Свобода означає відповідальність, ось чому більшість людей боїться її
Планування семінарських занять з Флософії.
№ п/п | Назва тем курсу лекційних занять та їх зміст | Бібліографія |
Філософська думка епохи античності | ||
1.1. | Загальна характеристика античної філософії. Досократична філософія VІІ– V ст. до н.е. Класична грецька філософія V – ІV ст. до н.е. Концептуальна характеристика основних напрямів елліно-римської філософії кінця ІV – І ст. до н.е. | 3-5,9,11, 14-18 |
Філософська думка епохи середньовіччя | ||
2.1. | Середньовічна філософія як синтез античної філософії та християнства. Проблема співвідношення розуму та віри та дискусія з приводу універсалій. Особливості арабомовної філософії та її вплив на європейську філософську думку. | 4.5,9,11.14-18 |
Філософська думка епохи Відродження | ||
3.1. | Загальна характеристика філософії ХІV – XVІст. Натурфілософські ідеї доби Відродження. Філософія М.Кузанського. Гуманістичний антропоцентризм філософії Відродження (Данте, Петрарка, Лоренцо Валла, Мішель Монтень). Соціально-філософські ідеї епохи Відродження (Нікколо Мак’явеллі, Томас Мор, Томазо Кампанелла). | 4,5,9,11,14-18 |
Філософія Нового часу та європейського Просвітництва | ||
4.1 | Загальна характеристика та особливості філософії Нового часу. Проблеми теорії пізнання світу в філософії Нового часу. Ф.Бекон та Р.Декарт – засновники емпіризму та раціоналізму. Соціально-філософські вчення Нового часу (Гроций, Гоббс, Локк, Уінстенлі, Мільтон). Загальна характеристика філософії європейського Просвітництва та її особливості. Філософське розуміння матерії, свідомості. Соціально-політичні погляди (Вольтер, Дідро, Руссо, Монтеск’є, Кондільяк та ін.). | 3,4,7,11, 14-18 |
Німецька класична філософія | ||
5.1. | Загальна характеристика, основні концепції та представники німецької філософії кінця ХV111 – першої пол. Х1Х ст. І.Кант – засновник німецької класичної філософії. Ідеї суб’єктивізму та трансценденталізму у філософських системах И.–Г.Фіхте, Ф.–В.Шеллінга. Система гегелівської філософії. Соціально-філософські концепції Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л.А.Фейєрбаха. Соціально-практична спрямованість марксистської філософії. | 3,11, 14-18 |
Некласична філософія ХІХ – ХХ ст. | ||
6.1. | Неогегельянство та феноменологія Е.Гуссерля. Принцип “інтенційності”. Неотомізм (Жильсон, Бохенський, Марітен) та його концептуальний зміст. Російська екзистенційна релігійна філософія кінця ХІХ – поч.ХХ ст.(Л.Шестов, М.Бердяєв, В.Соловйов, П.Флоренський). Екзистенційна філософія та її різновиди: екзистенціалізм, персоналізм, філософська антропологія. Прагматизм, герменевтика, структуралізм, їх проблеми та пріоритети як напрямів філософії ХХ століття. Психоаналіз та неофрейдизм: сутність та специфіка. | 3,4,11, 12,14-18 |
Філософська думка в Україні | ||
7.1. | Давньослов’янська міфологія – переддень філософської думки. Філософія Київської Русі (Х – ХІІІ ст.). Полемічна література, її суспільно-політичний і філософський зміст. Вплив Острозького культурно-освітнього центру на поширення ідей гуманізму.(С.Оріховський, Г.Смотрицький, Л.Зизаній, К.Сакович та ін.). Філософія у Києво-Могилянській академії (І.Гізель, Ф.Прокопович, Г.Кониський та ін.). Класична доба української філософії (Г.Сковорода, Я.Козельський, С.Гамалія). Соціально-політичні вчення М.Драгоманова, І.Франка, М.Грушевського. Українська філософія ХХ століття: філософія київського кола; культурно-історичного підйому 20-х років, української діаспори ( М.Бердяєв, Л.Шестов, В.Зеньковський, В.Юринець, С.Семковський, Д.Чижевський, І.Огієнко та ін.). | 3,6,8,10, 13-18 |
Буття та свідомість як предмети філософського осмислення | ||
8.1. . | Філософська категорія “буття” та її специфіка. Діалектика основних форм буття. Соціальне буття: соціальний простір і соціальний рух та його специфіка. Філософський зміст категорії “матерія”. Рух, простір і час як універсальні форми існування буття та матерії та їх взаємозв’язок. Генеза розвитку свідомості. Основні напрями її аналізу в історії філософії. Праця і мова як об’єктивні фактори формування свідомості. Структура свідосмості і самосвідомості. Поняття суспільної свідомості та її структура. | 4,5,9,11, 14-18 |
1,4,5,9,11, 14-18 | ||
9. | Діалектика та її альтернативи | |
11.1. | Діалектика як вчення про всезагальний зв’язок і розвиток. Фундаментальні принципи та категорії діалектики. Загальна характеристика законів діалектики: закон взаємного переходу кількісних змін в якісні. Поняття кількості, якості, міри, стрибка. Сутність закону єдності та боротьби протилежностей. Закон заперечення заперечення як відображення внутрішньої логіки саморуху та саморозвитку. Діалектика як філософський метод. Альтернативи діалектики. | 4,5,11,14-18 |
12. Планування самостійної роботи.
№ п/п | Назва тем курсу самостійних робіт та їх зміст | Час відведений на опрацювання (годин) | Бібліографія | Форма контролю |
Змістовий модуль І | ||||
Філософія, її походження, проблематика та функції | ||||
1.1. | Специфіка феномену філософії. Структура філософії. Функції філософії.Світогляд. Основні історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія, наука. | 4,11,14-18 | Усне опитування | |
Філософські уявлення Стародавнього Сходу | ||||
2.1. | Джерела і передумови становлення філософії. Східний та західний типи культури та філософствування. Філософські школи Стародавньої Індії. Філософські школи Стародавнього Китаю. | 3,6,8,10, 13,19 | Усне опитування | |
Філософська думка епохи античності | ||||
3.1. | Філософські школи досократівського періоду. Антропологічна проблематика софістів. Сократівське осмислення проблеми людини. Філософське вчення Платона. Метафізика Аристотеля. Філософська проблематика епохи еллінізму. | 3-5,9,11, 14-18 | Усне опитування | |
Філософська думка епохи середньовіччя | ||||
4.1. | Специфіка середньовічної філософії. Універсалії в центрі полеміки між реалізмом і номіналізмом. Філософські погляди Аврелія Августина, Ансельма Кентерберійського, Фоми Аквінського. Основна проблематика арабомовної філософії. | 4.5,9,11.14-18 | Тестові завдання | |
Філософська думка епохи Відродження | ||||
5.1. | Гуманістичне спрямування епохи Відродження. Натурфілософські погляди М.Кузанського. Соціально-політичні ідеї філософії Відродження. | 4,5,9,11,14-18 | Усне опитування | |
Філософія Нового часу та європейського Просвітництва | ||||
6.1 | Філософські погляди Ф.Бекона, Р.Декарта. Соціально-філософські погляди Г.Гроція, Т.Гоббса, Дж.Локка, Дж.Уінстенлі, Дж.Мільтона. Специфіка філософії європейського Просвітництва. Філософські погляди Вольтера, Д.Дідро, Ж.-Ж.Руссо, Ш.Монтеск’є. | 3,4,7,11, 14-18 | Письмове опитування | |
Німецька класична філософія | ||||
7.1. | Загальна характеристика німецької класичної філософії. Філософська система І.Канта. Ідеї суб’єктивізму та трансценденталізму Й.Фіхте та філософія тотожності Ф.Шеллінга. Діалектичний метод Г.Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха. Соціально-практична спрямованість марксистської філософії. | 3,11, 14-18 | Усне опитування | |
Некласична філософія ХІХ – ХХ ст. | ||||
8.1. | „Філософія життя” та основне коло її проблем. Проблема знання та мови у позитивізмі, неопозитивізмі та постпозитивізмі. Психоаналіз та неофрейдизм: сутність та специфіка. Екзистенціальна філософія: екзистенціалізм, персоналізм, філософська антропологія. Неотомізм та його концептуальний зміст. Російська релігійна філософія кінця ХІХ-ХХ ст. | 3,4,11, 12, 14-18 | Усне опитування | |
Філософська думка в Україні | ||||
9.1. | Система дохристиянських протофілософських уявлень. Специфіка світогляду Київської Русі, його морально-теологічний синкретизм. Історія української філософії як віддзеркалення націєтворчих процесів. | 3,6,8,10, 13-18 | Тестові завдання | |
Змістовий модуль ІІ | ||||
Буття та свідомість як предмет філософського осмислення | ||||
10.1 | Буття, суще, світ як категорії філософії. Співвідношення „людина-світ” як філософська проблема. Поняття матерії та руху в історії філософської думки. Просторово-часові закономірності світу. Особливості біологічного та соціального простору і часу. | 4,5,9,11, 14-18 | Усне опитування | |
10.2 | Взаємозв’язок буття і духу, матеріального та ідеального, матерії і розуму в історії філософії. Свідомість як пізнавальне і духовно-практичне відношення до дійсності. Індивідуальна і суспільна свідомість. Форми суспільної свідомості. Самосвідомість і несвідоме: проблема взаємозв’язку | 1,4,5,9,11, 14-18 | Усне опитування | |
Діалектика та її альтернативи | ||||
11.1 | Діалектика як теорія розвитку. Специфіка діалектичного методу. Поняття метафізики як методу пізнання. Поняття закону, класифікація законів. Закони діалектики та їх єдність Принципи та категорії діалектики: порівняльний аналіз. | 4,5,11,14-18 | Письмове опитування | |
Епістемологія. Сутність і структура пізнавального процесу | ||||
13.1 | Пізнання як специфічна форма відношення людини до світу. Поняття пізнавалного процесу та його типологія. Єдність чуттєвого та раціонального, логіки та інтуїції у пізнанні Абсолютні та відностні характеристики істини. Аксіологічні проблеми істини. Особливості, методи та форми наукового пізнання. | 4,5,9,11, 14-18 | Усне опитування | |
Людина, суспільство та природа: основи філософського аналізу. | ||||
13.1 | Людина як предмет філософського аналізу. Філософські аспекти антропосоціогенезу. Єдність природного і соціального в людині. Зміст та співвідношення понять "людина", "індивід", "індивідуальність", "особистість". Структура особистості: потреби, інтереси, норми, цінності, життєва позиція. Проблема свободи особистості в сучасній філософії. Філософське розуміння суспільства та його специфіка. Суспільство і природа: проблеми взаємозв’язку. Науково-технічна революція та її соціальні наслідки. Суспільне буття та суспільна свідомість як субстанція людського існування. Духовність як засіб і сенс життєдіяльності людини Взаємодія людини і природи як філософська проблема. Культура як філософське поняття. Поняття суспільства, людства, культури, ноосфери: порівняльний аналіз Філософський аналіз глобальних проблем сучасності. Філософські аспекти екологічних та демографічних проблем. Закон Мальтуса. | 1,4,5,9,11, 14-18 | Письмове опитування Дискусія | |
Філософські проблеми людської історії | ||||
14.1 | Філософія історії, її предмет і напрямки. Історія об’єктивна і суб’єктивна: критерії пізнання. Єдність та багатоманітність історії. Поняття цивілізації: історія, тенденції розвитку. Формаційний та цивілізаційний підходи до періодизації історії. Проблема суб’єкта історії. Специфіка діяльності та закономірності співвідношення поколінь. Сутність та критерії суспільного прогресу. Суперечності сучасного світу та моделювання майбутнього. Криза світової цивілізації на рубежі ХХ-ХХІ ст.: можливі варіанти виходу. | 4,5,9,11, 14-18 | Усне опитування |
Теми ІНДЗ
1. Глибоко помиляється той, хто вважає більш міцною і твердою владу, що спирається на силу, ніж ту, яка заснована на любові.
Теренцій
2. Пристрасті — це вітри, що надимають вітрила корабля; вітер, правда, інколи топить корабель, але без нього корабель не міг би пливти.
Вольтер
3. Ніколи не можна жити щасливо, якщо весь час тремтиш від страху.
Гольдбах
4. Неможливо досягти свободи в майбутньому, утискуючи її нині.
М. Бакунін
5. Усвідомлення права розвиває усвідомлення обов'язку. Загальний закон — це свобода, яка закінчується там, де починається свобода іншого.
В. Гюґо
6. Де знищено свободу, там ніхто не відважиться говорити.
Публій Сір
7. Людина, владарюючи над іншими, втрачає власну свободу.
Ф. Бекон
8. Свобода полягає у тому, щоб залежати тільки від законів.
Вольтер
9. Втратити свободу може лише той, хто не вмів її захищати.
Вольтер
10. Порядний той, хто своє право вимірює своїм обов'язком.
Г. Лакордер
11. Лиш той життя й свободи вартий, хто йде щодня за них у бій.
Й.-В. Ґете
12. Людина завжди прагне свободи. Людина культурна — свободи і права: свободи, яка регулюється правом і правом забезпечується.
О. Керенський
13. Свобода — це право на нерівність.
М. Бердяев
14. У Євангелії ми знаходимо всеохоплюючу і послідовну декларацію прав людини.
Папа Іоанн-Павло II
15. Там, де не згодні життям платити за збереження гідності, — там, врешті, розплачуються гідністю за збереження життя. Права не дають. Права беруть.
Максим Горький
16. Влада — це зобов'язаність, свобода — відповідальність.
М. Ешенбах
Свобода означає відповідальність, ось чому більшість людей боїться її.
Б. Шоу
18. Найбільшою небезпекою для свободи є пасивність народу.
Г. Брандейс
19. Громадянське суспільство — це люди, які думають і діють незалежно від держави.
Дж. Сорос
20. Небагато таких, які живуть сьогоднішнім днем. Більшість готується жити пізніше.
Дж. Свіфт
21. Оптимізм — це розкіш великих людей.
Л. Арагон
22. Свобода не легка, як думають її вороги, які обмовляють її, свобода важка, вона є тяжкою ношею.
М. Бердяев
23. Усі революції завершувалися реакціями. Це — неминуче. Це — закон. І чим шаленішими і несамовитішими були революції, тим сильнішими були реакції.
М. Бердяев
24. Робесп'єр вірив у чесноти: він створив терор. Марат вірив у справедливість: він вимагав двісті тисяч голів.
М. Волошин
25. Тиранія виростає із демократії. Інакше кажучи, із крайньої свободи виникає найбільше і найжорстокіше рабство.
Платон
26. Якщо двері до залу відчинені, уникайте чорного ходу.
Г. Ібсен
27. Вільний той, хто може не брехати.
А. Камю
28. Штиками можна зробити все, що завгодно; тільки сидіти на них не можна.
Наполеон
29. Усі... рівні, але деякі... рівніші більше за інших.
Дж. Оруелл
30. Поведінка — це дзеркало, у якому кожен показує свій лик.
Й.-В. Ґете
31. Сором перед людьми — гарне почуття, але найкраще сором перед самим собою.
Л. Толстой
32. Зміцнення правопорядку не розпочнеться знизу, якщо верхи не хочуть чи байдужі до цього. Знизу розпочинаються тільки революції.
Ю. Шемшученко
33. Хіба це мало — незабутня мить?
Л. Костенко
34. Багато з тих, хто здійснює найганебніші вчинки, говорить чудові речі
Демокріт
35. Мужність складається не в тому, щоб перебороти небезпеку, а в тому, щоб зустрічати її з відкритими очима
Іоанн Пауль Ріхтер
36. Герой, якщо він дійсний герой, завжди сам по собі. Одна справа герой, інша – слуга.
Сальвадор Далі
37. Життя занадто коротке, щоб бути незначним.
Бенджамін Дізраелі
38. Життя — це те, що відбувається, коли ви обмірковуєте інші плани.
Д. Леннон