М о д у л ь 4. Е т и к а т а е с т е т и к а. (філософія, релігієзнавство, логіка, етика, естетика)»
Р О Б О Ч А Н А В Ч А Л Ь Н А П Р О Г Р А М А
дисципліни
«ФІЛОСОФІЯ
(філософія, релігієзнавство, логіка, етика, естетика)»
для студентів технічних спеціальностей
| Форма навчання | Курс | Семестр | Загальний обсяг (год.) | Національних кредитів | Всього аудиторних | Лекції | Лабораторні | Практичні | Самостійна робота | Контрольні модульні роб. | Розрахунково-графічні роб. | Курсові проекти | Залік (семестр) | Іспит (семестр) |
| Денна | - | - | - | - |
Кривий Ріг
Робоча програма складена на основі освітньо-професійної програми ГСВО за професійним спрямуванням « ».
Робоча програма складена кандидатом філософських наук,
доцентом кафедри філософії Т.В.Цимбал
Робоча програма затверджена на засіданні кафедри філософії
Протокол №_____ від «____»_________________ 2009 року
Завідувач кафедри_____________________________ професор В.Ф.Капіца
Схвалено вченою радою факультету
Протокол № _____ від «____» ____________________ 2009 року
Голова вченої ради ____________________________
Узгоджено:
Зав. каф.
В С Т У П
В загальній спрямованості сучасного гуманітарного знання до ствердження пріоритету індивідуально-особистісних сенсожиттєвих орієнтацій проблема всебічного осмислення світу (природи, соціуму, людини) постає однією з найактуальніших і безпосередньо пов’язується з виявленням найглибших світоглядних засад людського буття.
Тож немає жодного сумніву, що навчально-виховний процес вищої школи не може бути цілісним та гармонійним без включення до гуманітарного циклу дисциплін курсу, що дає узагальнюючі, систематизовані знання про історичне й сьогоденне буття світу, тобто філософії.
В умовах національного відродження України особливої гоcтроти набуває проблема культурної самоідентифікації особистості, що вимірюється насамперед рівнем її моральної, загальнофілософської культури та власної відповідальності за майбутнє національної культури. І тут є один-єдиний шлях саморозуміння – це шлях послідовного, вимогливого усвідомлення сутності соціокультурного світу, процесу його творення і особливостей перетворення загальнокультурних надбань людства в індивідуальний світ культури.
Саме цей шлях пропонує нам «Філософія» – дисципліна, яка викладається в усіх університетах світу протягом багатьох століть. В цьому контексті важливо підкреслити ще один аспект, що актуалізує викладання філософії саме в курсі університетської освіти. Цей аспект пов’язаний з усвідомленням тієї ролі, яку відіграє університет в культурі різних країн і народів. Університет – це символ науки, культури, розуму й духовності, джерело вільного розвитку людських інтелектуальних та культуротворчих можливостей, здібностей. Тому без такої дисципліни, як філософія, неможливо досягати цілі та вирішувати задачі університетської освіти. Тим більше, що у відповідності до Болонської системи сьогодні курс «Філософія» включає в себе і опанування основ релігієзнавства, етики, естетики та логіки.
Запропоновані методичні рекомендації відповідають робочій навчальній програмі з філософії, що розроблена на основі рекомендацій Міністерства освіти і науки України та галузевих стандартів, досвіду викладання філософії в провідних вузах країни (КНУ ім. Т.Шевченка, НТУ «Київський політехнічний інститут», НПУ ім. М.Драгоманова та ін.) та узагальнює авторський досвід викладання філософії, логіки, етики, естетики та релігієзнавства у вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівня акредитації.
Метакурсу полягає у наданні можливості студентам отримати необхідну систему знань з філософії, релігієзнавства, логіки, етики та естетики, сформувати уявлення про основні розділи філософського знання та історичних типах філософування, а також оволодіти вмінням застосовувати ці знання в безпосередній практичній та науковій діяльності, в соціальній практиці на основі власної світоглядної позиції.
Основними завданнями курсу філософії є:
- ознайомити студентів зі специфікою світоглядного освоєння людиною дійсності в багатоманітності її проявів, як в структурах загальнофілософської практики так і в рамках окремих гуманітарних дисциплін (релігієзнавство, логіка, етика, естетика), що включені до даного курсу;
- надати уявлення про предмет філософії та значення філософського знання у сучасній культурі;
- ознайомити з філософськими поняттями та категоріями, основними розділами філософії та історичними типами філософування, особливостями розвитку вітчизняної філософської думки;
- допомогти у систематизації та перетворенні стихійних поглядів на обґрунтоване світорозуміння;
- навчити визначати напрямок діяльності не тільки по відношенню до найближчої мети, але й власну причетність до того, що відбувається у світі;
- виховувати культуру мислення та вміння оцінити різноманітні явища дійсності;
- ознайомити з сутністю релігійної віри, її суспільно-історичною природою, закономірностями її виникнення та функціонування у сучасному світі, а також з основними світовими та національними релігіями;
- сформувати ставлення до релігії та атеїзму як елементів життєвої позиції особистості;
- оволодіти основними поняттями та законами логіки, правилами логічного мислення на рівні відтворення, тлумачення та використання;
- надати знання про способи доведення та спростування, що допомагають у досягненні об’єктивної істини;
- виховувати самостійність, критичність мислення;
- сформувати систему знань про класичні та сучасні етичні та естетичні концепції;
- оволодіти основними поняттями етики та естетики на рівні відтворення, тлумачення та використання;
- прищепити навички всебічного загальнокультурного, етичного та естетичного аналізу проблем суспільного і культурного життя з використанням відповідного категоріального апарату;
- набуття навичок та вмінь застосовувати знання з етики та естетики для визначення лінії поведінки в умовах розмаїття культур
- пробудити інтерес до інтелектуальних пошуків, формування власної світоглядної позиції та духовного зростання особистості.
Предметом курсу є етапи та закономірності розвитку світової філософської думки, історично змінні форми співвідношення буття і духовності, матерії та свідомості, закони і форми мислення, крім того, включає дослідження граничних засад, найбільш загальних і глибоких ідей, принципів, які людина повинна використати в своєму житті та діяльності, в розумінні дійсності та ставленні до неї.
Засвоївши курс філософії, студенти повинні:
- знати основний зміст усіх розділів курсу, головні напрямки класичної, сучасної та вітчизняної філософії, основні поняття логіки, етики, естетики та релігієзнавства; оволодіти філософським способом мислення та відповідним категоріальним апаратом; засвоїти світоглядно-гуманістичний зміст філософії, логіки, етики, естетики та релігієзнавства, а також предметне поле та проблематику означених наук, специфіку їх взаємодії в загальнонауковому спектрі;
- вміти на основі ґрунтовного знання філософії, логіки, етики, естетики та релігієзнавства оцінювати, співставляти різні філософські та світоглядні концепції і моделі, виявляти їх переваги та недоліки; засвоївши специфіку філософського осягнення дійсності, сформувати власну світоглядну позицію та вміти аргументовано її довести; застосовувати набуті знання при аналізі актуальних проблем сьогодення та у повсякденній професійній та комунікативній практиці.
Викладання даного курсу дає можливість прилучити студентів до світоглядної та методологічної культури, накопиченої людством за всю історію свого існування, показати цілісний, інтегративний характер знань про навколишній світ, підкреслити принципову важливість для кожної людини її вільного світоглядного самовизначення, вибору активної життєвої позиції, творення добра шляхом зміцнення власною діяльністю держави та суспільства. Філософія для майбутніх інженерів-гірників – це світоглядна і водночас методологічна основа, на базі якої відбувається засвоєння гуманітарних, загальноосвітніх, фундаментальних та прикладних дисциплін. Значною мірою саме завдяки їй стає можливий вихід свідомості студентів за межі вузькопрофесійної підготовки, орієнтація на загальнолюдські цінності.
Структура курсу філософії у вищих навчальних закладах визначається згідно тематичного плану і включає чотири основні розділи:
- історико-теоретичні аспекти філософії як соціально-культурного феномену;
- релігієзнавство – наука про віру;
- логіка як наука про правила, форми та операції правильного мислення;
- етика – наука про мораль, і естетика як метатеорія мистецтва та наука про осягнення світу за законами краси.
Основними формами навчальної роботи в процесі вивчення курсу філософії є лекція, семінарське заняття, самостійна та індивідуальна робота студентів.
Особлива роль при цьому відводиться семінарським заняттям, які покликані допомагати студентам закріпити одержані знання та виявити свої творчі здібності. Найбільш раціональна система підготовки до семінару включає такі етапи:
- своєчасне ознайомлення з темою семінару і питаннями, що виносяться на розгляд;
- встановлення зв’язку даної теми з відповідними розділами програми курсу;
- ознайомлення з літературою, що рекомендується до теми семінарського заняття та підготовка конспектів першоджерел;
- перегляд власного конспекту лекцій з метою з’ясування того, які питання не були висвітлені викладачем;
- вивчення відповідної теми за підручниками;
- безпосередня підготовка до виступу на семінарі: складання плану, тез або конспекту виступу;
- визначення незрозумілих питань, які слід з’ясувати на індивідуальній консультації з викладачем або на семінарі;
- самоперевірка, що включає в себе перевірку засвоєння основних понять і категорій теми (може здійснюватися декількома студентами як перехресне опитування).
Складання планувиступу на семінарському занятті допомагає навчитись самостійно виділяти головні проблеми, питання, на яких акцентовано увагу, розташовувати їх в логічній послідовності. За допомогою плану розкривається структура прочитаних першоджерел, їх основні думки та значення.
Тези є коротко сформульованими положеннями першоджерела (без детального викладу доказів або міркувань автора твору).
Конспект – це стислий самостійний виклад основних думок автора в їх логічній послідовності з наведенням найважливіших положень (цитат). Зміст сторінки, наприклад, може бути викладено в одному абзаці, а зміст глави – на одній-двох сторінках при збереженні логічної послідовності. Основні ідеї, висновки зазвичай виділяють, підкреслюючи їх або беручи в рамку.
На семінарських заняттях викладач оцінює знання студентами основного змісту теми, вміння складати конспект, самостійно формулювати та висловлювати думки, орієнтуватись в актуальних культурологічних, етичних та естетичних проблемах.
Враховуючи особливості навчання за Болонською системою, студентам необхідно виділити достатню кількість годин для самостійної роботи, яка включає, крім ознайомлення з рекомендованою літературою, складання конспекту, вивчення поданих питань за підручником, ще й виконання проблемно-пошукових та тестових завдань. Такі завдання спрямовані на поглиблене осмислення основних проблем курсу, пробудження активності та самостійності мислення студентів. Тестові, а особливо проблемно-пошукові вправи, мають на меті ініціювати власні роздуми, міркування студентів, бажання самостійно продовжити освіту та знайти оригінальні шляхи розв’язання протиріч і вирішення ґрунтовних культурологічних проблем. Для виконання тестових та проблемно-пошукових завдань студенту необхідно користуватися не тільки підручниками, а й першоджерелами та додатковою літературою, що запропонована у даному методичному посібнику.
Індивідуальна робота повинна виконуватися студентом під керівництвом викладача. Форма звіту обирається за бажанням (написання та захист реферату, підготовка доповіді або статті у наукове видання, складання стислого конспекту та підготовка до співбесіди з викладачем тощо). На індивідуальних консультаціях викладач рекомендує відповідну літературу кожному студенту.
2. НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН КУРСУ «ФІЛОСОФІЯ
(філософія, релігієзнавство, логіка, етика, естетика)»
| № | Назва теми | Лекцій | Практ. | Всього |
| Модуль 1. Ф і л о с о ф і я | ||||
| Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд | ||||
| Основні етапи розвитку філософії. Типологія філософських систем | ||||
| Особливості розвитку української філософської думки | ||||
| Онтологія та гносеологія | ||||
| Діалектика –філософське вчення про розвиток | ||||
| Наука як соціальний інститут | ||||
| Суспільство як система | ||||
| Філософська антропологія. Мета і цінність людського життя | ||||
| Глобальні проблеми сучасності. Процес глобалізації | ||||
| Всього по модулю 1 | ||||
| Модуль 2. Р е л і г і є з н а в с т в о | ||||
| Релігієзнавство як наука. Еволюція і типи релігій | ||||
| Світові та регіональні релігії. Релігійні конфесії в Україні | ||||
| Всього по модулю 2 | ||||
| Модуль 3. Л о г і к а | ||||
| Логіка, її предмет, завдання та закони | ||||
| Поняття та судження | ||||
| Основи теорії аргументації | ||||
| Всього по модулю 3 | ||||
| Модуль 4. Е т и к а т а е с т е т и к а | ||||
| Етика як вчення про мораль | ||||
| Етика спілкування та діяльності | ||||
| Естетика – наука про прекрасне. Категорії естетики | ||||
| Мистецтво, його види та функції | ||||
| Всього по модулю 4 Всього |
Підсумковий контроль - іспит
3. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА МОДУЛЯМИ І ТЕМАМИ
М о д у л ь 1. Ф і л о с о ф і я
Тема 1: Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд
Зміст теми: Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування. Структура філософського знання. Функції філософії в суспільстві. Філософія в структурі світогляду. Співвідношення філософії з наукою та релігією. Історико-філософський процес. Основне питання філософії: різноманітність підходів.
Основні поняття:аксіологія, антропологія, гносеологія, етика, естетика, ідеалізм, історія філософії, логіка, матеріалізм, онтологія, світогляд, соціальна філософія, філософія, філософія історії, філософування.
Тема 2: Основні етапи розвитку філософії.
Типологія філософських систем
Зміст теми: Східний та західний способи філософування. Філософія Давнього світу. Періодизація середньовічної філософії: патристика і схоластика. Філософія епохи Відродження, Нового часу і Просвітництва. Класична і некласична філософія. Провідні напрямки сучасної філософії: позитивізм, герменевтика, прагматизм, екзистенціалізм, персоналізм.
Основні поняття:антропоцентризм, атомісти, герменевтика, гуманізм, дао, даосизм, екзистенція, елеати, епікурейці, конфуціанство, космоцентризм, міфологія, мікрокосм, макрокосм, патристика, персоналізм, позитивізм, релятивізм, софісти, стоїки, структуралізм, схоластика.
Тема 3: Особливості розвитку української філософської думки
Зміст теми: Особливості та основні етапи розвитку української філософської думки. Філософська культура Давньої Русі. Філософія українського бароко. Григорій Сковорода – видатний український мислитель. Вчення Сковороди про світ, людину, пізнання. Класична українська філософія: П.Юркевич, О.Новицький, С.Гогоцький, Потебня. Філософія національної ідеї. Філософія Радянської доби та діаспори. Українська історіософія.
Основні поняття:«два світи та три натури», інтегральний націоналізм, кордоцентризм, «нерівна рівність», «сродна праця», українська історіософія.
Тема 4: Онтологія та гносеологія
Зміст теми: Проблема буття: основні історичні підходи та сучасне бачення. Матерія та її властивості. Свідомість як ідеальне буття та діяльне відображення. Мова як опредметнена свідомість. Філософське вчення про пізнання. Пізнання як творчість. Емпіричне та раціональне пізнання. Інтуїція. Абсолютна та відносна істина, критерії істини. Знання та його класифікація.
Основні поняття:агностицизм,буття, емпіризм, знання, матерія, метафізика, наука, онтологія, пізнання, простір, раціоналізм, рух, самосвідомість, свідомість, синергетика, скептицизм.
Тема 5: Діалектика – філософське вчення про розвиток
Зміст теми: Поняття «метафізика» та «діалектика». Етапи розвитку діалектичного вчення. Закони діалектики: взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності та боротьби протилежностей, закон заперечення заперечення. Принципи діалектики. Категорії діалектики: сутність і явище, причина та наслідки, необхідність та випадковість, зміст та форма, система та елемент.
Основні поняття:випадковість, діалектика, елемент, закон, зміст, категорія, метафізика, наслідок, необхідність, принцип, причина, протилежності, протиріччя, розвиток, система, сутність, форма, явище.
Тема 6: Наука як соціальний інститут
Зміст теми: Поняття «наука» та «наукова картина світу». Особливості наукового пізнання. Методи наукового пізнання: спеціальні, загальнонаукові та універсальні. Класифікація наук. Структура наукового знання. Наукове передбачення та його межі. Цінність науки та її значення у житті сучасної людини та суспільства.
Основні поняття:гіпотеза, закон, концепція, моделювання, наука, наукова картина світу, наукове пізнання, наукове передбачення, прикладні та фундаментальні науки, проблема, теорія.
Тема 7: Суспільство як система
Зміст теми: Суспільство як предмет соціальної філософії. Історія формування філософського розуміння суспільства. Суспільство як система і процес. Основні сфери суспільного життя: матеріальна, духовна, соціальна, політична, фізична. Структура та функції сфер суспільства. Поняття суспільно-історичного процесу. Прогрес та його критерії.
Основні поняття:інформаційне суспільство, культура, соціальна група, соціальна роль, стратифікація, суспільний прогрес, суспільно-історичний процес, філософія історії, цивілізація.
Тема 8: Філософська антропологія. Мета і цінність людського життя
Зміст теми: Філософська антропологія як розділ філософського знання. Людина як основний предмет філософської антропології. Проблема людини в історії філософії: есенціалістська та екзистенціалістська парадигми. Людина в сучасному філософському дискурсі. Основні підходи до сенсожиттєвих пошуків. Проблема смерті.
Основні поняття:антропологія, евтаназія, індивід, індивідуальність, людина, особистість, персона, сенсожиттєві пошуки, смерть.
Тема 9: Глобальні проблеми людства
Зміст теми: Виникнення та сутність поняття «глобальні проблеми людства». Класифікація глобальних проблем (збереження миру, екологічні, демографічні та ін.). Діяльність «Римського клубу» та шляхи вирішення глобальних проблем. Глобалізаційні процеси в сучасному світі. Взаємодія культур і національна самобутність народів. Тенденції культурної універсалізації та її форми. Міжкультурна комунікація. Міжкультурні непорозуміння як основа світових конфліктів ХХІ століття.
Основні поняття:аккультурація, вестернізація, глобалізація, глобальні проблеми, демографія, екологія, культурна універсалізація, модернізація.
М о д у л ь 2. Р е л і г і є з н а в с т в о
Тема 10: Релігієзнавство як наука. Еволюція і типи релігій
Зміст теми: Сутність та складові частини релігії: релігійна віра, релігійна свідомість, віровчення, культ, релігійні організації. Соціальні функції релігії. Класифікація релігій: живі та мертві, природні та релігії одкровення, світові та регіональні релігії, нові релігійні рухи. Релігієзнавство та богослов’я. Предмет та завдання релігієзнавства. Історичний розвиток релігієзнавства. Основні теорії походження релігії. Характеристика первісних вірувань.
Основні поняття: анімізм, богослов’я, віра, віровчення, культ, монотеїзм, політеїзм, релігійна віра, релігійні організації, релігійна свідомість, релігія, синкретизм, табу, тотемізм, фетишизм.
Тема 11: Світові та регіональні релігії. Релігійні конфесії в Україні
Зміст теми: Особливості національних та світових релігій. Найвідоміші етнічні та регіональні релігії: іудаїзм, зороастризм, індуїзм, релігії Стародавнього світу, релігія давніх слов’ян. Буддизм – найдавніша світова релігія. Християнство: виникнення та еволюція. Іслам як світова релігія.
Основні поняття: автокефалія, буддизм, індуїзм, іслам,іудаїзм, католицизм,конфесія, православ’я, протестантизм, унія, християнство, язичництво.
М о д у л ь 3. Л о г і к а
Тема 12: Логіка, її предмет, завдання та закони
Зміст теми: Історія виникнення, предмет та завдання логіки. Класична та математична логіка. Поняття логічного закону. Основні закони логіки: закон тотожності, закон непротиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави. Аналіз і синтез, індуктивні та дедуктивні умовиводи.
Основні поняття: аналіз, дедукція, індукція, закон логіки, логіка класична та математична, синтез, умовивід.
Тема 13: Поняття та судження
Зміст теми: Поняття як первинний елемент мислення. Класифікація понять. Сумісні та несумісні поняття. Відношення між об’ємами поняттями. Логічні операції з поняттями. Судження як форма мислення. Класифікація простих суджень: загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні. Види складних суджень: кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквівалентність. Правила істинності складних суджень. «Логічний квадрат».
Основні поняття:абстрагування, визначення, диз’юнкція, еквівалентність, імплікація, зміст поняття, класифікація, кон’юнкція, логічний квадрат, обсяг поняття, підпорядкування, поділ, поняття, протилежні поняття, суперечні поняття, тотожність, узагальнення.
Тема 14: Основи теорії аргументації
Зміст теми: Доведення (доказ) як процес мислення. Логічний зміст, правила і помилки при доведенні. Теза та аргумент у доведенні. Правила й помилки тези, аргументу та демонстрації. Спростування. Суперечка як форма позалогічної аргументації. Види і структура суперечки. Умови проведення суперечки. Запитання і відповіді як логічні форми.
Основні поняття:аргумент, аргументація, демонстрація, дискусія, доведення, полеміка, спростування, суперечка, теза.
М о д у л ь 4. Е т и к а т а е с т е т и к а
Тема 15: Етика як вчення про мораль
Зміст теми: Виникнення етики, її філософський характер, предмет та завдання. Проблема походження та природи моралі. Мораль в системі соціальних відносин. Основні етичні вчення: етичний раціоналізм Сократа; гедоністична етика Епікура; християнська етика; етика Нового часу та Просвітництва; німецька класична та марксистська етика; сучасні етичні вчення. Поняття і структура моральної свідомості. Моральні норми і принципи, мотиви і ціннісні орієнтації. Моральна самосвідомість.
Основні поняття:альтруїзм, аскетизм, атараксія,аморальний,благо,відповідальність,гідність, добро,егоїзм,етос, етика (імперативна, оптативна), етичний, імморалізм, звичай, зло, мораль, моральне зло, моральний, обов’язок, право, прагматизм, скептицизм.
Тема 16: Етика спілкування та діяльності
Зміст теми: Вчинок – першоелемент моральної діяльності. Проблема співвідношення цілей та засобів, мотивів та результатів дій. Спілкування як царина людської моральності. Моральні виміри спілкування. Способи осмислення людського життя.
Універсальність та спільнотність у системі етичних пріоритетів. Етичні проблеми національних відносин. Загальнолюдське та національне в моралі. Мораль та соціальна диференціація суспільства. Проблема прогресу у галузі моралі.
Основні поняття:відкритість, вчинок, діалогічність, дружба, замкненість, кохання, монологічність, подвиг.
Тема 17: Естетика – наука про прекрасне. Категорії естетики
Зміст теми: Поняття «естетика». Становлення перших естетичних уявлень. Естетика як самостійна наука. Об’єкт, предмет та завдання естетики. Класична та посткласична естетика. Естетика в структурі міжпредметних зв’язків. Структура естетичного знання. Основні категорії естетики: естетичне, гармонія, міра, прекрасне, потворне, піднесене, героїчне, низьке, трагічне, комічне.
Основні поняття:гармонія, героїчне, естетика, естетичне, естетична діяльність, естетична свідомість, естетичний ідеал, смак, естетичні почуття, катарсис, класична естетика, комічне, краса, міра, низьке, піднесене, посткласична естетика, потворне, прекрасне, трагічне.
Тема 18: Мистецтво, його види та функції
Зміст теми: Естетична свідомість та її основні форми. Специфіка та види естетичної діяльності. Сутність, природа та соціальні функції мистецтва. Типології історичного розвитку мистецтва. Види мистецтва. Художній образ, знаки і символи в мистецтві. Художній твір як форма і спосіб соціального буття мистецтва. Поняття та шляхи естетичного виховання спеціалістів негуманітарного профілю.
Основні поняття:архітектура,балет, графіка,живопис, музичне мистецтво, скульптура, танець, театр, художній образ, художній символ, художній стиль, художній твір та художня творчість.
4. ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
М о д у л ь 1. Ф і л о с о ф і я
Лекція 1
Філософія, її призначення, зміст та функції у суспільстві. Світогляд
План
1. Поняття, предмет і ознаки філософії та філософування.
2. Структура філософського знання.
3. Функції філософії в суспільстві.
4. Філософія в структурі світогляду.
5. Співвідношення філософії з наукою та релігією.
6. Основне питання філософії: різноманітність підходів.
Лекція 2
Основні етапи розвитку філософії. Типологія філософських систем
План
1. Східний та західний способи філософування.
2. Філософія Давнього світу.
3. Періодизація середньовічної філософії: патристика і схоластика.
4. Філософія епохи Відродження, Нового часу і Просвітництва.
5. Класична і некласична філософія.
6. Провідні напрямки сучасної філософії: позитивізм, герменевтика, прагматизм, екзистенціалізм, персоналізм.
Лекція 3
Особливості розвитку української філософської думки
План
1. Особливості та основні етапи розвитку української філософської думки.
2. Філософська культура Давньої Русі.
3. Григорій Сковорода – видатний український мислитель. Вчення Сковороди про світ, людину, пізнання.
4. Класична українська філософія: П.Юркевич, О.Новицький, Потебня.
5. Філософія національної ідеї.
6. Філософія Радянської доби та діаспори. Українська історіософія.
Лекція 4
Онтологія та гносеологія
План
1. Проблема буття: основні історичні підходи та сучасне бачення.
2. Матерія та її властивості.
3. Свідомість як ідеальне буття та діяльне відображення. Мова як опредметнена свідомість.
4. Філософське вчення про пізнання. Емпіричний та раціональний рівні пізнання.
5. Абсолютна та відносна істина, критерії істини.
6. Знання та його класифікація.
Лекція 5
Діалектика – філософське вчення про розвиток
План
1. Поняття «метафізика» та «діалектика».
2. Етапи розвитку діалектичного вчення.
3. Категорії діалектики: сутність і явище, причина та наслідки, необхідність та випадковість, зміст та форма, система та елемент.
4. Принципи діалектики.
5. Закони діалектики: взаємного переходу кількісних змін у якісні, єдності та боротьби протилежностей, закон заперечення заперечення.
Лекція 6
Наука як соціальний інститут
План
1. Поняття «наука» та «наукова картина світу».
2. Особливості наукового пізнання.
3. Методи наукового пізнання: спеціальні, загальнонаукові та універсальні.
4. Класифікація наук. Структура наукового знання.
5. Наукове передбачення та його межі.
6. Цінність науки та її значення у житті сучасної людини та суспільства.
Лекція 7
Суспільство як система
План
1. Суспільство як предмет соціальної філософії.
2. Історія формування філософського розуміння суспільства.
3. Основні сфери суспільного життя: матеріальна, духовна, соціальна, політична, фізична.
4. Поняття суспільно-історичного процесу.
5. Прогрес та його критерії.
Лекція 8
Філософська антропологія. Мета і цінність людського життя
План
1. Філософська антропологія як розділ філософського знання.
2. Людина - основний предмет філософської антропології.
3. Проблема людини в історії філософії: есенціалістська та екзистенціалістська парадигми.
4. Людина в сучасному філософському дискурсі.
5. Основні підходи до сенсожиттєвих пошуків. Проблема смерті.
Лекція 9
Глобальні проблеми людства
План
1. Виникнення та сутність поняття «глобальні проблеми людства».
2. Класифікація глобальних проблем (збереження миру, екологічні, демографічні та ін.).
3. Діяльність «Римського клубу» та шляхи вирішення глобальних проблем.
4. Глобалізаційні процеси в сучасному світі.
5. Взаємодія культур і національна самобутність народів.
6. Тенденції культурної універсалізації та її форми.
М о д у л ь 2. Р е л і г і є з н а в с т в о
Лекція 10
Релігієзнавство як наука. Еволюція і типи релігій
План
1. Релігієзнавство та богослов’я. Предмет та завдання релігієзнавства.
2. Сутність та складові частини релігії: релігійна віра, релігійна свідомість, віровчення, культ, релігійні організації. Соціальні функції релігії.
3. Класифікація релігій: живі та мертві, природні та релігії одкровення, світові та регіональні релігії, нові релігійні рухи.
4. Історичний розвиток релігієзнавства.
5. Основні теорії походження релігії. Характеристика первісних вірувань.
Лекція 11
Світові та регіональні релігії. Релігійні конфесії в Україні
План
1. Особливості національних та світових релігій.
2. Найвідоміші етнічні та регіональні релігії: іудаїзм, зороастризм, індуїзм, релігії Стародавнього Єгипту та Давньої Греції, релігія давніх слов’ян.
3. Буддизм – найдавніша світова релігія.
4. Християнство: виникнення та еволюція.
5. Іслам як світова релігія.
М о д у л ь 3. Л о г і к а
Лекція 12
Логіка, її предмет, завдання та закони
План
1. Історія виникнення, предмет та завдання логіки.
2. Класична та математична логіка.
3. Поняття логічного закону. Основні закони логіки: закон тотожності, закон непротиріччя, закон виключеного третього, закон достатньої підстави.
4. Аналіз і синтез, індуктивні та дедуктивні умовиводи.
Лекція 13
Поняття та судження
План
1. Поняття як первинний елемент мислення. Класифікація понять.
2. Відношення між об’ємами поняттями. Логічні операції з поняттями.
3. Судження як форма мислення.
4. Класифікація простих суджень: загальноствердні, загальнозаперечні, частковоствердні, частковозаперечні.
5. Види складних суджень: кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквівалентність.
6. «Логічний квадрат».
Лекція 14
Основи теорії аргументації
План
1. Доведення (доказ) як процес мислення. Логічний зміст, правила і помилки при доведенні.
2. Теза та аргумент у доведенні. Правила й помилки тези, аргументу та демонстрації.
3. Спростування.
4. Суперечка як форма позалогічної аргументації. Види і структура суперечки.
5. Умови проведення суперечки.
6. Запитання і відповіді як логічні форми.