою.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Плисти за течією. | To swim down (або with) the stream. | Mit dem Strom schwimmen. | Aller au gré du vent. | Ir a favor de la corriente. |
122. Tamdiu discendum est, quamdiu vivis. – Треба вчитись так довго, як довго ти живеш.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Людина вчиться аж до смерті. | Live and learn. | Der Mensch lernt, solang er lebt. | On apprend à tout âge. | Nunca te acostarás sin saber una cosa más. |
123. Trahit sua quemque voluptas. – Кожного тягне своє захоплення (Верґілій).
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
У кожного – своє захоплення. | Every man is mad on one point. | Jeder wird auf seine eigene Art verrückt. | A chaque fou sa marotte. | Donde nos gusta, allí vamos. |
124. Tu vipĕram sub ala nutrīcas. – Ти годуєш змію за пазухою.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Пригрів змію за пазухою. | Cherish (nourish, warm) a serpent (snake, viper) in one’s bosom. | Eine Schlange / Natter am Busen nähren. | Réchauffer un serpent dans son sein. | Criar una serpiente en su seno. |
125. Tunĭca propior pallio est. – Туніка ближча, ніж плащ (туніка – вид сорочки з короткими рукавами або без рукавів).
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Своя сорочка ближча до тіла. | Near is my shirt, but nearer is my skin. | Die Haut ist mir näher als das Hemd. | La peau est plus proche que la chemise. | Más cerca están mis dientes que mis parientes. |
126. Turbāto melius capiuntur flumĭne pisces. – В каламутній воді риба ловиться краще.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
В каламутній воді риба ловиться краще. | To fish in troubled waters. | In trüben Wassern ist gut fischen. | Pêcher en eau trouble. | A río revuelto, ganancia de pescadores. |
127. Tute hoc intristi; tibi omne est exedendum. – Це ти заварив; тобі все і з’їсти доведеться.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Сам заварив кашу, сам і їж. | As you brew, so must you drink. | Selbst eingebrockt, selbst ausgegessen. | Qui casse les verres, les paie. | Quien siembra vientos, recoge tempestades. |
128. Una hirundo non facit ver. – Одна ластівка весни не робить.
Укр. | Англ. | Нім. | Фр. | Ісп. |
Одна ластівка – ще не весна. | One swallow does not make a summer. | Eine Schwalbe macht noch keinen Sommer. | Une hirondelle ne fait pas le printemps. | Una golondrina no hace verano, ni una sola virtud bienaventurado. |
129. Unum malo datum, quam promissum geminātum. – Волію, щоб мені раз дали, ніж двічі обіцяли.