Теми доповідей та рефератів. 1. Еволюція філософських уявлень про субстанції світу

1. Еволюція філософських уявлень про субстанції світу.

2. Проблематичність людського буття.

3. Буття і небуття. Буття і сутність.

4. Пізнання як вид духовної діяльності і феномен культури.

5. Основні принципи сучасної наукової гносеології.

6. Істина і омана в сучасній науці.

Література

1. Лукач Д. К онтологии общественного бытия. Пролегомены. – М.: 1991.

2. Разумный В.П. Драматизм бытия: истоки бесперспективности. – М.: 1991.

3. Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій: Навч. посібник – К.:2007.

4. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій Львів: 2003.

5. Філософія. Навч. посібник/ За заг. ред. Ю.В. Осіченюка. – К.:2003.

6. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. посібник. К.: 2007.

7. Щерба С.П., Тофтул М.Г. та ін. Філософія: короткий виклад. – Навч. посібник. – К.: 2003.

8. Петрушенко В.Л. Основи філософських знань: Навч. посібник. Львів: 2009.

9. Алеексеев П.В., Панин А.В. Теория познания и диалектика. – М.: 1991.

10.Мамардашвили М. Как я понимаю философию. – М.: 1990.

11. Рассел Б. Человеческое познание: его сферы и границы. – К.: 1997.

12. Ярошовець В.І. Людина в системі пізнання. – К.: 1996.

Семінар №8: Проблеми антропології. Проблеми соціальної філософії.

Цілі та завдання заняття:визначення основних категорій, що дозволяють виявити сутність людини як біопсихосоціальної істоти; обгрунтувати екзистенційний характер категорій людського буття, значущість “власності”, “свободи”, “відповідальності” для реалізації людиною сенсу свого життя; визначити категорії, що дозволяють осмислити суспільство як систему у сукупності його основних сфер та як процес поступального розвитку; осмислити методологічні можливості формаційного та цивілізаційного підходів до аналізу історії суспільства.

Основні поняття та категорії теми:аксіологія, людина, особистість, індивідуальність, сенс життя, ціннісна орієнтація, свобода, відповідальність, діяльність, мікрокосм, історичний процес, суспільство, виробництво, конфлікт, суспільно-економічна формація.

План

1. Проблеми людини у філософії.

2. Мікрокосм як образ античності.

3. Людська індивідуальність чи богоспорідненість.

4. Автономність і цілісність в єдності душі та тіла.

5. Природа, сутність і буття людини.

6. Сенс життя як функція людського буття.

7. Співвідношення необхідності свободи і відповідальності в діяльності особистості.

8. Роль і місце людини в історичному процесі.

Проблемно-пошукові питання:

1. У чому полягає сутність людини? Назвіть її основні ознаки.

2. Чому проблема сенсу життя є однією з “вічних” у філософії?

3. У чому полягає сутність свободи? Як вона пов’язана з відповідальністю?

4. Що ви розумієте під індивідуальністю? Охарактеризуйте умови, за яких індивід може стати індивідуальністю, особистістю?

5. Проаналізуйте наведені визначення сутності людини:

А) людина – це істота політична (Арістотель);

Б) людина – це тварина, здатна виготовляти знаряддя праці (Б.Франклін);

В) людина – це не статичний центр світу, як вона вважає, а стрижень та вершина еволюції (Тейяр де Шарден)?

6. Назвіть основні сфери суспільного життя. Охарактеризуйте їх, покажіть взаємозв’язок та взаємообумовленість.

7. У чому полягає специфіка законів розвитку суспільства порівняно з законами розвитку природи?

8. Парадигми осягнення історії. Суспільно-економічна формація та цивілізація. Проаналізуйте їх сутність.

Теми доповідей та рефератів

1. Людина як вільна істота (свобода, вибір, цінності).

2. Людське існування та його сенс. Життєва позиція особистості.

3. Соціальні норми як фактор впливу суспільства на особистість.

4. Воля та розум.

5. Основні засади сенсу історії.

6. Предмет та структура соціальної філософії.

Література

1. Максимов С.Л. Особистість і суспільство. – Харків, 1993.

2. Подольская Е.А. Ценностные ориентации и проблема активности личности. Харьков, 1991.

3. Франк С.Л. Реальность и человек. – М.: 1997.

4. Хьелл К., Зиглер Д. Теории личности. М., 1997.

5. Ясперс К. Смысл и назначение истории. – М., 1991.

Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій: Навч. посібник – К.:2007.

6. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій Львів: 2003.

7. Філософія. Навч. посібник/ За заг. ред. Ю.В. Осіченюка. – К.:2003.

8. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. посібник. К.: 2007.

9. Щерба С.П., Тофтул М.Г. та ін. Філософія: короткий виклад. – Навч. посібник. – К.: 2003.

10. Петрушенко В.Л. Основи філософських знань: Навч. посібник. Львів: 2009.

Семінар №9: Релігія як різновид світогляду, її осмислення в релігієзнавстві. Родоплемінні культи. Національні релігії.

Цілі та завдання заняття:визначення предмету релігієзнавства, виявлення його функціонального призначення, з’ясування особливостей функціонування релігії в суспільстві, розкриття сутності осоновних віровчень, аналіз етапів еволюції окремих релігійних течій в контексті загальнолюдського духовного досвіду, а також орієнтація студента на формування толерантної світоглядної позиції в межах сприймання будь-якої релігії як багатогранного елемента духовної культури.

Основні поняття та категорії теми:релігієзнавство, релігія, магія, тотемізм, фетишизм, анімізм, іудаїзм, політеїзм, монотеїзм, релігійний культ, релігійні організації, евгемеризм, матеріалізм, ідеалізм, синкретизм, віра, конфесійне релігієзнавство, академічне релігієзнавство, національні релігії.

План

1. Предмет курсу “релігієзнавство”.

2. Структура та завдання курсу “релігієзнавство”.

3. Матеріалістична (в.т.ч. марксистська ) концепція походження релігії.

4. Ідеалістична концепція походження релігії.

5. Основні поняття релігієзнавства: матеріалізм, ідеалізм, суб’єктивізм і об’єктивний ідеалізм.

6. Сутність соціологічної концепції походження релігії.

7. Сутність натуралістичної концепції походження релігії.

8. Функції та роль релігії в житті суспільства.

9. Методологічні засади курсу.

10. Релігія як сфера духовної культури людства.

11. Особливості духовної культури.

12. Сутність та походження релігії.

13. Еволюція релігії.

Проблемно-пошукові питання:

1. Яке значення для іудаїзму Заповіт, Тора, Бог?

2. Чи має право існувати атеїстична точка зору? Чи можливо розробити докази відсутності Бога?

3. Чому, на вашу думку, продовжується процес релігійних пошуків?

4. Розкрийте моральний потенціал заповідей Мойсея.

5. Виявіть спільні риси слов’янського язичництва, індуїзму та іудаїзму.

6. Чи має християнство свої корені в інших релігіях?

7. Чи не слід скасувати свободу совісті, щоб у суспільстві не існувало духовних розбіжностей і єдина духовність сприяла б консолідації нації?

Теми доповідей та рефератів:

1. Основні версії походження релігії.

2. Тотемізм та магія у первісних віруваннях. Шаманізм.

3. Образ Ісуса Христа: міф чи дійсність?

4. Причини та умови виникнення та розповсюдження нетрадиційних культів, їх характеристика.

5. Містичні та спіритуалістичні прояви релігійної свідомості.

6. Синайське законодавство як основа моральності та людської гідності.

Література

1. Біблія або Книги Святого Письма Старого і Нового Заповіту. К.: 2000.

2. Закон “Про свободу совісті та релігійні організації” // Відомості Верховної Ради України. 1991. №25.

3. Калінін Ю.А. Харьковщенко Є.А. Релігієзнавство. К., 1997.

4. Миркина З.А., Померанц Г.С. Великие религии мира. – М., 1995.

5. Лубський В.І “Релігієзнавство”, - К., 1997.

6. “Релігієзнавство”, - К., 1998. за ред. Бубліка С.А.

7. Мень А. “История религии”, 1998.

8. Історія релігії в Україні /За ред. Л.М. Холодного. К., 1999.

9. Нові релігійні течії та організації в Україні (Упор. Л.Филипович). К., 1997.

Семінар №10: Предмет, методи та значення логіки.

Цілі та завдання заняття:засвоїти основні логічні терміни, типи відносин між поняттями; осмислити методологічний потенціал закону зворотнього співвідношення між об’ємом та змістом понять, виявити можливості упередження помилок у визначеннях; визначити основні закони правильного мислення; з’ясувати діалектичний взаємозв’язок поняття, думки та висновків в отриманні нового знання: виявити відношення між судженнями за значеннями істинності; охарактеризувати дедуктивний, індуктивний висновок та висновок за аналогією; виробити навички уникнення логічних помилок, що зустрічаються в процесі доказу та спростування.

Основні поняття та категорії теми:аналогія, судження, диз’юнкція, еквіваленція, імплікація, індукція, заперечення, категоричний силогізм, кон’юнкція, предикат, хибне судження, логічний квадрат, несумісність, об’єм понять, доказ, аргументація, логіка, поняття, обмеження, узагальнення, віднімання, формалізація.

План

1. Логіка як наука про мислення, його закони і форми.

2. Логіка і мова (формалізація).

3. Логічні змінні і логічні постійні.

4. Значення логіки.

5. Специфіка логіки в дослідженні мислення відносно інших дисциплін, що його досліджують.

6. Закони логіки.

7. Проблема істинності та формально-логічної правильності мислення.

8. Зміст і обсяг понять.

9. Види понять.

10. Відношення між поняттями.

11. Операції над поняттями: обмеження, узагальнення, поділу, додавання, множення, віднімання.

Проблемно-пошукові питання:

1. Запишіть у символічній формі такі складні думки:

А) якщо прокинутись на світанку та піти в сад або парк, то можна почути чарівні пісні птахів.

Б) “бачити несправедливість і мовчати означає самому брати в ній участь” (Ж.Ж. Руссо)

В) добро не помре, а зло згине.

2. Визначте за допомогою логічного квадрату відношення між простими судженнями:

А) неправильно, що всі діти слухняні. – Деякі діти є слухняними;

Б) всі книги рукописні. Жодна книга не є рукописною.

3. Які формально-логічні закони розповсюджуються на наступні пари суджень?

А) всі свідки надають істинні свідчення; Жоден свідок не надає істинних свідчень;

Б) “статистика знає все” (І.Ільф, С.Петров).

Статистика знає не все.

Теми доповідей та рефератів:

1. Основні етапи розвитку логіки та її значення в пізнанні.

2. Мова як знакова система. Мова логіки предикатів.

3. Логічна форма поняття. Зміст та об’єм поняття.

4. Відношення між судженнями.

5. Індукція і дедукція як методи пізнання.

6. Аргументація та доказ. Критика та спростування.

7. Етапи розвитку логіки як науки і основні напрямки сучасної символічної логіки.

8. Поняття про софізми та логічні парадокси.

Література

1. Гетьманова А.Д. Учебник по логике. – М.: 1997.

2. Дельгадо Х. Мозг и сознание. – М., 1991.

3. Кириллов В.И., Старченко А.А. Логика. – М., 1987.

4. Тофтул М.Г “Логіка”, - Київ. Видавничий центр “Академія” 1999р.

5. Войшвилло Е.К. Понятие как форма мышления. М.: 1989.

6. Ивин А.А. Логика норм. – М., 1973.

Критерії оцінювання

Кожне семінарське заняття оцінюється в діапазоні від 0 до 1 бала.

1 бал: відповідь на питання є вичерпною, повною, наведені приклади та зроблені уточнення, студент є активним протягом всього семінару.

0,65 бала:відповідь на питання не є максимально вичерпною, повною, текст є логічно пов’язаним, наведені приклади.

0,4 бали:відповідь на питання є неповною, помилково розставлені акценти, також відсутність прикладів та нелогічно пов’язаний текст.

0,2 бали:відповідь не вірна або взагалі відсутня відповідь на питання семінару.